Президент США Дональд Трамп посилює тиск на Китай, намагаючись перекрити обхідні шляхи експорту через треті країни. Своєю чергою глава Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн пригрозила Китаю, що у випадку посилення військової допомоги Росії він може забути про європейський ринок. Як вплине тиск Заходу на Китай та його позицію щодо російсько-української війни? Нова стратегія Трампа Президент США Дональд Трамп вирішив застосувати нову стратегію щодо Китаю. Він підвищує тарифи та посилює вимоги до ланцюгів постачання. Про це повідомляє Bloomberg.
Наразі США надсилають попередження низці держав із вимогою укласти двосторонні торговельні угоди до 1 серпня.
Інакше Вашингтон погрожує новими тарифами – на товари, що постачаються через треті країни. Зокрема, під приціл потрапляє Мексика, В’єтнам і навіть ЄС, який Китай використовує, як логістичний хаб для реекспорту.
Вашингтон вже включає вимоги до безпеки ланцюгів постачання у свої торгові угоди.
На думку аналітиків Bloombergце може поставити під загрозу 70% китайського експорту до США і завдати удару по економіці КНР. А саме може вдарити по 2,1% ВВП КНР.
Не секрет, що Пекін дедалі активніше використовує країни на кшталт В’єтнаму, Мексики та навіть ЄС для постачання товарів у США, минаючи прямі торгові бар’єри. Але США хочуть ці маневри перекрити.
Якщо у 2017 р. частка Китаю в загальному обсязі продукції з доданою вартістю, що надходить до США через треті країни, становила 14%, то у 2023 р. вона зросла до 22%.
Удар буде відчутнішим, якщо партнери почнуть уникати співпраці з китайськими компаніями через нові правила.
Водночас у Bloomberg зазначають, що поки незрозуміло, наскільки ефективно США зможуть контролювати ці обмеження. Сигнал Трампа Китаю Підвищення тарифів та посилення вимог до ланцюгів постачання – це сигнал Трампа Китаю про необхідність згортати підтримку війни РФ в Україні.
Китай вже прямим текстом попередили про можливі наслідки продовження нинішньої політики.
Так, посол США в НАТО Метью Вітакер заявив, що Китай повинен припинити “субсидування війни” в Україні через підтримку російського режиму та російських військових зусиль. В іншому випадку він зіткнеться з санкціями від президента США у вигляді вторинних тарифів
Тим часом Китай, додав посол США, вважає, що веде “веде опосередковану війну через Росію”. А деякі заяви китайського уряду свідчать, що Китай бажає втягування США та союзників у війну в Україні. “Ми бачимо в деяких заявах китайського уряду, що вони хочуть зайняти СШАта наших союзників цією війною, щоб ми не могли зосередитися на інших наших стратегічних викликах. Я вважаю, що Китай прорахувався. Я думаю, що їх потрібно дорікнути за те, що вони субсидують ці вбивства, які відбуваються на полях битв в Україні”,- зазначив він. ЄС пригрозив Китаю ЄС теж планує посилити тиск на Китай через допомогу РФ у війні з Україною. “Ми розраховуємо на те, що Китай не надаватиме Росії жодного військового обладнання, прямо чи опосередковано, оскільки всі ми знаємо, що озброєння агресора суперечитиме міжнародному праву.Це справді суттєво зашкодить відносинам між ЄС та Китаєм”, – сказала голова Єврокомісії Урсули Фон дер Ляєн. За її словами, те, як Китай надалі взаємодіятиме з війною Путіна, буде визначальним для майбутніх відносин між ЄС і Китаєм.
Це натяк на те, що у випадку військової допомоги Росії Китай може забути про європейський ринок. “Якщо порівнювати військову допомогу Росії та європейський ринок – це навіть не співмірно з точки зору китайських інтересів”, – розповів BBC директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь. До речі ЄС вперше в санкційній політиці ввів прямі обмеження щодо китайських банків.
Під санкції потрапили два китайські регіональні банки – Suifenhe Rural Commercial та Heihe Rural Commercial. Обидва розташовані поблизу кордону Китаю та Росії.
При цьому Китай активно лобіював виключення банків з санкційного пакета, погрожуючи реакцією та напряму вимагаючи від ЄС не вводити санкції проти китайських фінансових установ.
Але ЄС проігнорував китайські попередження та погрози та додав банки до “чорного списку”. Три варіанти поведінки Китаю Наразі є три варіанти того, як поводитиметься Китай у війні між РФ та Україноюнадалі. Перший – піде на ескалацію та почне активніше допомагати РФ. Другий – залишить все, як є. Третій – зменшить підтримку РФ. Саме від того, чи буде Захід рішучим у плані посилення економічного тиску на Піднебесну залежить те, який варіант обере Китай.
У липні китайські медіа процитували слова голови МЗС Китаю Ван Ї про те, що Пекін не хотів би поразки Росії. “Ван Ї заявив головному дипломату ЄС, що Пекін не хоче програшу Росії в Україні, оскільки побоюється, що після цього США зосередять усю свою увагу на Китаї”, – написала гонконзька газета South China Morning Post. За словами Самуся, мотивація Китаю – глобальне лідерство через власний прогрес та зменшення ролі США. Російсько-українська війна китайцями розглядається тільки в цьому контексті – послаблює чи посилює вона США. А Росія використовується як військовий проксі.
У розмові з BBC Україна керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Павло Лакійчук сказав, що пряма участь китайців у війні з Україною дасть потужну перевагу Росії. Китайці за останні кілька десятиліть дуже розвинули сухопутні війська, як і військово-морські та військово-повітряні сили.
Водночас більшість оглядачів вважають, що Китай не готовий до ескалації і найбільш вірогідним є сценарій збереження статус-кво.
Адже Китай вважається найбільшим бенефіціаром російсько-української війни в її нинішньому форматі. Китайці не беруть прямої участі у війні і великих економічних втрат від неї поки що не зазнають. Натомість отримують дешеві ресурси від Росії, яка стає все більш залежною, та мають додатковий геополітичний важіль впливу у стосунках з США та ЄС.
Водночас, якщо Захід посилить економічний тиск на Китай, то він може змусити РФ піти на згортання бойових дій РФ в Україні.
Посприяти цьому можуть два фактори. По-перше, позиція ЄС, з яким Китай прагне налагодити економічну співпрацю в умовах тарифної війни Трампа.
За словами Самуся, Європа для Китаю є одним з основних перспективних ринків, ареал майбутнього технологічного та економічного розвитку. Не тільки продавати щось, а отримати доступ до європейських технологій та інвестицій.
Другий фактор, це ультимативні “50 днів” Трампа щодо вторинних санкцій для країн, які щось купують у Росії. Теоретично це дуже серйозна економічна загроза для Китаю, Індії, Бразилії, Туреччини та інших торговельних партнерів Росії. Індія вже оголосила про готовність знайти заміну російській нафті. “Для Китаю економічна війна з США – це головне, товарообіг між країнами величезний. Тому Пекіну важливо не зазнати шкоди від Росії. Якщо Трамп буде дотримуватися задекларованих жорстких принципів, то це може вбити ту економічну модель, яку вибудовували китайці з американцями з часів Генрі Кіссінджера та Ден Сяопіна”, – каже Самусь. Тож якщо Захід виконає свої погрози та посилить економічний тиск на Китай, це може призвести до деескалації ситуації в Україні.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: ЄС
-
Захід посилює тиск на Китай, аби він менше допомагав РФ у війні
-
Трамп: США та ЄС уклали угоду про купівлю зброї – частину дадуть Україні
США і ЄС уклали угоду, що передбачає: останній буде оплачувати 100% вартості всієї американської зброї та обладнання. Потім їх розподілятимуть і відправлятимуть більшу частину в Україну. Про це заявив голова Білого дому Дональд Трамп під час виступу на саміті з питань штучного інтелекту у Вашингтоні 23 липня.
Він зазначив, що згідно із домовленістю США будуть відправляти зброю до Євросоюзу, а потім країни-члени блоку самі її розподілять і більша частина піде на потреби ЗСУ.
“Вони збираються витратити ці гроші в США на наші оборонні компанії, і ми збираємося відправити (зброю – ред.) їм, а вони розподілять обладнання, яке ми відправимо. Чесно кажучи, так і мало бути ще три роки тому”, – стверджує Трамп.
Як відомо, 23 липня США схвалили продаж Україні двох пакетів військової допомоги на 322 мільйони доларів.
Раніше ЗМІ писали, що Сполучені Штати Америки ведуть перемови з кількома країнами стосовно передачі систем ППО Patriot для України. -
ЄС закликав Китай змусити Росію завершити війну
Європейський Союз закликає Китай вплинути на Росію з метою припинення військової агресії проти України. Про це заявив президент Європейської ради Антоніу Кошта під час саміту ЄС-Китай 24 липня, передає пресслужба Євроради.
“Ми закликаємо Китай, постійний член Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, використати свій вплив на Росію, щоб та поважала Статут ООН та припинила свою військову агресію проти України”, – заявив президент Євроради.
Кошта підкреслив необхідність підтримки фундаментальних цінностей, закріплених у Статуті ООН, зокрема суверенітету, територіальної цілісності та поваги до міжнародно визнаних кордонів.
Президент Європейської ради заявив, що світ переживає період глобальної невизначеності, що характеризується економічною нестабільністю, геополітичною напруженістю, а також глобальними викликами для всього людства.
Кошта закликав Китай разом розробляти рішення спільних глобальних проблем та служити справі глобального миру.
-
Червоні лінії. Реакція Заходу на атаку на НАБУ
Європа вимагає пояснень від української влади щодо прийняття законопроєкту, який робить НАБУ та САП залежними від Генерального прокурора. Німеччина, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Естонія, Ісландія негативно висловилися про дії української влади. Існує загроза і для інвестицій в оборонний сектор України.
Загроза допомозі Україні
Депутат Європарламенту від партії Зелених Деніель Фройнд вважає обмеження незалежності НАБУ та САП великим кроком назад у боротьбі з корупцією в Україні та загрозою для процесу вступу країни до ЄС.
“Це явне порушення довіри. Цим кроком український уряд ставить під загрозу процес вступу до ЄС”, – сказав євродепутат.
Він також зазначив, що бачить закон як проблему для надання ЄС фінансової допомоги Україні. “ЄС дуже хоче допомогти Україні. Але він не може продовжувати перераховувати гроші, якщо країна рухається у неправильному напрямку”, – попередив депутат.
Єврокомісія надзвичайно стурбована прийняттям проєкту, що значно послаблює повноваження українських антикорупційних інститутів.
“Обидва інститути, НАБУ та САП, широко вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні. Вони відіграють ключову роль у порядку денному реформ України і повинні бути незалежними, щоб боротися з корупцією та зберігати суспільну довіру”, – підкреслив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн потребувала пояснень від президента України Володимира Зеленського.
“Повага до верховенства права та боротьба з корупцією – це основні принципи ЄС. Від України як країни-кандидата очікують повного дотримання цих стандартів. Компроміси тут неможливі”, – відзначив Мерсьє.
Немає незалежних НАБУ та САП – немає грошей
Єврокомісар з економічних питань Вальдіс Домбровскіс, який у Брюсселі курує фінансову допомогу Україні, зазначив, що фінансова допомога Києву та його прогрес на шляху до ЄС залежать від незалежності антикорупційних інститутів.
Домбровскіс підкреслив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура “мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості”.
Інвестиції в оборону
В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередили Київ про те, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну та на фінансування відновлення.
У листі до Офісу президента України, датованому 22 липня, Джулія Фромгольц – керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР – висловила “глибоку стурбованість останніми подіями”, що стосуються НАБУ та САП, а
Також вона попередила про наслідки для України, якщо Київ не вживе заходів для виправлення проблеми.
“Якщо (питання, що виникло через прийняття закону) залишиться невирішеним – це не лише поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з корупцією, але й її зусилля щодо вступу до ОЕСР, а також підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокове відновлення”, – підсумувала вона. -
Фон дер Ляєн вимагає пояснень щодо НАБУ і САП
Керівництво Єврокомісії дуже стурбоване через український закон, який обмежив діяльність НАБ і САП та звернулося до Києва за поясненнями. Про це сказав речник ЄК Гійом Мерсьє, повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 23 липня.
“Ми дуже стурбовані прийняттям змін до Кримінального кодексу в Україні. Вони ризикують суттєво послабити компетенції та повноваження антикорупційних інституцій України. Обидві інституції, НАБУ та САП, вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні”, – заявив він.
Мерсьє нагадав, що ці інституції мають вирішальне значення для порядку денного реформ України та повинні діяти незалежно для боротьби з корупцією та підтримки довіри громадськості.
“Президентка Європейської комісії контактувала з президентом Володимиром Зеленським щодо цих останніх подій. Президент фон дер Ляєн висловила свою серйозну стурбованість наслідками змін і попросила український уряд надати пояснення”, – розповів він.
Речник підкреслив, що повага до верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими елементами ЄС.
“Як країни-кандидата, від України очікується повне дотримання цих стандартів. Компромісу бути не може”, – заявили у Єврокомісії.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикували в ЄС.
Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю -
Євросоюз погрожує США 30% митами
Європейський союз планує ввести 30% мита на американський експорт загальною вартістю близько 100 мільярдів євро (117 млрд доларів), у разі коли США не відмовляться від своїх намірів запровадити такі тарифи після 1 серпня. Таке рішення є відповіддю на погрозу президента Дональда Трампа накласти нові митні ставки на більшість товарів з ЄС. Про це повідомляє інформагенція Bloomberg.
Речник Європейської комісії повідомив, що перша хвиля контрзаходів об’єднає вже затверджені мита на 21 млрд євро та додаткові тарифи на 72 млрд євро в один пакет. Під загрозою – американський експорт промислових товарів, зокрема літаків Boeing, автомобілів та віскі бурбон.
Тарифи мають набути чинності наступного місяця, але тільки у випадку, якщо США почнуть вводити свої мита після 1 серпня і не буде досягнуто угоди між сторонами.
Переговори між ЄС і США триватимуть у серпні з надією уникнути загострення.
На тлі загострення переговорів Німеччина навіть розглядає можливість застосування так званого інструменту проти примусу (ACI) – найпотужнішого торговельного механізму ЄС.
ACI дозволяє Євросоюзу вводити санкції проти країн, що порушують правила торгівлі, включаючи мита на американські технологічні гіганти, обмеження інвестицій та доступу до європейського ринку.
Проте запуск цього інструменту можливий лише за підтримки кваліфікованої більшості країн-членів ЄС і наразі розглядається як крайній захід. -
В Індії почали шукати заміну російській нафті – ЗМІ
Найбільший нафтопереробний завод Індії Reliance Industries, власником якого є мільярдер Мукеш Амбані, почав шукати альтернативу російській нафті. Причина цього полягає в тому, що політика компанії опинилася під пильною увагою після введення ЄС нових обмежень на дизель. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg.
Наприкінці минулого тижня Reliance придбала нафту Murban з Абу-Дабі – це рідкісна для неї покупка. Зазвичай компанія закуповує дешевші сорти, такі як російська Urals і важкі близькосхідні марки. Купівля Murban одразу після введення пакета санкцій вказує на можливі зміни в стратегії.
Reliance почала шукати способи диверсифікації своїх закупівель, щоб скоротити залежність від Росії. Остання все ще залишається найбільшим постачальником нафти для компанії станом на 2025 рік.
Reliance та інші індійські переробники опинилися серед найбільших бенефіціарів війни Москви проти України.
Європа відмовилася від російської нафти, що призвело до зниження цін на її постачання. Індійські компанії активно скуповували дешеву нафту і переробляли її на дизельне паливо, яке потім продавали європейським клієнтам. Майже половина імпорту нафти Reliance цього року припала на Росію.
Близько 20% всієї продукції Reliance, включно з дизелем, експортувалося в Європу. Тепер компанія опинилася в центрі тиску нового пакета санкцій ЄС, який набуде чинності 21 січня наступного року.
Нині рано говорити про різку відмову від російської нафти, але трейдери відзначають перші ознаки пошуку альтернативних постачальників на Близькому Сході.
