Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ.
Позначка: ЄС
-
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
-
Виробникам фальшивих пестицидів CORAGEN повідомили про підозру
Організаторам схеми масштабного виробництва фальсифікованих пестицидів під маркою CORAGEN, яке діяло в Україні й постачало контрафакт до країн ЄС, повідомили про підозру. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 31 липня.
-
Якщо війна з РФ: НАТО не перекине швидко війська – аналітики
У Європейському Союзі вже визнають, що наявна залізнична інфраструктура неспроможна забезпечити швидке перевезення великої кількості бронетехніки у разі російської агресії. Про це 30 липня повідомляє військово-аналітичний портал Defense Express.
Аналітики зазначають, що ситуація є справді критичною. Хоча цивільна транспортна інфраструктура в Європі загалом добре розвинена, її ефективність для військових потреб обмежують проблемні зони, зокрема мости й тунелі, які не пристосовані для транспортування важкої або великогабаритної техніки. До того ж, стратегічні маршрути можуть бути легко заблоковані ударами далекобійних систем ураження.
Автомобільне сполучення також не вирішує цю проблему. Теоретично техніку можна перевозити вантажівками з тралами, однак цей спосіб є надто повільним і дорогим, потребуючи величезної кількості ресурсів.
Повітряний транспорт не менш складний варіант. У Європі бракує важких військово-транспортних літаків, спроможних перевозити танки. До таких належать британські C-17 Globemaster III (в наявності лише 8 одиниць) і українські Ан-124 Руслан, яких ще менше. Американські ресурси могли б допомогти, але очікується, що США будуть використовувати їх для власного розгортання військ.
Морські перевезення вантажними суднами або десантними кораблями пропонують відносно кращу альтернативу, але і цей спосіб є доволі повільним, вказують фахівці.
Загальна низька швидкість розгортання сил НАТО на східному фланзі ставить країни Альянсу, особливо Балтійські держави, під значну загрозу у випадку агресії з боку Росії. Це може дати РФ стратегічну перевагу, дозволяючи їй скористатися часом для швидкого просування територіями НАТО. Тому наразі Європа має не тільки нарощувати військовий потенціал, як це робить Німеччина, а й суттєво модернізувати транспортну інфраструктуру.
Щодо можливих сценаріїв війни між Росією і НАТО з’являється все більше тривожних прогнозів. У липні головнокомандувач військ США і НАТО в Європі генерал Алексус Грінкевич заявив, що Китай і Росія можуть одночасно здійснити удари по Тайваню і Європі вже у 2027 році.
Нагадаємо, російська влада мілітаризує суспільство РФ для виправдання вторгнення в Україну та ймовірно налаштовуючи його до можливого майбутнього затяжного конфлікту з НАТО.
-
У США розробили нову схему озброєння України – WSJ
У США запропонували новий механізм постачання зброї Україні, що залучає фінансування від європейських союзників. Законопроєкт передбачає створення фонду при Міністерстві фінансів США для прийому грошей від союзників. Про це у середу, 30 липня, повідомляє The Wall Street Journal.
Так, сенатори-республіканці Роджер Вікер та Джим Ріш представили законопроєкт Peace Act, що передбачає створення спеціального фонду на базі Міністерства фінансів США. До цього фонду планується залучати кошти від союзників, насамперед європейських, для фінансування постачання американської зброї.
Ціль нової ініціативи – забезпечити можливість США продовжувати передачу зброї Україні, використовуючи гроші, зібрані фондом, для замовлення військової продукції у підрядників і поповнення власних запасів. Очікується, що основними донорами фонду стануть Німеччина та Британія, а річний обсяг фінансування може сягати від 5 до 8 мільярдів доларів.
Сенатор Вікер зазначив, що Peace Act забезпечить швидше й ефективніше постачання військової допомоги Україні, а також зміцнить безпеку США і НАТО перед загрозою з боку Росії. Законопроєкт отримав позитивне сприйняття у Білому домі під час попередніх обговорень.
Планується, що документ буде внесений на голосування до кінця 2025 року як частина щорічного оборонного законопроєкту, який готує Комітет Сенату з питань збройних сил під керівництвом Вікера.
Раніше повідомлялося, що США та ЄС уклали угоду про купівлю зброї, частину якої дадуть Україні.
Як відомо, 23 липня США схвалили продаж Україні двох пакетів військової допомоги на 322 мільйони доларів.
