З 2 серпня в Європейському Союзі набули чинності нові обов’язкові правила для провайдерів загального штучного інтелекту (GPAI). Ці вимоги спрямовані на забезпечення прозорості, безпеки та відповідальності. Розробники моделей штучного інтелекту повинні надавати інформацію про навчальні дані, дотримуватися авторського права та відповідально підходити до розробки та запуску продуктів ШІ. Додаткові вимоги передбачені для потужних моделей з системним ризиком, які повинні інформувати Європейську комісію та гарантувати безпеку моделей. Це перший етап впровадження європейського закону AI Act, який розділяє ШІ-системи за рівнем ризику та встановлює суворі вимоги до високоризикових продуктів, зокрема в областях охорони здоров’я, правосуддя та критичної інфраструктури. Закон також передбачає обов’язкову реєстрацію моделей з високим впливом на громадськість, які можуть створювати дезінформацію або порушувати права людини. Регламент повністю набуде чинності до 2026 року, але перші вимоги з прозорості вже стали обов’язковими для компаній, які працюють з ШІ в ЄС.
Позначка: ЄС
-
Дипломатка ЄС розповіла, як вдалося повернути незалежність НАБУ та САП
Повернення незалежності НАБУ і САП стало можливим завдяки дії трьох факторів – активності громадян, складним закулісним переговорам і здатності лідерів вислуховувати критику. Цю інформацію оприлюднила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй сторінці у Facebook. Вона підкреслила, що не все можна побачити публічно, і не про все можна говорити зараз. Посол подякувала президенту Зеленському та усім політичним силам у парламенті за підтримку закону, який відновив незалежність НАБУ та САП. Голова Євросоюзу підкреслила, що це лише початок, а подорож ще триває. Важливою була також підтримка західних партнерів України. Нагадаю, що раніше Верховна Рада прийняла закон, що обмежував незалежність НАБУ та САП, але пізніше цей закон було скасовано під тиском громадськості та міжнародних партнерів.
-
Іспанія почне виробляти компоненти ЗРК Patriot – ЗМІ
Американська компанія Raytheon планує укласти угоду з міністерством оборони Іспанії щодо виробництва компонентів для зенітного ракетного комплексу Patriot. Ця угода дозволить Іспанії збільшити свій внесок у програму виробництва ракет Patriot. Міністерство оборони Іспанії вже шукає партнерів для спільного виробництва. Ця угода має велике значення для обох сторін – вона відповідає угоді між ЄС та США і дозволить створити нові робочі місця. Наразі не відомо, хто саме стане партнером Іспанії в цьому проекті.
-
Фон дер Ляєн назвала головну вимогу до України
Україна для вступу до Євросоюзу має продовжувати реформи у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X в четвер, 31 липня.
Вона відреагувала на підписання закону про незалежність НАБУ і САП президентом України Володимиром Зеленським і назвала це “позитивним кроком”.
“Реформа верховенства права та боротьба з корупцією в Україні мають тривати. Вони залишаються ключовими для просування України європейським шляхом. ЄС продовжить підтримувати ці зусилля”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні і обмежила незалежність НАБУ та САП. Це спровокувало акції протесту у Києві та інших містах України. Спочатку люди вимагали ветувати закон, а потім – скасувати.
Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
А сьогодні Верховна Рада підтримала президентський законопроєкт №13533 про відновлення незалежності НАБУ і САП. Сьогодні ж глава держави підписав документ. -
Виробникам фальшивих пестицидів CORAGEN повідомили про підозру
Організаторам схеми масштабного виробництва фальсифікованих пестицидів під маркою CORAGEN, яке діяло в Україні й постачало контрафакт до країн ЄС, повідомили про підозру. Про це інформує Офіс генпрокурора у четвер, 31 липня.
-
Якщо війна з РФ: НАТО не перекине швидко війська – аналітики
У Європейському Союзі вже визнають, що наявна залізнична інфраструктура неспроможна забезпечити швидке перевезення великої кількості бронетехніки у разі російської агресії. Про це 30 липня повідомляє військово-аналітичний портал Defense Express.
Аналітики зазначають, що ситуація є справді критичною. Хоча цивільна транспортна інфраструктура в Європі загалом добре розвинена, її ефективність для військових потреб обмежують проблемні зони, зокрема мости й тунелі, які не пристосовані для транспортування важкої або великогабаритної техніки. До того ж, стратегічні маршрути можуть бути легко заблоковані ударами далекобійних систем ураження.
Автомобільне сполучення також не вирішує цю проблему. Теоретично техніку можна перевозити вантажівками з тралами, однак цей спосіб є надто повільним і дорогим, потребуючи величезної кількості ресурсів.
Повітряний транспорт не менш складний варіант. У Європі бракує важких військово-транспортних літаків, спроможних перевозити танки. До таких належать британські C-17 Globemaster III (в наявності лише 8 одиниць) і українські Ан-124 Руслан, яких ще менше. Американські ресурси могли б допомогти, але очікується, що США будуть використовувати їх для власного розгортання військ.
Морські перевезення вантажними суднами або десантними кораблями пропонують відносно кращу альтернативу, але і цей спосіб є доволі повільним, вказують фахівці.
Загальна низька швидкість розгортання сил НАТО на східному фланзі ставить країни Альянсу, особливо Балтійські держави, під значну загрозу у випадку агресії з боку Росії. Це може дати РФ стратегічну перевагу, дозволяючи їй скористатися часом для швидкого просування територіями НАТО. Тому наразі Європа має не тільки нарощувати військовий потенціал, як це робить Німеччина, а й суттєво модернізувати транспортну інфраструктуру.
Щодо можливих сценаріїв війни між Росією і НАТО з’являється все більше тривожних прогнозів. У липні головнокомандувач військ США і НАТО в Європі генерал Алексус Грінкевич заявив, що Китай і Росія можуть одночасно здійснити удари по Тайваню і Європі вже у 2027 році.
Нагадаємо, російська влада мілітаризує суспільство РФ для виправдання вторгнення в Україну та ймовірно налаштовуючи його до можливого майбутнього затяжного конфлікту з НАТО.
-
У США розробили нову схему озброєння України – WSJ
У США запропонували новий механізм постачання зброї Україні, що залучає фінансування від європейських союзників. Законопроєкт передбачає створення фонду при Міністерстві фінансів США для прийому грошей від союзників. Про це у середу, 30 липня, повідомляє The Wall Street Journal.
Так, сенатори-республіканці Роджер Вікер та Джим Ріш представили законопроєкт Peace Act, що передбачає створення спеціального фонду на базі Міністерства фінансів США. До цього фонду планується залучати кошти від союзників, насамперед європейських, для фінансування постачання американської зброї.
Ціль нової ініціативи – забезпечити можливість США продовжувати передачу зброї Україні, використовуючи гроші, зібрані фондом, для замовлення військової продукції у підрядників і поповнення власних запасів. Очікується, що основними донорами фонду стануть Німеччина та Британія, а річний обсяг фінансування може сягати від 5 до 8 мільярдів доларів.
Сенатор Вікер зазначив, що Peace Act забезпечить швидше й ефективніше постачання військової допомоги Україні, а також зміцнить безпеку США і НАТО перед загрозою з боку Росії. Законопроєкт отримав позитивне сприйняття у Білому домі під час попередніх обговорень.
Планується, що документ буде внесений на голосування до кінця 2025 року як частина щорічного оборонного законопроєкту, який готує Комітет Сенату з питань збройних сил під керівництвом Вікера.
Раніше повідомлялося, що США та ЄС уклали угоду про купівлю зброї, частину якої дадуть Україні.
Як відомо, 23 липня США схвалили продаж Україні двох пакетів військової допомоги на 322 мільйони доларів.
Раніше ЗМІ писали, що Сполучені Штати Америки ведуть перемови з кількома країнами стосовно передачі систем ППО Patriot для України. -
Нові правила в’їзду та виїзду з ЄС запрацюють у жовтні
Запуск нової системи в’їзду та виїзду (EES) в ЄС запрацює з 12 жовтня 2025 року. Прикордонні органи будуть поступово реєструвати дані громадян третіх країн, які перетинають кордони. Про це повідомляє Європейська комісія.
“З 12 жовтня держави-члени почнуть поступово впроваджувати EES протягом шести місяців… Наприкінці цього періоду EES буде повністю впроваджена на всіх пунктах перетину кордону”, – мовиться в повідомленні.
Система буде збирати біометричні дані, такі як відбитки пальців, зображення обличчя та іншу інформацію про подорож, поступово замінюючи нинішню систему проставлення штампів у паспортах.
“EES сприятиме запобіганню нелегальній міграції та захисту безпеки європейських громадян. Крім того, завдяки ширшому використанню автоматизованих прикордонних перевірок подорожі стануть більш зручними та безпечними для всіх. Нова система відповідає найвищим стандартам захисту даних та конфіденційності, забезпечуючи захист та безпеку персональних даних мандрівників”, – додали в ЄК. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Україна втратить купу грошей через нову торгову угоду з ЄС
Україна втратить 700 млн дол. цього року через припинення торгових преференцій з ЄС. Що можна зробити, аби покращити торгівлю? Україна зазнає великих збитків Попри те, що нові торгові правила з боку ЄС щодо України не є настільки поганими для нашої країни, як побоювались експерти, Україна все ж таки втратить величезні кошти через скасування торгового безвізу.
-
Зеленський пообіцяв виконати зобовʼязання перед ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністером Данії Метте Фредеріксен і обговорив з нею європейську інтеграцію України. Про це він повідомив у Телеграм у вівторок, 29 липня.
“Звісно, ми говорили про європейську інтеграцію України, про відкриття першого переговорного кластера. Зараз Данія головує в Раді ЄС. Нам потрібно максимально використати цей час, щоб реалізувати всі необхідні рішення”, – написав глава дердави.
Зеленський запевнив, що зі свого боку Україна “робить усе, щоб виконувати зобовʼязання перед ЄС”.
“Президентський законопроєкт, який гарантує незалежність антикорупційних органів, уже зареєстровано у Верховній Раді. Вдячний Данії за його підтримку. Ми погодилися, що парламент має проголосувати за цей законопроєкт невідкладно, уже цього тижня”, – нагадав президент.
Також лідери узгодили двосторонні контакти і в межах ширших міжнародних форматів.