У Бельгії звільнили з-під варти колишню головну дипломатку Європейського Союзу Федеріку Могеріні та колишнього генерального секретаря Європейської служби зовнішніх справ Стефано Санніно після їх затримання у зв’язку з розслідуванням справи про шахрайство. Затримані також включають ректорку Коледжу Європи та співробітника Коледжу. Вони підозрюються у шахрайстві, корупції, порушенні професійної таємниці та конфлікті інтересів у сфері закупівель. Вони були звільнені з-під варти, оскільки не вважаються втечею. Могеріні очолює Коледж Європи та Дипломатичну академію. Обшуки також проведені в інших установах у зв’язку із заявами про незаконне використання коштів ЄС.
Позначка: ЄС
-
В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС
Бельгійська поліція провела обшуки в Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюґге у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами ЄС. Розслідування стосується можливого неправомірного використання бюджетних коштів ЄС у 2021-2022 роках. Особлива увага приділяється придбанню будівлі у Брюґге за 3,2 млн євро, де проживають учасники дипломатичної академії. Європейська служба зовнішніх дій та Коледж Європи опинилися під слідством. Розслідування проводиться спільно з Європейським антикорупційним бюро OLAF та прокуратурою ЄС (EPPO). У цій ситуації важливу роль відіграє Федеріка Моґеріні, яка очолює обидві установи. OLAF вже допитав кількох осіб у межах розслідування, передавши матеріали EPPO. Ситуація спостерігається з особливою увагою через нещодавні скандали з хабарництвом в енергетичному секторі України, що викликали стурбованість у Європейському союзі.
-
Зеленський зробив заяву щодо завершення війни
Президент Володимир Зеленський провів консультацію з країнами Європи та представниками міжнародних організацій, щоб обговорити ключові питання безпеки та стійкості. Вони домовилися про важливість завершення війни та розвитку механізмів забезпечення безпеки для України та Європи. Зеленський підкреслив важливість спільної координації та підтримки для досягнення цих цілей.
-
В ЄС прогнозують, що цей тиждень може бути вирішальним для України
На цьому тижні можуть відбутися вирішальні події для України через низку майбутніх перемовин. Висока представниця ЄС Кая Каллас наголосила, що це може стати вирішальним тижнем для дипломатії. Вона також зазначила, що переговори в США були складними, але продуктивними. Каллас висловила підтримку Україні, стверджуючи, що потрібно робити країну сильнішою для захисту від Росії в цей складний час. Нагадаємо, що 30 листопада українська та американська делегації провели переговори у Флориді, а спеціальний посланник президента США Стів Віткофф зустрінеться з російським диктатором Путіним у Москві 2 грудня.
-
ЄС інвестує €20 млн у ППО Молдови
Глава дипломатії Кая Каллас після вторгнення російських дронів у повітряний простір Молдови заявила, що ЄС виділить Кишиневу 20 млн євро на посилення протиповітряної оборони країни. Про це Каллас у суботу, 29 листопада, повідомила в соцмережі X.
Вона наголосила, що порушення повітряного простору Молдови російськими безпілотниками є неприйнятними та ставлять під загрозу цивільний повітряний рух.
У зв’язку з цим, за словами Каллас, ЄС цьогоріч інвестує 20 мільйонів євро у протиповітряну оборону Молдови, щоб допомогти зміцнити безпеку країни.
Вона наголосила, що “небо Молдови не може стати жертвою російської війни”. -
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії. -
Дві країни ЄС розкритикували поїздку Орбана до Путіна
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана за його поїздку до російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомляє німецький журнал Spiegel.
Голова німецького уряду нагадав про посилення російських авіаударів по Україні після візиту Орбана до Путіна торік у липні.
Удари відбулися безпосередньо після того, як головування у Раді Європейського Союзу на наступні пів року перейшло до Угорщини, наголосив Мерц.
