Президент США Дональд Трамп оголосив, що планує провести телефонну розмову з російським лідером Володимиром Путіним. Трамп повідомив про це у соцмережі Truth Social, вказавши, що розмова відбудеться о 10:00 ранку. Путін також підтвердив цю інформацію під час свого виступу на виставці, зазначивши, що запланована розмова з американським президентом. Варто відзначити, що ця розмова відбудеться в контексті призупинення США постачання деяких видів озброєнь для України. Також повідомлено, що наступного дня після цієї розмови Трамп також планує переговори з президентом України Володимиром Зеленським, де головною темою буде постачання американської зброї.
Позначка: Владимир путін
-
Кремль оцінив розмову Путіна з Макроном
Президент Франції Еммануель Макрон у телефонній розмові з російським лідером Володимиром Путіним не подавав сигнали про готовність враховувати реалії “на землі” під час обговорення врегулювання війни в Україні. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу в середу, 2 липня.
“Ні, не подавав. Обмінювалися думками, але досить докладно”, – сказав він журналістам, відповідаючи на відповідне запитання.
За словами представника Кремля, “це була хороша нагода донести подробиці один до одного” і додав, що “ініціатива була французької сторони”.
Пєскова уточнив, що розмова тривала більше двох годин і була “дуже змістовною”.
А відповідаючи на питання, чи допускають у Кремлі можливість особистої зустрічі Путіна з Макроном, Пєсков сказав: “Про це зараз не йшлося, поки телефонного формату цілком достатньо для того, щоб обмінюватися позиціями”.
У нього також поцікавились, чи надходили запити на переговори з Путіним від інших європейських лідерів, у тому числі від Німеччини та Великої Британії. “Від Німеччини Британії запитів не було”, – відповів Пєсков. -
ЗМІ дізналися деталі розмови Макрона з Путіним
Російський диктатор Володимир Путін не змінив позиції щодо повномасштабно війни в Україні та відкинув припинення вогню на фронті під час розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном. Про це пише Bloomberg.
Після розмови з Путіним Макрон зв’язався з українським колегою Володимиром Зеленський, щоб проінформувати його про перемовини з очільником Кремля.
За словами джерел видання, Макрон повідомив Зеленському, що позиція російського диктатора щодо припинення війни не змінилась й він продовжує відкидати встановлення “режиму тиші”.
Нагадаємо, 1 липня Макрон вперше за майже три роки поспілкувався телефоном із Путіним. Під час розмови російський диктатор знову звинуватив Захід у “створенні антиросійського плацдарму” в Україні та заявив про необхідність врахування “нових територіальних реалій” у переговорах. У відповідь президент Франції наголосив на необхідності встановлення “режиму тиші” для запуску мирного процесу.
-
Путін анонсував скорочення військових витрат
Росія може скоротити бюджетні витрати на “оборону”, зростання яких стало однією із причин збільшення темпів інфляції. Про це заявив правитель РФ Володимир Путін на прес-конференції у Мінську, передають росЗМІ у п’ятницю, 27 червня.
“Так, у нас немаленькі (оборонні – ред.) витрати сьогодні, це 6,3% ВВП. Багато це чи мало? Я вважаю, що багато, і це, звичайно, одна з проблем, у тому числі для бюджету, які ми маємо вирішувати. І ми вирішуємо її гідно”, – сказав російський диктатор.
За словами Путіна, 6,3% ВВП – це 13,5 трлн рублів (сумарний обсяг ВВП у грошовому вимірі – 223 трлн рублів). “Ми заплатили за це (зростання бюджетних видатків – ред.) інфляцією, але ми зараз боремося із цією інфляцією”, – зазначив очільник Кремля.“Ми-то плануємо скорочення витрат на оборону…Ми – так, хочемо завершити спеціальну військову операцію (так влада Росії називає повномасштабну війну проти України – ред.) з потрібним нам результатом. Звичайно, але на це все і розраховується у нас, саме під це, а не під агресивні плани щодо Європи і країн НАТО. І ми плануємо зменшувати витрати. А вони планують – збільшувати. Так хто себе веде агресивно?” – сказав Путін.