Раніше ЗМІ писали, що Сполучені Штати Америки ведуть перемови з кількома країнами стосовно передачі систем ППО Patriot для України. -
Нові правила в’їзду та виїзду з ЄС запрацюють у жовтні
Запуск нової системи в’їзду та виїзду (EES) в ЄС запрацює з 12 жовтня 2025 року. Прикордонні органи будуть поступово реєструвати дані громадян третіх країн, які перетинають кордони. Про це повідомляє Європейська комісія.
“З 12 жовтня держави-члени почнуть поступово впроваджувати EES протягом шести місяців… Наприкінці цього періоду EES буде повністю впроваджена на всіх пунктах перетину кордону”, – мовиться в повідомленні.
Система буде збирати біометричні дані, такі як відбитки пальців, зображення обличчя та іншу інформацію про подорож, поступово замінюючи нинішню систему проставлення штампів у паспортах.
“EES сприятиме запобіганню нелегальній міграції та захисту безпеки європейських громадян. Крім того, завдяки ширшому використанню автоматизованих прикордонних перевірок подорожі стануть більш зручними та безпечними для всіх. Нова система відповідає найвищим стандартам захисту даних та конфіденційності, забезпечуючи захист та безпеку персональних даних мандрівників”, – додали в ЄК. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС
Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю? Україна зазнає великих збитків Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.
-
Зеленський пообіцяв виконати зобовʼязання перед ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністером Данії Метте Фредеріксен і обговорив з нею європейську інтеграцію України. Про це він повідомив у Телеграм у вівторок, 29 липня.
“Звісно, ми говорили про європейську інтеграцію України, про відкриття першого переговорного кластера. Зараз Данія головує в Раді ЄС. Нам потрібно максимально використати цей час, щоб реалізувати всі необхідні рішення”, – написав глава дердави.
Зеленський запевнив, що зі свого боку Україна “робить усе, щоб виконувати зобовʼязання перед ЄС”.
“Президентський законопроєкт, який гарантує незалежність антикорупційних органів, уже зареєстровано у Верховній Раді. Вдячний Данії за його підтримку. Ми погодилися, що парламент має проголосувати за цей законопроєкт невідкладно, уже цього тижня”, – нагадав президент.
Також лідери узгодили двосторонні контакти і в межах ширших міжнародних форматів. -
“Останнє китайське” від ЄС. Рада ризикує допомогою
Європейський союз передав сигнал українському керівництву про готовність заморозити фінансову допомогу. Причина цьому – новий закон щодо Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про що йде мова Так, видання Frankfurter Allgemeine Zeitung (F.A.Z.) з посиланням на поінформовані джерела в Києві повідомляє, що відповідного листа отримав Кабмін.
За інформацією ЗМІ, йдеться про програму фінансової підтримки України від Європейського Союзу Ukraine Facility. Загалом, вона передбачає виділення Києву до 2027 року 50 млрд євро. Більшість цих коштів надходить безпосередньо до державного бюджету України.
Опозиційна депутатка й колишній міністр з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе підтвердила, що ЄС справді надіслав відповідне повідомлення.
За її словами, в ньому зазначалося, що “фінансова допомога в межах EU Facility буде заморожена, якщо ситуація з антикорупційними органами не буде виправлена”.
Причому йдеться про відміну всіх наступних фінансових траншів, а не лише про частину запланованих надходжень. Звіт європейських експертів Як повідомляє F.A.Z., експерти Єврокомісії підготували великий звіт щодо подій навколо НАБУ і САП, який було передано до посольств країн ЄС у Києві та самій Комісії.
В документі обшуки й арешти в НАБУ описані як “найгрубіша спроба втручання в діяльність антикорупційної системи України з моменту її створення”.
Фахівці ЄС дійшли до висновку, що події навколо НАБУ підривають довіру міжнародних партнерів до українських інституцій і зачіпають “фундаменти” антикорупційної системи. На їхню думку, вона становить «серйозний виклик верховенству права та принципу розподілу влад”. Попередження саме для Ради Меседж від Євросоюзу був адресований саме народним депутатам. Адже саме вони мають знайти голоси для повноцінного скасування норм проєкту 12414, пише Європейська правда з посиланням на джерела в уряді та парламенті.
