Позначка: ЄС

  • Мерц прокоментував укладення торгівельної угоди США та ЄС

    Мерц прокоментував укладення торгівельної угоди США та ЄС

    Угода про торгівлю між США і Європейським Союзом дала змогу уникнути ескалації трансатлантичних торгівельних відносин. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, передає Deutsche Welle.

    “Це дало змогу запобігти торговому конфлікту, який міг би сильно вдарити по експортноорієнтованій економіці Німеччини”, – наголосив політик. Мерц зазначив, що першорядне значення угода відіграє для автомобільної промисловості, оскільки тарифи Трампа будуть знижені з 27,5% до 15%.

    “Усі виграють від стабільних і передбачуваних торгівельних відносин із доступом на ринок для обох сторін – як по цей бік Атлантики, так і по той, як підприємства, так і споживачі”, – заявив канцлер Німеччини.

    Нагадаємо, 27 липня США та ЄС уклали торгівельну угоду. Імпортне мито США для ЄС становитиме 15% (як і мито ЄС для США), а не 30%, як у разі, якби угоди досягти не вдалося.

  • Орбан розкритикував новий семирічний бюджет ЄС

    Орбан розкритикував новий семирічний бюджет ЄС

    Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна не підтримає новий семирічний бюджет ЄС, назвавши його “побудованим на логіці війни з Росією”.
    За словами Орбана, документ зовсім не відповідає інтересам європейських громадян.
    Прем’єр-міністр Угорщини вважає, що документ побудований за “логікою війни з Росією”.
    Він висловив обурення тим, що великі суми планують виділити на допомогу Україні, а сільське господарство та розвиток країн ЄС, на його думку, отримають набагато менше.
    “Брюссельська еліта представила семирічний бюджетний проєкт, побудований на логіці війни. Мільярди – Україні, крихти – фермерам та розвитку. Їхня мета: перемогти Росію, поставити при владі ліберальних союзників та розширити сферу свого впливу. Ми відкидаємо їхні фантазії, ми відкидаємо їхню пропозицію – європейці заслуговують на Союз, який ставить на перше місце саме їх”, – зазначив Орбан.
    Він додав, що бюджет побудовано так, що його п’ята частина призначена для України.
    “Це бюджет Європейського Союзу, який воює з Росією. Який воює з Росією на українській території. Це бюджет Європейського Союзу, який хоче перемогти РФ на українській території в надії, що військова поразка похитне російську владну систему, проклавши шлях до зміни влади”, – заявив Орбан.
    За його словами, такий сценарій дозволить повернутися до ліберального порядку денного в ЄС і в майбутньому налагодити ділові зв’язки з Росією, але вже за нової влади в Кремлі.
    “Угорщина не зацікавлена у військовому бюджеті. Нам потрібен бюджет, який підтримує мир і розвиток, тому ми навіть не розглядаємо цю пропозицію”, – зазначив прем’єр.

  • США та Євросоюз уклали торговельну угоду

    США та Євросоюз уклали торговельну угоду

    Сполучені Штати Америки та Європейський Союз уклали торговельну угоду, яка фіксує імпортне мито на рівні 15%. Про це пише Politico в неділю, 27 липня.

    Про угоду повідомив журналістам президент США Дональд Трамп після зустрічі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн на своєму гольф-курорті у Тернберрі в Шотландії.

    “Це наймасштабніша з усіх угод”, – заявив американський лідер.

    За словами Трампа, Євросоюз погодився на закупівлю американських енергоресурсів на суму 750 млрд доларів, а також інвестуватиме ще 600 млрд доларів у військове обладнання та відкриття ринків для безмитної торгівлі.

    Мито на імпорт з ЄС, зокрема на автомобілі, становитиме 15%. Угода не охоплює фармацевтичну продукцію. Сталь та алюміній й далі обкладатимуться митом у 50%.

    Переговори стали результатом двотижневого загострення, спричиненого листом Трампа до фон дер Ляєн, в якому він пригрозив підвищити мита на більшість товарів з ЄС до 30%, якщо угоди не буде укладено до 1 серпня.

  • Вучич спростував слова міністра про можливі санкції проти РФ

    Вучич спростував слова міністра про можливі санкції проти РФ

    Белград не запроваджуватиме санкцій проти Росії. Про це заявив президент Сербії Александар Вучич, коментуючи слова міністра європейської інтеграції Неманьї Старовича про те, що країна запровадить санкції проти Москви, коли стане членом ЄС, передає Dnevnik у неділю, 27 липня. За словами Вучича, Белград продовжуватиме політику, яка “була принциповою і яка досі виявилася правильною”. За його словами, вона не сподобалась ні на Заході, ні на Сході. Він додав, що Старович говорив “необережно, але він говорив інакше”.

    “Мені шкода, що деякі наші друзі в російських ЗМІ чекають, щоб знайти щось, за що можна критикувати Сербію, і мені шкода, що у нас на внутрішній політичній арені є багато людей, які швидше кинуться захищати росіян, ніж вони коли-небудь кинуться захищати Сербію. Я маю розчарувати їх усіх разом, Сербія не запровадить санкції проти Росії”, – заявив Вучич.

