Країни-учасниці договору ОПЕК+ розглядають можливість збільшення видобутку нафти на 137 тис. барелів на добу на майбутній зустрічі. З квітня група ОПЕК+ вже підвищила квоти більш ніж на 2,5 млн барелів на добу. Ціни на нафту зростають, а останнє підвищення обумовлене атаками українських дронів на енергетичну інфраструктуру Росії. Планується, що вісім країн-учасниць можуть повністю зняти обмеження на видобуток до кінця вересня. Третій рівень групових скорочень OPEC+ у 2 млн барелів на добу має діяти до 2026 року. Росія втрачає прибутки від експорту енергоносіїв через зниження доходів на 20% від початку року.
Позначка: Виробництво
-
Умєров розповів про нарощування виробництва дронів
Україна планує розширити виробництво безпілотників, зокрема, перехоплювачів. Рада національної безпеки і оборони України розгляне це питання на засіданні, яке відбудеться наступного тижня. Запити на співпрацю у боротьбі з ворожими дронами надійшли від деяких партнерів. Президент України доручив розробити концепції співпраці та розглянути можливості розвитку українських дронових програм. Служба зовнішньої розвідки та розвідки Міноборони надали аналітику щодо російського озброєння, промисловості та паливно-енергетичного комплексу. На основі цих даних планується посилити тиск на військову економіку Росії. Також розглядаються питання спільного виробництва озброєння, розширення військової допомоги та міжнародної співпраці у сфері оборони.
-
В Росії обвалився продаж машини для чиновників, яку рекламував Путін
Завод АвтоВАЗ припинив масовий випуск бізнес-седана Lada Aura через низькі продажі. Лінію зупинили ще в липні 2025 року. Попит на цю модель виявився дуже слабким, що призвело до припинення виробництва. АвтоВАЗ заявив, що не розглядає повне припинення проекту, адже модель випускається в обсягах, які відповідають попиту на ринку. Інвестиції в проект склали 3,2 млрд рублів. Lada Aura спочатку позиціонувалася як преміальна версія Lada Vesta, призначена для федеральних і муніципальних чиновників. Проте, покупці були незадоволені якістю автомобіля, а також високою ціною. За 8 місяців 2025 року було реалізовано лише 792 автомобілі, більшість з яких купили корпоративні клієнти. Новини також повідомляють про скорочення ринку нових автомобілів у Росії та зростання продажів автомобілів преміум-класу.
-
Шмигаль пояснив, коли Україна зможе запускати по 1000 дронів-перехоплювачів
Міністр оборони України Денис Шмигаль заявив, що Україна планує використовувати щонайменше 1000 дронів-перехоплювачів на добу для перехоплення російських дронів. Він наголосив, що ця мета буде досягнута найближчим часом. Шмигаль пояснив, що для досягнення цієї мети потрібні не лише дрони-перехоплювачі, але й наземні комплекси управління, радари та інші елементи. Він впевнено заявив, що Україна рухається до поставленої мети і має велику координовану систему для перехоплення дронів.
-
Китайська XPeng розпочала виробництво електрокарів у Європі
Компанія XPeng, китайський виробник електромобілів, вирішив запустити локальне складання автомобілів у Європі на заводі Magna Steyr в австрійському місті Грац. Вони вже випустили перші моделі G6 та G9 і планують розширити виробництво інших моделей у майбутньому. Це дозволить компанії уникнути тарифів Єврокомісії на китайські авто, які імпортуються. Для заводу Magna це означає нові контракти після завершення виробництва інших моделей. Поки що складання відбувається у форматі SKD – великі комплектуючі надходять з Китаю, а потім збираються на місці. Це лише початковий етап, але XPeng планує розширити виробництво ширшої лінійки моделей у Європі, можливо навіть новий седан P7. Компанія розглядає локалізацію виробництва як важливий крок для зміцнення своєї позиції на ринку електромобілів в Європі.
-
У Британії відкриють найбільший у країні завод з виробництва дронів
У місті Свіндон на південному заході Британії планується відкриття найбільшого заводу з виробництва безпілотників у Великій Британії. Цю інформацію оприлюднило Міністерство оборони Британії. Завод буде належати компанії Tekever, яка вже має декілька виробничих ліній у країні. На заводі будуть виготовляти дрони StormShroud, які вже використовуються у Королівських військово-повітряних силах Британії. Відкриття заводу заплановане на 2026 рік і передбачає створення 1000 робочих місць для британців. З 2022 року Tekever придбала дронів на суму близько 270 мільйонів фунтів стерлінгів, частина з яких була призначена для України.
-
Рамштайн: Британія профінансує тисячі БпЛА для ЗСУ
Велика Британія планує фінансувати виробництво тисячі безпілотних літальних апаратів великої дальності для українських військових протягом наступного року. Міністр оборони Джон Гілі оголосив про це під час засідання контактної групи Рамштайн 9 вересня. Ці дрони-камікадзе будуть виготовлятися на британській території та постачатимуться до України. Крім того, Велика Британія вже поставила значну кількість боєприпасів, включаючи артилерійські снаряди та ракети, як частину підтримки України. Уряд Великої Британії також виділив 1 мільярд фунтів стерлінгів з доходів заморожених російських активів для закупівлі військової допомоги Україні.Це вже друга угода між Україною та Великою Британією щодо постачання військового обладнання, що демонструє підтримку Лондона українській армії.
-
Boeing поставив найбільшу кількість літаків з 2018 року
У серпні компанія Boeing поставила 57 літаків, що є найвищим показником за цей місяць з 2018 року. Загалом з початку 2025 року Boeing передав 385 літаків, що перевищує річний показник 2024 року. У серпні було поставлено 42 літаки моделі 737 MAX та ще 14 широкофюзеляжних літаків, включаючи 787 Dreamliner, 777 та 767. Китайські авіакомпанії отримали дев’ять літаків Boeing, в тому числі 737 MAX та 787-9. Крім того, у серпні Boeing отримав 26 нових замовлень, серед яких 14 літаків 777-9 від Cathay Pacific. Airbus у той же період поставив 61 літак, піднявши загальний показник за рік до 434 літаків. Також згадується аварія літака Boeing 787, що сталася 12 червня, а також інформація про покупку Korean Air 103 літаків Boeing.
-
Удар по Кабміну: 40 іноземних деталей в Іскандері
У новій інформації, яка була опублікована у Facebook у вівторок, 9 вересня, уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк повідомив про склад ракети Іскандер, яка вдарила по будівлі Кабміну. Зазначено, що у складі ракети було понад 40 компонентів іноземного виробництва, зокрема з США, Великої Британії, Японії, Швейцарії та Білорусі. Бойова частина ракети не здетонувала, і це може бути пов’язано з критичною пошкодженістю ракети. Дослідження показали, що серед компонентів були такі компанії, як Texas Instruments, Analog Devices, Altera (США), College Electronics Ltd (Велика Британія), Fujitsu (Японія), Traco Power (Швейцарія), АТ Інтеграл (Білорусь), Мікрон, Стріла, Ангстрем, Ексітон та завод Електродеталь (Росія). Зазначено також, що структура комплектування ракети змінилася, зменшившись частка компонентів з ЄС та США, а зросла роль російських і білоруських виробників. Уся отримана інформація була передана міжнародним партнерам для подальшого санкційного розгляду.
-
В Росії прогорає паперовий бізнес – розвідка
Целюлозно-паперова промисловість Росії відчуває на собі глибоку кризу. Провідні підприємства нарощують борги, працюють у збиток і постають перед масовими судовими позовами. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
Зокрема найбільший лісопромисловий холдинг РФ ПАТ “Сегежа Групп” задекларував чистий борг у 147,9 млрд рублів, попри те, що його виручка у 2024 році зросла на 15 % і становила 101,9 млрд рублів. Тоді як залучення інвестицій на 113 млрд рублів у червні 2025 року не врятувало компанію від збитковості. Зокрема лише у Ленінградській області зафіксовано понад 300 арбітражних справ проти холдингу на 72 млрд рублів.
У СЗРУ відзначили не кращу ситуацію і в інших регіонах. Найбільший виробник фанери у республіці Комі – ТОВ ФК Жешарт – за результатами 2024 року отримав чистий збиток у 1,1 млрд рублів, що майже удвічі більше, ніж роком раніше (584 млн рублів).
“Криза в російській целюлозно-паперовій галузі є відображенням загальних проблем економіки РФ: падіння інвестиційної привабливості, санкційний тиск, зростання кредитного навантаження та відтік кадрів”, – додали у повідомленні.