Правий берег

Позначка: ЄС

  • CША експортували рекордний обсяг скрапленого газу

    CША експортували рекордний обсяг скрапленого газу

    США у серпні експортували 9,33 млн тонн (12,9 млрд куб м) скрапленого природного газу (LNG), що стало новим історичним максимумом. Про це повідомляє Reuters.

    Це перевищує попередній рекорд, встановлений у квітні (9,25 млн тонн), а також липневий показник у 9,1 млн тонн.

    Зростання експорту пов’язане із завершенням планового технічного обслуговування на низці заводів, а також із нарощуванням виробництва на об’єкті Plaquemines компанії Venture Global. Цей завод, другий за потужністю у США (27,2 млн тонн на рік), у серпні експортував 1,6 млн тонн – 17% від загального обсягу американського експорту.

    Plaquemines продовжує будівництво, але вже у вересні очікується запуск усіх 18 виробничих ліній, що може ще більше збільшити обсяги.

    Європа залишилася головним напрямком експорту американського LNG – 6,16 млн тонн, або 66% від загального обсягу. Це більше, ніж у липні, коли було постачено 5,25 млн тонн (58%).

    Експорт до Азії у серпні знизився до 1,47 млн тонн, порівняно з 1,8 млн тонн у липні. Поставки до Латинської Америки знизилися до 0,69 млн т (1,0 млрд куб м) або 7% від загального обсягу.

    Близько 0,37 млн т (0,5 млрд куб м) американського LNG у серпні не мали кінцевого отримувача і були доступні для біржових контрактів.

  • Запрацювала нова стеля цін на російську нафту

    Запрацювала нова стеля цін на російську нафту

    Починаючи з 3 вересня, “стеля” цін на російську нафту становитиме 47,6 доларів за барель замість попередніх 60 доларів. Про це повідомив керівник Офісу президента Андрій Єрмак в Телеграм у середу.
    “Відсьогодні запрацювала нова “стеля” цін на російську нафту. Ліміт тепер становить $47,6 за барель замість попередніх $60. Таке рішення було ухвалене раніше в межах 18-го пакету санкцій ЄС проти РФ”, – зазначив він.
    Єрмак подякував європейським партнерам за врахування рекомендацій санкційної групи щодо зниження “стелі” цін на нафту РФ.
    Раніше стало відомо, що нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити бюджет РФ кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів. Мова йде про суму у $19 млрд.
    Мерц пропонує економічно виснажити Росію

  • Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії

    Чому Європа вагається щодо конфіскації активів Росії

    Міністри закордонних справ країн ЄС обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України. До чого дійшли та як реагує РФ? Дискусії тривають

    Міністри закордонних справ країн ЄС в Копенгагені обговорили ідею використання заморожених активів РФ на потреби України, – повідомила голова європейської дипломатії Кая Каллас. “Ми обговорили, як використовувати заморожені російські активи для оборонної допомоги та відновлення України”, – заявила вона.

    За її словами, неможливо уявити, що… у разі припинення вогню або мирної угоди ці активи будуть повернуті Росії, якщо вона не заплатить за репарації. Вона також зазначила, що “ми не бачимо, щоб росіяни платили за завдану шкоду. Тому нам потрібна вихідна стратегія для використання активів, коли війна закінчиться”.

    За результатами зустрічі, Каллас сказала, що “це була хороша дискусія, яка буде продовжена”.

    При цьому, вона не стала заперечувати, що низка країн поки що проти використання цих активів. За її словами, Бельгія, інші справді вважають, що існують ризики.

    Наразі, ці активи вже використовуються, і дозволили надати Україні підтримку на 50 млрд євро. Водночас це були відсотки від прибутків від активів, а не самі активи.

    Україна, Польща, країни Балтії закликають ЄС конфіскувати самі російські активи. Проте є багато країн, які проти цієї ідеї. Серед них: Франція, Німеччина, Італія, Іспанія та Бельгія. Вони побоюються різних наслідків. Замість вилучення активів, вони пропонують, як і раніше використовувати прибутки від них для підтримки Києва.

    Дискусії, які точаться в ЄС спрямовані на посилення тиску на Росію та зміцнення позицій України перед можливими мирними переговорами.

    “Обговорення конфіскації безпосередньо пов’язане з нашим обговоренням бюджету – ми маємо справу з дефіцитом фінансування близько 60 млрд євро, якого бракує для підтримки України у довгостроковій перспективі”, – зазначив один із чиновників ЄС в коментар іEuractiv наумовах анонімності.

    Своєю чергою Керлі Вескі, заступниця міністра закордонних справ Естоніївисловилась ще більш прямо. “Ми чуємо, що збирати гроші з національних бюджетів або бюджету ЄС стає складніше. Але в нас є ці активи, і логічне питання: як ми можемо і чому ми не використовуємо ці активи?”, -наголосила вона.

    Загалом, зустріч підтвердила наявність глибоких розбіжностей у ЄС. Є широкий консенсус, що Росія не повинна отримати ці активи назад, але немає єдності щодо того, чи варто їх повністю конфісковувати та, чи існують для цього законні підстави. Що зупиняє ЄС

    З правової точки зору, більшість країн ЄС наголошують на відсутності чіткого прецеденту для повного вилучення активів.

    Конфіскація заморожених російських активів підірве фінансову стабільність та довіру до євро, Брюссель виступає проти їхнього вилучення, заявив Максим Прево, глава МЗС Бельгії. “Бельгія проти конфіскації цих активів. Чому? Ці активи надійно захищені міжнародним правом, і це означає, що їхня конфіскація викличе систематичну фінансову нестабільність і похитне довіру до євро”, – заявив він.

    За його словами, позиція Бельгія така: ці російські активи мають залишатися замороженими, доки Росія не заплатить Україні.

    Він наголосив, що конфіскація активів не варіант для Брюсселя, а зміна інвестиційної стратегії викличе зростання різних ризиків.

    Крім юридичних та фінансових ризиків деякі країни побоюються, що конфіскація може призвести до відповідних заходів з боку Росії, таких як конфіскація західних активів, що залишилися у РФ, або ескалації конфлікту.

    Також існує думка, що заморожені активи є важливим важелем впливу на Росію. Повна конфіскація може позбавити Захід цього інструменту, який можна було б використати під час майбутніх мирних переговорів. Альтернативний варіант

    Серед варіантів, що розглядаються в ЄС, є не лише повна конфіскація чи використання поточних прибутків, а й пошук альтернативних шляхів для збільшення доходів від активів. Зокрема, пропонується передати активи до спеціального фонду (SPV) під управлінням Брюсселя, який підтримуватимуть кілька країн ЄС та держави, що не входять до Союзу. Це дозволило б здійснювати більш ризиковані інвестиції, які можуть принести вищу прибутковість для України. Такий фонд також міг би обійти правила одностайності, що унеможливило б вето з боку Угорщини, яка виступає проти використання активів РФ.

    Очікується, що протягом двох місяців ЄК представить низку варіантів, підкріплених правовою оцінкою. Угорщина подала до суду на ЄС

    Поки в ЄС обговорюють можливість використання активів РФ на потреби України, Угорщина в липні, подала в суд на ЄС за рішення про використання прибутків від них, вважаючи, що це порушує її право на неучасть у цьому процесі.

    Угорщина оскаржує рішення Ради ЄС щодо передачі доходів від заморожених російських активів Україні через Європейський фонд миру (ЄФМ). Цей фонд компенсує країнам ЄС кошти, витрачені на допомогу Україні. Країни ЄС роблять внески у фонд, та Рада ЄС прийняла рішення надсилати у фонд доходи з заморожених російських активів.

    Зокрема Угорщина вимагає у Суду ЄС скасувати рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 р. щодо розподілу допоміжних заходів для військової підтримки ЗСУ, а саме надсилання доходів від російських активів до ЄФМ.

    Також Угорщина вимагає визнати недійсним рішення ЄФМ від березня 2025 р. щодо використання доходів від російських активів на фінансування військової допомоги Україні. Реакція РФ на дії ЄС

    Росія послідовно і надзвичайно різко реагує на будь-які ініціативи щодо використання її заморожених активів, погрожуючи “симетричною” і “болючою” відповіддю.