  • Росію не виключать з проєкту термоядерного реактора ЄС

    Росію не виключать з проєкту термоядерного реактора ЄС

    Росію не можуть виключити з проєкту будівництва Міжнародного термоядерного експериментального реактора (ITER) у Франції – найбільшого у світі наукового проєкту в галузі керованого термоядерного синтезу. Про це мовиться у відповіді єврокомісара з питань енергетики Дана Йоргенсена на запит депутатів Європарламенту.
    “Угода щодо ITER не передбачає можливості припинення участі або призупинення прав жодного з членів, включно з участю в Раді ITER – керівному органі проєкту”, – зазначив Йоргенсен.
    За його словами, документ передбачає лише “можливість добровільного виходу члена зі складу учасників”.
    Росія не виконувала обов’язків ротаційного голови Ради ITER протягом останніх двох років.
    Москва також здійснила свій внесок до проєкту у “натуральній формі”, – шляхом надання відповідних технологій.
    “Двосторонні контакти та взаємодія з Росією зведені до мінімуму”, – запевнили у відповіді Єврокомісії.
    Окрім того, у Брюсселі уточнили, що подальша робота, розвиток і експлуатація реактора не залежатимуть від російських прав інтелектуальної власності.
    Єврокомісія планує до кінця 2025 року ухвалити Стратегію ЄС у галузі термоядерного синтезу, яка спиратиметься на провідну роль Європейського Союзу. Документ має на меті створити конкурентоспроможну промислову екосистему термоядерних технологій у Європі та розширити фінансування сектору.
    Як повідомляє Міжнародне агентство з атомної енергії, реактор ITER матиме вагу 23 000 тонн і майже 30 метрів заввишки. Він розташований на території площею 180 гектарів. У проєкті беруть участь 35 країн, зокрема Франція, інші країни ЄС, Росія, Китай, Індія, Японія, Південна Корея та США.
    Перші тестові запуски заплановано на 2025 рік. Повноцінний запуск реактора очікується у 2035 році.
    Міжнародний Експериментальний Термоядерний Реактор – експериментальний проєкт, який передбачає побудову, випробовування і використання токамака, у якому завдяки реакції термоядерного синтезу вдасться отримувати значну кількість енергії без викидів діоксиду вуглецю та небезпеки радіації.

  • Катар пригрозив ЄС зупинкою постачання газу

    Катар пригрозив ЄС зупинкою постачання газу

    Катар погрожує припинити постачання скрапленого природного газу (СПГ) до країн Євроосюзу у відповідь наєвропейський закон про належну ретельність щодо примусової праці та шкоди довкіллю. Про це повідомляє Reuters з посиланням на лист уряду Катару владі Бельгії.
    Так, у листі ще від 21 травня міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі заявив, що країна реагує на директиву ЄС про належну ретельність у сфері корпоративної стійкості (CSDDD). Ця директива вимагає від великих компаній, що працюють в ЄС, виявляти та вирішувати проблеми з правами людини та навколишнім середовищем у своїх ланцюгах постачання.
    “Простіше кажучи, якщо до директиви не буде внесено подальших змін, держава Катар та компанія QatarEnergy не матимуть іншого вибору, окрім як серйозно розглянути альтернативні ринки за межами ЄС для нашого СПГ та інших продуктів, які пропонують більш стабільне та сприятливе бізнес-середовище”, – йдеться в листі.
    Речник представництва Бельгії при ЄС відмовився коментувати цей лист.
    Тим часом речник Єврокомісії підтвердив отримання листа від Катару. За його словами, зараз законодавці та уряди країн ЄС ведуть переговори щодо внесення змін до директиви.
    На початку цього року Брюссель вже запропонував зміни до директиви, щоб зменшити вимоги, зокрема шляхом відтермінування її запуску на рік – до середини 2028 року – та обмежити перевірки, які компанії повинні будуть проводити у своїх ланцюгах поставок.
    Компанії, які не виконуватимуть вимоги, можуть зіткнутися зі штрафами у розмірі до 5% від світового обороту. Але Катар заявив, що ці зміни є недостатніми.
    Зазначається, що Катар є третім за величиною у світі експортером скрапленого природного газу (СПГ) після США та Австралії. З початку вторгнення Росії в Україну у 2022 році країна поставляв від 12% до 14% СПГ в Європу.

  • Лукашенко використовує мігрантів для тиску на ЄС – СЗР

    Лукашенко використовує мігрантів для тиску на ЄС – СЗР

    Білоруський диктатор Олександр Лукашенко використовує територію своєї країни для транзиту нелегальних мігрантів з Африки, Близького Сходу та Афганістану в Європу для тиску на країни ЄС. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
    “Політичні режими, які мають досвід використання мігрантів як геополітичного інструменту, знову опиняються в центрі уваги”, – зазначили в розвідці.
    Лукашенко намагається переправляти через білоруську територію нелегалів до Польщі. Частина потоків прибуває з Лівії – напряму або через Росію, що вказує на координацію між Мінськом і Москвою.
    Сценарій повторює кризу 2021 року, коли режим Лукашенка організував масове проникнення мігрантів на кордони ЄС, намагаючись обміняти зниження напруги на зняття санкцій.
    В СЗРУ додали, що цей шантаж не спрацював: обмеження тільки посилилися, а дипломатична ізоляція Мінська – поглибилася.
    Попри тотальну залежність від Кремля, Лукашенко діє гнучко. Сьогодні він продовжує заробляти на транзиті мігрантів, але уникає відвертої ескалації, щоб не втратити залишки політичних контактів у Європі, зокрема з Угорщиною, яка послідовно виступає проти міграції.

  • Іран і Європа почали ядерні переговори

    Іран і Європа почали ядерні переговори

    Представники Франції, Великої Британії та Німеччини зустрілися з іранськими дипломатами в Стамбулі, що провести переговори про ядерної програми Тегерану. Про це повідомляє французький телеканал France 24.
    Перемови почались о 09:30 за київським часом та триватимуть близько до 15:30 за київським часом.
    ЗМІ нагадав, що це перша зустріч, яка відбулась після нападу Ізраїлю на Ірану в середині червня, який спровокував 12-денне протистояння між обома країнами.
    З того часу європейські країни погрожують Тегерану відновити санкції Організації об’єднаних націй (ООН) до кінця серпня. Можливість відновити санкційний режим закінчується вже в жовтні.
    Напередодні переговорів речник Міністерства закордонних справ (МЗС) Ірану Есмаїл Бакаї заявив, що зустріч стане “випробуванням реалізму для європейців і цінною нагодою виправити їхні погляди на ядерне питання Ірану”.
    Як ми вже писали, наприкінці червня президент США Дональд Трамп допустив можливість пом’якшення санкцій стосовно Ірану.
    Іран назвав умову обговорення зі США ядерної угоди

  • Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму

    Газ в ЄC здешевшав до тримісячного мінімуму

    Ф’ючерси на природний газ (FrontMonth) на нідерландському TTF вранці 25 липня опустилися нижче €32 за мегават-годину – вперше з кінця квітня. Про це свідчать дані ICE, передає ExPro.
    Rотирування сягнули €31,92/MWh, що на 1,3% нижче за попередній день.
    Зниження цін пояснюють кількома факторами:

  • Технічна торгівля на ринку;
  • Відновлення постачання газу з Норвегії після завершення технічного обслуговування на родовищі Troll;
  • Очікуване прибуття 18 LNG-танкерів до європейських терміналів упродовж двох тижнів.
  • Крім того, попит на газ для генерації електроенергії може скоротитися через зростання виробництва атомної та сонячної енергії. За прогнозами, в Європі найближчими днями встановиться тепла та безхмарна погода.
    Запаси газу в європейських ПСГ продовжують зростати. Станом на 23 липня в них зберігалося 70,6 млрд кубометрів палива — сховища заповнені на 66%. Деякі країни, зокрема Нідерланди, можуть досягти 90% заповнення навіть до 1 листопада.
    Водночас ЄС погодився зробити графік досягнення цієї мети гнучкішим — тепер допустимо досягати 90% у період з 1 жовтня до 1 грудня.

  • Сербія назвала умову підтримки санкцій ЄС проти Росії

    Сербія назвала умову підтримки санкцій ЄС проти Росії

    Сербія підтвердила підтримку територіальної цілісності України та її європейських прагнень, але поки що відмовилася приєднуватися до санкцій проти Росії. Про це повідомляє австрійська газета Der Standard.
    Сербський міністр у справах Європи Неманья Старович спробував розвіяти сумніви щодо позиції Белград стосовно України.
    “Якщо нас критикують за те, що ми не робимо достатньо для України, то моя відповідь проста: дозвольмо українцям говорити за себе”, – зазначив він.
    Сербія не підтримує санкції ЄС проти Росії, оскільки це “зовсім не вплине на Росію, але дуже сильно вплине на сербську економіку”, а також тому, що, не будучи членом ЄС, Сербія не має безпеки, яку надає членство в Союзі, пояснив позицію уряду сербський чиновник.
    Він провів аналогію з пандемією, після якої Хорватія одержала 22 мільярди євро з фонду відновлення ЄС, а Сербія – “майже нічого”, а саме 165 мільйонів євро.
    Проте Сербія готова повністю підтримати санкції ЄС, “якщо членство в ЄС буде наближатися”, тобто за кілька місяців до дати вступу, запевнив Старович.
    За його словами, Белград “з першого дня чітко і недвозначно засудив” російське вторгнення в Україну.
    Він додав, що Сербія підтримує членство України в ЄС, а також висловив задоволення тим, що Україна надала імпульс процесу розширення.
    “Тепер ми, країни Західних Балкан, маємо стати частиною цього імпульсу”, – вважає міністр.
    Як ми вже писали, президент Сербії Александар Вучич заявив, що не підписував декларацію саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі й цим “не зрадив Росію”.
    Раніше Вучич разом зі словацьким прем’єром Робертом Фіцо стали єдиними представниками Європи на рівні лідерів на урочистостях у Москві до Дня перемоги 9 травня.