Росія наростила виробництво безпілотників-камікадзе типу шахед до 2 700 одиниць на місяць. Про це у п’ятницю, 5 вересня, розповів речник ГУР Андрій Юсов в інтервʼю Новини.Live.
За його словами, окрім ударних безпілотників, РФ також виготовляє значну кількість так званих “обманок” – дронів без бойової частини. Їх застосовують для виснаження української протиповітряної оборони.
Водночас Юсов наголосив, що випускати тисячі шахедів щоденно Росія технічно не здатна.
“Але ми бачимо сотні шахедів у комбінованих атаках разом із ракетами. Масовані удари – це серйозний виклик для наших сил протиповітряної та протиракетної оборони”, – сказав Юсов, додавши, що це також виклик для партнерів України, які мають допомагати захищати українське небо.
Тим часом Україна теж нарощує випуск БПЛА. Так, у п’ятницю повідомлялося, що у Данії запускається перша лінія спільного виробництва дронів з Україною. Такі лінії будуть відкриватися з іншими країнами Європи.
Виробник ракети Фламінго представив новий ударний БпЛА
Позначка: Виробництво
-
В ГУР оцінили спромжності РФ по випуску шахедів
-
Volvo розпочала виробництво ES90
Volvo оголосила про старт виробництва повністю електричного авто ES90 для європейських ринків. Це одна з найважливіших віх на шляху компанії до повної відмови від авто з двигунами внутрішнього згоряння.
Коли електрокар представили у березні, виробник заявив, що він нібито не належить до стандартних класів авто, а формує власний – поєднуючи елегантність седана, адаптивність фастбека та просторість кросовера.
“Повністю електричний ES90 – це крок у нову епоху безпеки, сталого розвитку та технологій, орієнтованих на людину. З початком його виробництва ми підтверджуємо свій курс на повністю електричне майбутнє та доводимо здатність відповідати очікуванням клієнтів”, -наголосила Франческа Гамбоні, директорка з операцій Volvo Cars.
Виробництво моделі розгорнуто на заводі в Ченду, де використовується кліматично нейтральна енергія. Згідно зі звітом Volvo, ES90 має один із найнижчих вуглецевих слідів серед усіх автомобілів марки, що робить його важливим кроком у реалізації стратегії сталого розвитку компанії.
Перші клієнти отримають свої машини вже наприкінці цього року, а згодом модель з’явиться і на ключових ринках Азійсько-Тихоокеанського регіону. -
Експорт української соняшникової олії впав до мінімуму за три роки
Згідно з оперативними даними, у серпні експорт соняшникової олії з України скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки. Про це інформує агентство АПК-Інформ у середу, 3 вересня.
Це стало другим найнижчим місячним показником за останні майже 14 сезонів.
Зауважується, що скорочення відбулося за всіма основними напрямками, зокрема не фіксувалося поставок до Індії.
Експерти відзначили, що зниження темпів експорту зумовлено сезонними чинниками, зокрема скороченням пропозиції соняшнику на внутрішньому ринку, що обмежувало переробку, а також зниженням попиту з боку деяких імпортерів в очікуванні поставок більш дешевої олії із сировини нового врожаю.
Усього за результатами 2024/25 МР з України експортували 4,73 млн тонн соняшникової олії, що на 24% поступається показнику попереднього сезону та стало мінімумом для минулих трьох сезонів.
Основними факторами, що обмежили експорт, стали менший урожай соняшнику у 2024 році та низька маржинальність його переробки.
Водночас постачання на основні ринки збуту в сезоні, що вже завершився, дещо збільшились.
До ТОП-3 імпортерів української олії увійшли Індія (767 тис. тонн; +44% до 2023/24 МР), Іспанія (656 тис. тонн; +11%) та Італія (504 тис. тонн; +28%).
Раніше повідомляли, що Україна скоротила експорт агропродукції на понад 23%.
Цього року буде найгірший врожай за останнє десятиліття -
Хакерська атака паралізувала виробництво Jaguar Land Rover
Компанія Jaguar Land Rover зазнала масштабної кібератаки, яка “серйозно порушила” її виробничі та роздрібні операції, повідомляє Bloomberg. Через інцидент виробник Range Rover і Land Rover був змушений тимчасово відключити свої системи для мінімізації збитків.
На сайті компанії зазначено, що наразі JLR “працює над відновленням глобальних застосунків у контрольованому режимі”. Водночас у компанії наголошують, що доказів витоку даних клієнтів немає.
Кібератака стала ще одним викликом для JLR після того, як виробник зазнав удару від підвищених тарифів у США. Раніше компанія тимчасово припинила постачання авто на американський ринок після того, як президент Дональд Трамп запровадив підвищене мито на імпортовані машини з Британії. Нові умови дозволяють експортувати 100 тисяч авто зі ставкою 10%, що суттєво вище за колишні 2,5%.
Інцидент збігся з важливою датою для британського авторинку – 1 вересня, коли дилери з’являються нові реєстраційні номери “75”, що позначають 2025 рік. Зазвичай нові номери посилюють продажі авто.
Jaguar Land Rover, який торік поставив близько 400 тисяч автомобілів, нині переживає складний період. Продажі Jaguar в Європі обвалилися на 97%, поки бренд не випускає нових авто до запуску повністю електричної лінійки у 2026 році. Також зовсім недавно генеральний директор компанії пішов у відставку після трьох років на посаді. -
РФ активно нарощує виробництво зброї – МЗС у НАТО
Члени Альянсу висловили солідарність із Києвом, реагуючи на нищівні удари, які Росія завдала по мирних містах. Про це повідомили у пресслужбі МЗС у понеділок, 1 вересня.
Ця тема була ключовою під час засідання Ради Україна – НАТО, де українську делегацію представляли заступник міністра оборони Сергій Боєв та заступник голови МВС Олексій Сергєєв. Вони детально проінформували союзників про поточну ситуацію у сфері безпеки, нову тактику армії РФ і потенційні ризики в майбутньому.
Сергєєв акцентував увагу на людських жертвах та масштабах руйнувань, спричинених останніми обстрілами. У свою чергу, Боєв зазначив, що Росія активно нарощує виробництво зброї, зокрема крилатих ракет, дронів і артилерії, отримуючи підтримку з боку Ірану та Північної Кореї.
Україна виступила з черговим проханням до партнерів щодо посилення протиповітряної оборони. Запит включав комплекси Patriot, ракети до них, а також далекобійні ракети, необхідні для стримування агресора.
Представники НАТО рішуче засудили обстріли цивільних об’єктів, наголосивши на тому, що такі дії свідчать про відсутність у Кремля бажання знайти мирні шляхи врегулювання конфлікту. Союзники запевнили, що продовжуватимуть чинити тиск на Росію й надавати Україні військову підтримку у відповідь на виклики.
Нагадаємо, міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що президент Трамп цього тижня планує розглянути заходи для подальшого посилення санкцій проти РФ.
Раніше повідомлялося, що на позачерговому засіданні Ради Безпеки ООН у п’ятницю США попередили Росію про можливі санкції, якщо Москва не піде на мирні переговори та не зустрінеться з Україною.
-
РФ вивчає варіанти виробництва Су-57 в Індії – ЗМІ
Росія розглядає можливість виробництва винищувачів Су-57 в Індії, проводячи дослідження, щоб оцінити необхідний обсяг інвестицій для реалізації цього проекту. Про це повідомляє агентство ANI у понеділок, 1 вересня.
Індія заявила про потребу у двох-трьох ескадрильях літаків п’ятого покоління, серед яких потенційними претендентами є російський Су-57 та американський F-35. У спробі зміцнити свої позиції Москва ініціювала дослідження щодо створення виробничих потужностей для Су-57 безпосередньо в Індії, – йдеться в дописі.
Повідомляється, що завод у Нашіку компанії Hindustan Aeronautics Limited, який нині ліцензовано виробляє Су-30МКІ, може бути перепрофільований для виготовлення Су-57. Окрім цього, Росія розглядає варіант залучення інших виробничих центрів, де вже випускають компоненти та техніку російського походження, що може допомогти зменшити витрати і прискорити реалізацію проєкту.
Тема співпраці у військовій сфері залишається актуальною на фоні зростаючої напруги у відносинах між Індією та США через питання тарифів та жорстку риторику Вашингтона. Представники російської влади неодноразово закликали Індію придбати Су-57, а також звертали увагу на сучасні системи протиповітряної оборони С-400 та С-500.
Варто зазначити, що понад десять років тому Індія брала участь у російському проєкті створення винищувача п’ятого покоління, але вийшла з нього через розбіжності. Незважаючи на це, у зв’язку з глобальними змінами ситуації не виключене відновлення співпраці між країнами.
Паралельно США продовжують чинити тиск на Індію щодо закупівлі F-35, хоча Нью-Делі активно розвиває власну програму створення винищувача п’ятого покоління. Очікується, що перший політ індійського літака відбудеться до 2028 року, а він надійде на озброєння, орієнтовно, у 2035 році.
Нагадаємо, що у 2024 році Росія отримала 24 бойових літаки, зокрема десять Су-34М, шість Су-35S, шість Су-57 та два Су-30. Для порівняння, у 2023 році Росії постачили 24 літаки, а у 2022-му – до 30. Як пояснюють аналітики, ці показники свідчать про стагнацію або навіть спад у виробництві бойової авіації РФ.
Індія відкрила приватний завод із виробництва літаків Airbus C295
-
РФ хоче виробляти винищувачі Су-57 в Індії – ЗМІ
Росія розглядає можливість виробництва винищувачів Су-57 в Індії, проводячи дослідження, щоб оцінити необхідний обсяг інвестицій для реалізації цього проекту. Про це повідомляє агентство ANI у понеділок, 1 вересня.
Індія заявила про потребу у двох-трьох ескадрильях літаків п’ятого покоління, серед яких потенційними претендентами є російський Су-57 та американський F-35. У спробі зміцнити свої позиції Москва ініціювала дослідження щодо створення виробничих потужностей для Су-57 безпосередньо в Індії, – йдеться в дописі.
Повідомляється, що завод у Нашіку компанії Hindustan Aeronautics Limited, який нині ліцензовано виробляє Су-30МКІ, може бути перепрофільований для виготовлення Су-57. Окрім цього, Росія розглядає варіант залучення інших виробничих центрів, де вже випускають компоненти та техніку російського походження, що може допомогти зменшити витрати і прискорити реалізацію проєкту.
Тема співпраці у військовій сфері залишається актуальною на фоні зростаючої напруги у відносинах між Індією та США через питання тарифів та жорстку риторику Вашингтона. Представники російської влади неодноразово закликали Індію придбати Су-57, а також звертали увагу на сучасні системи протиповітряної оборони С-400 та С-500.
Варто зазначити, що понад десять років тому Індія брала участь у російському проєкті створення винищувача п’ятого покоління, але вийшла з нього через розбіжності. Незважаючи на це, у зв’язку з глобальними змінами ситуації не виключене відновлення співпраці між країнами.
Паралельно США продовжують чинити тиск на Індію щодо закупівлі F-35, хоча Нью-Делі активно розвиває власну програму створення винищувача п’ятого покоління. Очікується, що перший політ індійського літака відбудеться до 2028 року, а він надійде на озброєння, орієнтовно, у 2035 році.
Нагадаємо, що у 2024 році Росія отримала 24 бойових літаки, зокрема десять Су-34М, шість Су-35S, шість Су-57 та два Су-30. Для порівняння, у 2023 році Росії постачили 24 літаки, а у 2022-му – до 30. Як пояснюють аналітики, ці показники свідчать про стагнацію або навіть спад у виробництві бойової авіації РФ.
Індія відкрила приватний завод із виробництва літаків Airbus C295
-
Apple вимагає від постачальників роботизації виробництва – ЗМІ
Apple намагається суттєво прискорити впровадження автоматизації у своєму ланцюжку постачання, а тепер компанія навіть вимагає від виробників використовувати роботизовані системи як обов’язкову умову для укладання контрактів, повідомляє DigiTimes.
За даними джерел, ця політика охоплює всі ключові продукти – від iPhone та iPad до Mac і Apple Watch. Якщо раніше Apple часто сама інвестувала у спеціалізоване обладнання для партнерів, то тепер постачальникам доведеться фінансувати модернізацію власним коштом. Це вже вплинуло на їхню прибутковість, адже високі стартові витрати та складнощі інтеграції нових систем знижують маржу.
Компанія пояснює нові вимоги прагненням зменшити залежність від людської праці, уніфікувати якість виробництва в різних країнах, знизити довгострокові витрати та швидше адаптувати нових постачальників. Автоматизація також має допомогти подолати виклики, пов’язані з кадровими дефіцитами, політичною нестабільністю та розосередженістю виробництва.
Водночас Apple продовжує підтримувати партнерів у питаннях екологічності: зокрема, допомагає переходити на енергоощадне обладнання та стійкі матеріали в межах плану досягнення вуглецевої нейтральності до 2030 року. -
В Росії зупинився Куйбишевський НПЗ після атаки дронів
Куйбишевський НПЗ Роснафти у Самарській області зупинив переробку 28 серпня після атаки безпілотників. Про це повідомляють джерела Reuters в нафтогазовій галузі.
За даними джерел, внаслідок атаки пошкоджено обидві установки первинної переробки нафти: CDU-4 і CDU-5, кожна з яких має потужність 70 тисяч барелів на добу. Окрім того, постраждала частина допоміжних установок заводу.
Куйбишевський НПЗ лише 21 серпня відновив роботу після масштабного ремонту, котрий тривав з 1 липня.
Роснафтана момент публікації коментар не надала.
Водночас інформацію підтвердив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.
“Куйбишевський НПЗ на Росії після прильотів зупинився”, – написав він у Телеграм.
Генштаб ЗСУ також підтвердив ураження Афіпського НПЗ у Краснодарському краї та Куйбишевського НПЗ у ніч на 28 серпня.
Куйбишевський НПЗ входить до групи самарських заводів Роснафти, разом із Новокуйбишевським та Сизранським НПЗ. Наразі також не працює Сизранський завод, зупинений 15 серпня через пошкодження установки АВТ-6 після атаки дронів. 2 серпня дрони атакували Новокуйбишевський НПЗ.
У 2024 році Куйбишевський НПЗ переробив 4,7 млн тонн нафтової сировини, виробивши 0,8 млн тонн автобензину, 1,4 млн тонн дизпального та 1,3 млн тонн мазуту.
Номінальна потужність заводу становить 7 млн тонн на рік.
Раніше у соцмережах оприлюднили відео і фото пожеж на Афіпському і Куйбишевському НПЗ. Місцева влада визнала факт атаки дронів. А російське міноборони заявило, що протягом ночі засоби ППО нібито перехопили і знищили 102 українських БпЛА.
Простій російських НПЗ сягнув історичного рекорду -
Данія витратить 1,4 млрд євро на виробництво зброї українським ОПК
Цьогоріч внесок Данії у так звану “данську модель” становитиме близько 1,4 млрд євро.Про це заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен, передає Європейська правда.
Міністр позитивно оцінив результати “данської моделі” ” – фінансування союзниками виробництва зброї, якої потребує Україна, українськими підприємствами, та закликав розширювати її.
За словами Поульсена, за минулий рік Данія розмістила таких контрактів на 600 млн євро.
“Мої очікування – що цього року ми зможемо інвестувати близько 1,4 млрд євро напряму в українські компанії ОПК. А зроблені висновки також досить амбітні… По-перше, український ОПК працює дуже швидко – порівняно з європейськими компаніями. Вони це можуть робити за місяці, а не роки. А по-друге – це ефективно з фінансової точки зору”, – зазначив він.
Міністр висловив сподівання, що до такого формату підтримки України надалі долучиться ширше коло країн.
“Сьогодні ми почули чимало слів підтримки щодо того, щоб робити більше через “данську модель”, тож мені приємно це бачити”, – додав Поульсен.
Він також наголосив, що Україні потрібна ще більша військова підтримка і це нагальна потреба.