“Цей візит був не тільки невдалим. Через кілька днів після нього російська армія розпочала одні з найжорстокіших атак на цивільну інфраструктуру та цивільні об’єкти в Україні”, – нагадав урядовець.
Мерц висловив надію, що цього разу Росія не відреагує так само, а також додав, що Орбан “подорожує без європейського мандата і без консультацій з нами”.
Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб, що був на прес-конференції з Мерцом також розкритикував дії угорського колеги. Голоб заявив, що Орбан вже деякий час “не грає за європейську команду”.
“Ми не чекаємо від цього візиту жодних вигод чи переваг”, – резюмував Голоб.
Як ми вже писали, Віктор Орбан на світанку 28 листопада вилетів до Москви на зустріч з Володимиром Путіним.
Додамо, що Орбан під час візиту до Путіна заявив, що Будапешт готовий надати майданчик для мирних переговорів щодо війни в Україні. -
ЄС намагається прискорити рішення щодо “репараційного кредиту”
ЄC на тлі чергового охолодження стосунків між Києвом та Вашингтоном схиляється до того, що заморожені активи Росії – єдиний реальний варіант стабільного фінансування для України, оскільки інші джерела поступово вичерпуються. ЄС активізував роботу щодо активів РФ ЄС активізував роботу щодо узгодження схеми використання заморожених російських суверенних активів для надання фінансової допомоги Україні. Про це пише видання Bloomberg.
Прискоренню процесу сприяв так званий “мирний план” США, в якому серед іншого викладено альтернативні ідеї використання цих коштів.
Наразі Європа перебуває під сильним тиском, щоб відмовитися від цих активів, адже США у рамках “мирного плану” нещодавно оприлюднили власну ідею використання цих грошей для спільних інвестицій з Росією.
Через це Європейська комісія планує найближчим часом представити законодавчу пропозицію для використання 140 млрд євро як позики Україні у 2026 та 2027 рр.
Агентство Reutersз посиланням на представників ЄС повідомило, що ЄС найближчими днями представить законодавчу пропозицію, яка дозволить Блоку використовувати заморожені активи Росії для надання Україні 140 млрд євро кредиту. “Я не бачу жодного сценарію, за якого європейські платники податків мають сплачувати весь рахунок самі. Це неприпустимо. Так само зрозуміло, що будь-яке рішення має ухвалюватися згідно з правилами компетентних юрисдикцій і з повагою до європейського та міжнародного права”, – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У Єврокомісії стверджують, що використання заморожених активів Росії є найкращим способом покриття витрат для допомоги Україні. Запропонована позика на 140 млрд євро не передбачає конфіскації коштів Росії, а буде повернута лише за умови, що Москва спочатку сплатить воєнні репарації Києву. План Трампа прискорив роботу ЄК над наданням кредиту Україні “Поява деталей плану, підтриманого США, який, на думку європейських лідерів, “був дуже вигідним для Москви”, зробила роботу над європейською пропозицією “ще більш нагальною”, – сказав один із чиновників ЄСв коментарі Bloomberg. Згідно з оприлюдненими деталями плану США, 100 млрд дол. заморожених російських коштів мали бути інвестовані в очолювані США зусилля з відновлення України, при цьому США отримають 50% прибутку. Також план США передбачає, що Європа має внести 100 млрд дол., а решта заморожених коштів буде інвестована в “окремий американо-російський інвестиційний інструмент” для спільних проєктів.
Після того, як стали відомі деталі “мирного плану США”, президент ЄК заявила, що ЄС має підтримати Україну. “Ми зобов’язалися покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках. Це включає опцію щодо заморожених російських активів”, – сказалаУрсула фон дер Ляєн. Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тежрішуче відхилив пропозиції США щодо використання російських державних активів, заморожених у ЄС. “Уряд США не має права розпоряджатися цими коштами. А вимога, щоб ЄС виділив додаткові 100 млрд дол. на відновлення України неприйнятна”, – наголосив Мерц. Для Бельгії розроблять юридичні гарантії На саміті минулого місяця лідери ЄС не змогли узгодити план використання 140 млрд євро заморожених активів Центрального банку РФ, оскільки не отримали підтримки Бельгії, де зберігається більша частина цих коштів.
