Україна та Франція обговорили розширення спільних оборонних проєктів, зокрема у сфері виробництва систем ППО і ПРО, ракет, ремонту техніки та впровадження інноваційних рішень. Французька сторона підтвердила готовність до запуску нових спільних виробництв в Україні. Про це інформує пресслужба Міноборони у середу, 12 листопада.
Так, заступник міністра оборони України Сергій Боєв провів зустріч з аташе Франції з питань озброєння полковником Фредеріком Балем та Тома Моро, главою Представництва Групи французьких підприємств оборонної і безпекової галузей наземного та аероназемного сектору (GICAT) в Україні.
Під час зустрічі сторони обговорили розвиток спільних проєктів у галузі оборонно-промислового комплексу.
“Рішення у сфері перехоплювачів для України є пріоритетом. Продовжуємо розширювати співпрацю з партнерами для забезпечення наших воїнів ефективними засобами протиповітряної оборони”, – наголосив Боєв.
Окремо сторони розглянули можливості фінансування спільних проєктів, зокрема із залученням ресурсів європейських механізмів.
Обговорили також взаємодію між українськими та французькими підприємствами оборонної промисловості: виробництво систем ППО та ПРО, ракет до них; ремонт техніки; тестування інноваційних рішень; постачання компонентів; а також розробку нових зразків озброєння з урахуванням досвіду сучасної війни.
Своєю чергою, французька сторона підтвердила готовність до реалізації нових спільних виробничих проєктів в Україні.
Боєв висловив вдячність Франції за системну підтримку та партнерство, котре сприяє зміцненню обороноздатності України.
Позначка: Виробництво
-
Франція готова виробляти зброю в Україні
-
Українські заводи виробили 880 тисяч тонн цукру
Українські цукровики, які входять до складу Національної асоціації цукровиків, виробили 880 тисяч тонн цукру, що на 100 тисяч тонн менше, ніж у минулому році. Це повідомлено пресслужбою Укрцукору. Виходу цукру становить 14,81%, що на 0,72% більше, ніж у попередньому сезоні, завдяки вищій цукристості буряків при прийманні. Лідером виробництва залишається Вінницька область з шістьма заводами, що вже виробили 196 тисяч тонн цукру.
-
Президент анонсував масове виробництво альтернативи Mavic
Президент України Володимир Зеленський оголосив про знаходження альтернативи китайським безпілотникам Mavic та розпочаток масового виробництва цієї альтернативи. Він наголосив на важливості використання дронів для евакуації, щоб зберегти людські життя. Також було оголошено про розроблення програми для посилення захисту повітряного простору Херсона та інших прикордонних міст. Компактні квадрокоптери Mavic виробляються компанією DJI з Китаю.
-
Стало відомо, куди найбільше коштів скеровує Міноборони
Перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк повідомив, що Міністерство оборони спрямовує більшу частину фінансування на закупівлю безпілотників, але лише частина моделей виявляється ефективними на польових умовах. Він зазначив, що наразі існує багато різних типів дронів, але не всі з них ефективні на бойовому полі. Також він вказав на проблему тривалого часу виконання замовлень, коли від отримання потреби до постачання дронів військам проходить кілька місяців. Міністерство оборони впровадило систему DOT-Chain Defence для оптимізації процесу закупівель. З 2026 року планується здійснювати 70% закупівель безпілотних систем для військових частин через цю систему. Напередодні Міністерство оборони виділило 1,9 млрд грн для закупівлі безпілотників через цю систему, а також було названо обсяг постачань FPV-дронів для Збройних сил України.
-
Вже на фронті: Україна створила заміну DJI Mavic
Україна активно збільшує виробництво своїх безпілотників, замінюючи китайські DJI Mavic. Перші тисячі нових українських дронів вже використовуються на передовій. Це стало відомо завдяки матеріалу Forbes, який висвітлив прогрес української оборонної індустрії у розробці й створенні локальних моделей.
Як зазначає ЗМІ, нові безпілотники поступово витісняють популярні Mavic компанії DJI, які тривалий час використовувались через компактність, високоякісні камери та розумні системи управління.
Проте після того, як DJI припинила поставки своїх продуктів в Україну, виникла потреба в терміновій заміні цих дронів. До того ж використання дронів DJI могло нести безпекові загрози, адже вони потенційно здатні передавати дані виробнику, що неприпустимо в умовах війни.
Українські інженери запропонували низку вітчизняних альтернатив. Наприклад, квадрокоптер Yautja (або Shmavik) компанії Ukropter має розширений радіус польоту, покращену стійкість до перешкод і високу надійність. Інша модель – Zoom від Frontline Robotics – розрахована на складні умови радіоелектронної боротьби. Вона оснащена системою візуальної навігації на основі штучного інтелекту, що дозволяє визначати маршрути навіть без доступу до GPS, і має функцію повернення до оператора при втраті зв’язку.
Фахівці відзначають, що хоча частина компонентів все ще імпортується, частка українських деталей стрімко зростає. Наприклад, Frontline Robotics повідомляє, що імпортованими залишаються лише 15% елементів, здебільшого з Китаю.
Водночас українські виробники вже освоїли виробництво ключових компонентів: двигунів, акумуляторів, контролерів та тепловізорів. Так, завод Motor-G випускає понад 100 тисяч двигунів щомісяця, забезпечуючи стабільні поставки для військових потреб.
Також наголошується, що наступного тижня до України прибуде американська делегація для обговорення спільного виробництва дронів.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський заявив, що Україна в питанні експорту озброєння готова працювати з морськими дронами і деякими артилерійськими системами.
-
Світовий попит на електроенергію зросте на третину – звіт
Згідно з дослідженням компанії Rystad Energy, світове споживання електроенергії до 2035 року зросте на третину. Цей ріст обумовлений поширенням електромобілів, розвитком дата-центрів та зростанням потреб у опаленні та охолодженні будівель. Важливими факторами зростання є промислові галузі, зокрема виробництво сталі та чавуну. Прогнозується, що відновлювані джерела енергії, переважно сонячна енергетика, забезпечать більше половини світового виробництва електроенергії до 2035 року. Найбільше споживання електроенергії залишається у США та Китаї, які разом забирають майже половину світового попиту. Китай відіграє ключову роль у цьому процесі, встановивши найбільшу плавучу вітрову турбіну у світі.
-
Mercedes перевищив очікування прибутків
Автовиробник Mercedes-Benz перевищив очікування прибутків завдяки зростанню продажів преміум-моделей, включаючи Maybach та AMG. Рентабельність легкового підрозділу становила 4,8%. Про це повідомляє УкрАвтопром у середу, 29 жовтня.
Зазначається, що у ІІІ кварталі рентабельність продажів легкового підрозділу Mercedes-Benz склала 4,8%, проти 4,7% у тому ж періоді минулого року.
У компанії повідомили, що це відбулося завдяки покращенню продажів преміум-моделей.
Цьому сприяло 10% зростання продажів топових моделей, включаючи високоприбуткові бренди Maybach і AMG.
Вільний грошовий потік становив близько €1,4 млрд, що спонукало компанію відновити програму викупу акцій.
Акції компанії подорожчали на 6% і отримали німецький індекс блакитних фішок.
Раніше стало відомо, що Mercedes-Benz веде перемовини з BMW щодо можливого постачання бензинових двигунів для майбутніх моделей.
Автопром Європи може рухнути через заборону ДВЗ – Mercedes -
У Польщі розпочали зведення заводу великокаліберних снарядів
У Польщі розпочалося будівництво заводу з виробництва снарядів натівського калібру 155 мм у місті Краснік, за 100 км від кордону з Україною. Про це повідомляє Польське радіо.
“Підприємством Mesko (військовий завод, що входить до складу польського державного оборонного концерну PGZ) у Красніку закладено перший камінь у будівництво нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – зазначили у Міноборони країни.
Перший зі збудованих цехів спеціалізуватиметься на виробництві корпусів для снарядів.
“Mesko – єдине польське підприємство у галузі військової промисловості, котре виробляє корпуси для артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – додали у відомстві.
Польська армія використовує артилерійські снаряди 155 мм для озброєння самохідних гаубиць Krab та корейських K9 Thunder.
У середині 2025 року PGZ отримав 2,4 млрд злотих (понад $660 млн) з Фонду капітальних інвестицій. 887 млн злотих (приблизно $245 млн) із цієї суми були виділені заводу Mesko для розширення інфраструктури та виробничих ліній.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про намір налагодити співпрацю з Україною в розробці систем для збиття ворожих дронів. Він наголосив, що українські системи є найкращими для цього.
Польща масово вироблятиме ракети Barracuda-500 -
Продажі китайських електрокарів б’ють рекорди в Європі
Китайські автовиробники продемонстрували найкращий місячний результат в історії європейського ринку, перевищивши попередні максимуми завдяки зростаючому попиту на електромобілі та гібриди. Про це повідомляє Bloomberg.
За даними дослідницької компанії Dataforce, компанії на чолі з BYD, SAIC Motor та Chery Automobile досягли рекордних 7,4% всіх продажів легкових автомобілів у Європі та вперше випередили південнокорейських автовиробників, таких як Kia.
Прискорення продажів у вересні стало результатом кількох місяців стабільного зростання. BYD, найбільший у світі виробник електромобілів, розширив дилерську мережу та модельний ряд підключних гібридів і електромобілів.
Зміни були особливо помітні у Великій Британії, на яку припадає майже половина європейських продажів китайських виробників. Попит стимулювався дворічною зміною номерних знаків у країні, а також підкреслив зростаючу привабливість брендів. Британські імпортні мита у 10% значно нижчі за підвищені мита на китайські електромобілі, введені ЄС минулого року.
Продажі BYD у Великій Британії зросли у шість разів порівняно з серпнем, практично зрівнявшись із показниками MG від SAIC. Бренди Chery Omoda та Jaecoo також набирають популярності завдяки новим гібридним позашляховикам.
Успіхи в Європі акцентують зростаючу нерівність в автомобільній промисловості, де дешевші технології акумуляторів дають китайським виробникам конкурентну перевагу. Європейські бренди, котрі вже втратили частку на ринку електромобілів у Китаї, тепер постають перед посиленою конкуренцією на внутрішньому ринку, оскільки китайські виробники активніше виходять на закордонні ринки в умовах надлишку потужностей на материковому Китаї.
За даними Європейської асоціації автовиробників, продажі підключних гібридів у Європі у вересні зросли на 62%. Продажі гібридів без підзарядки збільшилися на 15%.
Високий попит на більш доступні моделі також сприяв зростанню продажів європейських автовиробників, таких як Volkswagen та Renault. Проте значна частина зростання припала на частку китайських виробників: за даними Schmidt Automotive Research, їхня частка у Західній Європі досягла 8%, вперше обігнавши південнокорейські бренди.
За даними Dataforce, частка китайських брендів на ринку підключних гібридів у Європі зросла більш ніж на 7 процентних пунктів, досягнувши 20% у вересні. Частка електромобілів у вересні зросла на 1,7 процентних пункту, до 11%, і досягла б 13%, якби враховувати продажі від партнерства Zhejiang Leapmotor Technology Co. зі Stellantis NV та підприємства Ebro-Chery.
Раніше китайські автовиробники продемонстрували стрімке зростання продажів у Європі у першій половині 2025 року.
Тим часом деякі традиційні гравці ринку втрачають позиції. Stellantis продемонстрував найбільше падіння – його частка знизилася з 16,7% до 15,3%. На другому місці за спадом – Tesla, чия частка впала з 2,4% до 1,6%. Внаслідок тривалих падінь продажів Tesla, Volkswagen стала найбільшим автовиробником електромобілів у Європі.
Прибуток компанії Porsche впав на 91% -
Китай обмежив продаж Україні комплектуючих для дронів -ЗМІ
Китай поступово зменшує продаж Україні та її союзникам ключових компонентівдля виробництва дронів. Українські фахівці закликають Євросоюз заповнити цю прогалину, повідомляє у вівторок, 28 жотвня, німецьке видання Ntv.de із посиланням на джерела у військово-промисловому секторі.
Зазначається, що Китай не лише обмежує експорт комплектуючих для безпілотників в Україну, а й блокує спроби українських оборонних підприємств імпортувати китайські електронні компоненти через дружні країни, зокрема держави Балтії чи Польщу.
“Зараз китайський уряд навіть забороняє постачання цих компонентів у зазначені країни, бо знає, що вони зрештою потрапляють до нас в Україну”, – пояснив Юрій Ломіковський у розмові з ntv.de та низкою європейських ЗМІ у Львові.
Ломіковський – співзасновник Iron, мережі українських та міжнародних оборонних компаній. За його словами, Пекін навмисно обмежує поставки, щоб “перекрити кисень” українському виробництву дронів.
Обмеження експорту боляче вдарили по українській дроновій галузі, ставлячи під загрозу успіх на фронті. Двигуни, батареї й системи управління польотом здебільшого імпортуються саме з Китаю. За оцінкою Ломіковського, загальний обсяг українських оборонно-технологічних замовлень становить 35–40 мільярдів доларів. У галузі працюють понад 800 компаній, і ринок швидко зростає. Однак близько 60% комплектуючих досі імпортуються з Китаю.
“Чому ми так залежимо від Китаю? Тому що він може постачати великі обсяги – і дешевше, ніж ми здатні виробляти самі або закуповувати у західних партнерів”, – пояснює Ломіковський.
Україна намагається отримувати потрібні компоненти через посередників – наприклад, через американські компанії, які мають виробництва в Європі. Та ключовим завданням, за його словами, є локалізація виробничих ланцюгів усередині України.
“Щоб створити повноцінне виробництво, яке зможе конкурувати з Китаєм за ефективністю та ціною, потрібні більші інвестиції ЄС і спільні проєкти”, – наголошує експерт.
Він закликає Брюссель вкладати кошти у наукові дослідження та підтримку стартапів, щоб оборонна промисловість Європи залишалася конкурентною. Сьогодні ринок фактично контролюється кількома великими концернами, і це, за словами Ломіковського, “гальмує інновації”.
Разом з тим, у жовтні стало відомо, що Китай припинив постачати РФ високоточні верстати. Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.