Позначка: Вибори

  • Трамп пояснив Стармеру, як йому перемогти на виборах популістів

    Трамп пояснив Стармеру, як йому перемогти на виборах популістів

    Президент США Дональд Трамп розповів прем’єр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру, як той зможе перемогти популіста Найджела Фараджа і його партію Reform UK на наступних виборах. На думку американського лідера слід знизити податки, скоротити імміграцію та побороти злочинність. Відповідну заяву американського президента навела інформагенція Bloomberg.
    Коли журналісти спитали голову Білого дому про Фараджа, той зазначив, що “політика – досить проста річ”.
    “Той, хто робить такі речі: знижує податки, забезпечує нам безпеку, утримує нас від воєн, бореться зі злочинністю, а у вашому випадку – вирішує проблему міграції – має більше шансів виграти вибори”, – запевнив Трамп.
    За його словами, на виборах переможе той, “хто буде найсуворішим і найкомпетентнішим у питаннях імміграції”.
    Стармер дійсно стикається з посиленням критики в Британії через рівень нелегальної міграції, який цього року досяг рекордного рівня, зростання певних видів злочинів і через бюджет, що передбачає підвищення податків.
    Партія Reform UK вже кілька місяців лідирує в опитуваннях у Британії, а Фарадж веде гучну кампанію з питань податків, злочинності та імміграції.
    Як ми вже писали, однією з ключових тем на переговорах президента США Дональда Трампа з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та президентом Європейської комісії (ЄК) Урсулою фон дер Ляєн під час його п’ятиденного візиту в Шотландію стане припинення війни в Україні.
    Трамп висунув новий дедлайн для Путіна

  • Сирія вперше після повалення режиму Асада проведе парламентські вибори

    Сирія вперше після повалення режиму Асада проведе парламентські вибори

    У Сирії у вересні відбудуться вибори до парламенту – перші після повалення режиму Башара Асада. Про це повідомляє Associated Press у понеділок, 28 липня.

    Вибори проходитимуть у період з 15 по 20 вересня. У кожній провінції Сирії буде створено виборчу колегію для голосування. Третина депутатів у 210-місному парламенті буде призначена тимчасовим президентом Сирії Ахмедом аль-Шараа, решту оберуть за результатами голосування виборців.

    Тимчасова конституція, підписана аль-Шараа у березні, передбачає створення Народного комітету, який виконуватиме функції тимчасового парламенту до прийняття постійної конституції та проведення загальних виборів.
    Як відомо, 8 грудня 2024 року повстанці захопили столицю Сирії і оголосили про падіння режиму Башара Асада та його втечу із Дамаска. Сирійські повстанці сформували перехідний уряд – його очолив Мухаммед Башир, який керував Урядом порятунку – структурою, створеною 2017 року на територіях, що були під контролем сирійської опозиції, насамперед у провінції Ідліб.
    Очільник повстанського угруповання Хаят Тахрір аш-Шам ААхмед аль-Шараа став новим президентом Сирії у січні 2025 року. На початку липня президент Сирії представив новий державний герб країни.

  • Відомий танцюрист заявив про участь у президентських перегонах Ірландії

    Відомий танцюрист заявив про участь у президентських перегонах Ірландії

    Відомий в усьому світі ірландський танцюрист Майкл Флетлі під час судового розгляду цивільної справи, що стосується його маєтку, оголосив про наміри балотуватися на президента. Вибори заплановані на осінь цього року. Поо це інформує The Guardian у п’ятницю, 25 липня.

    Згідно з публікацією, 67-річний артист готовий змінити місце проживання заради участі у виборчій кампанії, повернувшись до Ірландії з Монако.

    Ірландський закон вимагає провести вибори нового президента не пізніше ніж за 60 днів до 11 листопада, коли завершиться 14-річний період двох каденцій чинного президента Майкла Гіґґінса. Проте слід зазначити, що посада президента Ірландії виконує переважно церемоніальну роль, маючи обмежений вплив на політичне життя країни.

    Флетлі, який здобув міжнародну популярність завдяки участі у шоу The Lord of the Dance та Riverdance, аби стати кандидатом, повинен отримати підтримку або 20 членів парламенту, або чотирьох органів місцевого самоврядування. Його основними суперниками стануть колишній журналіст і єврокомісар Майрід МакГіннесс та незалежна кандидатка Кетрін Конноллі.

    Раніше повдомлялося, що колишній чемпіон UFC Конор Макгрегор заявив про намір стати президентом Ірландії.

