Європейська Комісія планує оприлюднити правила щодо поступової відмови від імпорту російського газу. Це відбувається під тиском Польщі, яка вимагає розірвання довгострокових контрактів до кінця 2027 року. За цими правилами, компаніям ЄС буде заборонено укладати нові контракти на газ з Росії наприкінці цього року, а довгострокові контракти мають бути розірвані до 2027 року. Є багато протестів від Угорщини, Словаччини, Франції та Бельгії, але більшість країн відзначають, що будуть готові виконувати нові правила.
Позначка: ЄС
-
Новообраний президент Польщі озвучив позицію про вступ України в ЄС
Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький висловив свою позицію щодо вступу України до Європейського Союзу. Він заявив, що наразі він проти цього кроку, але водночас визнав, що підтримка України є в інтересах Польщі. Навроцький наголосив на важливості підтримки України у боротьбі проти Росії, яку він характеризує як постімперську, неокомуністичну державу. Він зазначив, що Польща повинна підтримувати Україну, але також вказав на необхідність збереження власних інтересів країни, зокрема у питаннях ексгумації жертв на Волині та захисту польського господарства від української конкуренції. Навроцький закликав до досягнення компромісу та консенсусу між Польщею та Україною, підкреслюючи необхідність поваги інтересів обох країн.
-
18 пакет санкцій: чи підуть США та ЄС єдиним фронтом
Що буде в 18 пакеті санкцій Нещодавно президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Сполучені Штати та Європейський Союз мають посилити санкційний тиск на Росію.
У соцмережі X Стубб повідомив, що провів розмови з президентами Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським, за підсумками яких закликав до посилення санкцій проти країни-агресорки Росії. Він запевнив, що Європа є єдиною у своїй позиції.
Дійсно, наразі європейці розробляють 18 пакет санкцій, майже одразу після прийняття 17-го. Агентство Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела пише, що ЄС розглядає можливість відключення ще понад 20 російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT, а також зниження граничних цін на російську нафту та запровадження заборони на використання газопроводів “Північний потік” і “Північний потік-2”.
Ці обмеження мають посилити тиск на Москву з метою змусити її припинити її агресивну війну проти України, йдеться в публікації.
Як зазначають автори статті, органи ЄС наразі проводять консультації з державами-членами на цю тему. Однак рішення про те, коли саме можуть бути запроваджені такі обмеження, поки що не ухвалено. Санкції ЄС мають бути схвалені всіма членами Євросоюзу, тож їхній зміст може зазнати змін до того, як їх офіційно запропонують запровадити чи погоджувати, пояснює інформагентство.
ЄС також розглядає можливість запровадження додаткових заборон на проведення грошових переказів щодо приблизно двох десятків банків та нових торговельних обмежень на суму близько 2,5 мільярдів євро, розповіли анонімні джерела Bloomberg.
Інша тема обговорення наступного пакета санкцій – план запропонувати “Великій сімці” (G7) знизити граничну ціну на російську нафту до 45 доларів за барель. Наразі стеля цін на нафту з РФ становить 60 доларів за барель.
Водночас ЄС збирається розширити санкції щодо так званого “тіньового флоту” РФ і розглядає можливість запровадження додаткових обмежень щодо кредиторів, які, на думку експертів, допомагають Москві продовжувати війну, наводять журналісти слова своїх співрозмовників. Об’єктом нових обмежень ЄС у рамках 18-го пакету санкцій, що готується, може стати також Російський фонд прямих інвестицій, випливає з повідомлення Bloomberg.
Втім американці поки що не виглядають настільки рішучими. Санкції “проти всіх” -
Шмигаль заявив про складні переговори з ЄС щодо торгових квот
Наразі українська сторона продовжує складні переговори щодо торгових квот з Євросоюзом. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 6 червня.
“Стосовно прибраних квот, які діяли від початку повномасштабного вторгнення. На даний момент перемовини тривають. Сьогодні делегація України знаходиться в Брюсселі. Переговори тривають, є попередні домовленості. Переговори складні, вони скоріш за все продовжаться і цього, і наступного тижня. Звісно ж, буде результат”, – заявив він .
Шмигаль підкреслив, що уряд не передбачає втрат для економіки України і українського бізнесу.
Глава уряду додав, що паралельно тривають перемовини про зміни в статтю №29 Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом, щоб зафіксувати найкращі умови для українських експортерів.
Напередодні стало відомо, що Єврокомісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Обмеження становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, що діяли до війни з Росією.
За підрахунками НБУ, після відновлення квот для агропродукції Україна втратить близько 800 млн доларів. -
Олігархи Путіна програли битву за санкції
Європейський союз здобув важливу юридичну перемогу над російськими мільярдерами. Суд ЄС у Люксембурзі 5 червня визнав законним замороження активів п’яти відомих російських бізнесменів і заборону на видачу їм віз. Ба більше – суд постановив, що Брюссель не зобов’язаний доводити їхній особистий зв’язок із режимом Володимира Путіна. Про це повідомляє Радіо Свобода у четвер, 5 червня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ЄС запровадив санкції проти низки російських бізнесменів, за підтримку режиму, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед тих, хто оскаржив санкції, – власник Уралхіму Дмитро Мазепін, власник ТМК і групи Сінара Дмитро Пумпянський, голова ММК Віктор Рашников, співзасновник Альфа-Груп Герман Хан і колишній гендиректор Яндекса Тигран Худавердян.
У 2023 році їхні позови відхилили, після чого росіяни подали апеляцію. До остаточного рішення суд залучив свого правового радника, котрий підготував експертний висновок. Хоча цей документ не є обов’язковим до виконання, у більшості випадків Суд ЄС дотримується його рекомендацій.
У висновку радника акцентується, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями проти бізнесменів і метою ЄС – послабити економіку РФ, зменшивши її ресурси на ведення війни. Зокрема, зазначено, що немає потреби доводити персональний вплив кожного фігуранта санкцій на дії російської влади.
Цей момент має принципове значення, адже саме на відсутність прямого впливу на політику Кремля посилалися мільярдери у своїх позовах.
Остаточне рішення Суд ЄС очікується в липні або після літніх канікул у серпні. Якщо його ухвалять згідно з висновком радника, це стане прецедентом для близько 80 російських і білоруських бізнесменів, котрі також оскаржили санкції. Брюсселю буде достатньо встановити загальні зв’язки з режимами Путіна або Лукашенка для правомірного запровадження обмежень. -
ЄС оприлюднив квоти на агропродукцію з України
Європейська комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті Європейського Союзу.
Україна зможе поставити на ринок ЄС в рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі у режимі 7 з 12 місяців року (7/12) пшеницю, борошно й меслин – 583,33 тис. тонн, кукурудзу – 379,167 тис. тонн, ячмень – 204,167 тис. тонн.Обмеження стосуватимуться і м`яса птиці, яких дозволено поставити 52,511 тис. тонн, які в свою чергу розділені таким чином: 4/7 кількості за період 6 червня по 30 вересня та 3/7 від кількості за період з 1 жовтня по 31 грудня. Аналогічний сценарій поставок продукції передбачено для яловичини, експорт якої обмежено 7 тис. тонн, та яєць, обсяг поставки яких має становити 3500 тонн.
Молока і вершків дозволено поставити на ринок ЄС до 31 грудня 2025 року 5833 тонн, сухого молока – 2917 тонн, вершкового масла – 1750 тонн.
Квоти розділені на дві частини: з 6 червня до 30 вересня (4/7 обсягу) та з 1 жовтня до 31 грудня (3/7 обсягу), що дозволяє більш рівномірно розподілити постачання протягом року. Такий крок ЄС спрямований на збереження рівноваги між підтримкою українського експорту та стабільністю європейського ринку агропродукції.
-
НБУ порахував втрати валютної виручки після завершення “торгового безвізу”
Україна втратить в червні-грудні 2025 року близько 800 млн доларів після відновлення 6 червня квот для української агропродукції, яка потраплятиме в країни ЄС. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, передає Європейська правда в четвер, 5 червня.
За його словами, це відчутно вплине на валютну виручку України. Але вплив не буде критичним. Зокрема, через те, що частина агропродукції раніше почала імпортуватися до ЄС поза межами “економічного безвізу”, зокрема, кукурудза, яйця, цукор, птиця, і витримує конкуренцію на ринках ЄС.
Крім того, позитивно впливає на експорт агротоварів робота морського коридору.
