Українська компанія Fire Point представила новий ударний дрон FP-2, призначений для ураження прифронтових цілей. Про це повідомляє спеціалізоване видання Militarnyi.
FP-2 за конструкцією схожий на свого попередника – далекобійного FP-1, який українські воїни вже використовують для ударів по цілях у російському тилу.
Хоч дальність нового дрона становить 200 кілометрів, а не 1400, як у попередника, але його бойова частина збільшена до 105 кілограм.
Новий ударний безпілотник представлений у двох модифікаціях: з автономним наведенням для ураження стаціонарних цілей і з ручним керуванням оператором по радіоканалу – для роботи по рухомих об’єктах.
Дрон уже використовується на фронті, а завдяки глибокій уніфікації з серійним FP-1 поставки на передову можуть бути прискорені. Виробники пропонують як стаціонарний варіант комплексу, так і мобільну установку, замасковану під армійську вантажівку.
Дрони з тепловізорами і системою передачі даних використовували проти артилеристів і операторів БПЛА.
Для польотів далі 50 км вони потребують ретрансляторів, якими можуть виступати розвідувальні апарати на взірець російського Zala або українського Shark.
Позначка: Військово-промисловий комплекс
-
Виробник ракети Фламінго представив новий ударний БпЛА
-
В Україні запрацювали секретні заводи з дронами – ЗМІ
Німецька компанія Quantum Systems запустила в Україні секретні заводи з виробництва розвідувальних дронів Vector. Про це заявило американське видання Politico.
Керуючий директор Quantum Systems Ukraine, на заході з випробування дронів, що проходив цього тижня на заході України Олександр Бережний заявив, що їхня компанія є взірцем для наслідування того, як це робити. Компанія відкрила цехи в різних регіонах України, паралельно розвиваючи виробництво у Німеччині, США та Австралії.
Станом на сьогодні в Україні випускають близько 80 дронів на місяць, в Німеччині – приблизно 120.
Vector – один з перших безпілотників, які Україна одерджала у 2022 році. Нова версія оснащена штучним інтелектом та акустичним датчиком WASP, що дозволяє визначати артилерію ворога за звуком з великої відстані.
Дрони вже проходять випробування спільно з українським ракетно-артилерійським командуванням.
Представники компанії кажуть, що саме війна в Україні стала головним полігоном для розвитку дронових технологій, напівжартома заявляючи, що “розвиток індустрії дронів відбувається на Донбасі, а не в Кремнієвій долині”.
Виробництво в Україні пов’язане з ризиками, адже російські ракети регулярно намагаються вдарити по оборонних підприємствах. З огляду на це Quantum розосереджує свої потужності по країні та тісно співпрацює з європейськими заводами.
Раніше Зеленський оцінив потенціал ОПК України у понад $35 млрд. Він виробляє майже 1000 видів продукції, але 40% не має належного фінансування.
Зеленський розповів про нестачу мільярдів на дрони -
Іноземні виробники подали тисячу заявок на випробування зброї в Україні
Іноземні виробники військових технологій та зброї за місяць подали тисячу заявок для проходження тестувань в Україні. Про це у п’ятницю, 29 серпня, розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, передає Суспільне.
“Ми декларували, що приходьте тестувати продукти в Україні, але не було структуровано. Ми місяць тому запустили цей трек. Вже тисячу заявок отримали. Незабаром 50 продуктів з різних країн приїдуть”, – зазначив Федоров.
Він також розповів про запуск програми Brave TechEU для спільних україно-європейських інвестицій в українські компанії. В рамках проєкту буде створено спільний фонд для залучення інвестицій. Також, міністр цифровізації спільно з кластером для виробників військових технологій Brave1 анонсували запуск нового полігону для тестувань.
За його словами, було знайдено місце, де майже завжди можна літати. Воно буде поруч з хорошою дорогою, з безпечними місцями, укриттями під землею. -
Норвезький експерт оцінив переваги української ракети Фламінго
Використання Україною нової ракети Фламінго залишить Росію без переваги стратегічної глибини, на яку вона відводить важливі цілі, щоб уникнути їх ураження. Про це повідомив докторант-науковий співробітник Університету Осло, експерт у сфері ракетних технологій Фабіан Хоффман в коментарі Укрінформу.
“Це важливий крок, оскільки він говорить, що Україна тепер здатна перейти від легких ракетних можливостей, далекобійних безпілотників та мініракет крилатого типу до важкого ракетного озброєння”, – пояснив експерт.
Він особливо звернув увагу на заряд Фламінго масою понад тону та дальність ураження – 3000 км. Хоффман підкреслив, що це безпрецедентно не лише для українського арсеналу, а й європейського.
“Це дозволяє Україні загрожувати практично будь-якій цілі на захід від Уралу. Це означає, що стратегічна глибина, яку РФ використовує для відведення цілей за межі досяжності, потенційно зведена нанівець”, – констатував Хоффман.
Разом із тим, він зауважив, що досі невідома ступінь живучості нової ракети проти російської протиповітряної та протиракетної оборони, оскільки Фламінго ще не досить добре перевірена в бойових умовах.
Експерт акцентував, що тепер питання в тому, чи мають росіяни достатньо систем протиповітряної та протиракетної оборони, щоб прикрити всі можливі маршрути підльоту цієї ракети. Але попри це, як зазначив експерт, все таки важливо враховувати стійкість ракети до засобів радіоелектронної боротьби.
Щодо темпів виробництва Хоффман зазначив, що сім ракет на день це дуже оптимістично, але і випуск однієї ракети в день – це вже досягнення. Він додав, що через деякий час Україна повинна нарощувати виробництво цієї моделі та інших важких ракет.
Крім цього, Хоффман зазначив, що у повоєнний час ці ракети зможуть стати гарним стримуючим фактором. -
Україна почала випуск ракет з дальністю 3000 км
Україна почала серійне виробництво нових крилатих ракет Фламінго, що мають дальність польоту до 3000 кілометрів. Про це у неділю, 17 серпня, повідомив український фотокореспондент Єфрем Лукацький, що працює на The Associated Press.
За його словами, Україна успішно завершила випробування ракет Фламінго, що дозволило розпочати їх серійне виробництво.
Тим часом Defense Express припустив, що Фламінго – це ракета FP-5 від Milanion Group зі штаб-квартирою в ОАЕ. Компанія постачає зброю ЗСУ та вперше показувала свою розробку у лютому 2025 року на виставці IDEX-2025 в ОАЕ.
“З огляду на оголошені характеристики Фламінго та FP-5, а також зовнішній вигляд обох ракет, включно з тим, що мова йде про велику крилату ракету із фіксованим прямим крилом та розміщення двигуна над фюзеляжем, жодних альтернатив не проглядається”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що FP-5 може летіти на 3 тис км, проводити у повітрі 4 години, розвиває швидкість до 950 км на год, має розмах крила у 6 м. Її вага до 6 тон, при цьому 1 тонна – бойова частина.
Defense Express пише, що таких ракет у світі небагато і що вони потужніші, за ракети Tomahawk, який має бойову частину 450 кг. При цьому Milanion Group наголошував, що може випускати 50 ракет FP-5 на місяць.
Окрім того, у компанії декларували, що у ракеті використано супутникову навігацію, що стійка до РЕБ, а також інерціальна система. -
Дрони ГУР уразили в Росії завод зі структури ВПК
Силами української оборони були атаковані безпілотними літальними апаратами Оренбурзький гелієвий завод, який є частиною військово-промислового комплексу РФ. Після проліту дронів та вибухів на території заводу, місцева влада вирішила перекрити ділянку траси М-5 “Урал”. Проте через пів години рух по трасі було відновлено. Оренбурзький гелієвий завод є ключовим підприємством у Росії з виробництва гелію, який використовується у ракетобудуванні, авіації та космічній індустрії. Цей об’єкт знаходиться на великій відстані від лінії фронту – приблизно 1200 кілометрів. Також було зазначено, що безпілотники атакували і інші об’єкти в Росії, зокрема в Арзамасі та Москві.
