Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності. Про це повідомляється на сайті ЄС.
“Європарламент закликає Союз і держави-члени взяти на себе набагато більшу відповідальність за безпеку на європейському континенті, забезпечивши довгострокову військову, фінансову й політичну підтримку України, зміцнивши її оборонні спроможності”, – йдеться у резолюції.
Депутати вважають, що ініціатива мирного плану США, яка формувалася без участі ЄС, “підриває європейські інтереси в безпековій архітектурі”.
“Ніщо, що стосується України, не повинно вирішуватися без України, а ніщо, що стосується Європи, не повинно вирішуватися без Європи”, – наголосили європарламентарії.
Вони закликають держави-члени без затримок ухвалити та реалізувати юридично та фінансово обґрунтовану репараційну позику Україні, забезпечену замороженими російськими активами.
Зазначається, що будь-яка мирна угода має гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України, передбачати повну відмову від обмеження її права на оборону та містити надійні гарантії безпеки, “еквівалентні до стандартів статті 5 Вашингтонського договору чи статті 42(7) Договору про ЄС”.
Україна також має право вільно обирати свої безпекові та політичні союзи без будь-якого вето з боку Росії.
Резолюція вимагає, аби мирна угода містила зобов’язання РФ повністю відшкодувати Україні всі матеріальні й нематеріальні збитки за злочин агресії та військові злочини.
“Має бути гарантоване повернення всіх військовополонених, цивільних ув’язнених і викрадених українських дітей, а також виведення всіх російських сил з міжнародно визнаної території України”, – йдеться в документі.
Депутати також виступили проти будь-яких спроб визнати окуповані території України як російські, закликають до розгортання міжнародної миротворчої місії з мандатом ООН уздовж лінії розмежування, а також вважають, що НАТО й США мають зберігати присутність на східному фланзі для гарантії безпеки регіону.
Згідно з резолюцією, жодні санкції не можуть бути скасовані до укладення та виконання мирної угоди. У разі відмови Росії приєднатися до серйозних мирних переговорів, пропонується запровадити “додаткові суттєві санкції” проти РФ.
Позначка: ЄС
-
Європарламент вимагає від ЄС взяти лідерство у мирному процесі
-
Росія проти участі ЄС у переговорах про мир в Україні
Москва не бачать Європу за столом переговорів щодо врегулювання війни в Україні. Про це заявив заступник глави Міністерства закордонних справ РФ Олександр Грушко, передають росЗМІ в четвер, 27 листопада.
За його словами, керівництво ЄС нібито робить все, щоб “не дати відбутися мирному рішенню щодо України”.
“ЄС сам себе викреслює із мирного процесу, його нинішня позиція суперечить цілям досягнення миру”, – заявив Грушко. Заступник глави МЗС РФ додав, що “європейські лідери стверджують про те, що вони мріють про встановлення миру, але реальні позиції європейців досягнення миру виключають”.
-
ЄС обговорює відповідь на гібридні атаки РФ – ЗМІ
Після порушень повітряного простору країнами НАТО російськими дронами в Європі розглядають активні дії: кібероперації, швидке визначення джерела атак та військові навчання. Про це пише Politico в четвер, 27 листопада.
“Росія постійно перевіряє кордони – яка буде реакція, як далеко ми можемо зайти?” – зазначила міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже.
Вона наголосила на необхідності “активнішої реакції”, а також додала, що “сигнал посилають не слова, а дії”.
Протягом останніх тижнів і місяців російські безпілотники літали над Польщею та Румунією. Крім того, дрони невідомого походження спричинили хаос в аеропортах і на військових базах у низці інших європейських країн.
-
МЗС Литви: Поступки РФ стосовно кордонів загрожують і нам
Дозвіл Росії під час мирних переговорів хоч би мінімально перекроїти кордони України призведе до того, що країна-агресор колись зробить те саме з територією Литви. Необхідно недопустити легітимації окупації захоплених територій. Про це заявив литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс, повідомляє балтійське видання Delfi.
“Якщо ми дозволимо перекроїти кордони в будь-якій, навіть найменшій формі, до нас прийдуть з фломастером і картою, а потім і з танками, щоб перекроїти кордони. Ми не можемо допустити жодної де-юре або де-факто легітимації окупованих територій. Ці принципи дуже важливі”, – підкреслив литовський урядовець.
Украй важливо використовувати наявні важелі в переговорах про справедливий мир в Україні, підкреслив очільник литовського МЗС
“Правила сучасного світу дуже складні для розуміння – вони досить грубі і прямолінійні. Або у вас є важелі та інструменти, які можна викласти на стіл, чим пригрозити, що давати або не давати, або їх немає. Але тоді не скаржся, що тебе немає за цим столом”, – підкреслив урядовець.
Європа має три абсолютно чіткі важелі в переговорах про мир в Україні, які вона повинна використовувати: заморожені росактиви, членство України в ЄС і створення Спеціального трибуналу, наголосив Будріс.
Як відомо, початковий документ передбачав для України такі пропозиції як відмова від частини своїх територій, обмеження чисельності армії та закріплення в Конституції відмови від вступу до Північноатлантичного альянсу.
24 пункти європейського плану проти 28 американських -
У ЄС хочуть заборонити дітям користуватися соцмережами
Депутати Європарламенту проголосували за заборону дітям до 16 років використовувати соціальні мережі. Вони посилаються на дослідження, яке показує, що кожен четвертий підліток має негативний досвід від користування смартфонами. Зазначається, що механізми, що використовуються у соцмережах, можуть викликати залежність та негативно впливати на психічне здоров’я дітей. Європейська Комісія планує перетворити цю резолюцію на закон, а також вивчити досвід Австралії, яка вже незабаром вводить заборону на соцмережі для дітей. У ЄС також планують створити групу експертів, яка надасть рекомендації щодо захисту дітей від негативного впливу соцмереж.
-
Армія та діти. Ідеї ЄС щодо миру в Україні
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн вказала на п’ять основних пріоритетів для Європейського Союзу в угоді про мир в Україні. Серед них – забезпечення справедливого і тривалого миру, підтримка суверенітету України, фінансова допомога країні, активна участь ЄС і НАТО у мирних переговорах, а також повернення викрадених Росією українських дітей. Головний дипломат ЄС Кая Каллас закликала західних лідерів не допускати обговорення обмежень щодо армії України під час переговорів з Росією, а замість цього обмежувати армію Росії та її військовий бюджет. Каллас також відзначила відсутність зобов’язань з боку Росії у першому проєкті “мирного плану” для України, підкреслюючи необхідність виконання Росією міжнародних угод щодо непорушення мирних домовленостей.
-
В Україні відреагували на заклик Орбана до ЄС зупинити допомогу Києву
Угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан висловив вимогу припинити грошову допомогу для України з боку ЄС, що було передбачувано. Віцепрем’єр-міністр Тарас Качка заявив, що позиція Угорщини не змінилася, але тривають дискусії. Європейська комісія надала свої опції стосовно репараційного кредиту, що може вирішити ситуацію. Останнім часом Орбан активізував зусилля проти фіндопомоги Україні, порівнюючи її з “алкоголіком” і допомогу ЄС із “ящиком горілки”.
-
Фон дер Ляєн прокоментувала “сигнали” з Кремля
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн виступила в Європарламенті у Страсбурзі, де заявила, що Росія уникати реальних дій для завершення війни, але переговори продовжуються. Вона наголосила, що ЄС є ключовим гарантом миру в Україні та безпеки на континенті. Фон дер Ляєн вважає, що Росія продовжує діяти за старими правилами, сподіваючись “пережити” Україну та Європу. Водночас, вона підкреслила, що для України та Європи мирне угода означає створення справедливого та тривалого миру. Єврокомісія висловила підтримку зусиллям президента США Дональда Трампа у роботі над реальним текстом угоди. Попри відсутність реальної волі з боку Росії, переговорний процес триває, і ЄС закликає до єдності та співпраці для досягнення мети.
-
У ЄС назвали пріоритети щодо мирної угоди для України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила на пленарному засіданні Європейського парламенту, де назвала п’ять пріоритетів ЄС щодо мирної угоди для України. Перший пріоритет – забезпечення справедливого та тривалого миру, який гарантує безпеку Україні та Європі. Другий пріоритет – відстоювання суверенітету України та її майбутнє в Європейському Союзі. Третій пріоритет – фінансова підтримка України на 2026-2027 роки, зокрема розглядається варіант заморожених російських активів. Четвертий пріоритет – участь України в усіх рішеннях, які її стосуються. П’ятий пріоритет – повернення украдених дітей до України Росією.
-
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи розробляють “план Б” у разі невдачі у домовленостях щодо використання заморожених російських активів для надання Україні репараційного кредиту на початку 2026 року. Європейські лідери планували використати ці активи для надання Україні кредиту на 140 млрд євро, але це спричинило застереження у Бельгії, де зберігається більшість цих активів. Тому розглядаються інші варіанти, включаючи “перехідний” кредит, який фінансуватиметься коштом ЄС. Також розглядаються інші можливості фінансування для України, оскільки країни-члени ЄС не хочуть надавати грошові гранти зі своїх національних бюджетів. Деякі країни, як Угорщина, вже проти нових заходів щодо фінансування України. Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими активами Росії, вже погрожував позивами проти ЄС у разі конфіскації цих коштів.