Міністерство фінансів України готує законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на оборону на приблизно 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Зазначено, що для забезпечення фінансування уряд залучає гроші від розміщення облігацій. Потрібно збільшити видатки на оборону у бюджеті на 2025 рік на суму близько 300 мільярдів гривень. Законопроєкт має бути зареєстрований у перших числах жовтня. Потрібно отримати погодження Єврокомісії на використання позик у розмірі 6 мільярдів євро на військові потреби. Необхідно ухвалити цей законопроєкт у цілому до 1 листопада.
Позначка: Виплати
-
На оборону – ₴300 млрд: уряд обіцяє виплати військовим без затримок
Міністерство фінансів України готує законопроєкт про збільшення видатків державного бюджету на оборону на суму приблизно 300 мільярдів гривень. Це дозволить уникнути затримок у виплатах військовослужбовцям. Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила про це у Facebook. Вона зауважила, що ці зміни можливі завдяки залученню коштів від розміщення облігацій внутрішньої державної позики. Також вона зазначила, що є необхідність збільшення видатків державного бюджету на оборону у 2025 році. Законопроєкт має бути зареєстрований у перших числах жовтня, а парламенту слід прийняти його до 1 листопада.
-
В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ
Сенат США планує розглянути нову резолюцію, яка закликає передавати Україні щомісяця по 10 мільярдів доларів з російських активів. Ця ініціатива має на меті конфіскацію суверенних активів Росії, які перебувають під контролем країн G7, і передачу їх Україні. Сенатор Джон Кеннеді з Луїзіани є автором цієї резолюції.
-
YouTube виплатить понад $24 млн для врегулювання претензій Трампа
YouTube погодився виплатити $24,5 млн для вирішення скарг президента США Дональда Трампа щодо блокування його облікового запису після подій біля Капітолію в січні 2021 року. Угода не означає визнання відповідальності з боку YouTube чи зв’язаних осіб. Трамп подав позови проти YouTube, Facebook та Twitter через блокування його акаунтів, обгрунтоване побоюваннями щодо підбурювання до насильства. Після повернення Трампа до Білого дому компанії з інформаційних технологій намагалися врегулювати конфлікти з президентом. YouTube не повністю блокував обліковий запис Трампа, а лише обмежив його можливість завантажувати відео, яку повернув у 2023 році.
-
230 млн грн на утримання дитбудинку без дітей: розпочато розслідування
У Запоріжжі розпочалося розслідування щодо можливої розтрати 230 мільйонів гривень, які були виділені на утримання дитячого будинку Сонечко. Після евакуації дітей з будинку через війну, заклад продовжував отримувати фінансування без обґрунтування витрат. Прокуратура кваліфікує це як можливе зловживання посадовцями з тяжкими наслідками. Розслідування розпочато під керівництвом Шевченківської прокуратури. Журналісти виявили, що гроші витрачалися на співробітників, які не доглядали за дітьми, які були евакуйовані. Усі обставини порушень встановлюються правоохоронцями.
-
Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького
Сейм Польщі ухвалив новий закон, який регулює допомогу українським громадянам, які покинули свою країну через російську агресію. Закон визначає умови виплат та легального перебування у Польщі, зокрема, працевлаштування, навчання дітей у школі та забезпечення мінімального рівня заробітної плати. Також передбачено контроль за працевлаштуванням українців, а також обмеження доступу до медичних послуг для дорослих громадян України. Закон продовжує легальний статус перебування українців у Польщі до 2026 року. Це рішення було прийняте для запобігання правовому вакууму та сприяє співпраці між Україною та Польщею у вирішенні важливих питань. Крім того, прем’єр-міністр Польщі висловив намір співпрацювати з Україною у розробці систем для збиття дронів.
-
В Україні оновили правила виплат сімʼям загиблих військових
Міністерство оборони оновило порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовців ЗСУ під час воєнного стану. Розмір допомоги залишається незмінним – 15 млн грн. 1/5 цієї суми (3 млн грн) виплачуватиметься одразу, а решта 4/5 (12 млн грн) – протягом 80 місяців за фіксованим графіком, близько 150 тис. грн щомісяця. Нові правила діятимуть з 1 вересня, а для родин загиблих, чия смерть була зафіксована до цієї дати, терміни виплат залишаються незмінними.
-
В Україні оновили правила виплати коштів сімʼям загиблих військових
Міністерство оборони оновило правила виплати одноразової грошової допомоги родинам загиблих військовослужбовців ЗСУ під час воєнного стану. Загальний розмір допомоги залишається незмінним – 15 млн грн. Виплата 3 млн грн буде здійснюватися одразу, а решта 12 млн грн буде розподілена протягом 80 місяців за фіксованим графіком. Ці зміни почнуть діяти з 1 вересня. Для сімей загиблих до цієї дати нічого не змінюється у порядку та термінах виплат.
-
Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму
Українці в липні придбали товарів місцевого виробництва на 5,07 млрд грн. Україна в межах програми Національний кешбек виплатила 507 мільйонів гривень кешбеку для 3,6 мільйона українців, які відкрили спеціальні рахунки у застосунку Дія. Про це повідомляє Мінекономіки.
Відомство зазначає, що це найбільша сума за місяць від старту програми.
Загалом з моменту запуску програми держава витратила на виплати за програмою з державного бюджету близько 4 млрд гривень. -
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів
Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
“Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації.