Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти курсу Європейського Союзу, який, на його думку, спрямований на військову протидію Росії. Орбан стверджує, що ЄС визначив перемогу над Росією на сході як стратегічну мету, але Угорщина не підтримує цей підхід. Він вважає, що ЄС перетворився на воєнний проєкт, вимагаючи від європейців, бізнесу і держав служити цій меті. Орбан також критикує політику озброєння ЄС, порівнюючи його з “старими імперіями”, які прагнули домінувати над іншими народами.
Позначка: ЄС
-
Під час масованого обстрілу Києва пошкоджено представництво ЄС
Представництво Європейського Союзу в Україні постраждало від російського обстрілу, який стався вночі. Посол ЄС Катаріна Матернова повідомила у соцмережах, що автомобілі на парковці були пошкоджені. Вона підкреслила, що всі її колеги цілі та безпечні, і робота продовжується. Матернова вважає обстріл ще одним доказом того, що Росія націлює удари на мирне населення. Вона закликала до миру та безпеки для України і заявила, що ЄС продовжить підтримувати українську війну, надавати гуманітарну допомогу та допомагати відновлювати зруйноване.
-
В ЄС зреагували на масовану атаку РФ по Україні
Представники Євросоюзу та міністри закордонних справ європейських країн засудили нову атаку Росії на Україну, яка відбулася у ніч на 28 вересня. Вони закликали посилити санкції проти Росії. Росія запустила близько 600 дронів і 40 ракет на цивільну інфраструктуру в Києві та Київській області, завдавши значних шкод. Міністри закордонних справ Європи відзначили лицемірство Росії, яка говорить про мир, але продовжує війну на території України. Вони закликали до посилення санкцій, припинення закупівель російського газу та нафти, надання Україні протиповітряної оборони та гуманітарної допомоги. Різні країни Європи висловили підтримку Україні та вимагають негайних дій проти Росії, включаючи посилення санкцій та ізоляцію держави.
-
У РФ заявили, що не планують нападати на країни НАТО
У російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова виникли заяви про те, що Росія ніколи не мала й не має наміру нападати на країни-члени НАТО та Євросоюз. Він стверджує, що Москва пропонувала державам НАТО “поважати свої зобов’язання і домовлятися про юридично зобов’язальні гарантії безпеки”, але ці пропозиції були ігноровані. Лавров також попередив про рішучу відсіч будь-якій агресії проти Росії, відкидаючи звинувачення у можливих планах нападу на країни НАТО та Євросоюзу.
-
ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ
Угорщина під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Орбана заперечує ідею Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і надання цієї суми Україні у вигляді кредиту. Однак Європейська комісія знайшла спосіб обійти опозицію Угорщини шляхом виключення її з процесу прийняття рішень. План вимагає одноголосного погодження 27 країн-членів ЄС, що ускладнює вето Орбана, який має близькі стосунки з російським президентом Путіним. Єврокомісія розробила схему, яка дозволить ухвалити рішення про надання “репараційного кредиту” для України більшістю голосів. Важливою умовою є погодження всіх або більшості країн. Наразі деякі країни, такі як Словаччина та Бельгія, висловлюють обурення щодо цього плану, але готові обговорити питання. Лідери ЄС мають намір обговорити цю проблему на майбутньому саміті в Копенгагені, де деякі країни підтримують ідею надання кредиту Україні, а інші виявляють обережність.
-
Мерц заявив про закінчення мирної епохи у ЄС
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з заявою про серйозні зміни в світі, особливо в Європі. Він підкреслив, що після кібератак на мережі та інфраструктуру у Німеччині не можна говорити про мир. Мерц висловив свою стурбованість щодо загрози, назвавши різні інциденти, які трапилися останнім часом, такі як шпигунство, кібератаки та інші форми агресії. Він застеріг, що війна тепер стосується не лише України, а й країн Європейського Союзу, зокрема Німеччини. Мерц закликав усвідомити, що ситуація в світі вже не та, що була раніше, і наголосив на необхідності відповідати на виклики, з якими ми стикаємося. Канцлер вважає, що ми можемо оцінити ці зміни лише через кілька років, визираючи у минуле, і назвав їх фундаментальними у політичних та економічних центрах сили у світі.
-
Російський корабель шпигував у європейських водах – ЗМІ
Розслідування Financial Times розкрило, що російський військовий корабель Янтарь був помічений у важливих точках європейських вод, де проходять військові кабелі. Цей корабель виконує завдання з картографування дна в районах підводних інтернет-з’єднань, енергетичних трубопроводів і військових комунікаційних кабелів. Його метою може бути підготовка до вторгнення, адже він може перехоплювати інформацію та встановлювати вибухівку на кабелях. Ця діяльність може бути частиною секретних операцій російського управління глибоководних досліджень. Західні країни, включаючи Британію та Норвегію, вживають заходів для контролю за рухом російських кораблів у Північній Атлантиці. Це свідчить про загрозу, яку становить російська діяльність для безпеки Європи.
-
Словаччина висловила застереження щодо 19 пакету санкцій ЄС
Під час засідання послів ЄС Словаччина висловила застереження щодо ухвалення нового пакету санкцій проти Росії. Хоча вони не заблокували процес остаточно, але висловили свої заперечення. Деякі дипломати вважають, що позиція Словаччини була нечіткою та можливо була під впливом тиску у сферах енергетики та автомобільного ринку. Це може бути пов’язано з угорським впливом. Інші держави-члени також висловили свої зауваження щодо пакету санкцій, тому робота над цим питанням продовжується.
-
Угорщина приєдналася до обговорення щодо “стіни дронів” – ЗМІ
Угорщина приєдналася до відеоконференції, яка була присвячена створенню “стіни дронів” на східному кордоні Європейського Союзу. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс організував зустріч на цю тему 26 вересня, на яку запросили представників Угорщини. Угорщина приєдналася до обговорення цього питання на відеоконференції за їх проханням.
-
Україна та ЄС продовжили “транспортний безвіз”
Україна та Європейська комісія продовжили Угоду про лібералізацію вантажних перевезень на 15 місяців до березня 2027 року. Це означає, що українські та європейські перевізники можуть продовжувати здійснювати двосторонні і транзитні перевезення без спеціальних дозволів. Ця угода сприяє зростанню торгівлі між Україною та ЄС автомобільним транспортом, що має позитивний вплив на економіку обох сторін. Країни-члени ЄС підтримали це рішення, а також передбачили адаптацію українського законодавства до європейських стандартів, включаючи впровадження смарт-тахографів для нових вантажівок та підвищення вимог до ділової репутації перевізників.