Європейський союз майже завершив узгодження 19-го пакету санкцій проти Росії через війну в Україні. Залишилася лише одна формальна перепона – застереження Словаччини щодо окремих питань, не пов’язаних із пакетом. Про це у четвер в Брюсселі заявив високопосадовий європейський дипломат, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Так, під засідання Комітету постійних представників країн-членів ЄС (COREPER) досягнули значного прогресу.
“Ми пройшли дуже тривалий шлях і наближаємося до мети, особливо після вчорашнього засідання. Суттєвих проблем чи розбіжностей майже не залишилося. І якщо нам вдасться вирішити останні кілька питань, залишиться лише одна проблема”, – зауважив дипломат.
Проблемою виявилися “застереження однієї держави-члена не щодо змісту пакету, а через зв’язок з іншими питаннями”.
“Ви розумієте, про що я говорю: прем’єр-міністр Словаччини публічно заявив, що не погодиться на 19-й пакет, якщо не отримає гарантій щодо низки інших питань, не пов’язаних з 19-м пакетом та ситуацією в Україні”, – пояснив він журналістів.
Разом з тим, він висловив сподівання, що 19-й пакет санкцій ухвалять до засідання Європейської ради, запланованого 23-24 жовтня. Як ми вже писали, Словаччина готує черговий пакет підтримки України, що передбачає надання інженерної та протимінної допомоги.
Шмигаль розкрив деталі допомоги від Словаччини
Позначка: ЄС
-
Словаччина гальмує 19-й пакет санкцій проти Росії
-
Європарламент закликав збивати російські літаки
Європарламенті закликали країни ЄС у разі порушення їхнього повітряного простору російськими військовими літаками застосовувати силу для їх перехоплення та знищення. Про це стало відомо під час трансляції засідання Європарламенту.
Депутати схвалили резолюцію про “єдину відповідь” на російські атаки по території ЄС більшістю голосів: 469 підтримали, 97 були проти, 38 утрималися.
Документ передбачає підтримку узгоджених та пропорційних дій країн ЄС у відповідь на порушення повітряних кордонів, включно з ліквідацією потенційних загроз з повітря.
Європарламент також різко засудив «безрозсудні та ескалаційні дії Росії», що включають порушення повітряного простору Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Румунії, а також вторгнення дронів на критично важливі об’єкти інфраструктури Данії, Швеції та Норвегії.
Як відомо, минулими тижнями різні країни Європи регулярно повідомляють про вторгнення в їхній повітряний простір невідомих безпілотників. Сьгодні вночі з цієї причини знову зупиняв роботу аеропорт у столиці Норвегії – Осло. В НАТО виникла сварка через російські літаки – ЗМІ -
В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини
Брюссель створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. Про це заявив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час брифінгу в четвер, 9 жовтня.
“Єврокомісія вивчає всі повідомлення з цього питання, згідно з якими угорська розвідувальна служба проводила шпигунські операції проти ЄС та його персоналу.
Європейська комісія, як завжди, дуже серйозно ставиться до таких звинувачень, і ми залишаємося відданими захисту персоналу, інформації та мереж Єврокомісії від незаконних дій зі збору розвідувальних даних”, – сказав спікер.
За його словами, через питання операційної безпеки на даний момент інших коментарів дати не може.
Проте він запевнив, що “буде створено внутрішню групу для розслідування цих звинувачень”.
Мова про спільне розслідування німецького Der Spiegel, бельгійської щоденної газети De Tijd, угорського видання Direkt36 та інших ЗМІ. Журналісти встановили, що угорські шпигуни та вербувальники як “дипломати” намагалися проникнути до інституцій ЄС. За тих часів європейський комісар Олівер Варгеї був ще послом Угорщини при ЄС.
Оперативник, ім’я якого поки що не розкривається (ЗМІ називали його “В”), перебував у Брюсселі між 2015 і 2017 роками як дипломат, що працював у відділі політики згуртованості посольства Угорщини.
Як відомо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщині не слід переходити на євро, адже Європейський Союз “розпадається”, і країні не варто тісніше пов’язувати свою долю з цим блоком. -
Китай поповнив власний “чорний список” іноземних компаній
Міністерство торгівлі Китаю додало 14 іноземних компаній до “списку ненадійних суб’єктів”, котрим заборонено здійснювати комерційну діяльність у країні. Відповідне рішення оприлюднила пресслужба відомства у четвер, 9 жовтня.
Відповідно до законів КНР про зовнішню торгівлю, національну безпеку та протидію іноземним санкціям, до списку включено компанії, що займаються технологіями протидії дронам, а також компанію TechInsights та її філії.
“Для захисту національного суверенітету, безпеки та інтересів розвитку… додати іноземні організації та їхні філії до списку ненадійних організацій”, – зазначили у документі.Згідно з рішенням, для компаній запроваджують такі обмеження:
- Заборона на здійснення імпортно-експортної діяльності, пов’язаної з Китаєм;
- Заборона на нові інвестиції на території Китаю;
- Заборона китайським організаціям та фізичним особам вести будь-які операції або співпрацю з цими компаніями, зокрема передавати дані чи надавати чутливу інформацію.
Оголошення набирає чинності з моменту публікації 9 жовтня 2025 року.
Список іноземних компаній, внесених до списку ненадійних суб’єктів:
Dedrone by Axon (технології протидії дронам)
DZYNE Technologies
Elbit Systems of America, LLC
Epirus, Inc.
AeroVironment, Inc.
Exelis Inc.
Alliant Techsystems Operations LLC
BAE Systems, Inc.
Teledyne FLIR, LLC
VSE Corporation
Cubic Global Defense
Recorded Future, Inc.
Halifax International Security Forum
TechInsights Inc. та її філії:
TechInsights Inc.
TechInsights Europe Limited
TechInsights Europe Sp zo.o
TechInsights Japan KK
TechInsights USA Inc
TechInsights Korea Co. Ltd.
TechInsights Market Analysis Limited
SARL Strategy Analytics
Strategy Analytics GmbH Market Research and Management Consulting
SARI Strategy Analytics Private Limited
Раніше Китай запровадив контрзаходи проти двох банків у Європейському Союзі у відповідь на включення двох китайських фінансових установ до санкційного списку, пов’язаного з Росією.
Євросоюз посилить санкції проти Китаю та Індії -
Китай попвнив власний “чорний список” іноземних компаній
Міністерство торгівлі Китаю додало 14 іноземних компаній до “списку ненадійних суб’єктів”, котрим заборонено здійснювати комерційну діяльність у країні. Відповідне рішення оприлюднила пресслужба відомства у четвер, 9 жовтня.
Відповідно до законів КНР про зовнішню торгівлю, національну безпеку та протидію іноземним санкціям, до списку включено компанії, що займаються технологіями протидії дронам, а також компанію TechInsights та її філії.
“Для захисту національного суверенітету, безпеки та інтересів розвитку… додати іноземні організації та їхні філії до списку ненадійних організацій”, – зазначили у документі.Згідно з рішенням, для компаній запроваджують такі обмеження:
- Заборона на здійснення імпортно-експортної діяльності, пов’язаної з Китаєм;
- Заборона на нові інвестиції на території Китаю;
- Заборона китайським організаціям та фізичним особам вести будь-які операції або співпрацю з цими компаніями, зокрема передавати дані чи надавати чутливу інформацію.
Оголошення набирає чинності з моменту публікації 9 жовтня 2025 року.
Список іноземних компаній, внесених до списку ненадійних суб’єктів:
Dedrone by Axon (технології протидії дронам)
DZYNE Technologies
Elbit Systems of America, LLC
Epirus, Inc.
AeroVironment, Inc.
Exelis Inc.
Alliant Techsystems Operations LLC
BAE Systems, Inc.
Teledyne FLIR, LLC
VSE Corporation
Cubic Global Defense
Recorded Future, Inc.
Halifax International Security Forum
TechInsights Inc. та її філії:
TechInsights Inc.
TechInsights Europe Limited
TechInsights Europe Sp zo.o
TechInsights Japan KK
TechInsights USA Inc
TechInsights Korea Co. Ltd.
TechInsights Market Analysis Limited
SARL Strategy Analytics
Strategy Analytics GmbH Market Research and Management Consulting
SARI Strategy Analytics Private Limited
Раніше Китай запровадив контрзаходи проти двох банків у Європейському Союзі у відповідь на включення двох китайських фінансових установ до санкційного списку, пов’язаного з Росією.
Євросоюз посилить санкції проти Китаю та Індії -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ
Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року. -
Глава ЄК назвала зальоти дронів Росії гібридною війною проти ЄС
Численні порушення повітряного простору Євросоюзу є гібридною війною, спрямованою на роз’єднання ЄС та ослаблення підтримки України. Про це заявила голова Єврокомісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн під час промови у Європарламенті в середу, 8 жовтня.
“Не варто робити помилку. Недавні вторгнення в наш повітряний простір є частиною зростаючої загрози. Настав час назвати речі своїми іменами. Це гібридна війна. Європа мусить мати можливість реагувати та захищати наш повітряний простір”, – наголосила європейська чиновниця.
Фон дер Ляєн прямо назвала Росію ініціатором такої кампанії.
“Росія хоче посіяти розбрат. Ми відповідаємо єдністю. Саме італійські пілоти в межах місії повітряного патрулювання НАТО супроводжували російські літаки з неба Естонії. Українські експерти діляться досвідом на передовій, щоб допомогти державам-членам протидіяти вторгненням дронів”, – наголосила голова ЄК.
Вона заявила про значне зростання витрат на оборону ЄС до 800 млрд євро в межах стратегії Готовність 2030, дорожню карту якої незабаром презентує ЄК.
Очільниця ЄК також загадала про такі складові проєкти, як Стіна дронів.
“Нам потрібна система, яка є доступною та придатною для використання. Для швидкого виявлення, швидкого перехоплення та, за потреби, швидкої нейтралізації. Тут нам є чого навчитися в України. Як щодо можливостей, так і, що ще важливіше, щодо їхньої екосистеми швидких інновацій. І Україна готова підтримати наші зусилля”, – підсумувала європейська чиновниця.
Як ми вже писали, в Норвегії в ніч проти понеділка, 6 жовтня, через інформацію про появу невідомих дронів була порушена робота аеропорту Осло.
Медведєв назвав мету нальотів дронів на Європу -
У кого в ЄС ідея “репараційного кредиту” викликає сумніви
Єврокомісія представила план, як можна використати заморожені активи Росії на допомогу Україні. Проте в ЄС є країни, які поки що не готові до такого кроку. Про кого мова, які в них заперечення та як Єврокомісія планує їх переконати? В чому суть ідеї репараційного кредиту Європейський Союз шукає спосіб фінансування оборони та відбудови України. Одним із них є отримання Україною кредиту на відшкодування збитків із заморожених на Заході активів Центрального банку РФ. Цю ідею вже назвали “репараційним кредитом”.
План Єврокомісії має дозволити урядам країн ЄС використовувати до185 млрд євро (216,76 млрд дол.) – більшу частину з 210 млрд євро російських суверенних активів, які наразі заморожені в Європі.
Кошти наразі розміщені в центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. На початку повномасштабного російського вторгнення Росії в Україну Euroclear зберігав облігації для російського Центрального банку, але коли скінчився термін дії цих облігацій, отримані грошові кошти застрягли в Euroclear через санкції ЄС проти Москви.
Наразі Euroclear інвестує грошові кошти в Європейський центральний банк. Як пише Reuters, ідея Єврокомісії полягає в тому, щоб Euroclear інвестував у облігації з нульовим купоном, випущені Єврокомісією з гарантіями урядів країн ЄС.
Видання додає, що потім ЄС використає ці кошти для надання Україні “репараційної позики”. Її Україна буде повертати лише після того, як вона отримає від Росії репарації за війну в рамках мирної угоди. Це рішення фактично дозволить Україні витратити ці гроші зараз, а не чекати, поки Москва їх виплатить. “Єврокомісія або Special Purpose Vehicle, яка їй підконтрольна, випускає безвідсоткові цінні папери, на які обмінює ці гроші. Тобто в Euroclear залишаються цінні папери, а активи передаються в користування Україні”, – пояснила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в інтерв’ю РБК-Україна. Водночас вона підкреслила, що не йдеться про всі 185 млрд євро, заморожених у Euroclear. За її словами, від них потрібно відняти 45 млрд євро, з яких ЄС буде надалі отримувати прибутки для компенсації грошей, які нам вже дали країни G7 в рамках ERA Loans в цьому році. Частина активів повинна залишитися у Euroclear, щоб вони й надалі приносили прибутки.
За словами Підласи, Україні не обов’язково отримувати всю суму кредиту за один рік. Вона пояснила, що нам все і не дадуть. Ці 140 млрд євро будуть виділятися в першу чергу орієнтуючись на потреби українського бюджету, верифіковані МВФ.
Крім того, можливим учасником цього механізму можуть стати Велика Британія та США.
За словами Підласи, вони можуть це зробити, але поки що немає ніяких, навіть попередніх рішень з їх боку. Водночас вона нагадала, що Британія та Канада вже надали Україні свою частку в межах ERA Loans. Хто проти? Використання заморожених активів без явної правової підстави викликає побоювання у низки країн. Згідно з міжнародним правом, суверенні активи не можуть бути конфісковані. Це може відбутися без їх конфіскації, що є “червоною лінією” для багатьох столиць і Європейського ЦБ. Тому на разі і виникла ідея “репараційного кредиту”.
