Mercedes-Benz Group AG офіційно запустив виробництво повністю електричної версії компактного кросовера GLB на своєму заводі в Кечкеметі, Угорщина. Як повідомляє Bloomberg, рішення стало частиною ширшої стратегії зі скорочення витрат на тлі уповільнення попиту в Китаї, зростання конкуренції з боку місцевих брендів і загрози нових мит у США.
Електричний Mercedes GLB, який у Європі коштує близько €59 тисяч, тепер повністю збиратиметься в Угорщині. Раніше частина виробництва цієї моделі була зосереджена в Мексиці. Паралельно наприкінці минулого року Mercedes припинив випуск компактвена B-Class на заводі в німецькому Раштаті.
Крім того, вже цього року компанія планує перенести до Угорщини частину виробництва седана C-Class середнього класу. За словами топменеджменту Mercedes, витрати на виробництво в Угорщині менш ніж удвічі нижчі, ніж у Німеччині, що робить цей майданчик особливо привабливим в умовах жорсткого цінового тиску.
Як зазначив керівник виробничого підрозділу Mercedes Майкл Шібе, акумуляторні батареї для електричного GLB виготовляються безпосередньо на території заводу в Кечкеметі. Це дозволяє суттєво скоротити логістику, зменшити транспортні витрати та прискорити виробничі процеси.
Декілька днів тому президент США Дональд Трамп запровадив додаткові мита на продукцію з восьми європейських країн, зокрема Німеччини. Йдеться про можливі 10% мита з лютого з подальшим підвищенням до 25% у червні. Це болісно б’є по німецьких автовиробниках, для яких американський ринок є одним із ключових.
Після цих новин акції Mercedes різко впали: у понеділок папери компанії втрачали до 6,7% упродовж дня і завершили торги зі зниженням приблизно на 2,2%. Додатковий тиск на фінансові показники чинить і конкуренція в Китаї з боку BYD, Nio та Xiaomi, де цінова війна суттєво зменшила маржинальність.
Позначка: Виробництво
-
Mercedes-Benz розпочав виробництво електрокросовера GLB в Угорщині
-
ЦПД: Нарощення РФ виробництва дронів загрожує НАТО
Росія активно збільшує виробництво ударних дронів і має намір продовжувати нарощування їх кількості. Як повідомляє керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко, ця тенденція становить суттєву загрозу не лише для України, але й для європейських країн НАТО.
Андрій Коваленко зазначає, що саме російський дрон, а не піхотинець, першим може перетнути кордон держав Альянсу, підкреслюючи серйозність цих викликів.
Як відомо, протягом 2025 року Росія неодноразово порушувала повітряні кордони країн-членів НАТО. Такі інциденти відбувалися як із залученням бойової авіації, так і безпілотників, що викликає додаткову напругу в регіоні.
Нагадаємо, 19 вересня Міністерство закордонних справ Естонії повідомило про незаконний вхід у повітряний простір країни російських винищувачів МіГ-31К – носіїв гіперзвукових ракет Кинджал. Ллітаки перебували над територією Естонії близько 12 хвилин.
Також 13 вересня один із російських безпілотників опинився в повітряному просторі Румунії. У мережі також з’являлися відеозаписи, які підтверджували оголошення повітряної тривоги як у Польщі, так і в Румунії.
Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності
-
Tesla запустила перший у США завод із переробки літієвої руди
Компанія Tesla вперше представила свій власний комплекс з переробки літію в США. Це перше підприємство в країні, яке може повністю переробляти літієву руду в гідроксид літію. Раніше глава компанії Ілон Маск називав такий бізнес “ліцензією на друк грошей”, оскільки проблемою не є відсутність руди, а обмежені можливості її переробки. Новий завод Tesla має значно менший екологічний вплив у порівнянні з традиційними технологіями. Будівництво комплексу тривало менше двох років, що є досить швидким терміном для такого проекту. Завод розташований у Техасі і спеціалізується на переробці літієвмісної руди в гідроксид літію акумуляторної якості. Технологія переробки використовує лужне вилуговування з подальшою кристалізацією, що дозволяє уникнути утворення токсичних продуктів. Запуск цього циклу виробництва літію в США є важливим кроком для зменшення залежності країни від імпорту цього стратегічного ресурсу, який зараз контролюється Китаєм.
-
Nvidia зняла з виробництва одну з найпопулярніших нових відеокарт
Компанія Nvidia припинила випуск відеокарти GeForce RTX 5070 Ti через брак чипів відеопам’яті. Партнери компанії, зокрема Asus, підтвердили цю інформацію і повідомили, що модель більше не вироблятиметься. Також зупинено виробництво GeForce RTX 5060 Ti з 16 Гб пам’яті. Це призвело до різкого підвищення цін на ці відеокарти не лише у США, а й у різних країнах, включаючи Україну. Нові партії відеокарт не надходять на ринок вже кілька тижнів. Крім того, запуск оновлених відеокарт GeForce RTX 50 Super було відкладено на невизначений термін через підвищення цін на пам’ять. Якщо ці ситуації стабілізуються, Nvidia може повернутися до ідеї випуску RTX 50 Super у майбутньому, але зараз є ймовірність, що проект буде скасований для уникнення конкуренції з відеокартами нового покоління, реліз яких очікується у 2027 році.
-
Економіка Німеччини вийшла з рецесії
У 2025 році економіка Німеччини вперше після двох років рецесії показала зростання, збільшившись на 0,2% у порівнянні з попереднім роком. Цю інформацію оприлюднило Федеральне статистичне відомство Німеччини. Незважаючи на це, економічна ситуація залишається складною через високі ціни на енергоносії, війну в Україні та структурні зміни в промисловості. Експерти прогнозують подальше покращення економічної ситуації в наступні роки, з очікуваним зростанням до 1% у 2026 році, а повне відновлення можливе не раніше 2027 року за умови державних інвестицій у інфраструктуру та оборону. Також відомо, що експорт Німеччини до України збільшився майже на третину у першому півріччі минулого року.
-
В Естонії відкрили завод з виробництва боєприпасів
В Естонії в промисловому оборонному парку Емарі (Amari) у вівторок відбулася урочиста церемонія, присвячена офіційному відкриттю заводу компанії Nitrotol з виробництва вибухових речовин. Про це пише Інтерфакс-Україна.
“З відкриттям заводу Естонія зробила великий крок, ми стали країною, що виробляє боєприпаси. Через створення таких виробництв, ми концентруємо ресурси і знання в Естонії, щоб у разі необхідності озброїтися під час кризи”, – зазначив міністр оборони Ханно Певкур. Він додав, що створення виробництв у галузі оборонної промисловості не лише зміцнює обороноздатність країни, а й сприяє зростанню економіки, збільшенню експорту та появі нових робочих місць. Компанія Nitrotol також розпочне виробництво в оборонному промисловому парку, який зведуть в Ермісту у 2027 році. Раніше Литва підписала з німецькою компанією Rheinmetall протокол про наміри щодо будівництва у країні заводу з виробництва боєприпасів.
Rheinmetall удвічі збільшить виробництво снарядів в Україні -
На Хмельниччині вилучили контрафактні вейпи на понад 12 млн
На Хмельниччині правоохоронці викрили мережу незаконного збуту підакцизної продукції, вилучивши контрафактні рідини для електронних сигарет вартістю понад 12 млн грн. Про це інформує Нацполіція у вівторок, 13 січня.
Всупереч вимогам законодавства, рідини для електронних сигарет, зокрема нікотин і нікотинові бустери, продавали без належного обліку і сплати обов’язкових платежів. Як з’ясувалося, протягом 2024-2025 років зловмисники збували незаконну фальсифіковану продукцію через мережу торговельних об’єктів, що працювали під одним брендом.
Поліціянти провели 56 санкціонованих обшуків на території Хмельницької області, вилучивши понад 60 тисяч одиниць незаконно виготовленої підакцизної продукції – нікотинові бустери та їх компоненти, гліцерини, ароматизатори, підсилювачі смаку. Також вилучили мобільні телефони, компʼютерну техніку, фінансову документацію, печатки підприємств, грошові кошти в національній та іноземній валюті на суму близько 4 млн грн та чорнові записи.
За попередніми підрахунками, загальна вартість вилученого становить понад 12,1 млн грн.
Нині вирішується питання про оголошення організатору злочинного бізнесу та його спільникам про підозру. Причетним до протиправної діяльності загрожує до шести років увʼязнення з конфіскацією майна. -
Україна обрала інвестора для літієвого родовища на Кіровоградщині
Кабінет Міністрів 12 січня затвердив переможця конкурсу на розробку родовища з літію Добра за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП). Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
“Пілотний проєкт з розробки корисних копалин – літієве родовище “ділянка Добра” в Кіровоградській області”, – зазначила вона. За словами глави уряду, родовище дасть змогу залучити мінімальний обсяг капітальних інвестицій у $179 млн, з яких $12 млн спрямують на проведення нової геологорозвідки та міжнародного аудиту запасів, $167 млн на організацію видобутку та збагачення у разі підтвердження промислових запасів родовища. До конкурсного відбору за 100-бальною системою оцінки були запрошені українські та іноземні компанії й консорціуми.
Переможцем стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є відомі на міжнародному ринку компанії Techmet та The Rock Holdings. Свириденко наголосила, що вони мають значний досвід у галузі видобутку критично важливих корисних копалин. Компанія Techmet володіє контрольними або домінуючими міноритарними частками в 10 активах на чотирьох континентах та має досвід реалізації складних проєктів з розвідки, видобутку та переробки критичних мінералів.
“Ділянка Добра є лише першою із амбітного плану інтеграції України у ланцюги постачання наших стратегічних партнерів. Отже, робота в цьому напрямку триває”, – додала прем’єрка.
Вона нагадала, що механізм УРП дає змогу інвесторам видобувати корисні копалини в межах укладеного з державою партнерства. Водночас родовище залишається у власності народу України.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Україна 8 січня надала право на видобуток літію з великого державного родовища “Добра” інвесторам, серед яких є мільярдер Рональд Лаудер, друг президента США Дональда Трампа. -
В Росії закрилися сотні магазинів одягу з 2025 рік
Минулого року Росію покинули 25 брендів одягу, експерти прогнозують, що у 2026 році процес закриття магазинів продовжиться. Про це пише TMT.
“Настрої на fashion-ринку песимістичні, і 2026 рік буде роком виживання”, – зазначив гендиректор Етерни Дмитро Томілін. За його словами, покупці продовжать скорочувати витрати та переходити до “максимально раціонального споживання”, водночас у ритейлерів фактично вичерпався запас міцності.
За даними проєкту Shopper’s, у другому кварталі закрилися магазини Mellow, Incity, Deseo, Just Clothes, Ready! Steady! Go! (Gloria Jeans). У третьому кварталі – Inspire Girls, Etam, Yollo, Prav.da, Mudo, а у четвертому – Face Code, Urban Vibes (Спортмастер), Mollis, Luzeen. Також протягом року припинили роботу Megatop, 16 SNKR, Melcloth та TRND.
Також припинили роботу дитячі бренди Loloclo та Orby, тоді як рітейлер дитячих товарів Pelican планує закрити всі свої точки. 28 грудня стало відомо про закриття Pinkpunk і Cosareve, який працював на ринку РФ 27 років.
За оцінкою експертів, у 2025 році закрили 400-500 магазинів fashion-ритейлерів. Ставки оренди та частка вакантних площ у торгових центрах зростатимуть – вакантність може зрости з 7,7% до 9,7%.
Іноземні бренди стали рідше виходити на російський ринок. За даними IBC Realty, у 2025 році до Росії зайшло лише 12 міжнародних марок, тоді як у 2023-2024 роках – 25 і 23 відповідно. Серед тих, хто повністю згорнув бізнес, – турецькі ритейлери AC&Co та Mudo. Експерти пояснюють відхід іноземців уповільненням економіки та високою конкуренцією.
Нагадаємо, реальний сектор економіки Росії переживає один із найглибших кризових етапів, що характеризується зростанням ізоляції, відсутністю прозорості та прогресуючою нестабільністю.
Економіка Росії заходить у глухий кут -
Частину виробництва БпЛА і ракет Україна перемістила до Польщі – Сікорський
Україна перемістила частину виробництв дронів та ракет до Польщі. Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв’ю TVP World.
“Ми зробили внесок у закупівлю американської зброї для України. У нас зараз, я вже втрачаю рахунок, 48-ма здається, передача обладнання Україні. Але Україна відповідає взаємністю, перемістивши частину виробництва дронів і ракет до Польщі”, – зазначив він.
За словами Сікорського, у майбутньому з Україною будуть реалізовані оборонні проєкти в рамках програми ЄС SAFE.
“Ми використовуємо безпечний механізм ЄС, за яким сорок чотири мільярди євро буде витрачено на посилення оборонної промисловості. Деякі проєкти будуть реалізовані з європейськими партнерами, а також з Україною. Багато чого відбувається,” – заявив міністр закордонних справ Польщі.