Євросоюз повернеться до обговорення 18-го пакету санкцій проти Росії після того, як Словаччина владнає з Єврокомісією питання щодо відмови від російсько газу. Про це у неділю, 30 червня, повідомляє Суспільне із посиланням на дипломата ЄС, який говорив на умовах анонімності.
“Безглуздо обговорювати це до візиту представника ЄК до Братислави. Пакет в основному узгоджений. Для того, щоб дві делегації зняли свої застереження, необхідно вирішити інші питання. Одна делегація має проблему. Інша підтримує її. Але формально це два застереження”, – сказав дипломат.
Раніше прем’єр Словаччини Роберт Фіцо повідомляв, що наступного тижня до країни має приїхати спеціальна місія Європейської комісії, під час якої будуть обговорювати пропозицію REPowerEU.
Позначка: ЄС
-
ЗМІ дізналися про долю 18-го пакета санкцій ЄС
-
Україна синхронізувала санкції з ЄС проти РФ та Ірану
Україна повністю узгодила 13-й і 14-й пакети санкцій Європейського Союзу проти Росії, а також почала синхронізацію обмежувальних заходів ЄС щодо Ірану. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 29 червня.
За словами глави держави, Україна вже виконує рішення Ради національної безпеки і оборони щодо тиску санкціями у повній координації з європейськими партнерами.
“Повністю синхронізовані 13-й та 14-й пакети санкцій ЄС – це тепер будуть на сто відсотків також санкції України. Сьогодні я затвердив це. Так само на сто відсотків синхронізуємо пакет європейських санкцій щодо режиму в Ірані”, – заявив президент.
Зеленський додав, що мова про санкції проти осіб і компаній, пов’язаних з військовим виробництвом, зовнішнім терором і внутрішніми репресіями.
“Це один із найбільш жорстоких режимів у світі – не дивно, що Путін знайшов із ним спільну мову. Ми продовжимо всю цю роботу щодо синхронізації, і я очікую від усіх наших інституцій у державі швидкого руху”. – запевнив глава держави. -
Україна пройшла скринінг транспортного законодавства в ЄС
Україна завершила скринінг за двома розділами переговорів про вступ до ЄС – 14 “Транспорт” і 21 “Транс’європейські транспортні мережі”. У Брюсселі презентували 77 тематичних доповідей, які охопили всі види транспорту, питання безпеки, корупційних ризиків та екології. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
Звіт Єврокомісії за результатами скринінгу підготують протягом шести тижнів.
Скринінг – це перший формальний етап переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Мета цього етапу – оцінити рівень адаптації українського законодавства до норм ЄС та виявити сфери, які потребують доопрацювання.
Кожен день скринінгу був присвячений окремому виду транспорту та напрямкам, зокрема:
Першого дня команда презентувала відповідність права у сфері автомобільного транспорту, включно з питаннями ринку послуг, тахографів, підготовки водіїв, екологічності транспорту, ліцензування тощо.
Другий день скринінгу був присвячений залізничному транспорту та безпеці. У першу чергу йдеться про євроінтеграцію законодавства у сфері залізничного транспорту та створення єдиного залізничного простору. Також команда Мінрозвитку презентувала напрями перевезення небезпечних ван де тажів та соціально-важливі перевезення пасажирів.
Третій день охопив теми авіаційного транспорту та транс’європейських транспортних мереж (TEN-T). Серед тем порядку денного – авіаційна безпека, управління повітряним рухом, навчання персоналу, страхування. Окремий блок – це реалізація програми ЄС “Механізм Сполучення Європи”, до якої Україна вже долучена.
Четвертий день скринінгу стосувався морського і внутрішнього водного транспорту та запобігання корупції. Зокрема, йдеться про безпеку на воді, підготовку моряків, запобігання забрудненню вод та розслідуванню інцидентів. У контексті запобігання корупції йшлось про заходи з мінімізації корупційних ризиків у сфері транспорту та цифрові інструменти, що вже запобігають корупції.
Загалом, у межах скринінгу українська сторона провела 77 презентацій. Кожна презентація стосувалась окремої теми та передбачала обговорення з представниками Єврокомісії.
У сфері транспорту Україні необхідно імплементувати майже 400 нормативно-правових актів з понад 3 000 проаналізованих. Мова про відповідність ключовим європейським директивам. -
Зеленський оцінив результати засідання Євроради
За результатами засідання Європейської Ради є хороші рішення щодо безпекової підтримки України та тиску на Росію. Про це написав президент Володимир Зеленський у Телеграм в п’ятницю, 27 червня.
“Важливі результати засідання Європейської ради. Дякую партнерам за підтримку. Є справді хороші рішення щодо безпекової підтримки, подальшого тиску на Росію та висока оцінка нашої внутрішньої трансформації. Навіть у час війни ми ухвалюємо та імплементуємо рішення, які наближають нас до вступу в ЄС”, – заначив він.
За словами Зеленського, кожен об’єднаний сигнал підтримки України – сигнал гарантії того, що у Європи є нормальне майбутнє.
“Зараз усе залежить від нас, від єдності держав – членів ЄС та всіх країн, які щиро прагнуть євроінтеграції. Дякую президенту Європейської ради Антоніу Кошті та президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн за лідерство, працюємо далі, щоб посилювати одне одного”, – додав президент. -
Вступ у Євросоюз: ЄК виступає за перемови з Києвом
Європейська комісія виступає за відкриття першого кластеру в переговорах з Україною про членство. Про це заявила очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в соцмережі X.
“Під безперервним вогнем Україна проводить реформу за реформою. Саме тому Комісія виступає за відкриття першого блоку переговорів. Україна виконала свої зобов’язання – тепер маємо виконати і ми. Тому що процес вступу базується на заслугах”, – наголосила вона.
Єврочиновниця також підкреслила, що “Україна заслуговує на те, щоб рухатися вперед”. -
Зеленський звернувся до Європейської ради
Президент Володимир Зеленський звернувся до учасників засідання Європейської ради з закликами посилити санкції проти Росії, забезпечити фінансову підтримку України та дати чіткий сигнал щодо вступу України до ЄС. Про це повідомила пресслужба глави держави в четвер, 26 червня.
Український лідер наголосив, що санкції проти Росії – один із найефективніших інструментів обмеження її агресії. За словами Зеленського, ключовими цілями 18-го пакета санкцій ЄС проти РФ мають стати: російська торгівля нафтою, тіньовий танкерний флот Росії, включно з капітанами й терміналами, російські банки та інші фінансові інструменти, а також ланцюги постачання, що забезпечують виробництво зброї.
“Факти очевидні: щоб зменшився апетит Росії до війни, мають зменшитися її нафтові прибутки. Тож, будь ласка, підтримайте подальші кроки для зниження цінової стелі на російську нафту. Авжеж, стеля в 45 доларів може допомогти наблизити мир. Але для справжнього, тривалого миру – і ми поділилися цим учора з усіма партнерами, партнерами з Європи та США, – необхідно встановити ціну в 30 доларів за барель, щоб заблокувати можливість Росії фінансувати свою агресію”, – заявив президент.Ще одним важливим пунктом у протидії російській агресії Зеленський назвав передбачуваність підтримки України з боку держав-партнерів. “Це означає продовження замороження російських активів і подальше використання цих заморожених активів для фінансування потреб України”, – додав глава держави.
Зеленський також висловив сподівання на те, що Україна стане повноцінною частиною програми SAFE (Security Action for Europe) ЄС.
“Саме ми володіємо найактуальнішими знаннями, перевіреними на полі бою, про те, яка зброя є найефективнішою. Україна повинна брати участь у спільних закупівлях оборонної продукції як від виробників ЄС, так і від українських”, – заявив президент.
Окрему увагу Зеленський приділив процесу євроінтеграції України. Президент наголосив, що наша держава виконує всі свої зобов’язання щодо вступу в ЄС, і закликав підтримати відкриття першого кластера Основи.
“Відкриття першого кластера Основи в переговорному процесі може бути більше ніж просто технічним кроком. Це було б політичним рішенням, яке визначає майбутню інтеграцію України з Європою”, – підкркслив Зеленський.
-
Єврорада не ухвалила 18-й пакет санкцій проти РФ
Європейська Рада не змогла ухвалити 18-й пакет санкцій для Росії за війну, яку вона веде проти України. Це випливає з висновків по Україні, які були ухвалені в ході засідання Євроради на рівні глав держав та урядів у четвер, 26 червня, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Європейський Союз разом з партнерами має намір обмежити здатність Росії продовжувати вести свою агресивну війну… Європейська Рада закликає до подальших заходів проти російського тіньового флоту, який використовується Росією для обходу санкцій та створює значні екологічні та безпекові ризики. У цьому контексті вона закликає Раду швидко прийняти новий пакет санкцій. Вона також підкреслює важливість подальшого посилення заходів проти обходу”, – йдеться в документі.
Крім того, лідери ЄС заявили, що, відповідно до законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки “Росія не припинить свою війну агресії проти України та не компенсує їй збитки, завдані цією війною”. Редактор Радіо Свободи Рікард Юзвяк повідомив, що лідери ЄС домовилися продовжити всі санкції проти Росії ще на шість місяців.
“Лідери не дійшли згоди щодо останнього пакета санкцій – 18-го. Словаччина досі не дала зеленого світла. Дискусії, ймовірно, відновляться між послами найближчими днями”, – написав журналіст у соцмережі Х.
При цьому Юзвяк не згадав про Угорщину, яка теж погрожувала блокувати санкції.
-
Вступ Молдови в ЄС: переговори розпочнуться 4 липня
Європейський Союз відкриє перший кластер про переговори про вступ Молдови до ЄС 4 липня. Про це повідомив президент Румунії Нікушор Дан під час саміту лідерів Євросоюзу в четвер, 26 червняя.
За його словами, це відбудеться під час саміту ЄС – Молдова у Кишиневі. А переговори будуть відкриті за кластером Фундаментальні цінності.
“Як ви знаєте, в процесі приєднання є переговори за 33 розділами, і на саміті, який відбудеться в Кишиневі 4 липня за участю представників Європейської комісії, буде відкрито перший розділ”, – сказав Дан.
Нагадаємо, саміт Європейської ради відбудеться у Брюсселі 26-27 червня. Серед ключових тем зустрічі – оцінка прогресу України на шляху до членства в ЄС. Українська сторона вже передала Єврокомісії документи для початку переговорів щодо трьох кластерів: Основи процесу вступу, Внутрішній ринок і Зовнішні відносини. Процедура ЄС визначає 35 переговорних розділів. За ними Єврокомісія спочатку проводе офіційний скринінг відповідності законодавства України праву ЄС. 33 з 35 переговорних розділів згруповані в шість тематичних кластерів, тоді як розділи 34 Інституції та 35 Інші питання розглядатимуть окремо, поза кластерами. Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
-
Фон дер Ляєн загрожує вотум недовіри: деталі
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн постала перед ініціативою вотуму недовіри через скандал, пов’язаний із закупівлею вакцин проти COVID-19. Про це повідомляє Financial Times у четвер, 26 червня.
Депутат Європарламенту від ультраправих Георге Піперя повідомив, що у четвер подасть офіційний запит про вотум недовіри Єврокомісії. За його словами, йому вдалося зібрати понад 72 підписи.
Підставою для ініціативи став так званий скандал Pfizergate – рішення суду ЄС, що Єврокомісія незаконно відмовилася оприлюднити текстові повідомлення між фон дер Ляєн та главою Pfizer Альбертом Бурлою під час перемовин про постачання вакцин у 2021 році. Суд визнав, що комісія “порушила принцип належного управління”.
Шанси на відставку комісії мізерно малі, адже для цього потрібно понад дві третини голосів усіх присутніх депутатів. Втім, ініціатива стала платформою для критики з боку як правих, так і лівоцентристських партій. Деякі з них звинувачують фон дер Ляєн у надмірній покірності урядам країн-членів та нехтуванні парламентом.
Крім того, Єврокомісію звинувачують у спробі згорнути законопроєкт щодо заборони “гринвошингу” – безпідставних екологічних заяв бізнесу. Соціалісти та ліберали направили листа голові Європарламенту Роберті Мецолі з вимогою викликати відповідальних комісарів для пояснень.
Додатково юридичний комітет парламенту проголосував за ініціативу подати до суду на Єврокомісію за ухвалення рішення про новий борг без погодження з Європарламентом.
У проєкті резолюції Піперя закликає Єврокомісію подати у відставку через нібито “неспроможність забезпечити прозорість, системне ігнорування демократичного контролю та верховенства права”.
Раніше Фон дер Ляєн нагадала, що Брюссельвже розподілив 400 млн доз COVID-вакцинта планував підписати контракт з компаніями Pfizer і BioNTech на поставку 1,8 млрд доз вакцини.
Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого -
На саміті НАТО влаштували виставу для Трампа – ЗМІ
Саміт НАТО організували як витончену виставу – з окремими входами, королівським прийомом, вечерею в палаці XVII століття та ретельно продуманою атмосферою абсолютної поваги до президента США. Кожен жест, кожне слово були спрямовані на те, щоб зміцнити у Дональда Трампа відчуття величі. Про це повідомляє The Telegraph.
Під час саміту в Гаазі лідери НАТО вдалися до дипломатії лестощів і підкресленої субординації, аби заручитися прихильністю Трампа. Такий підхід журналісти охрестили “стратегією тата” – саме так публічно назвав Трампа генсек Альянсу Марк Рютте.
Рютте не просто працював на публіку – він грав на емоціях Трампа. Він назвав його “татком, який іноді змушений сваритися”. Вислів пролунав як дипломатичний комплімент, покликаний закріпити в уявленні Трампа НАТО як структуру, яка не просто поважає його, а обожнює.
Під час обговорення теми Близького Сходу, коли Трамп назвав Ізраїль та Іран “дітьми, яких треба розвести”, Рютте вставив: “Татові іноді доводиться говорити жорстко”. Трамп у відповідь задоволено усміхнувся.
На саміті було зроблено все: поселення в королівському палаці Huis Ten Bosch, окрема урочиста вечеря з монархами Нідерландів та власний вхід на місце зустрічі – щоб не перетинатися з іншими лідерами.
Саміт тривав лише три години, тоді як підсумкова декларація складалася з п’яти абзаців – 424 слова. Для порівняння, у Вільнюсі документ налічував понад 11 тисяч слів.
Основна причина – незмінна з 1949 року, позаяк США залишаються головною військовою силою НАТО і забезпечують 66% оборонних витрат. Інші 31 союзник – лише третину разом узяті.
В обмін на згоду глави Білого дому залишитися в Альянсі та підтвердити зобов’язання за 5 статтею, союзники погодилися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП.
У підсумковій заяві НАТО зберегло згадку про підтримку України, втім, вперше з 2022 року не засудило російське вторгнення.
Журналісти відзначають, що така поступливість пояснюється бажанням утримати США в Альянсі. Інакше, раніше зауважив сам Рютте, “доведеться вчити російську”.
На пресконференції Трамп назвав візит “вартим зусиль”.
Єдина країна, яка відмовилася підвищити оборонний бюджет до 5% ВВП – Іспанія. Трамп назвав це “дуже жахливим” і пообіцяв “змусити їх платити вдвічі більше”.
Додамо, раніше Рютте заявив, що не називав президента США Дональда Трампа “татом” (“daddy”), а лише характеризував ставлення до нього з боку інших країн-членів Альянсу