Кілька країн Європейського Союзу, зокрема Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія, висловили своє незадоволення новою торгівельною угодою між ЄС та Україною. Вони стверджують, що угода не враховує інтереси європейських фермерів і вимагають перегляду угоди. Країни вимагають повернути квоти на українську агропродукцію на попередній рівень до кризи з Росією, а також встановити санітарні та екологічні стандарти для українських виробників, що відповідають європейським нормам. Країни також вимагають встановлення мінімальних цін на продукцію з України, щоб боротися з недобросовісною конкуренцією.
Позначка: ЄС
-
В ЄС відреагували на “50 днів” від Трампа
Кая Каллас, глава дипломатії Євросоюзу, висловила своє ставлення до відстрочки у 50 днів перед запровадженням американських санкцій проти Росії. Вона вважає, що цей термін дуже довгий, оскільки Росія продовжує вбивати цивільних людей. Каллас також відзначила позитивну позицію президента Трампа стосовно Росії, хоча вважає, що відстрочка занадто довга. Трамп у свою чергу пообіцяв ввести суворі тарифи проти Росії, якщо за 50 днів не буде досягнуто угоди про мир в Україні. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також заявив про надходження великої кількості військової техніки до України за новою схемою постачання.
-
Нові тарифи Трампа анулюють взаємну торгівлю – єврокомісар
Єврокомісар з питань торгівлі та економічної безпеки Марош Шефчович заявив, що якщо президент США Дональд Трамп введе тарифи у 30% на європейський імпорт, то торгівля між ЄС і США стане “практично неможливою”. Такі мита майже заборонять торгівлю між обома сторонами, яка щоденно оцінюється в більше ніж 4,4 млрд євро. Євросоюз відклав запровадження контртарифів на американські товари, але міністри розглядають можливість розширення пакету санкцій до 72 мільярдів євро. Позиції щодо контртарифів в ЄС різняться, з Франції вимагають жорсткої відповіді, тоді як Італія та країни Східної Європи закликають утриматися від ескалації конфлікту. Трамп загрожував ввести 30% мита на європейський та мексиканський імпорт з 1 серпня, що спровокувало критику від президента Франції та інших країн.
-
Уряд ФРН: США продадуть Європі більше двох систем Patriot для України
Уряд Німеччини оголосив, що США можуть продати Україні більше двох систем Patriot через європейських партнерів. Вони почали переговори щодо кількості та фінансування систем. Спочатку канцлер Німеччини просив дві системи, але потім кількість збільшилася. Німеччина готова оплатити дві системи, а інші європейські країни також можуть долучитися до фінансування. Міністр оборони Німеччини підтвердив позитивні сигнали щодо систем Patriot від американських партнерів. Україна раніше звернулася до США з проханням про ці системи, і зараз розглядається можливість передачі Україні додаткових систем протиракетної оборони Patriot.
-
В Іспанії затримали сина топ-чиновника Ростеха за відмивання грошей
У Іспанії затримали Дмитра Артякова, сина віце-президента держкорпорації Ростех та екс-губернатора Самарської області, підозрюваного у відмиванні мільйонів євро через угоди з нерухомістю на північному сході країни. Його затримали в Іспанії в рамках розслідування, яке веде місцева Антикорупційна прокуратура. Артякову дозволено перебувати в Іспанії через відсутність санкцій Євросоюзу проти нього. За даними слідства, він придбав вісім об’єктів нерухомості в Іспанії за кошти, які можуть бути пов’язані зі “пральнею” грошей через офшори. Ділянки нерухомості спочатку купила його бабуся, а потім перепродала їх онукові. Іспанська влада розглядає цю справу як частину масштабної схеми відмивання коштів.
-
У ЄС близькі до погодження 18 пакету санкцій – ЗМІ
Представники країн Європейського союзу наближаються до узгодження нового пакету санкцій проти Росії, який передбачає зниження ціни на російську нафту. За інформацією Reuters, усі складові пакета вже погоджені, однак одна країна ЄС ще має технічні застереження. Очікується, що угода буде досягнута до понеділка перед зустріччю міністрів закордонних справ у Брюсселі. Пакет санкцій також передбачає введення динамічного механізму ціноутворення для обмеження цін на російську нафту. Відповідно до цього механізму, ціна на нафту буде коливатися на рівні 15% нижче від ринкової ціни. Словаччина, яка вимагала додаткових запевнень, також погодилася на нові заходи, але очікує гарантій щодо поступового зменшення поставок російського газу. Раніше Європейський союз розглядав введення нових санкцій проти Росії, в тому числі прив’язку ціни на нафту до світових ринкових цін. Росія отримала найнижчі доходи від продажу нафти з початку конфлікту.