“Валютний ринок точно не є критичним і точно може компенсуватися відповідними заходами монетарної та валютно-курсової політики Національного банку для уникнення негативних ефектів на нашу спроможність забезпечити і стійкість валютного ринку і забезпечити переведення інфляції до 5%-ї цілі”, – заявив Ніколайчук.
Нагадаємо, 6 червня Україна втратить режим “торгового безвізу” з Європейським Союзом, який дозволяв безмитний експорт до європейських країн. Замість повного доступу до ринку українські експортери зможуть скористатися лише 7/12 річних квот, що діяли до війни. Це означає суттєве зменшення обсягів експорту окремих товарів, відповідно і валютної виручки. Квоти на імпорт агропродукції з України до ЄС після закінчення “торговельного безвізу” поширюватимуться на 30 товарів.
ЄС скасує “торговельний безвіз” для України. Як будемо торгувати
-
ЄС продовжив торговельний безвіз для української сталі та заліза
Євросоюз 5 червня продовжив дію пільгового режиму для імпорту української сталі та заліза ще на три роки – після 6 червня 2025 року. Про це повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер, 5 червня.
Відтак, українські виробники зможуть і надалі постачати продукцію до країн ЄС без квот, мит і інших обмежень.
Свириденко назвала рішення вчасним. Міністерка пояснила, що за роки повномасштабної війни українська металургія – одна з гаузей, які зазнали найбільших втрат.
“Частина заводів знищена. Інша – працює на межі. Але вони тримаються та потребують доступу до ринків, щоб зберегти робочі місця, дати валютну виручку країні й працювати для відбудови”, – додала Свириденко.
Вона нагадала, що українська продукція потрібна європейському ринку. Так, у 2024 році українські експортери поставили до ЄС продукції із заліза і сталі на загальну суму понад 1,8 млрд доларів (понад 3,4 млн тонн). Тоді як за перший квартал 2025 року – ще 422 млн доларів (майже 800 тис. тонн).
Очільниця економічного відомства подякувала партнерам у Європейському Союзі за це рішення. -
Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС
Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:- 10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
- 2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
- 1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.
Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60. -
Продовжать востаннє: що відомо про захист українських біженців в ЄС
Наших за кордоном – багато За даними Євростату, станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали 4,26 мільйона українців. Найбільше українців з таким статусом перебували в Німеччині – майже 1,2 мільйона.
Але абсолютно точно невідомо, скільки біженців знаходиться за кордоном. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, станом на середину лютого 2025 року за кордоном перебувають близько 6,9 мільйонів українців.
Оцінка базується на цифрах, які свідчать, що кількість людей на підконтрольній території України становить близько 30 мільйонів. Загальна кількість людей, які виїхали з України, може бути вищою, якщо врахувати тих, хто виїхав через Росію або Білорусь.
На думку експертів, реальна кількість українців, які перебувають за кордоном, може бути навіть вищою, ніж 7,7 мільйона. Відзначимо, що дані про кількість українців за кордоном можуть відрізнятися залежно від джерела та методів підрахунку.
Де ж українців зараз найбільше? Обираючи територію для переїзду, майбутніх мігрантів насамперед хвилюють питання працевлаштування, цін на оренду та наявності інфраструктури для дітей.
І українці найчастіше обирають ключові 6 країн: Польщу, Німеччину, Чехію, Швецію, Латвію та Іспанію. Однак вже за два роки захист українських біженців може змінитися. Продовжать востаннє Наразі статус українців визначається ухваленою в березні 2022 року ЄС Директивою про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive – TPD). Вона від самого початку розглядалася як тимчасове рішення для негайного надання колективного захисту людям, які рятуються від війни.
Спочатку передбачалося продовження директиви максимум на три роки, до березня 2025 року. Пізніше Єврокомісія ухвалила більш вільне тлумачення директиви, що дозволило продовжити її термін додатково ще на рік – до березня 2026 року.
За словами одного з дипломатів ЄС, зараз за зачиненими дверима набирають обертів розмови про “стратегії виходу” з цієї ситуації. Держави-члени можуть порушити це питання вже 12–13 червня 2025 року на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ.Ймовірно, тимчасовий захист продовжать, але це буде востаннє.
Експерти відзначають, що хоча більшість держав-членів підтримують продовження директиви про тимчасовий захист, залишилося мало правового простору для такого кроку. “Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням. Пряме прочитання директиви означало б, що через три роки її дія закінчиться”,- зазначив старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер. Але оскільки цього не сталося, за його словами, необхідна “реальна дискусія про альтернативи і про те, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
Він також додав, що тепер ЄС повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися.
Одним із сценаріїв також може бути звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну на постійне місце проживання, не зможуть знову претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
Посол України в Європейському Союзі Всеволод Ченцову розмові з виданням Європейська правда наголосив, що Україна розраховує на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.
За його словами, на рішення Єврокомісії “вплинула безпекова ситуація в Україні, яка, на жаль, не покращується”. Також варто взяти до уваги, що близько половини українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС – це жінки, і біля третини – діти, тобто вразливі категорії.
Ченцов розповів, що паралельно в ЄС триває дискусія про те, що робити через два роки, коли дія директиви про тимчасовий захист закінчиться. “Ми будемо ставити питання, яким чином Європейська комісія та держави-члени сприятимуть поверненню наших громадян – тих, які готові повернутися, – якщо безпекова ситуація дозволятиме це”,- розповів він. Однак чи легко буде повернути українців? Складне питання Українські біженці вже облаштували своє життя за кордоном. У разі скасування воєнного стану виїдуть для возз’єднання сімей стільки ж, скільки повернуться, каже директор Соціологічної групи Рейтинг Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна.
Як зазначив соціолог, питання повернення біженців складне для дослідження. Бо на словах люди готові повернутися додому, а по факту вже осіли за кордоном та створили нові зв’язки на новому місці. Соціолог наголосив, що за три роки в Польщі, Німеччині чи Італії українці вивчили мову, знайшли роботу та влаштували дітей в садочки. “Якось людина живе, вона пройшла вже певний рівень адаптації до чогось нового, нових обставин. І тепер людина все це має кинути і повернутись в Україну, на нове місце, де знову пошуки роботи, школи і так далі. Тому сказати, що український біженець сильно це буде хотіти робити, я, на жаль, не можу”,– сказав він. За даними Антиповича за 2023 рік, 60% біженців – це люди зі сходу та півдня України. Постає питання: де зупиниться війна, і чи буде українцям куди повертатися? Але серед вимушених мігрантів є і люди з заходу країни, які теж не палають бажанням їхати додому. Чому? Бо за кордоном їм банально краще.
Антипович також нагадав, що є певний відсоток чоловіків, які зараз невиїзні, але їхні дружини і діти за кордоном. Але коли вікно можливостей відкриється, вони поїдуть до сімей. “Думаю, що це все буде в балансі. Скільки повернеться, стільки і виїде”, – додав він. А на думку макроекономіста, банкіра, доктора економічних наук, експерта у сфері міграційної політики Андрія Гайдуцького, країни Європи зацікавлені у тому, аби українські біженці залишилися жити у них. Зокрема йдеться про країни, які є найбільш зрілими у питанні міграційної політики, розповів аналітик у коментарі для РБК-Україна.
Він наголосив, що йдеться про ті держави, які 50 років тому ще дискутували про те, що “мігранти – це добре чи погано” та які зрозуміли, що якщо не залучати іммігрантів, то в країні не буде працювати більшість заводів та виробництв. Тобто, в першу чергу мова йде про Скандинавські країни. Але і східні країни потерпають від нестачі недорогої робочої сили. Гайдуцький додав, що це в першу чергу стосується Польщі, Угорщини та Словаччини як нових “промислових центрів”. Водночас вступ Болгарії та Румунії до Шенгенської зони з 1 січня 2025 року також прискорить трудову еміграцію з цих країн, що стимулюватиме місцевих роботодавців шукати робочу силу серед українців.
Гайдуцький також розповів, що буде з біженцями в ЄС після закінчення тимчасового захисту для українців. За його словами, всі питання, які стосуються наших співвітчизників, які прибули в ЄС після 24 лютого 2022 року і отримали такий захист, перейдуть на рівень окремого регулювання в кожній країні блоку. І країни поведуть себе по-різному.
Однак Гайдуцький запевнив, що більшість країн запропонує громадянам України перехідний період, аби вони мали можливість перейти на загальні умови перебування іноземців в країні. Зокрема це може бути отримання трудових віз, дозволі або посвідок на постійне проживання.
Валерія Шипуля