Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.
Позначка: Вступ до НАТО
-
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
-
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів. -
ЗМІ: Мелоні пропонує Україні формат “легкого НАТО”
Премʼєр-міністр Італії Джорджа Мелоні запропонувала європейським лідерам план надання гарантій безпеки Україні у форматі колективної допомоги, що не передбачає членства в НАТО. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Європейські лідери обговорюють гарантії безпеки для України, які зобов’яжуть союзників Києва протягом 24 годин вирішити: надавати країні військову підтримку, якщо на неї знову нападе Росія чи ні.
Мелоні просуває пропозицію, рівнозначну колективним гарантіям в НАТО, але без справжнього членства в Альянсі.
Варіант “легкого НАТО” (NATO-light) значно поступається колективним зобов’язанням Альянсу, зазначеним у статті 5 Статуту НАТО, але передбачає, що країни, які уклали двосторонні угоди з Україною, оперативно узгоджуватимуть свої дії в разі нападу.
Союзники зможуть надати Києву швидку та тривалу оборонну підтримку, економічну допомогу, а також запровадити санкції проти Росії.
Проте не зрозуміло, чи мають на увазі такі плани відправку європейськими країнами своїх військових в Україну.
Співрозмовники ЗМІ додали, що нині дискусії ще тривають, і зміст пропозицій може змінитися.
Як ми вже писали, Зеленський назвав головні принципи гарантій безпеки для України. На його думку, ці гарантії будуть оформлені протягом семи-десяти робочих днів.
Японія готова надати Україні гарантії безпеки -
Українці стали менше вірити у швидку перспективу вступу в ЄС і НАТО
За даними опитування Gallup, понад половина українців вірить у можливість вступу України в Європейський Союз протягом наступних 10 років, але оптимізм стосовно швидкого вступу зменшується. Лише 52% опитаних вірять у вступ в ЄС протягом 10 років, що є найнижчим показником за останні роки. Щодо можливості вступу в НАТО, лише 32% вірять у це протягом 10 років, що також є найнижчим показником. Оптимізм стосовно швидкого вступу в НАТО також зменшується.
-
Нейтральна Австрія розгляне вступ до НАТО через Росію
Влада Австрії відкрита до обговорення можливості відмови від нейтрального статусу країни та вступу до НАТО через загрозу з боку Росії. Про це заявила міністерка закордонних справ Австрії Беате Майнль-Райзінґер в інтерв’ю виданню Die Welt.
“На тлі дедалі більшої невизначеності у галузі глобальної безпеки та дедалі агресивнішої Росії, Австрію можуть захистити лише інвестиції в обороноздатність та партнерства”, – зазначила міністерка.
За словами Майнль-Райзінґер, наразі в парламенті та суспільстві немає більшості на підтримку вступу до НАТО, втім, вона “відкрита до публічної дискусії про майбутнє політики безпеки та оборони Австрії”.
Австрія оголосила постійний нейтралітет у 1955 році. Статус закріплений у конституції, однак, країна співпрацює з НАТО в межах програми “Партнерство заради миру”.
Російське МЗС неодноразово звинувачувало Австрію у “порушенні нейтралітету”. Востаннє – 24 липня, коли прессекретарка МЗС РФ Марія Захарова заявила про транзит західної зброї в Україну через територію Австрії.
Райзінґер, котра очолює ліберальну партію Neos, з березня входить до нової коаліційної влади. Вона відвідала Київ ще у березні. В інтерв’ю міністерка відзначила, що Росія зазнає величезних втрат у війні проти України.
“У якийсь момент у Росії буде нагромадження трун. До цього додайте катастрофічну економічну ситуацію. Путіну дедалі складніше продовжувати війну. Він знає, що часу мало, тому веде бойові дії з такою жорстокістю”, – додала вона.
Раніше повідомляли, що Австрія до 2032 року збільшить свої оборонні витрати до 2% ВВП і зробить свій внесок у європейську безпеку.
Жахлива можливість: РФ висуває НАТО ультиматум про країни Балтії -
На міністерській зустрічі у Хорватії підтримали членство України в НАТО
Учасники Другої міністерської зустрічі Україна – Південно-Східна Європа у місті Дубровник, Хорватія, підтвердили відданість євроатлантичному курсу України, закликавши якнайшвидшого запрошення до НАТО. Про це мовиться у спільному комюніке за результатами зустрічі.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга взяв участь у заході як співорганізатор спільно зі своїм хорватським колегою.
У спільному комюніке наголосили, що учасники зустрічі підтримують “Україну на її незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включно з членством у НАТО, та вітаємо запрошення України до Альянсу, яке буде можливим після згоди союзників і виконання необхідних умов”.
“Членство в НАТО залишається найкращим та економічно ефективним механізмом забезпечення безпеки України. Ні Росія, ні будь-яка інша держава, яка не є членом НАТО, не має права вето на розширення Альянсу. Ми беззастережно підтримуємо право України обирати власні засоби безпеки та визначати своє майбутнє без зовнішнього втручання”, – зазначили у заяві.
Окремо у тексті додали, що після понад 1200 днів незаконного, неспровокованого та невиправданого повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, міністри, відповідальні за зовнішню політику країн, підтвердили “непохитну відданість підтримці України та вирішенню викликів, що стоять перед нашим регіоном”.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте наголосив, що вступ України до НАТО – незворотний процес, та не слід пов’язувати його з можливою мирною угодою у російсько-українській війні.
Туманні перспективи: чи є шанс у України на вступ до НАТО -
Зеленський пояснив, на що розраховує Україна у декларації саміту НАТО
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Гаазі. Зеленський висловив подяку за запрошення на саміт НАТО, що свідчить про важливість України для альянсу. Рютте підкреслив, що шлях України до вступу в НАТО є незворотнім за рішенням, ухваленим на минулорічному саміті у Вашингтоні. Зеленський висловив сподівання, що підсумкова декларація саміту НАТО міститиме сигнали щодо підтримки України у боротьбі проти агресії Росії. Лідери обговорили питання посилення обороноздатності України та спільні кроки для протидії агресії Росії, включаючи підтримку українського оборонного виробництва та доступ до закупівель зброї від країн-членів НАТО.
-
Рютте підтвердив незворотний шлях України до НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що на остаточній декларації саміту Альянсу в Гаазі будуть важливі пункти про підтримку України, але конкретні деталі ще не розкриваються. Він заявив про це під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським. Рютте наголосив, що НАТО підтримує український шлях до вступу в альянс, і вже обіцяв виділити понад 35 мільярдів євро на цю підтримку. Він також зазначив, що на саміті буде обговорено питання підтримки України у майбутньому, включаючи фінансову допомогу.
-
У підсумковому комюніке НАТО не згадають про вступ України – ЗМІ
На саміті НАТО розглядається можливість включення витрат на оборону України до нового цільового показника оборонних видатків. Проте, в остаточному документі, ймовірно, не буде згадки про прийняття України в Альянс. Також планується зняти торговельні бар’єри у сфері оборонної промисловості. Саміт буде скороченим і спрямованим на питання витрат на оборону, щоб уникнути суперечок між президентом США Трампом та європейськими союзниками. НАТО пропонує нову ціль – виділяти не менше 5% ВВП на оборону, щоб зберегти підтримку США в Альянсі. У тексті декларації підтверджується принцип колективної оборони, де напад на одного члена розцінюється як напад на всіх. Росію названо загрозою для безпеки, але не агресором щодо України. Є заява про можливість запрошення президента України Зеленського на саміт НАТО.
-
Кандидат у президенти Польщі дав згоду не пускати Україну до НАТО
Опозиційний кандидат на посаду президента Польщі Кароль Навроцький пристав на вимоги лідера антиукраїнської Конфедерації Славоміра Менцена. Одна з них – обіцянка не пускати Україну до НАТО, в обмін на підтримку в другому турі. Про це повідомляє польське видання Onet.
Підписання декларації з восьми пунктів відбулося під час прямого ефіру з Менценом.
Славомір Менцен раніше запросив Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького до розмови на своєму YouTube-каналі. Таким чином він хоче допомогти виборцям визначитися перед другим туром президентських виборів.
Менцен заявив, що для його підтримки обом політикам треба підписати декларацію. Вона складається з восьми пунктів:- Я не підпишу жодного закону, який підвищує існуючі податки, внески, збори або запроваджує новий фіскальний тягар.
- Я не підпишу жодного закону, що обмежує операції з готівкою, і буду захищати польський злотий.
- Я не підпишу жодного закону, який обмежує свободу вираження поглядів, сумісну з польською конституцією.
- Я не дозволю відправляти польських солдатів на територію України.
- Я не підпишу закон про ратифікацію вступу України до НАТО.
- Я не підпишу жодного закону, який обмежує доступ поляків до зброї.
- Я не погоджуся на передачу будь-яких повноважень органів влади Республіки Польща органам Європейського Союзу.
- Я не підпишу ратифікацію жодних нових договорів ЄС, які послаблюють роль Польщі, наприклад, послаблюють її право голосу або забирають право вето.
Навроцький, коментуючи пункт щодо польських солдатів на території України, заявив: “Я відправлю польських бізнесменів, коли Україна буде відновлюватися”.
Він запевнив, що не підпише закон про ратифікацію вступу України до НАТО, і взагалі навіть нема рації провадити таку розмову.