Індія розкритикувала нові санкції ЄС. Очільник МЗС країни Вікрама Місрі заявив, при введенні вторинних санкцій необхідно зберігати “баланс”.
Як відомо, Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту. Також у пакет увійшли санкції проти 105 суден “тіньового флоту” РФ.
РФ може втратити $19 млрд доходів через нову стелю цін на нафту – аналітики -
Китай розкритикував ЄС через санкції за підтримку Росії
Китай висловив офіційне невдоволення Європейському Союзу через включення двох банків КНР до нового пакета санкцій проти Росії. Про це повідомляє La Repubblica в середу, 23 липня.
Міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао подав офіційні скарги під час відеоконференції з єврокомісаром з питань торгівлі Марошем Шефчовичем.
“Дві сторони провели відверті та поглиблені обговорення економічного та торгівельного співробітництва між Китаєм та ЄС та пов’язаних з цим питань”, – йдеться у заяві китайського міністерства.
Ван подав офіційні скарги щодо включення ЄС двох китайських фінансових установ до 18-го пакету санкцій проти Росії.
Нагадаємо, країни ЄС схвалили 18 пакет санкцій проти Росії. До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій, 34 нових суб’єктів, пов’язаних з ВПК Росії і Білорусі. Китай пригрозив вжити заходів у відповідь на новий санкційний пакет ЄС.
-
Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП
Єврокомісія висловила серйозну стурбованість рішенням Верховної Ради обмежити незалежністьі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це повідомила єврокомісар з питань розширення Марта Кос у соцмережі X у вівторок, 22 липня.
“Серйозно стурбовані сьогоднішнім голосуванням у Раді. Ліквідація ключових гарантій незалежності НАБУ – це серйозний крок назад. Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ до ЄС”, – зазначила вона.
Перед цим речник Єврокомісії Гійом Мерсьє прокоментував, що Євросоюз стурбований ситуацією довкола НАБУ і САП. Він нагадав, що ЄС надає Україні значну фінансову допомогу “за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному управлінні”.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Володимира Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
Тим часом спікер Ради Руслан Стефанчук дуже оперативно підписав закон і відправив його на підпис Зеленському. Marta Kos -
Індійський НПЗ Роснафти постає перед ізоляцією після санкцій ЄС
Європейські санкції проти індійської нафтохімічної компанії Nayara Energy, у якій Роснєфть володіє 49,13% акцій, почали впливати на її комерційні зв’язки. Про це повідомляє Bloomberg у вівторок, 22 липня.
Судновласники та трейдери почали уникати угод із компанією – як щодо постачання нафти, так і стосовно експорту пального.
Минулої п’ятниці ЄС включив Nayara Energy до санкційного списку, що забороняє імпорт пального, виробленого з російської нафти. У відповідь танкер Talara скасував завантаження (ймовірно, дизелю) в індійському порту Вадінар і встав на рейд. Nayara володіє нафтопереробним заводом і терміналом у цьому порту.
Санкції також впливають на доступ компанії до фінансування. Nayara стала вимагати передплату або товарний акредитив перед відвантаженням продукції. Через це трейдери сумніваються у подальшій участі в тендерах компанії, оскільки це суперечить стандартній практиці розрахунків із затримкою 15-30 днів.
На тлі санкцій учасники ринку очікують, що за обережністю судновласників можуть послідувати і банки, а також торгові контрагенти. Євросоюз уточнив, що заборона набуде чинності з 21 січня 2026 року, однак ринок уже почав реагувати.
Раніше російська державна компанія Роснєфть обурилася європейськими санкціями проти індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy.
У Роснєфті вважають санкції “невиправданими та незаконними”, а також “черговим прикладом екстериторіального застосування політично вмотивованих обмежень”.
За даними Bloomberg Роснєфть володіє часткою акцій індійського НПЗ розміром у 49%.НПЗ Nayara Energy переробляє близько 400 тисяч барелів нафти на день та володіє майже 7000 торговими точками з продажу палива по всій Індії. Вона також розробляє інтегрований нафтохімічний завод поруч зі своїм нафтопереробним заводом.
Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту.