Світові викиди вуглекислого газу від спалювання викопного палива у 2025 році досягли рекордних 38,1 мільярда тонн. Про це повідомляє Global Carbon Budget.
За прогнозами, викиди від змін землекористування (наприклад, вирубки лісів) знизяться до 4,1 мільярда тонн у 2025 році, тож загальні викиди CO₂ будуть дещо нижчими, ніж торік.
Після завершення погодного явища Ель-Ніньйо 2023-2024 років, яке спричиняло спеку та посуху в багатьох регіонах, поглинання CO₂ природними екосистемами (“наземне поглинання”) цього року відновилося до рівня, що передував Ель-Ніньйо.
Звіт, опублікований разом із новою статтею в журналі Nature, розглядає вплив зміни клімату на наземні та океанічні поглиначі вуглецю. У ньому йдеться, що 8% зростання концентрації CO₂ в атмосфері з 1960 року пояснюється тим, що зміна клімату послабила здатність суші та океанів поглинати вуглець.
У звіті зазначається, що залишковий вуглецевий бюджет для обмеження глобального потепління до 1,5°C практично вичерпано. Оскільки немає ознак терміново необхідного скорочення глобальних викидів, рівень CO₂ в атмосфері – а разом із ним і небезпечні наслідки глобального потепління – продовжує зростати.
Дослідницька група включала представників Університету Ексетера, Університету Східної Англії (UEA), Центру міжнародних досліджень клімату CICERO, Мюнхенського університету імені Людвіга-Максиміліана (LMU), Інституту Альфреда Вегенера та понад 90 інших наукових установ по всьому світу.
Утримати глобальне потепління нижче 1,5°C вже не є реалістичним. Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C – 170 мільярдів тонн CO₂ – буде вичерпано до 2030 року за поточного рівня викидів. Ми оцінюємо, що зміна клімату вже зменшує сумарне поглинання вуглецю сушею та океаном – це чіткий сигнал від Планети Земля, що нам потрібно радикально скоротити викиди, – заявив професор П’єр Фрідлінгштейн з Інституту глобальних систем Ексетера, який очолював дослідження.
Професорка Корін Ле Кере з Університету Східної Англії додала, що зусилля для боротьби зі зміною клімату помітні: 35 країн змогли скоротити свої викиди, водночас розвиваючи економіку – удвічі більше, ніж десять років тому, – і значний прогрес досягнуто у зменшенні залежності від викопного палива. Але цей прогрес занадто крихкий, щоб забезпечити стабільне зниження глобальних викидів. Негативний вплив зміни клімату на природні поглиначі вуглецю викликає занепокоєння й підкреслює необхідність термінових дій.
Зазначається, що викиди Китаю у 2025 році прогнозуються на рівні +0,4% – зростання сповільнюється завдяки помірному підвищенню енергоспоживання та стрімкому розвитку відновлюваної енергетики.
Викиди Індії зростуть на +1,4% – також нижче за попередні тенденції. Ранній мусон зменшив потребу в охолодженні в найспекотніші місяці, а розвиток ВДЕ призвів до мінімального зростання споживання вугілля.
США (+1,9%) та ЄС (+0,4%) продемонструють зростання викидів у 2025 році після кількох років спаду через холоднішу погоду та інші фактори.
Викиди Японії (вперше включені до прогнозу) зменшаться на 2,2%, що відповідає останнім тенденціям.
Для решти світу прогнозується зростання викидів на 1,1%.
Зростання викидів CO₂ у 2025 році відбувається з усіх видів палива: вугілля +0,8%, нафта +1%, природний газ +1,3%.
Викиди від міжнародної авіації зростуть на 6,8% (перевищивши доковідний рівень), а від міжнародного судноплавства залишаться стабільними.
За період 2015-2024 рр. викиди від постійної вирубки лісів залишаються високими – близько 4 млрд тонн CO₂ на рік, тоді як відновлення лісів компенсує лише половину цих викидів.
Загальні викиди CO₂ (викопні + зміни землекористування) зростали повільніше в останнє десятиліття (0,3% на рік) порівняно з попереднім (1,9% на рік).
Залишковий вуглецевий бюджет для 1,5°C практично вичерпано – лише 170 млрд тонн CO₂, що еквівалентно чотирьом рокам за рівнем викидів 2025 року.
Позначка: Викиди
-
Викиди CO₂ від викопного палива сягнули рекордних показників
-
Діяльність росіян в Криму призвела до початку екологічної катастрофи – ЦНС
Понад 600 активних точок викиду метану зафіксовано коло узбережжя тимчасово окупованого Криму. Найбільше – в районі мису Фіолент, Севастопольської бухти і Керченської протоки. Про це повідомляє Центр національного спротиву.
“Показник… може свідчити про початок масштабної екологічної катастрофи в Чорному морі. Ще 350 таких сипів зафіксовано у прибережній зоні Кавказу”, – сказано в повідомленні.
Частина викидів зафіксована на глибинах до 725 метрів у формі газогідратів — кристалічних структур, які за певних умов можуть неконтрольовано руйнуватися, вивільняючи гігантські обсяги парникових газів.
Зростання кількості метанових сипів напряму пов’язане з техногенною діяльністю РФ на тимчасово окупованому півострові, наголосили в ЦНС. Ідеться про буріння шельфу для нафтогазового видобутку, будівництво військових об’єктів на узбережжі та регулярні військово-морські навчання з використанням вибухових пристроїв і важкої техніки.
“Наукові групи, які фіксували надлишкові викиди, дістали розпорядження “утриматися від публічних коментарів” після того, як частина даних потрапила у відкритий доступ”, – підкреслили в ЦНС.
Дії росіян призводять до розгерметизації донних шарів, деградації морського дна й неконтрольованого вивільнення метану, який утримує тепло у 25 разів ефективніше, ніж вуглекислий газ. У разі подальшої дестабілізації шарів можливий ланцюговий ефект вибухоподібних викидів, що спричинить зниження рівня кисню у воді та масову загибель морських організмів, пояснили в ЦНС.
“Фахівці попереджають: якщо процес не зупинити, Чорне море може втратити здатність до природного відновлення. Його глибоководна частина стане мертвою зоною, а хвиля метану, піднята вибухами чи тектонічними зсувами, матиме наслідки навіть для прибережних екосистем Туреччини, Румунії та Болгарії”, – наголосили в ЦНС. -
В ООН заявили про рекордне зростання рівня CO2 в атмосфері
За даними Всесвітньої метеорологічної організації ООН, у 2024 році спостерігалося найбільше зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері з часів початку вимірювань у 1957 році. Наразі темпи зростання викидів CO2 потроїлися, збільшившись до 2,4 ppm на рік за останнє десятиліття. Це призводить до змін клімату та більш екстремальних погодних умов. Крім того, концентрація метану та закису азоту також досягла рекордних рівнів. Зростання вмісту цих парникових газів в атмосфері має серйозні наслідки для клімату, економічної безпеки та добробуту громад.
-
П’ятьох автогігантів звинуватили у заниженні показників викидів
У Високому суді Лондона розпочався судовий процес проти Mercedes, Ford, Renault, Nissan та Peugeot-Citroën через їхню звинувачення у маніпуляціях з викидами у дизельних авто. Заявники стверджують, що компанії використовували програмне забезпечення, яке показувало занижені рівні забруднення під час тестів, але насправді викиди були значно вищими. Дослідження показують, що це може призвести до передчасних смертей та хвороб серед населення. Автовиробники заперечують звинувачення, вважаючи їх безпідставними. Судовий процес триватиме до 2026 року, коли очікується прийняття рішення у цій справі.
-
На нових авто в Україні з’являться етикетки з даними витрати пального
Уряд прийняв постанову, яка вимагатиме від продавців нових легкових автомобілів надавати інформацію покупцям про офіційні витрати пального та кількість викидів СО₂. Це рішення спрямоване на захист прав споживачів, підтримку чесної конкуренції та зменшення впливу транспорту на клімат. За дев’ять місяців після опублікування постанови будуть діяти нові правила, які передбачають розміщення етикеток з даними про автомобілі, плакатів із відомостями про витрати пального та викиди СО₂, промо-матеріалів і доступу до електронного довідника. Міністерство розвитку громад та територій створить цей довідник для всіх моделей нових авто, який буде регулярно оновлюватися і розміщатися на сайті відповідного відомства.
-
Світ встановив новий рекорд з енергетичних викидів CO₂ – звіт
Світові викиди вуглекислого газу від енергетичного сектору за 2024 рік зросли до нового рекорду – вже четвертий рік поспіль. Про це мовиться у щорічному статистичному огляді світової енергетики Energy Institute, оприлюдненому у четвер, 26 червня.
Звіт акцентує складність відмови від викопного палива в умовах геополітичної нестабільності, зокрема російсько-української війни, яка змінила маршрути постачання нафти й газу з Росії, та конфлікту на Близькому Сході, що підвищує ризики для енергетичної безпеки.
Зауважується, що 2024 рік став найспекотнішим в історії спостережень: середня температура вперше перевищила доіндустріальний рівень на 1,5°C.
Загалом світове енергопостачання зросло на 2% – вперше з 2006 року. Збільшились показники з усіх джерел: нафти, газу, вугілля, атомної, гідро- та відновлюваної енергії. Це призвело до зростання викидів СО₂ приблизно на 1% – до 40,8 гігатонни.
Найбільше з викопного палива зросло використання природного газу – на 2,5%. Вугілля зросло на 1,2% і залишилося найбільшим джерелом генерації у світі. Споживання нафти зросло менш ніж на 1%.
Водночас вітрова та сонячна енергетика зросли на 16% – у дев’ять разів швидше, ніж загальне зростання попиту на енергію.
Аналітики зазначають, що попри рекордні темпи розвитку “зеленої” енергетики, світ не встигає досягти мети – утричі збільшити відновлювані потужності до 2030 року, як домовлено на кліматичному саміті COP28 у Дубаї.