Комітет постійних представників ЄС на рівні послів затвердив план початку переговорів з Європарламентом щодо створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ця програма передбачає виділення €1,5 млрд на гранти до 2027 року, з них €300 млн піде на підтримку українського оборонного комплексу. EDIP спрямована на підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Програма також сприятиме відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції в європейську базу. ЄС планує інвестувати €1,2 млрд у проекти EDIP та €300 млн через Інструмент підтримки України, зберігаючи сумісність з умовами програми. Це рішення спирається на пропозиції Єврокомісії та стратегію ЄС щодо зміцнення оборонної промисловості після початку війни 2022 року.
Позначка: ЄС
-
Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
Європейська Рада три роки тому ухвалила історичне рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Для цього Україна повинна виконати ряд реформ, серед яких – реформа судової системи, боротьба з корупцією та імплементація антиолігархічного закону. До третьої річниці отримання статусу країни-кандидата Україна зробила багато реформ, таких як створення Національного агентства з питань корупції та Антикорупційного суду, реформи митної служби та податкового законодавства. Очікується, що Україна може стати повноправним членом ЄС до 2030 року. Однак процес вступу може ускладнити Угорщина, яка не підтримує включення України в наступний бюджет ЄС.
-
Дві країни ЄС заблокували пакет санкцій проти Росії
Угорщина та Словаччина вирішили не підтримати план Європейського Союзу щодо нових санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини заявив, що вони це зробили, оскільки ЄС хоче заборонити купівлю російського газу та нафти за низькими цінами. Раніше Єврокомісія запропонувала пакет санкцій, спрямований на доходи Росії від енергоносіїв, банків та військової промисловості. Словаччина також не підтримає ці санкції, якщо Європейський Союз не знайде рішення для проблем, пов’язаних зі зменшенням імпорту російських енергоносіїв. Для ухвалення санкцій потрібна одностайність у ЄС, і питання може бути вирішено на наступному засіданні Європейської Ради в кінці червня.
-
Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії
Європейський Союз готується введенням рекордного пакету санкцій проти Росії через її агресивні дії, включаючи ракетні та дронові удари по цивільних об’єктах. Міністр закордонних справ Франції наголосив на необхідності вжиття суворих заходів проти країни, яка вже третій рік веде “колоніальну кампанію”. Вважається, що ці санкції підсиллять тиск на Путіна та спонукатимуть його до припинення війни в Україні і початку мирних переговорів. ЄС планує ухвалити цей пакет санкцій на наступному засіданні Європейської Ради.
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Глава дипломатичної служби Європейського союзу Кая Каллас повідомила, що ЄС виконав 80% своєї обіцянки поставити українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона зазначила, що ситуація в Україні, де триває війна з Росією, є однією з головних тем на засіданні Ради ЄС. Каллас висловила впевненість у необхідності продовжувати тиск на Росію та підтримувати Україну в боротьбі проти агресії.
-
Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони
Європейський Союз та Канада підписали угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони, що відкриє шлях для співпраці у військових закупівлях. Ця угода дозволить Канаді приєднатися до спільного фонду ЄС для фінансування військових проєктів. Прем’єр-міністр Канади зустрінеться з лідерами Європейської комісії та Європейської ради для обговорення спільних дій у сфері оборони. Це також відкриє можливості для канадських підрядників продавати свою продукцію в рамках проєктів ЄС. НАТО відмовилося обговорювати війну в Україні на саміті, що свідчить про зменшення інтересу США до цієї проблеми.
-
Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС
За даними Євростату, на початку цього року понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах ЄС через російську агресію. Найбільше українських біженців знаходиться в Німеччині, Польщі та Чехії. У січні кількість біженців у ЄС зросла на 25 530 осіб. У більшості цих країн громадяни України складають понад 98% усіх осіб з тимчасовим захистом. Найчастіше статус захисту отримували афганці, венесуельці та українці. Під час першого кварталу 2025 року Євросоюз надав статус захисту 66 315 шукачам притулку. У листопаді 2024 року за кордоном перебували 5,2 млн українських біженців, більшість з яких виїхали через західні кордони. Всесвітній день біженців, який відзначається 20 червня, призначений для привертання уваги до проблеми біженців, які покидають свої домівки через збройні конфлікти та переслідування.
-
Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ
Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати Європейського інвестиційного банку до 100 млрд євро цього року. Ці кошти будуть використані для збільшення фінансування оборонної промисловості ЄС втричі. ЄІБ не може інвестувати у виробництво зброї або боєприпасів, але може надавати кредити для проектів з подвійним призначенням, наприклад, систем GPS або будівництво армійських баз. Крім того, ЄІБ погодив фінансування однієї з таких баз в Литві, де будуть розташовані німецькі війська. Ця рішення прийнято в контексті заклику міністра оборони США до союзників НАТО збільшити витрати на оборону, оскільки США не гарантують безпеку Європи.
-
США та ЄС все більше розходяться у питанні підтримки України
Сенат США вирішив відкласти введення нових санкцій проти Росії щонайменше до липня. Тим часом, Європейський союз розглядає можливість збільшення прибутків від заморожених російських активів з метою підтримки України. Є розбіжності в підходах до вирішення конфлікту в Україні: США хочуть пом’якшити Росію, а ЄС намагається змусити її до миру. Президент США Дональд Трамп не схвалив законопроєкт про санкції через свої внутрішні справи та спроби врегулювання ситуації з Іраном. ЄС розглядає можливість створення нового фонду для збільшення прибутків від заморожених активів РФ з метою підтримки України. Розбіжності між західними країнами відносно вирішення конфлікту в Україні зростають, існують дві протилежні концепції миру: через перемогу або через компроміс.
-
Кремль заявив про “страшний популізм” у Європі
У Європі до влади прийшли політики, які начебто не мають довгострокового плану дій і цим пояснюється їхній “агресивний курс” щодо Росії. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков в інтерв’ю РБК в четвер, 19 червня.
Він вважає, що в європейських країнах “переміг страшний популізм”.
“В результаті цього популізму в більшості європейських країн до влади прийшли малокомпетентні політики, які не мають довгострокового плану дій і не здатні думати за обрій наступних виборів. Вони живуть тільки до наступних виборів. Доля свого народу та країни на кілька наступних десятиліть чи століть – це категорії, якими думають китайці і ми, до речі, – їх не цікавлять”, – заявив Пєсков.
На його думку, політика щодо Росії – “це наслідок таких тектонічних зрушень на європейському континенті”.
Речник Кремля констатував “повну шалену ворожість, заперечення Росії з боку європейців”. Пєсков вважає, що Європа “потрапила в жахливу ситуацію” і тепер платить “величезну економічну ціну”.
На його думку, благополуччя Європи базувалося на “дешевій безпеці від Америки і дешевій енергії від Росії, а зараз це раптом все пропало”.
“Причому якщо безпеку від Америки забрали самі американці, то тут (дешева енергія – ред.) вони самі собі відрізали ногу”, – додав Пєсков і цинічно додав, що “здоровою логікою це пояснити неможливо”.
Раніше Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.