“Європейські посадовці готуються до сценарію, за якого у четвер 31 липня, під час голосування у Раді, депутати не ухвалять жоден із законопроєктів, що відновлюють незалежність НАБУ і САП, або внесуть у документ поправки, що зроблять це відновлення неповним”, – говориться в статті.
Водночас за інформацією видання, не очікується заморожування виплат за програмою Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. Днями ЄС схвалив 4-й транш за цією програмою в урізаному обсязі. Україна у серпні має отримати 3,05 млрд євро замість очікуваних 4,5 млрд через зрив реформ. Ці кошти нібито не підпадають під можливе заморожування, але вони вже надійдуть у меншому обсязі, ніж планувалося, і у разі зволікання з іншими реформами, що прописані в умовах Ukraine Facility – подальші транші також скоротять. Надія є Паралельно з цим парламентський Антикорупційний комітет сьогодні одноголосно підтримав законопроект щодо відновлення колишніх повноважень НАБУ та САП
Під час розгляду НАБУ підтвердило, що не має зауважень щодо цього законопроєкту, повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Завтра документ має ще затвердити правоохоронний комітет, після чого в четвер його внесуть на голосування в парламент. -
Євросоюз погрожує блокувати €50 млрд Україні – ЗМІ
Єврокомісія попередила Україну про можливе зупинення макрофінансової допомоги у 50 млрд євро у разі набуття чинності закону, що позбавляє незалежності НАБУ і САП. Про це мовиться в офіційному повідомленні, з яким ознайомилося видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Урядові джерела та представники Верховної Ради підтвердили Економічній правді отримання такого попередження.
Виплати зупинять, якщо парламент не знайде голосів для скасування закону.
“Усе поставили на паузу до виправлення ситуації”, – зазначив один зі співрозмовників.
Європейські посадовці готуються до того, що 31 липня – коли заплановано голосування щодо скасування закону – депутати не зможуть ухвалити проєкт, який відновлює незалежність НАБУ та САП, або внесуть у нього поправки, що унеможливлять повноцінне відновлення автономії органів.
Співрозмовник уточнив, що будуть скасовані кредити, які надаються коштом доходів від російських активів.
“Також зупиниться фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку”, – додав він.
Водночас, не очікується замороження виплат у межах програми Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. До цього ЄС схвалив четвертий транш у скороченому обсязі – замість 4,5 млрд євро Україна отримала 3,05 млрд через провал реформ.
Закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, обмежує повноваження НАБУ і САП, фактично підпорядковуючи їх Офісу генпрокурора. Це викликало публічне занепокоєння ЄС та протести в Україні. Згодом Зеленський подав до Ради законопроєкт для відновлення незалежності антикорупційних органів. Голосування очікується 31 липня, однак парламент нині на канікулах. -
ЄС погрожує блокувати €50 млрд допомоги через НАБУ і САП – ЗМІ
Єврокомісія попередила Україну про можливе зупинення макрофінансової допомоги у 50 млрд євро у разі набуття чинності закону, що позбавляє незалежності НАБУ і САП. Про це мовиться в офіційному повідомленні, з яким ознайомилося видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Урядові джерела та представники Верховної Ради підтвердили Економічній правді отримання такого попередження.
Виплати зупинять, якщо парламент не знайде голосів для скасування закону.
“Усе поставили на паузу до виправлення ситуації”, – зазначив один зі співрозмовників.
Європейські посадовці готуються до того, що 31 липня – коли заплановано голосування щодо скасування закону – депутати не зможуть ухвалити проєкт, який відновлює незалежність НАБУ та САП, або внесуть у нього поправки, що унеможливлять повноцінне відновлення автономії органів.
Співрозмовник уточнив, що будуть скасовані кредити, які надаються коштом доходів від російських активів.
“Також зупиниться фінансування від Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку”, – додав він.
Водночас, не очікується замороження виплат у межах програми Ukraine Facility, за якою Київ отримує макрофінансову допомогу залежно від проведених реформ. До цього ЄС схвалив четвертий транш у скороченому обсязі – замість 4,5 млрд євро Україна отримала 3,05 млрд через провал реформ.
Закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, обмежує повноваження НАБУ і САП, фактично підпорядковуючи їх Офісу генпрокурора. Це викликало публічне занепокоєння ЄС та протести в Україні. Згодом Зеленський подав до Ради законопроєкт для відновлення незалежності антикорупційних органів. Голосування очікується 31 липня, однак парламент нині на канікулах.