-
ЄС готує відповідь на 30% мита Трампа – ЗМІ
Європейські лідери та представники промисловості різко зреагували на заяву президента США Дональда Трампа щодо підвищення з 1 серпня тарифів на імпорт товарів з ЄС до 30%. Це суттєво більше за чинний базовий збір у 10%. Про це повідомляє AP у неділю, 13 липня.
За даними видання, рішення викликало обурення в європейських столицях. Дипломати країн ЄС планують провести термінову зустріч у неділю для обговорення відповіді Брюсселя.
Голова комітету Європарламенту з питань торгівлі Бернд Ланге заявив рішення Вашингтона “ляпасом”. Він додав, що контрзаходи мають набути чинності вже у понеділок.
Президент Франції Емманюель Макрон закликав Єврокомісію “рішуче захищати інтереси ЄС”, якщо до 1 серпня не буде досягнуто домовленостей.
Прем’єр Іспанії Педро Санчес наголосив на силі єдиного ринку.
Водночас італійська прем’єрка Джорджія Мелоні висловила сподівання на уникнення ескалації.
Натомість Угорщина розкритикувала позицію Брюсселя, вважаючи, що після повернення Трампа тарифи слід було знизити.
Своєю чергою, представники європейської промисловості попередили про серйозні наслідки рішення США. Федерація німецької промисловості (BDI) назвала заяву Трампа “тривожним дзвінком” і закликала до негайного вирішення ситуації, щоб уникнути подальшої ескалації. За офіційними даними, німецький експорт до США вже впав до найнижчого рівня з березня 2022 року.
Як повідомлялося, Трамп у суботу оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня. -
Трамп анонсував 30% мита для ЄС і Мексики
Президент США Дональд Трамп у суботу, 12 липня, оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня, якщо не буде досягнуто нових торговельних домовленостей. Про це повідомляє Bloomberg.
ЄС, як зазначається, сподівався укласти попередню угоду зі США, щоб уникнути мит, однак заяви Трампа зменшили шанси на досягнення компромісу.
“Європейський Союз дозволить повний, відкритий доступ до ринку для Сполучених Штатів”, – наголосив Трамп у зверненні.
У листі до президентки Мексики Клаудії Шейнбаум Трамп подякував за допомогу у забезпеченні безпеки кордону, однак заявив, що цього недостатньо.
“Мексика досі не зупинила картелі, які намагаються перетворити всю Північну Америку на майданчик для торгівлі наркотиками. Очевидно, я не можу допустити цього”, – написав він. -
ЄС пропонує новий формат санкцій проти Росії – ЗМІ
Європейський союз може прив’язати так звану стелю ціни на російську нафту до ринкових цін у світі. Такий варіант розглядається в межах підготовки 18-го пакету санкцій. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg з посиланням на поінформованих співрозмовників.
Пропозиція передбачає встановлення плаваючої стелі, яка буде на 15% нижчою від ринкової ціни і буде переглядатися що три місяці. Але першим етапом на цьому шляху має стати зниження стелі з нинішніх 60 до 50 доларів за барель.
Ідеї зниження стелі ціни на російську нафту дотепер опиралися Греція, Мальта та Кіпр, економіка яких в значній мірі залежить від послуг морських перевезень, але до нової пропозиції “вони відкриті”.
Стелю ціни на російську нафту раніше неодноразово критикували за те, що цей вид санкцій фактично не виконується на практиці. Однак на базі цієї норми Європа запровадила додаткові санкції проти російської інфраструктури нафтового експорту.
За словами інсайдерів, нова плаваюча стеля ціни на російську нафту ще не узгоджена остаточно. Однак її розглядають як частину 18-го пакету санкцій ЄС, який наразі блокує Словаччина. Уряд Роберта Фіцо вимагає повернути їм російський газ, або компенсувати його втрату.
Майбутній рівень цінової стелі на російську нафту в значній мірі залежатииме від позиції США. Дональд Трамп досі не виявляв бажання обмежувати здатність РФ фінансувати свою загарбницьку війну в Україні. -
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва