Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив після зустрічі з главою європейської дипломатії Каєю Каллас, що Україна очікує від Євросоюзу посилення санкційного тиску на Росію. Вони обговорили наступні кроки ЄС у цьому питанні, сподіваючись, що санкції будуть дійсно ефективними. Сибіга також висловив підтримку України у її прагненні до вступу до ЄС, підкресливши, що країна виконала всі необхідні вимоги. Він також подякував Євросоюзу за підтримку в сфері оборони і висловив вдячність Каллас за лідерство у цьому питанні.
Позначка: ЄС
-
Угоду про спецтрибунал для РФ підпишуть 25 червня – нардеп
Україна та Рада Європи підпишуть угоду про створення спецтрибуналу для розгляду злочинів агресії, які були скоєні Росією проти України. Цю новину оголосила член постійної делегації Верховної Ради в Парламентській асамблеї Ради Європи Євгенія Кравчук. Угода буде підписана на позачерговому засіданні Комітету міністрів Ради Європи 24 червня. За словами Кравчук, це важливий крок у напрямку притягнення Росії до відповідальності за свої дії.
-
Посли ЄС підтримали €300 млн для української оборонки
Комітет постійних представників ЄС на рівні послів затвердив план початку переговорів з Європарламентом щодо створення Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Ця програма передбачає виділення €1,5 млрд на гранти до 2027 року, з них €300 млн піде на підтримку українського оборонного комплексу. EDIP спрямована на підвищення готовності оборонної промисловості ЄС, розвиток європейської оборонно-технологічної та промислової бази, прискорення виробництва та зміцнення ланцюжків поставок. Програма також сприятиме відновленню та модернізації української оборонної індустрії та її інтеграції в європейську базу. ЄС планує інвестувати €1,2 млрд у проекти EDIP та €300 млн через Інструмент підтримки України, зберігаючи сумісність з умовами програми. Це рішення спирається на пропозиції Єврокомісії та стратегію ЄС щодо зміцнення оборонної промисловості після початку війни 2022 року.
-
Що вже виконала Україна, аби стати членом ЄС, що ще треба зробити
Європейська Рада три роки тому ухвалила історичне рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Для цього Україна повинна виконати ряд реформ, серед яких – реформа судової системи, боротьба з корупцією та імплементація антиолігархічного закону. До третьої річниці отримання статусу країни-кандидата Україна зробила багато реформ, таких як створення Національного агентства з питань корупції та Антикорупційного суду, реформи митної служби та податкового законодавства. Очікується, що Україна може стати повноправним членом ЄС до 2030 року. Однак процес вступу може ускладнити Угорщина, яка не підтримує включення України в наступний бюджет ЄС.
-
Дві країни ЄС заблокували пакет санкцій проти Росії
Угорщина та Словаччина вирішили не підтримати план Європейського Союзу щодо нових санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ Угорщини заявив, що вони це зробили, оскільки ЄС хоче заборонити купівлю російського газу та нафти за низькими цінами. Раніше Єврокомісія запропонувала пакет санкцій, спрямований на доходи Росії від енергоносіїв, банків та військової промисловості. Словаччина також не підтримає ці санкції, якщо Європейський Союз не знайде рішення для проблем, пов’язаних зі зменшенням імпорту російських енергоносіїв. Для ухвалення санкцій потрібна одностайність у ЄС, і питання може бути вирішено на наступному засіданні Європейської Ради в кінці червня.
-
Євросоюз готує “потужні” санкції проти Росії
Європейський Союз готується введенням рекордного пакету санкцій проти Росії через її агресивні дії, включаючи ракетні та дронові удари по цивільних об’єктах. Міністр закордонних справ Франції наголосив на необхідності вжиття суворих заходів проти країни, яка вже третій рік веде “колоніальну кампанію”. Вважається, що ці санкції підсиллять тиск на Путіна та спонукатимуть його до припинення війни в Україні і початку мирних переговорів. ЄС планує ухвалити цей пакет санкцій на наступному засіданні Європейської Ради.
-
В ЄС заявили про майже повне постачання обіцяних снарядів
Глава дипломатичної служби Європейського союзу Кая Каллас повідомила, що ЄС виконав 80% своєї обіцянки поставити українським військовим два мільйона снарядів до 2025 року. Вона зазначила, що ситуація в Україні, де триває війна з Росією, є однією з головних тем на засіданні Ради ЄС. Каллас висловила впевненість у необхідності продовжувати тиск на Росію та підтримувати Україну в боротьбі проти агресії.
-
Канада і ЄС без Трампа готують договір з оборони
Європейський Союз та Канада підписали угоду про партнерство в галузі безпеки та оборони, що відкриє шлях для співпраці у військових закупівлях. Ця угода дозволить Канаді приєднатися до спільного фонду ЄС для фінансування військових проєктів. Прем’єр-міністр Канади зустрінеться з лідерами Європейської комісії та Європейської ради для обговорення спільних дій у сфері оборони. Це також відкриє можливості для канадських підрядників продавати свою продукцію в рамках проєктів ЄС. НАТО відмовилося обговорювати війну в Україні на саміті, що свідчить про зменшення інтересу США до цієї проблеми.
-
Відомо, скільки біженців з України живе в країнах ЄС
За даними Євростату, на початку цього року понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у країнах ЄС через російську агресію. Найбільше українських біженців знаходиться в Німеччині, Польщі та Чехії. У січні кількість біженців у ЄС зросла на 25 530 осіб. У більшості цих країн громадяни України складають понад 98% усіх осіб з тимчасовим захистом. Найчастіше статус захисту отримували афганці, венесуельці та українці. Під час першого кварталу 2025 року Євросоюз надав статус захисту 66 315 шукачам притулку. У листопаді 2024 року за кордоном перебували 5,2 млн українських біженців, більшість з яких виїхали через західні кордони. Всесвітній день біженців, який відзначається 20 червня, призначений для привертання уваги до проблеми біженців, які покидають свої домівки через збройні конфлікти та переслідування.
-
Країни ЄС домовилися збільшити витрати на оборону – ЗМІ
Країни Європейського союзу домовилися збільшити річні витрати Європейського інвестиційного банку до 100 млрд євро цього року. Ці кошти будуть використані для збільшення фінансування оборонної промисловості ЄС втричі. ЄІБ не може інвестувати у виробництво зброї або боєприпасів, але може надавати кредити для проектів з подвійним призначенням, наприклад, систем GPS або будівництво армійських баз. Крім того, ЄІБ погодив фінансування однієї з таких баз в Литві, де будуть розташовані німецькі війська. Ця рішення прийнято в контексті заклику міністра оборони США до союзників НАТО збільшити витрати на оборону, оскільки США не гарантують безпеку Європи.