Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас закликала Сербію зробити “стратегічний геополітичний вибір”, заявивши, що майбутнє країни в Європейському Союзі залежить від того, які цінності вона вирішить підтримати. Про це інформує AP у четвер, 22 травня.
Про це Каллас заявила у четвер під час візиту до Белграда, невдовзі після того, як президент Сербії Александар Вучич проігнорував застереження Євросоюзу й відвідав парад 9 травня в Москві, де стояв поруч із главою РФ Володимиром Путіним.
“Сербія стоїть перед стратегічним вибором – де вона хоче бути. Європейське майбутнє Сербії залежить від тих цінностей, які вона обирає”, – наголосила Каллас.
За її словами, вона обговорила з Вучичем його поїздку до Москви.
“Я висловила свою дуже чітку позицію. І справді не розумію, чому потрібно стояти поруч з людиною, яка веде цю жахливу війну в Україні”.
Каллас зазначила, що Вучич надав власне пояснення, і що розмова з ним була “дуже предметною”.
Попри заявлене прагнення до вступу в ЄС, Сербія під керівництвом Вучича зберігає тісні зв’язки з Росією та Китаєм. Белград не приєднався до санкцій проти РФ, продовжує імпортувати російські енергоносії та не підтримує більшість заяв ЄС, що засуджують вторгнення в Україну.
Сам Вучич пояснив свою участь у московському параді “збереженням традиційних дружніх зв’язків” з Росією, зокрема – культурних і релігійних.
Разом із тим, у самій Сербії вже пів року тривають масштабні антикорупційні протести, які посилилися після трагедії на залізничній станції, що забрала життя 16 осіб. Багато сербів звинувачують у цьому корупцію при будівництві інфраструктури.
Каллас наголосила, що хоч політичне керівництво Сербії і надалі декларує бажання вступити до ЄС, реальні кроки з реформ мають підтвердити цю риторику.
Позначка: ЄС
-
Каллас закликала Сербію зробити “стратегічний вибір” між Заходом і Сходом
-
В ЄС запровадять мита до 100% на добрива з Росії та Білорусі
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано. -
Київ пропонує ЄС план посилення санкцій проти РФ
Україна пропонує Євросоюзу ухвалити нові масштабні заходи для ізоляції Росії. Відповідні пропозиції будуть представлені ЄС вже наступного тижня. Про це у середу, 21 травня, повідомило агентство Reuters із посиланням на неопублікований документ.
За даними видання, у документі Київ закликає ЄС вжити радикальніших заходів для ізоляції Москви – зокрема, дозволити конфіскацію активів підсанкційних осіб із передачею їх Україні, а також запровадити санкції проти окремих покупців російської нафти. Це може включати навіть вторинні санкції – наприклад, щодо компаній з Індії чи Китаю, які імпортують російську нафту.
Київ також наполягає на зміні механізму ухвалення санкцій у межах ЄС – замість одностайного голосування пропонується впровадити систему ухвалення рішень більшістю голосів, щоб окремі країни не могли блокувати санкційні ініціативи.
Агентство нагадує, що документ готується на тлі зниження тиску на Росію з боку США. Нагадаємо, 19 травня Трамп провів телефонні розмови з Путіним і президентом України Володимиром Зеленським. Після цього американський лідер не оголосив санкції проти РФ, як це очікувалося, натомість заявив, що Росія та Україна мають негайно розпочати переговори про припинення вогню та завершення війни. Також Трамп зазначив, що його розмова з Путіним пройшла “дуже добре”.
На тлі нерішучості США, Євросоюз схвалив 17 пакет санкційних обмежень проти Росії. Пакет спрямований проти майже 200 кораблів “тіньового флоту” Москви. А Велика Британія оголосила про 100 нових санкцій проти Росії – обмеження застосовані до військового, енергетичного та фінансового секторів країни.