Відомо, що ця ідея Єврокомісії загалом отримала політичну підтримку. Водночас деякі країни хочуть отримати більш чітке уявлення про юридичні та фінансові ризики.
На неформальному саміті ЄС у Копенгагені 1 жовтня Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Саме через позицію цих країн лідери країн ЄС поки не змогли дійти згоди щодо пропозиції Єврокомісії надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Про це пише Financial Times.
Основною противницею ідеї Єврокомісії є Бельгія, оскільки в країні розташований центральний депозитарій цінних паперів Euroclear і ВВП якої становить приблизно 600 млрд євро. Державна скарбниця країни отримувала вигоду від податкових надходжень, зібраних в Euroclear, а тепер вимагає від ЄС “взаємно” розподілити ризик та забезпечити більший правовий захист, якщо Москва вживе судових заходів проти Бельгії. “Бельгія не підтримає використання заморожених активів без гарантій колективної відповідальності всіх країн ЄС”, – сказав прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Голова уряду Бельгії попросив лідерів інших країн ЄС і НАТО надати тверді гарантії, що вони розділять ризики, якщо заморожені російські активи будуть використані для фінансування кредитів Україні. Він зазначив, що Бельгія буде готова реалізувати цей план лише в тому випадку, якщо її питання отримають ствердну відповідь. Поки що цього не сталось.
Своєю чергою Франція і Люксембург також висловили сумніви щодо юридичної обґрунтованості пропонованої схеми. “Коли активи заморожені, необхідно дотримуватися міжнародного права. ”, – сказав президент Франції Еммануель Макрон та виразив стурбованість можливими наслідками для репутації євро як надійної валюти. Теоретично загрозу представляє і Угорщина. Якщо вона заблокує подовження санкцій, що вже не раз обіцяла зробити, то активи РФ розморозяться та повернуться до РФ. Щоб цього не сталося для держав-членів важливо змінити режим санкцій таким чином, щоб мінімізувати ризик ненавмисного розморожування активів. В ЄС вважають, що в них є спосіб це зробити. Зміна режиму санкцій не вимагає одностайності та посилається на два документи. По-перше, ухвала Євроради від 17 жовтня 2024 р., згідно з якою активи РФ повинні залишатися замороженими, поки вона не припинить свою агресивну війну проти України і не відшкодує завданих збитків. По-друге, у договорі про ЄС є стаття 31.2, яка дозволяє за певних обставин приймати законодавчі акти більшістю голосів.
Тож попри загальну підтримку ідеї, ЄС визнав необхідність додаткових консультацій і опрацювання правових аспектів пропозиції. Європейська комісія пообіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією, щоб забезпечити її відповідність міжнародному праву та інтересам усіх держав-членів.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн зазначила, що слід “набагато детальніше розробити повну пропозицію”. Для України репараційний кредит – це план А Україні конче потрібні гроші з активів РФ, вона на них розраховує. Наразі цей варіант розглядається нашою владою, як план А.
Підласазаявила, що “репараційний кредит” із заморожених російських активів може стати головним джерелом підтримки України 2026 р. “Це один з кількох планів. І я б сказала, що ми і Єврокомісія схиляємося до того, що це план А”, – наголосила вона. Підласа виразила сподівання на те, що це питання буде позитивно розв’язане для України. “Вода камінь точить. Насправді велика кількість експертів і політиків на Заході постійно говорять про те, що ці російські активи потрібно конфіскувати на користь України”, – сказала вона. Реакція Росії У відповідь на ідею “репараційного кредиту”, Росія почала розробляти план націоналізації та швидкого розпродажу іноземних активів.
За словами співрозмовника Bloomberg, близького до уряду РФ, російська влада може націоналізувати та швидко розпродати іноземні активи в рамках нового механізму приватизації.
Відповідний указ, який дозволяє проводити експрес-продаж державних активів у спеціальному порядку, президент Росії Володимир Путін підписав 30 вересня. У документі зазначається, що це є відповіддю на “недружні” дії іноземних держав.
Джерело Bloomberg стверджує, що документ має прискорити продаж різних компаній, як російських, так і іноземних. І якщо ЄС розпочне арешт російських активів, Москва може відповісти симетрично.
Вікторія Хаджирадєва -
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит