Позначка: ЄС

  • Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала офіційну заявку на участь у європейському механізмі оборонного кредитування SAFE. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, передає Укрінформ.

    Раніше це зробили Туреччина та Південна Корея.

    Речник уточнив, що Японія, як і Туреччина та Південна Корея, висловила зацікавленість у початку двосторонніх переговорів щодо повноцінної асоціації з SAFE. Після укладення двосторонньої угоди з Канадою наступним кроком ЄС буде розгляд заявок Південної Кореї та Туреччини.

    Щодо шансів Японії на приєднання Реньє зауважив, що робити прогнози зарано, оскільки наразі Європейська комісія оцінює 19 національних планів країн-членів.
    “Однак дуже важливо пам’ятати, що в будь-якому разі треті країни, включаючи Японію, можуть брати участь”, – додав він.
    Заявки на кредити за програмою SAFE, початковий бюджет якої становив 150 мільярдів євро, вже перевищують цей бюджет приблизно на 25% – мова про майже 40 мільярдів євро.
    Додамо, Європейська комісія розподілила 150 млрд євро у межах нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe) серед 19 країн-членів Євросоюзу. Найбільші суми отримають Польща, Румунія, а також Францій й Угорщина. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість.

  • ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

    ЄС відтермінував заборону на дизельні та бензинові авто

    Європейський союз вирішив відкласти запровадження заборони на продаж нових автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння до 2035 року. Замість повної відмови від бензинових та дизельних двигунів, автовиробники зможуть скоротити викиди вуглецю на 90%. Це рішення прийнято для того, щоб підтримати автомобільну промисловість в країнах ЄС, а також досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Нові правила мають допомогти знизити викиди CO2 та пристосувати сектор автопрому до змін у галузі технологій та конкуренції.

  • Фіцо пообіцяв блокувати “репараційну поизку” Україні

    Фіцо пообіцяв блокувати “репараційну поизку” Україні

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відмовився підтримати пропозицію Єврокомісії про надання Україні репараційної позики з російських активів на військові потреби. Він направив листа до глави Європейської ради, в якому заявив про блокування будь-яких рішень ЄС про фінансування військової підтримки України. Фіцо вважає, що конфлікт в Україні не має військового рішення і стратегія допомоги Києву від ЄС є неправильною. Він також похвалив мирні ініціативи президента США Дональда Трампа. Незважаючи на це, Словаччина залишається відповідальним партнером у гуманітарних питаннях та підтримує вступ України до ЄС, але висловив скепсис щодо швидкого просування Києва на цьому шляху.

  • Трамп хоче вивести чотири країни з ЄС – ЗМІ

    Трамп хоче вивести чотири країни з ЄС – ЗМІ

    Адміністрація президента США Дональда Трампа виявила намір вивести чотири країни Європейського Союзу – Австрію, Угорщину, Італію та Польщу з європейського об’єднання. За інформацією ЗМІ, це було виявлено у витіку зі Стратегії національної безпеки США. Зазначається, що ці країни мають бути під впливом Америки, щоб знову зробити Європу “великою”. Також планується підтримувати рухи, які підтримують “традиційний європейський спосіб життя”. Адміністрація Трампа заперечує існування ширшої версії документу. Ця інформація викликала шок у Європі, а також тривогу через висловлення критики у адресу деяких європейських союзників США.

  • Фон дер Ляєн: Мирна угода не повинна містити зародків майбутніх конфліктів

    Фон дер Ляєн: Мирна угода не повинна містити зародків майбутніх конфліктів

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європа наполягає на досягненні справедливого і сталого миру в Україні, не допускаючи майбутніх конфліктів. Вона підкреслила необхідність надійних гарантій безпеки для Києва та обговорила фінансування для України на 2026-2027 роки. Наступний тиждень є вирішальним, оскільки у Брюсселі відбудеться саміт лідерів ЄС, де очікується затвердження схеми фінансування України. Європейська комісія підтримує формат репараційної позики як найоптимальніший варіант для України. У зустрічі також обговорювалися питання гарантій безпеки та спрощення продовження заморозки російських активів, що може допомогти виділити Україні репараційний кредит.

  • ЄС погодив зміну правил щодо активів РФ

    ЄС погодив зміну правил щодо активів РФ

    Представники Європейського Союзу ухвалили нові правила, які дозволять спростити продовження заморозки російських активів без необхідності одноголосної підтримки всіх країн-членів ЄС. Це дозволить обійти опір Угорщини. Нова процедура ґрунтується на Статті 122 договору про функціонування ЄС і надає європейським інституціям права реагувати на кризові ситуації, зокрема економічні або енергетичні виклики. Ця ініціатива відкриває можливість продовжити замороження російських активів у Європі безстроково, навіть без єдиної підтримки всіх країн-членів. Це може стати важливим кроком для надання Україні потенційного репараційного кредиту. Також планується продовження роботи над фінансуванням України у 2026-2027 роках.

  • “Занепад Європи”: Орбан підтримав критику США щодо ЄС

    “Занепад Європи”: Орбан підтримав критику США щодо ЄС

    Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан вважає, що США розуміють, що Європа переживає занепад цивілізації. Він висловив таку думку у зв’язку з новою стратегією національної безпеки адміністрації Дональда Трампа. Орбан стверджує, що американці вважають, що Європі потрібно покращити відносини з Росією, і що Європа потрапила в економічний кризис. Він також зауважив, що “слабкий союзник не може захистити себе і не є надійним партнером”. Нова стратегія національної безпеки США підтримує думку про можливе перегляд відносин з Європою, а також попереджає про загрозу “знищення цивілізації”.

  • Україна узгодила з ЄС план реформ для вступу

    Україна узгодила з ЄС план реформ для вступу

    Україна узгодила план реформ, які підтвердять її готовність до вступу до Євросоюзу. Єврокомісарка Марта Кос та віцепрем’єр України Тарас Качка зазначили це у спільній заяві після засідання Ради ЄС. Один з ключових результатів – запуск “фронтлоудингу”, що дозволить підготовку до закриття переговорних глав ще до зняття вето Угорщини. У документі наголошується на важливості реформ у сферах верховенства права та протидії корупції для вступу України в ЄС. Документ містить 10 ключових пріоритетів, які потрібно виконати, включаючи зміни до законодавства, реформування судової системи та антикорупційні заходи. Марта Кос підкреслила, що виконання цих пунктів є важливим для успішного вступу України до ЄС.

  • Україна починає рух до ЄС за новою схемою

    Україна починає рух до ЄС за новою схемою

    Європейський союз оголосив про початок нового формату технічних переговорів з Україною, які не будуть блокуватися Угорщиною. Міністр Данії Марі Б’єр та єврокомісар Марта Кос заявили про це під час зустрічі в Львові. Вони висловили розчарування уряду Віктора Орбана за блокування переговорів, але зазначили, що технічний процес розширення з Україною продовжується без ризику вето. Україна виразила задоволення узгодженою угодою з Євросоюзом, яка дозволяє рухатися вперед у переговорах про вступ. Технічний процес був запущений для різних переговорних кластерів, а Кіпр підтримає його й надалі.

  • ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США

    ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США

    Україна розглядає скорочений мирний план із 20 пунктів, який включає створення демілітаризованої зони вздовж лінії фронту, проведення виборів, гарантії безпеки від США та членство в Європейському Союзі до 2027 року. Україна надала відповідь щодо цього плану, але конкретні зміни ще не відомі. Деякі деталі плану стали відомі європейським дипломатам, зокрема, важливі пункти про гарантії безпеки та визнання окупованих територій. Проте, переговори виявилися нестабільними через питання територій та інші складнощі. Недостатня готовність Росії до мирного врегулювання підвищує напругу в ситуації. Також обговорюється можливий “корейський сценарій” для вирішення конфлікту на окупованих територіях України.