Позначка: ВВП

  • НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
    “Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
    Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
    “3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
    Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
    Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
    “Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
    Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
    Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
    “Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте.

  • У Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями

    У Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями

    Негативний вплив пропуску Україною 2 червня платежу у розмірі 665 млн доларів за ВВП-варантами наразі відсутній, як і подальші ризики для фінансової стабільності. Про це заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій на брифінгу у четвер, 5 червня.

    “Ми не бачимо жодних негативних проявів. Жодного негативу нема. Відбувається і продовжується процес переговорний щодо напрацювання умов реструктуризації”, – сказав він.

    Гелетій нагадав, що Нацбанк не є учасником цього процесу, хоча у портфелі Нацбанку ВВП-варанти на 44 млн доларів за загального обсягу їх випуску у 3 млрд 239,32 млн доларів.

    “Як ви знаєте, з минулого року діє мораторій на виплату варантів. Тому все в руках уряду, під контролем уряду та без ризиків для фінансової стабільності”, – наголосив заступник голови НБУ.

    Нагадаємо, Україна не змогла домовитися із кредиторами і пропустила виплату 665 млн доларів за державним боргом, пов’язаним з так званими ВВП-варантами – борговими зобов’язаннями, прив’язаними до темпів економічного зростання.

    Міжнародне рейтингове агентство S&P Global оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями. Україна оголосила про технічний дефолт за цінними паперами

  • S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями

    S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями

    Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску облігацій України, прив’язаних до ВВП, з CC до D (дефолт). Про це повідомляється на сайті агентства.
    Зазначається, що 2 червня Україна не здійснила платіж у розмірі 665 млн доларів за своїми цінними паперами, що й стало причиною зниження рейтингу з CC до D.

    “Ми не очікуємо виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів, з огляду на мораторій уряду на виплати за цими облігаціями, якщо їх не буде реструктуризовано”, – пояснили в агентстві.

    Водночас рейтинги України в іноземній валюті залишилися на рівні SD/SD (вибірковий дефолт), а суверенний рейтинг у гривні збережено на рівні CCC+/C.

    Прогноз за гривневим боргом – стабільний. Він відображає зацікавленість уряду обслуговувати внутрішній борг, щоб уникнути тиску на банківську систему, яка є головним власником цих облігацій.

  • Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях

    Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях

    Дослідження KSE Institute, Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) та Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) показало, що 10 областей України, де тривають активні бойові дії, страждають від великих руйнувань інфраструктури, переміщення населення та зниження економічної активності. Безробіття у цих регіонах перевищує середній рівень країни у п’ять разів. Головним джерелом доходів для багатьох сімей стали пенсії, соціальні виплати та гуманітарна допомога, оскільки багато чоловіків працездатного віку відсутні у сім’ях через війну. Більше половини доходів домогосподарств у цих регіонах йде на їжу, а багато з них змушені економити на освіті та медичній допомозі або мають борги. При цьому доступ до продуктів харчування став проблемою, а близько 40% родин знаходяться у стані продовольчої небезпеки. Війна призвела до падіння ВВП, зростання цін на продукти харчування та збільшення рівня бідності. Для багатьох жінок працездатного віку головним бар’єром до працевлаштування є обов’язки по догляду за родиною. Програми гуманітарної підтримки та економічного відновлення можуть допомогти перейти від реагування на кризу до створення умов для стійкого розвитку в цих регіонах.

  • Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП

    Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП

    Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви підтвердили свою наміреність збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту з 2026 року. Вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та погодили спільний підхід до залучення європейського фінансування для цього проєкту. Окремою темою на зустрічі була діяльність російського тіньового флоту в Балтійському морі, що стурбовало учасників зустрічі. Німеччина також підтримує зміцнення східного флангу НАТО, збільшуючи чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року.