Позначка: ЄС

  • ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси

    ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси

    Європейська комісія дала оцінку прогресу України на її шляху до вступу в Європейський Союз, відзначивши значну відданість Києва європейській інтеграції. Водночас вказано на необхідність усунення “негативних тенденцій” у боротьбі з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права. Відповідний документ, підготовлений Єврокомісією, оприлюднило у понеділок, 3 листопада, агентство Reuters.

    Звіт є частиною загального аналізу щодо розширення ЄС і має бути затверджений 4 листопада. У тексті наголошується, що Україна, попри труднощі через воєнні дії Росії, продовжує демонструвати значний прогрес в інтеграції до ЄС.

    У документі позитивно оцінено реформаторські кроки України, однак підкреслено необхідність додаткових зусиль у питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю і підтримки громадянського суспільства. Особливу увагу Брюссель звертає на липневі події, коли виникли спроби встановити більший контроль Генеральним прокурором над антикорупційними органами. Хоча ці заходи були оперативно скориговані через суспільний протест, вони все ж викликали занепокоєння серед європейських дипломатів.

    “Нещодавні негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, необхідно рішуче змінити”, – сказано в проєкті тексту Єврокомісії.

    Попри публічну підтримку України з боку майже всіх держав-членів ЄС, її швидке приєднання до блоку наразі не планується. Дипломати визнають, що процес вступу може супроводжуватися суттєвими викликами і перепонами.

    Український уряд раніше заявив про намір завершити переговори щодо членства до кінця 2028 року. Єврокомісія зазначає, що для реалізації цієї амбітної мети країна має прискорити проведення реформ, особливо у ключових сферах, таких як верховенство права.

    Окрім цього, в документі пропонується зміцнити захист демократичних стандартів у договорі про майбутнє членство. Як зазначено в тексті Комісії, нові умови мають містити більш надійні механізми, які б гарантували продовження виконання зобов’язань після завершення процесу приєднання.

    “Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжуватимуть захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити більш надійні гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання”, – сказано в проєкті звіту.

    Раніше ми повідомляли, що Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. За даними редактора Радіо Свобода з питань Європи Рікарда Йозвяка, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.

    Нагадаємо, цієї осені Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС. Завершено двосторонній скринінг з Єврокомісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики.

  • У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
    За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
    “Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
    У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
    Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
    Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно.

  • Сербія не проти продавати ЄС снаряди для України

    Сербія не проти продавати ЄС снаряди для України

    Президент Сербії Александар Вучич пропонує Європейському Союзу купувати боєприпаси від Сербії, а потім передавати їх Україні. Вучич наголосив, що вони виробляють більше боєприпасів, ніж Франція, і їхні склади переповнені. Він вважає, що угода про продаж боєприпасів до ЄС може сприяти європейській безпеці. Президент також зазначив, що чекає на відповідь від європейських партнерів на свою пропозицію. Вучич підкреслив, що Сербія є військово нейтральною країною, яка засуджує напад Росії на Україну, і прагне стати членом ЄС. Водночас він зазначив, що є причини, чому Сербія підтримує контакти з Росією, такі як споживання газу та невизнання Косова як окремої держави.

  • Більшість українців вірять у процвітання у складі ЄС за 10 років

    Більшість українців вірять у процвітання у складі ЄС за 10 років

    За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології виявлено, що зростає кількість українців, які вірять у процвітання своєї країни та вступ до Європейського Союзу протягом наступних 10 років. За останні роки спостерігалася тенденція до зменшення оптимізму в суспільстві, але з початку жовтня 2025 року позитивні настрої почали відновлюватися. Зараз уже 56% українців вважають, що майбутнє країни буде яскравим. Також виявлено, що молодші громадяни є більш песимістично налаштованими, ніж старші. Опитування проводилося серед 1008 дорослих у віці 18 років і старше впродовж вересня-жовтня за допомогою телефонних інтерв’ю.

  • У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни

    У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни

    У Словаччині може виникнути проблема із правом голосу в Раді ЄС через спірні конституційні зміни, які викликають обурення серед інших країн-членів. Нідерланди розглядають можливість запровадження санкцій проти Словаччини через це. Нідерландський парламент вже закликав уряд втрутитися у ситуацію. Конституційні зміни в Словаччині обмежують права ЛГБТ+ спільноти, що суперечить європейським цінностям. Словаччина також відмовилася взяти участь у європейських ініціативах щодо військової підтримки України. Прем’єр Словаччини висловив незгоду з рішенням ЄС передати Україні гроші заморожених російських активів.

  • Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України

    Польща вирішила не скасовувати безстрокову заборону на імпорт певних товарів з України, яка діє з 2023 року, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Польське міністерство сільського господарства заявило, що нова угода не враховує всіх пропозицій, запропонованих Польщею з метою захисту свого сільського господарства від конкуренції з українськими товарами. Незважаючи на вступ угоди в силу, польські вимоги щодо обмеження імпорту з України залишаються незмінними.

  • В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи

    В Єврокомісії зреагували на виведення військ США з Європи

    У Європейській комісії заявили, що рішення США скоротити військову присутність у країнах східного флангу ЄС не вплине на плани Євросоюзу щодо зміцнення власних оборонних спроможностей. Про це повідомили речники Єврокомісії, передає Укрінформ.
    “Звісно, ми взяли це повідомлення до уваги. Але це не змінює наших планів щодо оборонної дорожньої карти та чотирьох ключових флагманських проєктів у її межах, включаючи Варту Східного флангу”, ​​– сказав речник Тома Рейньє.
    ЄС прагне запустити Варту в першому кварталі 2026 року, а до кінця 2026 року планується фактичне введення в експлуатацію окремих елементів цього оборонного проєкту, додав Рейньє.
    На запитання щодо того, чи вплине скорочення присутності США на східному фланзі Європи на практичну роботу по дорожній карті обороноздатності Європи, речник відповів: “Ми працюємо пліч-о-пліч з нашими державами-членами, з Україною, а також з нашими партнерами по НАТО, тому одне не можна повністю відокремити від іншого, що очевидно. Але коли йдеться виключно про оборону Європи, у нас є наш план, наша дорожня карта для системної роботи, яку ми здійснюємо з нашими державами-членами”.
    Що стосується виявлення прогалин в обороноздатності, ця робота також проводиться на основі цілей НАТО.
    Своєю чергою, речник Єврокомісії Ануар ель-Ануні нагадав заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що “Європа повинна нести відповідальність за власну оборону”.
    Водночас роль США як ключового партнера в трансатлантичній та європейській безпеці “залишається безперечною”, в той час як ЄС бере на себе більше відповідальності за власну безпеку.
    Втім, Рейньє ухилився від прямої відповіді на питання, чи став крок США несподіванкою для ЄС.
    “Не є несподіванкою, наскільки важливим для нас є Варта Східного флангу. Не є несподіванкою, наскільки нам потрібно зміцнити близько 3000 кілометрів на нашому східному кордоні. Тож робота з нашого боку триває”, – пояснив речник.
    Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Після чого, у НАТО заявили, що перебувають з американською стороною у тісному контакті щодо позицій військ.

  • Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності

    Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
    “Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
    Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
    “Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
    Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
    “Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
    Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
    “Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
    Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах.

  • В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України

    В ЄС працюють над збільшенням експорту агропродукції з України

    В ЄС шукають можливостей збільшити експорт агропродукції з України. Зокрема сьогодні набере чинності рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції з України до ЄС. Частину тарифів скасують Після закінчення дії Автономних торговельних заходів (АТМ), або так званого “торговельного безвізу” для України 5 червня 2025 р., Рада ЄС схвалила оновлену торговельну угоду з Україною, яка набуде чинності сьогодні.
    Віцепрем’єрміністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що Україна та ЄС схвалили рішення про скасування частини тарифів та збільшення квот на експорт аграрної продукції до ЄС. Рішення Комітету асоціації набере чинності через 29 жовтня.
    За його словами, українські експортери матимуть можливість скористатися новим торговельним режимом вже цього року.
    Окремо він підкреслив, що порівняно з реальними обсягами торгівлі – 21 з 34 квот має обсяг більший, ніж максимум за час дії преференцій, ще в 3 квотах обсяг більший за експорт 2024 р.
    Рішення є двостороннім і діє безстроково, наголосив він. Наступний перегляд у бік збільшення доступу на ринок ЄС відбудеться у 2028 р.
    Качка особливо підкреслив, що Україна добре знає, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “Угода, якої ми досягли цього літа перекалібрує торгівлю. У нас є хороші й деякі сумні уроки, але водночас ми дуже добре знаємо, як організувати торгівлю між Україною та ЄС. “,– наголосив Качка. Водночас нова угода крім скасування або зниження мит на низку сільськогосподарських продуктів та повної лібералізації торгівлі (скасування всіх мит) для деяких нечутливих продуктів, зокрема молочних продуктів, передбачає значне збільшення тарифних квот на чутливі товари (наприклад, квоти на мед, цукор, яйця та м’ясо птиці зросли в рази порівняно з попередніми).
    Також вона передбачає захист ринку ЄС. Зокрема зберігаються захисні механізми (так звані “запобіжники”), які дозволяють ЄС тимчасово обмежити імпорт певної продукції у разі виникнення серйозних збоїв на внутрішньому ринку, особливо для сусідніх країн. В ЄС обговорили можливість збільшення експорту з України Міністри сільського господарства ЄС на засіданні Ради ЄС у Люксембурзі обговорили можливість збільшення українського експорту.
    Міністр продовольства, сільського господарства та водної промисловості Данії Якоб Єнсен сказав, щовід імені данського головування в Раді ЄС спробує зосередитися на тому, як допомогти українцям збільшити свою торгівлю з ЄС, і таким чином підтримати українську економіку. “Торгівля сільськогосподарською продукцією є життєво важливим джерелом доходу для української економіки, а також з огляду на постійні жорстокі атаки Росії”, – підкреслив він. Своєю чергою єврокомісар з питань сільського господарства і продовольства Крістоф Хансен сказав, що Єврокомісія вважає доцільним збільшувати обіг сільськогосподарської продукції між Україною та ЄС.
    Він також наголосив на важливості забезпечення збільшення торгівлі в обох напрямках: не лише імпорт України до ЄС, але й експорт ЄС до України. “При цьому робити це в обох напрямках для забезпечення вигоди як українським, так і європейським виробникам.Дуже важливо знайти баланс між наданням більшого доступу та економічних переваг українським виробникам, а також підтримкою солідарності з нашою фермерською спільнотою”, – сказав він. Єврокомісар навів як приклад м’ясний та інші сектори, які “отримують величезну вигоду” від експорту до України.
    Він зазначив, що ця солідарність супроводжується модернізацією торговельної угоди між Україною та ЄС, що включає збільшення багатьох тарифних квот.
    Також він підкреслив, як важливо, щоб європейці показали, що вони єдині поруч з Україною в її боротьбі за свободу, в її боротьбі за незалежність від Росії.
    Також на засіданні обговорили нову “зелену архітектуру”, а саме: яку мотивацію можуть дати фермерам правила ЄС щодо збереження клімату для виконання умов переходу до більш екологічного виробництва. Узгодження зі стандартами ЄС Варто зазначити також, що нова угода чітко прив’язує розширений доступ до ринку до поступового приведення українського сільського господарства у відповідність до виробничих стандартів ЄС (добробут тварин, пестициди, ветеринарні препарати). “Під час засідання Ради ЄС у Люксембурзі, сторони обговорили важливість наближення України до сільськогосподарських стандартів ЄС, включаючи у виробництві засобів захисту рослин”, – заявив Хансен. Єврокомісар відзначив непохитну підтримку України з боку міністрів та висловив сподівання, що оновлена торговельна угода з Україною надасть більше передбачуваності сільськогосподарському сектору, визнавши, що в період дії автономних торговельних заходів для України ця сфера зазнала певних “турбулентностей”.
    Нова угода, наголосив єврокомісар, “пропонує більш стабільне рішення на майбутнє”.
    Єврокомісар наголосив, що Україна зобов’язалася досягти відповідності нашим виробничим стандартам до 2028 р. Це дуже важливо.
    З українського боку було підкреслено те, що Україна працюватиме над приведенням нашої продукції у повну відповідність до стандартів ЄС.
    Качка сказав, що більшість стандартів, згаданих у новій угоді, є частиною порядку денного політики України на кілька наступних років та навіть десятиліть. Він висловив переконання, що не буде жодних проблем із дотриманням більшості цих стандартів.
    За словами урядовця, Україна є “одним із найкращих і найнадійніших торговельних партнерів ЄС”, що забезпечує продовольчу безпеку ЄС, а її агроекспорт часто слугує корисним інструментом для забезпечення економічної прибутковості сільгоспвиробників в ЄС, особливо у сфері тваринництва. “Ось чому ми продовжуватимемо працювати над інтеграцією нашої сільськогосподарської та продовольчої системи з системою ЄС, і я сподіваюся, що разом ми будемо глобальними гравцями у сфері продовольчої безпеки”, – підсумував Качка. Об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови Поступове відкриття європейського ринку для українських товарів є важливим кроком у контексті майбутнього приєднання України до спільного ринку. Про це каже голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа.
    Вона наголосила, що об’єднання ринків ЄС та України створює взаємовигідні умови. Наприклад, європейські виробники наразі продають Україні більше товарів, ніж Україна експортує до ЄС, що й зумовлює торговельний дефіцит у 10,4 млрд дол. за дев’ять місяців цього року.
    Загалом за підсумками січня – вересня 2025 р. загальний торговельний дефіцит України становив 29,6 млрд дол.
    Серед шляхів розв’язання цієї проблеми Підласа назвала підтримку експорту, розвиток внутрішнього виробництва, а також антикорупційну та судову реформи і бюджетну підтримку аграріїв і промисловості. Так, на наступний рік з держбюджету заплановано спрямувати близько 1 млрд дол. на підтримку аграрного сектору та бізнесу.
    Вікторія Хаджирадєва

  • Нова схема в’їзду до ЄС запрацювала на всіх пунктах кордону з Угорщиною

    Нова схема в’їзду до ЄС запрацювала на всіх пунктах кордону з Угорщиною

    Нова система в’їзду до Євросоюзу з 28 жовтня запрацювала на усіх пунктах пропуску на угорському кордоні. Про це повідомили у Держприкордонслужбі України.
    Зазначається, що з 28 жовтня систему Entry/Exit System (EES), який включає збір біометричних даних для громадян третіх країн, запровадили на усіх угорських пунктах пропуску на кордоні з Україною.
    Перед цим 12 жовтня до EES було підключено автомобільний пункт пропуску Берегшурань, який навпроти українського Лужанка, а з 21 жовтня – залізничний пункт пропуску Захонь.
    З 27 жовтня цифрова Система в’їзду/виїзду запрацювала на ще трьох ККП на кордоні з Польщею, у зв’язку з чим українців попереджали про можливі затримки.