-
Розбився на Porsche: у Росії загинув депутат, пов’язаний із ВПК
У Володимирській області Росії сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої загинув Михайло Максюков – депутат і голова провідного підприємства з виробництва бронескла для військової та оборонної промисловості. Автомобіль Porsche, яким керував Максюков, вилетів на зустрічну смугу і зіткнувся з вантажівкою на високій швидкості. Депутат загинув на місці, а водія фури госпіталізували. Інцидент стався біля села Бабине. Причини аварії поки що невідомі, але є попередня версія, що водій може бути не впорався з керуванням. Михайло Максюков очолював компанію Магістраль, яка співпрацює з військово-промисловим комплексом Росії. Він також був депутатом місцевих законодавчих органів. Автомобіль Porsche Максюкова був повністю пошкоджений внаслідок аварії.
-
Помста за обстріли: Генштаб підтвердив атаки на РФ
Силами оборони України були нанесені успішні удари по нафтопереробній та оборонній промисловості Російської Федерації вночі на суботу, 2 серпня. За інформацією Генштабу ЗСУ, удари були спрямовані на об’єкти, які були включені в агресивні дії проти України. Ця атака стала відповіддю на терористичні обстріли українських міст, а також на вбивства та поранення цивільних осіб, які були вчинені Росією. Зокрема, були поранені нафтопереробні заводи у Рязані та Новокуйбишевську, а також база пально-мастильних матеріалів у Воронезькій області. Також було уражено підприємство виробництва захищених телекомунікаційних комплексів у Пензі. Дії здійснювалися підрозділами Сил безпілотних систем, Сил спеціальних операцій та Служби безпеки України у співпраці з розвідувальним управлінням Міністерства оборони України. У Генштабі наголосили, що ці дії були спрямовані на захист українського народу від геноциду, який, на їхню думку, здійснює московський режим.
-
Білорусь нарощує оборонну промисловість для потреб РФ
Попит на білоруські оборонні технології зріс останнім часом, оскільки РФ шукає альтернативні джерела постачання компонентів для дронів і ракетного озброєння на тлі нових санкцій. Про це заявляє Служба зовнішньої розвідки (СЗР) України.
“Уряд Білорусі пришвидшує запуск виробництв, пов’язаних із безпілотниками, електронікою подвійного призначення та прицільною технікою. Проекти з військовим потенціалом стали пріоритетними в інноваційній стратегії країни, яка раніше фокусувалася на цивільних галузях”, – зазначають у розвідці.
Інвестиції у ВПК Білорусі дедалі більше мають характер надстрокових. Більшість пов’язаних із армією об’єктів мають бути збудовані та введені в експлуатацію в межах року-півтора.
Мова, зокрема, про завод із виробництва композитних елементів для дронів, створений на базі НПЦ багатоцільових безпілотних комплексів. Проєкт заморозили ще у 2020 році, однак відновили після початку війни. До кінця 2024 року підприємство було збудоване й оснащене, а вже в лютому 2025 року запущене. У березні воно вийшло на повну потужність.
Аналогічна динаміка спостерігається на Зеніт-БелОМО, де розгортається виробництво прицільних та автокомпонентів, орієнтованих на внутрішній ринок і партнерів із країн СНД.
На підприємстві “Інтеграл” також триває розширення виробничих потужностей для випуску електроніки подвійного призначення: мікросхеми, які РФ може використовувати для систем наведення в ракетах Х-101.
Новий цех мають ввести в експлуатацію в грудні, а у 2026-му – довести до номінального рівня виробництва.