Бельгійська сторона занепокоєна потенційними ризиками, включно з юридичною відповідальністю та можливими претензіями з боку Росії.
Бельгія наполягає на колективному і прозорому розгляді всіх можливих варіантів перед остаточним рішенням, яке очікується в грудні на саміті Європейської ради. “Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків. Я хочу повної взаємної відповідальності за ризик, бо він є великим.”, – наполягає прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. Учасники переговорів визнають, що часу залишається мало, але сподіваються на досягнення згоди у грудні.
Представники ЄС заявили, що ЄК сподівається врахувати занепокоєння Бельгії у проєкті законодавчої пропозиції. Загалом у Європі заморожено 210 млрд євро активів, з яких 185 млрд євро млрд розташовані в Бельгії. Проєкт юридичного тексту має детально розглянути “різні юридичні гарантії”, яких вимагає бельгійський уряд.
Згідно з планом ЄС, що обговорюється з жовтня, активи будуть надані Україні в кредит. Київ зможе використовувати ці кошти для оборони та потреб регулярного бюджету. Україна поверне позику лише після того, як отримає від Росії репарації за війну. Словаччина та Угорщина теж проти Бельгія не єдина країна, що виступає проти передачі Україні активів РФ. Словаччина теж відмовилась підтримувати “репараційний кредит”.
За словами прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, Словаччина не братиме участі в будь-яких юридичних або фінансових схемах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти будуть витрачені на військові витрати в Україні.
Але найбільш активним супротивником ідеї надання Україні “репараційного кредиту” є Угорщина. Її позиція щодо використання ЗРА для допомоги Україні є однією з найбільш послідовних і жорстких у ЄС. Угорщина активно протидіє цьому плану, використовуючи різні інструменти.
Рішучим кроком Угорщини стало подання позову до Суду ЄС проти рішення Ради ЄС щодо використання доходів від ЗРА. Позов було подано в липні поточного року та прийнято до розгляду в серпні. Метою Угорщини було оскаржити рішення Ради ЄС від травня 2024 р., яке дозволило спрямовувати прибутки від ЗРА до Європейського фонду миру (ЄФМ) для фінансування військової допомоги Україні.
Будапешт стверджував, що його утримання від голосування під час ухвалення рішення в Раді ЄС не може вважатися фактичною згодою, і що процедура ухвалення рішень була порушена.
Справа перебуває на стадії судового розгляду. Про всяк випадок існує план “Б” Водночас, оскільки пропозиція щодо довгострокової позики може не бути узгоджена до саміту ЄС 18 грудня, у Брюсселі шукають термінові альтернативи, щоб підтримати Київ.
За словами чотирьох неназваних посадовців, одним із можливих варіантів є “перехідний” кредит. Цей кредит буде фінансуватися коштом запозичень ЄС і має на меті підтримати Україну в перші місяці 2026-го. Як зазначають джерела, це дасть більше часу для юридичного оформлення повноцінного довгострокового кредиту з використанням російських активів у такий спосіб, що влаштує Бельгію.
Двоє анонімних дипломатів також розповіли, що Україну можуть попросити погасити “перехідний” кредит ЄС після того, як країна отримає фінансування з довгострокової репараційної позики.
Проте, як пише Politico, репараційний кредит розглядається як “найкращий варіант” для України у довгостроковій перспективі, оскільки країни-члени ЄС не бажають використовувати кошти зі своїх національних бюджетів через дефіцит.
Один із дипломатів ЄС заявив, що в Союзі дійсно не бачать іншого можливого варіанту, крім позики на відшкодування збитків. Одним з варіантів може бути поєднання позики на відшкодування збитків з одним з інших варіантів. Але це не повинно займати занадто багато часу…
Вікторія Хаджирадєва -
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів. -
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.