Нагадаємо, раніше Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку після обвалу нафтово-газових доходів. Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
-
Путін оцінив меморандуми України і Росії
Український і російський меморандуми щодо мирного врегулювання прямо протилежні, але переговори і проводяться для пошуку шляхів зближення позицій. Таку заяву зробив диктатор РФ Володимир Путін у Мінську за підсумками візиту до Білорусі в п’ятницю, 27 квітня.
“Як і очікувалося, це два абсолютно протилежні меморандуми, але переговори для того і організовуються і проводяться, щоб шукати шляхи зближення, а те, що вони були прямо протилежними, тут нічого дивного немає”, – заявив він.
Путін зазначив, що попередні домовленості передбачали проведення чергового раунду переговорів після обміну полоненими і Роія до цього начебто готова.
“Ми готові таку зустріч провести в Стамбулі, а коли конкретно, це керівники переговорних груп з обох сторін, а вони знаходяться в постійному оперативному контакті один з одним, зідзвонюються, і, на мій погляд, це вже непогано. Вони зараз між собою домовляються щодо чергової зустрічі”, – розповів глава Кремля.
На думку Путіна, предметом наступного раунду перегововорів “має бути обговорення меморандумів як з одного, так і з іншого боку”.
Як відомо, у травні 2025 року Україна та Росія відновили прямі переговори. Другий раунд відбувся 2 червня у Стамбулі. За його підсумками вдалося домовитись про обміни полоненими, а також репатріацію 6 тисяч тіл загиблих військових. Також Київ передав список із кількох сотень викрадених Росією українських дітей.
У свою чергу росіяни передали свій так званий “меморандум” і заявили, що пропонують Києву тимчасове припинення вогню на окремих ділянках фронту.
Тим часом Кремль висунув умову для наступних переговорів з Україною. При цьому спершу очікувалось, що дату наступного раунду переговорів оголосять після 22 червня. -
Ердоган зробив заяву щодо Трампа і Путіна
Президент США Дональд Трамп готовий приїхати до Туреччини участі в переговорах щодо завершення війни в Україні. Про це сказав турецький президент Реджеп Таїп Ердоган, повідомляє TRT Global у четвер, 26 червня.
Так, Ердоган розкрив деталі розмови з Трампом на саміті НАТО в Гаазі у Нідерландах.
“Якщо для врегулювання російський президент Володимир Путін приїде в Стамбул або Анкару, я теж приїду в Стамбул або Анкару”, – процитував Ердоган слова Трампа журналістам на борту літака після повернення з саміту.
Турецький лідер підкреслив готовність своєї країни йти на рішучі кроки заради мирного врегулювання: “Якщо для вирішення потрібно копати колодязь голкою, ми це зробимо”.
Ердоган нагадав про переговори в Стамбулі, які “прочинили двері до миру”, і висловив готовність провести третій раунд переговорів.
“Кінцева мета – організувати зустріч на рівні лідерів у нашій країні і побудувати довгоочікуваний мир”, – сказав він.
За словами Ердогана, війну в Україні регіон “вже не в змозі витримувати”.
“Ми твердо говоримо: ця війна має закінчитися”, – резюмував він. -
Путін не поїде на саміт до Бразилії через ордер МКС
Російський диктатор Володимир Путін не буде брати участі у саміті БРІКС у Бразилії в липні через ордер на арешт Міжнародного кримінального суду. Про це заявив помічник очільника Кремля Юрій Ушаков, повідомляють росЗМІ в середу, 25 червня.
За його словами, правитель Росії братиме участь у заходах саміту БРІКС у Бразилії “за допомогою відеозв’язку”.
“Це пов’язано з певними складнощами в контексті вимог МКС. Ви знаєте, саме в цьому контексті бразильський уряд не міг зайняти чітку позицію, яка дозволила б нашому президенту взяти участь у цьому засіданні”, – заявив Ушаков.
У Бразилії Росію представлятиме міністр закордонних справ Сергій Лавров.
У 2023 році Путін пропустив саміт БРІКС у Південній Африці. Ця країна, як і Бразилія, є учасником МКС і була зобов’язана заарештувати російського диктатора згідно з виданим ордером. У 2024 році візит Путіна до Монголії став першим візитом до держави-учасниці Римського статуту МКС після того, як суд видав ордер на його арешт.
-
Вберегтися від розвалу: як Путін може “промацати” міцність НАТО
Важливі відсотки Головне, що мають вирішити на саміті, – питання підвищення оборонних витрат країн-союзників, до чого закликає президент США Дональд Трамп. “Нинішній саміт НАТО в Гаазі можна охарактеризувати як “саміт 5%”. Тобто все – від участі американського президента до підсумкової декларації – “підв’язано” під виконання вимоги адміністрації Трампа зобов’язати союзників збільшити свої оборонні витрати до 5% ВВП. Попри те, що лише 23 країни з 32 досягли попередньої цілі у 2%, яка була встановлена понад 10 років тому на саміті в Уельсі”, – зазначила глава Місії України при НАТО Альона Гетьманчук у коментарі РБК-Україна. Генсек НАТО Марк Рютте пропонує розділити цільовий показник 5% на дві частини: 3,5% прямих витрат на оборону та 1,5% ширших оборонних інвестицій на логістику, інфраструктуру, кібербезпеку тощо.
Проте не всі країни одразу погодилися на це: Італія та Бельгія хотіли перенести термін виконання до 2035 року, а Іспанія прямо виступила проти. Але напередодні саміту стало відомо, що усі 32-і країни Альянсу дійшли згоди щодо підвищення оборонних витрат. Саме цього й вимагає Трамп. “Головна мета – зберегти НАТО. Заради цього йдуть на поступки. Допоможуть вони чи ні, зараз неможливо сказати. Але я переконаний, що НАТО буде трансформуватися”, – прокоментував ситуацію політолог Володимир Фесенко. За його словами, у Трампа вже давно немає великого інтересу до НАТО, а без США потужний міжнародний альянс може втратити свою силу. Тому нині НАТО бореться за виживання, намагаючись зробити все, щоб США залишилися в його складі. Перевірка на міцність Північноатлантичний Альянс нині як ніколи має бути потужним. Адже військові експерти попереджають, що президент РФ Путін може влаштувати перевірку на міцність.
Нідерландський адмірал Роб Бауер, який був головою військового комітету НАТО в інтерв’ю WELT сказав, що відповідь Альянсу на атаку Росії однієї з країн Балтії залежатиме від типу нападу. Якщо він буде невеликим, то ніякої негайної відповіді може й не бути.
Він також зазначив, що зараз Європа не зможе відбити ракетні атаки РФ на своїй території, оскільки не має низки ресурсів, запаси яких необхідно збільшити і можливості яких потрібно поліпшити.
Проте, на думку адмірала, якщо Росія дійсно вторгнеться в Естонію, застосовуватиметься стаття 5 альянсу. Якщо це відносно невеликий напад і територіальна цілісність Естонії загалом не перебуває під загрозою, буде час для консультацій. Необхідно буде зважити, чи потрібно починати війну.
А очільник німецької розвідувальної служби (BND) Бруно Каль в інтерв’ю Deutsche Welle сказав ще в березні, що вважає ймовірним випробування Росією єдності країн Заходу та дієвості ст. 5 Північноатлантичного договору, яка передбачає, що напад на одну з країн-членів НАТО вважається нападом на всіх.
На думку керівника розвідслужби ФРН, час та ймовірність такої “перевірки” прямо пов’язані з тим, як розвиватимуться події на російсько-українській війні: якщо бойові дії закінчиться раніше 2029-2030 року, то Росія зможе швидше стати загрозою для Європи.
Він вважає, що надмірно швидке завершення війни в Україні дозволило б росіянам використати свою енергію там, де вони цього хочуть, – проти Європи. Адже справжня мета Путіна – не лише Україна, але й новий світовий порядок, послаблення захисту НАТО і розширення сфери впливу Росії на Захід. І бажано без американців у Європі.
Каль зазначив, що досі цього хотіли лише росіяни. І звернув увагу на загрози, які несе зближення США і Росії. “Я особливо стурбований загальною ситуацією у світі. Війна, яку Росія веде проти України, є центральною темою. Але немає майже жодного конфлікту, оцінка якого не змінюється новою адміністрацією у Вашингтоні”, – підсумував керівник німецької розвідслужби. Відповідь на загрози Президент України Володимир Зеленськийтеж вважає, що російський диктатор Путін може атакувати одну з країн-членів НАТО вже у найближчі п’ять років, щоб випробувати міцність Альянсу. “Ми вважаємо, що, починаючи з 2030 року, Путін може мати значно більші можливості”, – зазначив Зеленський в інтерв’ю Sky News. Нині, за словами президента, Україна стримує Росію, але попереду можуть бути нові загрози.
Окрім того, Зеленський жорстко прокоментував оборонні плани НАТО, згідно з якими витрати мають зрости до 5% ВВП до 2035 року. Він вважає ці плани дуже повільними, і закликав Захід не зволікати, наголошуючи, що Росія вже планує нові військові кампанії. Але для здійснення їх Путіну потрібна пауза, йому необхідні скасування санкцій і навчена армія. І 10 років для цього – це дуже довгий термін. До того часу у нього буде готова нова армія.
Тим часом федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу у Бундестазі зауважив, що уряд Німеччини інвестує в оборону не тому, що цього вимагає адміністрація Сполучених Штатів Америки. Берлін робить це з власного досвіду та переконання, адже Росія активно та агресивно загрожує безпеці й свободі в усьому євроатлантичному просторі.
Канцлер сказав, що слід побоюватися, що Росія може продовжити війну й за межами України. То ж потрібно бути настільки сильними разом, щоб ніхто не наважився атакувати, пише Welt.
Тим часом п’ять країн Європи будують нову “залізну завісу” з мільйонів мін. В умовах зростаючої загрози з боку Росії вони зміцнюють оборону, вдаючись до тактики, яку раніше прагнули заборонити, повідомляє The Telegraph.
Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва і Польща оголосили про вихід з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє протипіхотні міни. Таким чином ці країни отримають право виробляти, накопичувати та розгортати міни вже з кінця 2025 року. Разом вони охороняють 2150 миль (3460 км) зовнішнього кордону НАТО з Росією і Білоруссю.
Повернення до виробництва та застосування протипіхотних мін свідчить про занепад глобальної кампанії з їхньої заборони, підтриманої свого часу принцесою Діаною, колишнім прем’єром Британії Тоні Блером і низкою впливових політиків. Адже нині те, що раніше вважалося неприйнятним, стало необхідним.
Галина Гірак -
Путін урізав бюджет після падіння нафтових доходів
Глава Росії Володимир Путін підписав поправки до бюджету на 2025 рік, які передбачають значне скорочення витрат на економіку через обвал нафтово-газових доходів. Витрати будуть скорочені у кількох ключових держпрограмах, оскільки дефіцит бюджету РФ перевищить прогноз утричі. Зокрема, програма розвитку промисловості втратить найбільше коштів, а також будуть скорочені програми науково-технічного розвитку, авіабудування, суднобудування та енергетики. Причиною цих заходів стали падіння цін на нафту та зміцнення курсу рубля. Мінфін РФ готується до подальших скорочень витрат, спробуючи адаптуватися до нових умов.
-
Путін зустрівся з главою МЗС Ірану
Глава російського режиму Володимир Путін провів зустріч з міністром закордонних справ Ірану Аббасом Аракчі, який прибув до Москви. Путін зазначив, що візит відбувається на тлі загострення ситуації в регіоні та навколо Ірану, а агресія проти Ірану не має виправдання. Він підтримав іранський народ та заявив про готовність сприяти Ірану. З свого боку, Аракчі висловив думку, що Іран та Росія повинні координувати свої дії, і сьогоднішні переговори мають важливе значення. Нагадаю, що 22 червня американські ВПС здійснили удари по ядерних об’єктах в Ірані, включно з Фордо, після чого президент Трамп заявив про їх знищення.