    Також стало відомо, що Міхал Мартін повертається на посаду прем’єр-міністра Ірландії. Він очолюватиме уряд протягом трьох років, а його заступником стане Саймон Гарріс, лідер “Фіне Ґел”. Після цього вони поміняються посадами, і Гарріс обійме посаду прем’єр-міністра на останні два роки п’ятирічного терміну.

  • У Польщі досі триває перерахунок голосів

    У Польщі досі триває перерахунок голосів

    У Польщі триває перерахунок голосів на 250 виборчих дільницях, котрий планують завершити наступного тижня. Це стосується тих, де існують сумніви та підозри щодо аномалій. Втім, політики, опитані Польським радіо, визнають, що це не вплине на результат президентських виборів.
    Водночас, за словами Міхала Щерби з Громадянської коаліції, підрахунок голосів має бути завершений, щоб можна було висунути звинувачення тим, хто навмисно вчинив фальсифікацію.
    “Якщо в Комісії виявлені будуть неправильні підрахунки чи виписування протоколів, які не відображають правди й волі виборців, то наслідком буде розслідування, тож це не є перерахунок заради перерахунку. Цей перерахунок має на меті викриття можливої невідповідності”, – пояснив він.
    Своєю чергою, Кшиштоф Жоньца з Конфедерації заявив, що немає підстав ставити під сумнів обрання Кароля Навроцького президентом.
    “Ніхто серйозний не сиавить під сумнів результату виборів. Можна побачити його на сторінці Виборчої комісії. Ми всі знаємо, що президентом буде Кароль Навроцький. Я не хотів би говорити про людей, які несповна розуму й пропонують інші рішення та далі не знають, хто є президентом, це щось абсурдне”, – зазначив він.
    Спікер Сейму Шимон Головня скликав на 6 серпня Національні збори, на яких очікується, що Кароль Навроцький складе присягу президента.
    Раніше Верховний суд Польщі підтвердив легітимність виборів президента 2025 року, на яких переміг Кароль Навроцький.

  • Молдова не допустила до виборів блок проросійського олігарха-втікача

    Молдова не допустила до виборів блок проросійського олігарха-втікача

    Центральна виборча комісія Молдови відмовила у реєстрації на парламентських виборах проросійському блоку Победа, який очолює олігарх-втікач Ілан Шор. Про це повідомляє місцеве видання Telegraph Moldova.
    Підставою для відмови блоку в реєстрації стали численні порушення з боку політичної сили. Победа припустилася помилок у документах та не відповідає вимогам виборчого законодавства країни.
    Парламентські вибори в Молдові мають відбутися 28 вересня 2025 року.
    Як відомо, 11 липня сплив мандат чинного парламенту країни. Победа (латинізована рос. назва – Pobeda; рум. – Victorie) – проросійська опозиційна політична коаліція у Молдові, створена 21 квітня 2024 року у Москві.
    Головна “ідея” блоку – завадити євроінтеграції Молдови та відновити союз з Росією.
    Її засновник та лідер – проросійський олігарх Ілан Шор – втік з Молдови в РФ та дістав собі там російський паспорт. У Молдові Шор перебуває під слідством за звинуваченням у крадіжці мільярда доларів державних грошей.
    Виконавчий секретар та №1 у партійному списку – проросійська діячка, голова Гагаузії (автономія у складі Молдови) Євгенія Гуцул.

  • У Британії планують знизити вік для голосування до 16 років

    У Британії планують знизити вік для голосування до 16 років

    Уряд Великої Британії розглядає план надання права голосу 16-річним на всіх виборах. Ця ініціатива спрямована на підвищення явки на виборах та вирівнювання виборчих прав з іншими регіонами країни. Дослідження показали, що молодь, яка має право голосу від 16 років, активніше виходить на вибори, ніж ті, хто голосує від 18 років. Крім того, запропоновані реформи передбачають можливість голосувати за допомогою банківських карток, водійських прав або карток ветерана. Уряд також планує ужесточити правила щодо політичних пожертвувань, перевіряючи внески від непідзвітних організацій та усуваючи можливість використання фіктивних компаній.

  • У Британії планують знизить вік для голосування до 16 років

    У Британії планують знизить вік для голосування до 16 років

    Британський уряд планує розширити виборчі права, надавши можливість 16-річним голосувати на всіх виборах. Ця ініціатива має схвалити парламент і вирівняти права виборців з Шотландією та Уельсом, де молодші громадяни вже мають право голосувати на місцевих виборах. За даними парламенту, явка на останніх виборах була низькою, тому такі зміни мають зацікавити більше людей у політиці. Також уряд планує посилити контроль за політичними пожертвуваннями та усунути можливість використання фіктивних компаній у політичних процесах.

  • Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти

    Глава Камеруну в 92 роки планує увосьме балотуватися в президенти

    Президент Камеруну, 92-річний Поль Бія, оголосив про свої плани балотуватися на виборах у жовтні цього року на ще один семирічний термін. Він зазначив, що прийняв це рішення після закликів від громадян та діаспори. Бія керує країною з 1982 року і у 2008 році скасував обмеження на кількість президентських термінів. Його адміністрацію критикують за корупцію та неефективне управління, а також піддавають сумніву його здоров’я та здатність до керівництва державою. Опозиція планує висунути своїх кандидатів на майбутніх виборах, висловлюючи заклики до Бії піти у відставку.

  • Вибори в Україні: чому про них заговорили знову

    Вибори в Україні: чому про них заговорили знову

    Вибори вже мали відбутися Чергові вибори президента в Україні мали відбутися у березні 2024 року, а парламентські – восени 2024 року. Однак їх проведенню завадила низка факторів, головним з яких є воєнний стан, введений через повномасштабне вторгнення Росії.
    По-перше, існує законодавча заборона. Стаття 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” прямо забороняє проведення будь-яких виборів (президентських, парламентських, місцевих) під час дії воєнного стану. Хоча Конституція України не містить прямої заборони, закон є чинним, і для проведення виборів його необхідно було б змінити.
    По-друге, в умовах війни неможливо гарантувати безпеку виборцям та іншим учасникам виборчого процесу. Дільниці можуть стати потенційними цілями для ракетних ударів, а повітряні тривоги – зірвати процес голосування.
    По-третє, мільйони українців перебувають за кордоном і на тимчасово окупованих територіях, що унеможливлює їхню участь у голосуванні. А військовослужбовці на фронті не можуть голосувати чи балотуватися.
    По-четверте, державний реєстр виборців більше не актуальний, бо не оновлювався з лютого 2022 року, і для його актуалізації потрібен значний час.
    Та й загалом, проведення виборів під час війни може призвести до політичної дестабілізації та послабити обороноздатність країни.
    Зауважимо, що президент Володимир Зеленський та інші представники влади неодноразово заявляли, що вибори відбудуться лише після закінчення війни та скасування воєнного стану, згідно з українським законодавством.
    І до цього вже готуються в Раді. Викликів багато 28 червня в ефірі телемарафону голова ВР Руслан Стефанчук повідомив, що Рада готує спеціальний законопроєкт про повоєнні вибори президента, які визнаватимуть демократичними в Україні й за її межами.
    За його словами, депутати мають урахувати в ньому особливості забезпечення виборчого права військових на передовій та українців за кордоном. Стефанчук зазначив, що зараз триває робота над документом із Центральною виборчою комісією та її головою Олегом Діденком, який нещодавно був у Раді на зустрічі.
    Голова ВРУ наголосив, що потрібно врегулювати багато питань, починаючи від самого виборчого процесу, структури виборів до формування виборчих списків, дільничних комісій, електронних систем передавання даних, а також визначення тривалості їх проведення.
    По суті, ці вибори не будуть ані строковими, ані достроковими – це новий формат, який, ймовірно, назвуть “строковими виборами після завершення воєнного стану”. Закон буде одноразовим і регулюватиме вибори в перехідний період, після чого Україна повернеться до звичайної виборчої процедури.
    Але вже зараз є багато викликів на майбутнє, яке треба врахувати в новому законопроєкті. “Бо, ну, наприклад, уявімо, що настав мир, але в день от виборів російська авіація злітає й опускається, злітає й опускається і не дає можливості громадянам України виконати свій конституційний обов’язок, конституційне право проголосувати на виборах. Тому дуже багато викликів, пов’язаних із завершенням цієї війни, буде залежати від того, як і коли вона завершиться”,- зазначив Стефанчук. Своєю чергою Федір Веніславський, народний депутат, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, в ефірі на Radio NV пояснює: перед нардепами стоїть завдання зробити вибори, які відповідатимуть міжнародним стандартам, в умовах, коли безпекова ситуація не буде відповідати довоєнним умовам в повній мірі. Крім того, на виборах варто забезпечити участь якомога ширшого кола громадян України, які мають право голосу.
    Веніславський нагадав, що мільйони громадян Україна перебувають за кордоном. Наразі, за виборчим кодексом України, організувати вибори за кордоном можна лиш на території дипломатичних представництв і консульських установ. А враховуючи ту кількість громадян України, які є за кордоном, провести вибори неможливо – де гарантія, що проголосують усі, хто бажає?
    До слова, за підрахунками ЦВК, реальна кількість українців за кордоном, без урахування тих, хто перебуває в Росії, становить близько 4,5-5 мільйонів осіб. На думку Виборчкому, найактивніші виборці за кордоном – це ті українці, які виїхали після 2022 року.
    Але окрім мільйонів виборців за межами держави та безпекових викликів є ще одна проблема: необхідність обрати повний склад парламенту з 450 депутатів, каже в ефірі Еспресо доктор історичних наук і політичний експерт Олексій Кошель. Через це, ймовірно, доведеться змінювати виборчу систему.
    Додамо, що згідно зі свіжим опитуванням від трьох соціологічних організацій (Інституту стратегічних досліджень і прогнозів “Янус”, Центру SOCIS і “Барометру громадських настроїв”), 57,6% українців переконані: після припинення воєнного стану слід провести вибори. Ще 4,3% підтримують ідею обмежитись лише місцевими виборами, тоді як 33,1% за те, щоб відкласти голосування. Ще понад 5% не змогли визначитися з позицією.
    Але ж за кого проголосують громадяни? Хто змагається за голоси українців У червневому інтервʼю Sky News президент Володимир Зеленський заявив, що є “найдосвідченішим” очільником країни, яка перебуває у стані війни.
    Відповідаючи на запитання, чи готовий він передати повноваження іншому лідеру, Зеленський заявив, що “завжди готовий” це зробити. Водночас додав, що “не готовий зрадити людей, яких я люблю і поважаю за те, як ми поводимося під час такого складного випробування”. “Якщо мій народ хоче замінити мене – не хтось, [а саме український народ] – це принципово. Якщо мій народ вважає, що вони потребують іншого лідера і мають інші погляди, я не маю права сперечатися”,– сказав президент. Але станом на зараз народ підтримує саме Зеленського. Все в тому ж опитуванні від трьох організацій найбільшу підтримку (21,8%) отримав чинний президент. Якщо рахувати тільки тих, хто вже визначився і точно піде на вибори, його рейтинг зростає до 30,9%.
    На другій позиції – колишній Головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний. Його підтримують 19,6% усіх респондентів і 27,7% серед тих, хто визначився.
    Третю сходинку посідає п’ятий президент України Петро Порошенко (4,5% і 6,3% відповідно), за ним ідуть Дмитро Разумков (3,8% і 5,4%) та керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов (3,7% і 5,2%).
    Але після скасування воєнного стану слід очікувати переформатування українського політичного ландшафту, і на це треба зважати. Кошель передбачає, що на політичній сцені можуть з’явитися нові учасники, серед яких, ймовірно, будуть військові, волонтери та учасники бойових дій. За його прикидками, вони будуть утворювати політсили.
    На думку ж аналітика Юрія Богданова, чистих “партій військових” чи “партій волонтерів” не буде. Скоріш за все, медійні люди з війська чи благодійники будуть розподілені по списках різних партій, каже експерт в інтерв’ю ThePage.
    Щодо традиційно проросійського сегмента, то на думку Богданова ці політики будуть еволюціонувати в євроскептицизм. Тобто говоритимуть, що Україні немає чого розраховувати на Європу, бо там, мовляв, всі зрадники. Але, на думку експерта, максимум проросійського поля на виборах – приблизно 20%.
    Валерія Шипуля

  • Рада готує законопроєкт щодо виборів після війни

    Рада готує законопроєкт щодо виборів після війни

    Парламент працює над законопроєктом, який регулюватиме проведення виборів після завершення воєнного стану. Про це заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону, передає Укрінформ.
    Спікер парламенту наголосив, що Україна потребує нового нормативного акта, який забезпечить проведення так званих “повоєнних” виборів.
    “Ми моделюємо базові сценарії, щоб забезпечити українцям реалізацію їхнього конституційного права на вибір. Вибори повинні відбутися в Україні, і я переконаний, що ми зможемо знайти необхідний законодавчий компроміс”, — зазначив Стефанчук і додав, що характер викликів, які стоятимуть перед країною після війни, значною мірою залежатиме від її умов завершення.