    Водночас обсяг західних активів на її території менший за обсяг її заморожених активів на Заході.

    Риторика Кремля посилюється з кожною новою заявою західних країн про передачу коштів Україні, навіть якщо мова йде лише про відсотки.

    Російські офіційні особи називають будь-яку конфіскацію чи використання прибутків від активів “крадіжкою”, “пограбуванням” і “розбоєм”. Вони стверджують, що такі дії порушують міжнародне право та підривають основи світової фінансової системи.

    Російська реакція на нещодавню неформальну зустріч міністрів закордонних справ ЄС у Копенгагені була досить передбачуваною. Замість прямих заяв, Росія висловила свою позицію через коментар Володимира Барбіна, посла РФ у Данії. “Данія повністю зруйнувала відносини з Росією і що ніяких сигналів про можливість перегляду такого курсу Копенгаген не подає”, – сказав він.

    Російська сторона розглядає зустріч у Копенгагені як черговий прояв “антиросійських”настроїв. Барбін назвав ситуацію “тотальним неприйняттям нашої країни”, що відображає загальний наратив Кремля про “русофобію” Заходу.

    Посол також підкреслив, що “мир, який би враховував і інтереси Росії, означає, що Україну надалі не можна буде використовувати як інструмент боротьби з нашою країною”. Це вказує на те, що Росія пов’язує питання заморожених активів з політичним врегулюванням і не готова йти на поступки без повного врахування своїх вимог.

    Попри те, що в Копенгагені не було прийнято остаточних рішень щодо повної конфіскації активів, сам факт обговорення цих питань викликає різку критику з боку Кремля. Це підтверджує, що для РФ питання заморожених активів є надзвичайно чутливим і Москва вважає їх важливим важелем у політичній боротьбі.

    Вікторія Хаджирадєва

  • ЄС обговорює схему збільшення прибутків від заморожених активів РФ – ОП

    ЄС обговорює схему збільшення прибутків від заморожених активів РФ – ОП

    В Європейському Союзі почали офіційно обговорювати схему збільшення прибутків від заморожених російських активів. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці.
    “Це не фінальне рішення, але вже факт, що сьогодні в центрі уваги – питання, яке Україна піднімала ще з перших днів повномасштабного вторгнення: створення міжнародного компенсаційного механізму і спрямування коштів держави-агресора на відшкодування збитків нашому народу і державі”, – зазначила вона.
    За словами Мудрої, у 2022 році українська команда розробила концепцію механізму, яку підтримали 94 держави в ООН. У 2023 році було створено, а в 2024 році запущено перший елемент – Міжнародний реєстр збитків для України Register of Damage for Ukraine – RD4U, який уже приймає заяви через Дію за першими 11 категоріями (втрата близьких, поранення, катування, сексуальне насильство, позбавлення свободи, зруйноване чи пошкоджене житло, вимушене переміщення). Загалом категорій понад 40 – і вони будуть відкриті найближчим часом.
    Як повідомила Ірина Мудра, наступного тижня у Гаазі відбудеться фінальний, сьомий раунд переговорів щодо наступного елементу – Міжнародної компенсаційної комісії для України.
    “Паралельно ми з першого дня замороження понад 300 млрд доларів російських державних активів працюємо над тим, щоб вони були спрямовані на компенсації. Бо Росія вже завдала Україні понад 1 трильйон доларів збитків за 11 років агресії”, – зазначила заступниця керівника Офісу президента.
    Вона нагадала, що у 2024 році Україна здобула важливий проміжний результат – $50 млрд із прибутків заморожених активів.
    “Сьогодні мова йде про наступний крок: перемістити активи у спеціальний фонд, щоб вони приносили значно більші прибутки. Ми презентували цю модель партнерам, і минулої суботи її вперше офіційно почали обговорювати в ЄС”, – зазначила Мудра.
    Заступниця керівника Офісу президента закликала партнерів підтримайте цей механізм як перший етап примусу Росії виконати свої зобов’язання за міжнародним правом.
    Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
    В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

  • У ЄС обговорюють збільшення компенсації Україні від заморожених активів РФ

    У ЄС обговорюють збільшення компенсації Україні від заморожених активів РФ

    В Європейському Союзі почали офіційно обговорювати схему збільшення прибутків від заморожених російських активів задля компенсації збитків Україні. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці.
    “Це не фінальне рішення, але вже факт, що сьогодні в центрі уваги – питання, яке Україна піднімала ще з перших днів повномасштабного вторгнення: створення міжнародного компенсаційного механізму і спрямування коштів держави-агресора на відшкодування збитків нашому народу і державі”, – зазначила вона.
    За словами Мудрої, у 2022 році українська команда розробила концепцію механізму, яку підтримали 94 держави в ООН. У 2023 році було створено, а в 2024 році запущено перший елемент – Міжнародний реєстр збитків для України Register of Damage for Ukraine – RD4U, який уже приймає заяви через Дію за першими 11 категоріями (втрата близьких, поранення, катування, сексуальне насильство, позбавлення свободи, зруйноване чи пошкоджене житло, вимушене переміщення). Загалом категорій понад 40 – і вони будуть відкриті найближчим часом.
    Як повідомила Ірина Мудра, наступного тижня у Гаазі відбудеться фінальний, сьомий раунд переговорів щодо наступного елементу – Міжнародної компенсаційної комісії для України.
    “Паралельно ми з першого дня замороження понад 300 млрд доларів російських державних активів працюємо над тим, щоб вони були спрямовані на компенсації. Бо Росія вже завдала Україні понад 1 трильйон доларів збитків за 11 років агресії”, – зазначила заступниця керівника Офісу президента.
    Вона нагадала, що у 2024 році Україна здобула важливий проміжний результат – $50 млрд із прибутків заморожених активів.
    “Сьогодні мова йде про наступний крок: перемістити активи у спеціальний фонд, щоб вони приносили значно більші прибутки. Ми презентували цю модель партнерам, і минулої суботи її вперше офіційно почали обговорювати в ЄС”, – зазначила Мудра.
    Заступниця керівника Офісу президента закликала партнерів підтримайте цей механізм як перший етап примусу Росії виконати свої зобов’язання за міжнародним правом.
    Раніше ЗМІ писали, що Європейська комісія розробляє механізм, що дозволить переказати майже 200 мільярдів євро заморожених російських активів на відновлення України після війни.
    В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів

  • Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування

    Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування

    ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
    Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
    Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
    Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
    67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
    Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
    Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
    На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
    Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
    У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
    Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року.

  • Єврокомісія відреагувала на зустріч Фіцо з Путіним в Пекіні

    Єврокомісія відреагувала на зустріч Фіцо з Путіним в Пекіні

    Європейська комісія не стала коментувати загалом зустріч прем’єра Словаччини Роберта Фіцо з Путіним в Китаї у вівторок, 2 вересня. Проте там заявили, що голова словацького уряду не представляв інтереси Європейського Союзу на цих перемовах. Про це під час брифінгу в Брюсселі заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, повідомляє кореспондент Укрінформу.
    “Ні, на цій зустрічі нас не представляють”, – підкреслила чиновниця.
    Водночас на прохання висловити позицію щодо цієї зустрічі речниця коротко відповіла, що не коментуватиме її.

  • Путін закликав позбавити Україну енергоресурсів

    Путін закликав позбавити Україну енергоресурсів

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо у вівторок в Пекіні, російський диктатор Володимир Путін закликав країни Східної Європи припинити постачання газу та нафти в Україну, аби зупинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Про це інформують росЗМІ.
    “Що стосується членства України в ЄС – ми ніколи проти цього не заперечували. Що стосується НАТО – це інше питання… Наша позиція тут відома, ми вважаємо для себе неприйнятним”, – додав він.
    Щобільше, за його словами, Україна має сама вирішувати, як забезпечувати власну безпеку, втім, тут є варіанти, і в цьому питанні, мовляв, “є можливість знайти консенсус”. Глава Кремля також заявив, що обговорював з президентом США Дональдом Трампом на Алясці варіанти реалізації такої безпеки.
    Фіцо заявив Путіну, що категорично проти членства України в НАТО, а також, що “серйозно” обговорить із Зеленським удари по нафтопроводу Дружба.
    Своєю чергою, той відповів, що Москва “довго терпіла, коли українці били по російській енергоінфраструктурі, а потім почала серйозно відповідати”.
    Він запропонував закрити для Україні постачання газу по реверсу та електроенергії з Європи, щоб Київ перестав бити по енергетичній інфраструктурі, що веде на Захід.
    “Українська сторона намагається завдати шкоди нам, але завдає шкоди і нашим партнерам. Україна отримує значний обсяг енергоресурсів через своїх сусідів у Східній Європі. Закрийте їм постачання газу по реверсу, закрийте їм постачання електроенергії, і вони відразу зрозуміють, що є якісь межі їхньої поведінки в області порушення чужих інтересів”, – заявив Путін.

  • В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону

    В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону

    Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
    Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
    Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
    Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
    Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року.

  • Несподіваний союзник: що робить Болгарія для перемоги України

    Несподіваний союзник: що робить Болгарія для перемоги України

    Болгарія передала Києву третину загального обсягу озброєння, поставленого ЄС з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Що ще робить ця країна для України, які у нас з нею взаємовідносини? Боєприпаси та вибухівка для України З початку війни третина зброї, яку використовує Україна, походить з Болгарії. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    За її словами, ця країна має надзвичайно сильні традиції в оборонній промисловості. “Тут виробляється велика кількість боєприпасів та вибухівки, які підтримують Україну та її боротьбу за свободу. З початку війни третина зброї, що використовується Україною, походить з Болгарії”,- йдеться у заяві президентки ЄК. За її словами, фактично, у Болгарії найвищий обіг кадрів відносно ВВП в ЄС і вона є єдиною країною, де найбільшим приватним роботодавцем є компанія оборонної промисловості.
    Президентка ЄК додала, що виробничі потужності в Болгарії мають зрости до 2 млн снарядів до кінця року. “Ви плануєте розширити виробництво боєприпасів, що відповідають стандартам НАТО. Це нове виробництво створить понад 1000 робочих місць тут, у регіоні, що означає сталий розвиток“,– сказала фон дер Ляєн. Згідно з планами, в Болгарії буде збудовано два заводи концерну Rheinmetall, один із яких – на базі VMZ.
    Фон дер Ляєн зазначила, що Болгарія активно сприяє обороні та безпеці як України, так і Європи. “Ваша галузь є джерелом національної та європейської гордості, за що я вам дякую”,- резюмувала Урсула фон дер Ляєн. Також вона заявила, що російський диктатор Володимир Путін не змінився за свої 25 років правління. Саме тому необхідно посилити оборонні позиції перед загрозою з боку Москви. Проукраїнський прем’єр та проросійський президент На політичній арені Болгарії існує протистояння між проукраїнськими (проєвропейськими) та проросійськими силами, що значно впливає на внутрішню і зовнішню політику країни.
    Наразі у Болгарії діє уряд на чолі з прем’єр-міністром Росеном Желязковим. Він є представником правоцентристської партії “Громадяни за європейський розвиток Болгарії” (ГЕРБ), яка сформувала уряд у широкій коаліції з іншими партіями, включаючи ліві та центристські. Це сталося після тривалої політичної кризи та низки дострокових виборів, які були спричинені розбіжностями між ключовими політичними силами. Цей блок є одним із найбільш послідовних прихильників України. Саме його уряди були ініціаторами передачі військової допомоги Києву.
    До проросійських сил, своєю чергою, відноситься президент Болгарії Румен Радев. Його позиція є найбільш помітною серед проросійських сил. “Військового вирішення конфлікту немає. Це Україна винна в затягуванні війни”, – говорив він. Він також блокував призначення прозахідного посла в Києві.
    Таким чином, у Болгарії спостерігається чіткий розкол між урядом, який підтримує Україну, і президентом та опозиційними партіями, які займають проросійську позицію. Таємна військова допомога Цікаво, що довгий час постачання болгарської зброї до України трималося в секреті. Так було через розкол у внутрішній політиці, зокрема через проросійські ухили частини її еліти. Офіційна Софія з початку повномасштабного вторгнення намагалася наголошувати, що вона не озброює Україну. Однак згідно з розслідуванням німецької щоденної газети WELT, це була димова завіса. Виявилося, що Болгарія втрутилася і за допомогою посередників забезпечила Києву життєво важливі постачання зброї, боєприпасів і дизельного пального на критичному етапі бойових дій 2023 р.
    Також відомо, що минулого року Болгарія надіслала 150 бронемашин і самохідних гаубиць “Гвоздика” радянського виробництва. А на початку цього року передала Україні свою стару військову техніку, виготовлену за радянськими стандартами.
    Уряд Болгарії тримав це в таємниці, щоб не накаляти ситуацію в країні та не викликати гнів проросійських сил. Тоді достеменно не було відомо, що саме надсилалось Києву, але відомо, що основна допомога – це боєприпаси, а також ракети для ключових зенітно-ракетних комплексів С-300.
    Болгарія передає зброю Україні не даром, а за гроші, які вона отримує від союзників по НАТО і ЄС. Завдяки цьому вона може інвестувати в закупівлю нового західного озброєння. Попри вигоди для болгарської армії, яка отримує хороші гроші за старе озброєння, проросійські сили в країні залишаються противниками військової допомоги Україні. Гуманітарна та фінансова допомога Крім того, що Болгарія забезпечує Україну зброєю, вона ще надає тимчасовий захист та допомогу українським біженцям. Уряд країни продовжив програму гуманітарної підтримки, що передбачає безкоштовне розміщення та фінансову допомогу до 4 березня 2026 р. Ця програма забезпечує розміщення, покриваючи витрати на проживання. Згідно з програмою дорослі з тимчасовим захистом мають право на оплачувану медичну страховку протягом перших 90 днів. Діти, вагітні жінки, пенсіонери та особи з інвалідністю отримують безоплатну медичну допомогу на весь період дії статусу. Українські діти також мають право на безкоштовне навчання в державних школах та відвідування дитячих садків.
    За даними УВКБ ООН (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців), станом на кінець 2024 р. в Болгарії перебувало близько 74 740 українців, які мали дійсний статус тимчасового захисту.
    Крім того, Болгарія виділяєкошти на гуманітарні потреби через міжнародні організації, такі як Управління ООН з координації гуманітарних питань та Червоний Хрест.
    Приміром, минулого року Болгарія схвалила фінансову допомогу Україні в розмірі 60 тис. євро. Кошти пішли на участь у чотирирічній програмі Організації економічного співробітництва та розвитку. Історія з зерном Попри загальну підтримку, відносини між країнами були ускладнені ситуацією з експортом українського зерна.
    Після повномасштабного вторгнення Росії та блокування чорноморських портів, значна частина українського зерна почала експортуватися через країни-члени ЄС, зокрема через Болгарію. Це призвело до надлишку зерна на внутрішньому ринку Болгарії, що, своєю чергою, викликало падіння закупівельних цін для місцевих фермерів.
    Болгарські аграрії влаштували масові протести, блокуючи дороги та вимагаючи відновлення заборони на імпорт українського зерна. Ці протести були схожі на аналогічні акції в Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії.
    Водночас уряд Болгарії зайняв більш проукраїнську позицію, ніж деякі сусідні країни. У вересні 2023 р. парламент Болгарії скасував заборону на імпорт українського зерна, що викликало різку критику з боку фермерів.
    Тодішній прем’єр-міністр Болгарії Ніколай Дєнков вкрай гостро відреагував на позицію місцевих аграріїв.
    Він назвав дії протестувальників “терористичними”. “Болгарія не може йти проти європейських цінностей, особливо враховуючи, що місцеві фермери отримують значні субсидії від ЄС”, – підкреслював він. Загалом, попри внутрішні політичні та економічні суперечки, офіційна позиція Болгарії залишається на боці України, а її внесок у військову підтримку є одним із найвагоміших серед країн ЄС.
    Вікторія Хаджирадєва