Директорка Нацрозвідки США Тулсі Ґаббард назвала брехнею та пропагандою публікацію Reuters, в якій із посиланням на дані її відомства стверджувалося, що російський диктатор Володимир Путін хоче “захопити всю Україну та частину Європи”. Про це Ґаббард у суботу, 20 грудня, написала у соцмережі Х.
Вона звинуватила видання у розповсюдженні хибного наративу для блокування мирних ініціатив президента США Дональда Трампа.
“Небезпечним чином ви просуваєте цей хибний наратив, щоб заблокувати мирні зусилля президента Трампа, і розпалюєте істерію та страх серед людей, щоб змусити їх підтримати ескалацію війни, чого насправді хочуть НАТО та ЄС, щоб безпосередньо втягнути збройні сили США у війну з Росією”, – написала Ґаббард.
За її словами, розвідка США, спираючись на свої дані, поінформувала політиків – Росія прагне уникнути більшої війни з НАТО. Про це розвідка повідомила і члену HPSCI від Демократичної партії Майку Куіглі, якого цитував Reuters у статті про плани Путіна нібито захопити всю Україну та частину Європи.
Тулсі Ґаббард також стверджує, знову ж таки опираючись на аналітичні дані розвідки США: Росія не має можливостей для завоювання та окупації всієї України, не кажучи вже про Європу.
Позначка: ЄС
-
У Нацрозвідці США заперечили дані ЗМІ про плани Путіна щодо Європи
-
Лондон передумав передавати Києву активи РФ
Уряд Великої Британії не буде використовувати 8 млрд фунтів стерлінгів заморожених активів РФ, що зберігаються в британських банках, на підтримку України. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомляє Financial Times.
Таке рішення послідувало після того, як вранці в п’ятницю провалилася аналогічна пропозиція ЄС. Тож у п’ятницю британські офіційні особи заявили, що Лондон не буде в односторонньому порядку використовувати заморожені активи РФ для допомоги Україні, оскільки планував зробити це лише в тісній співпраці з Австралією, Канадою та ЄС.
‘Ми не будемо рухатися вперед без міжнародних партнерів. (Велика Британія – ред.) продовжить тісно співпрацювати з G7 і ЄС з питань фінансування України”, – сказав представник уряду.
Водночас глава Мінфіну Британії Рейчел Різа додала, що країна буде “в терміновому порядку” співпрацювати з партнерами, щоб забезпечити Києву необхідне фінансування. За її словами, підтримка України з боку Великої Британії залишається “непохитною”.
Також у п’ятницю офіційні особи Великої Британії заявили, що уряд “перепрофілює” гарантії на суму 2 млрд доларів для кредитування Світового банку, продовживши наявні зобов’язання до 2026 року для “невідкладних фінансових потреб” України. -
Гроші будуть. ЄС знайшов 90 млрд для України
Лідери країн ЄС після 15-годинних переговорів знайшли формулу, яка дозволить надати Україні фінансову допомогу. Саміт Європейського Союзу затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро. Рішення ухвалили після того, як ЄС відмовився від варіанту “репараційного кредиту”, який довго обговорювали раніше.
Кредит, але не кредит
“Ми домовилися. Затверджено рішення надати Україні підтримку в розмірі 90 мільярдів євро на 2026-27 роки. Ми взяли зобов’язання і виконали його”, – заявив президент Євроради Антоніу Кошта.
Фрідріх Мерц уточнив, що кошти підуть також на військові потреби Києва.
“Цих коштів достатньо для покриття військових і бюджетних потреб України на найближчі два роки. Це вирішальний сигнал для завершення війни, оскільки Путін піде на поступки лише тоді, коли зрозуміє, що його війна не принесе йому вигоди”, – заявив німецький канцлер.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн наполягає, що кредит для України від ЄС у розмірі 90 млрд євро прив’язаний до майбутніх репарацій від російського агресора.
Президент Єврокомісії підкреслила, що цей кредит, наданий на безвідсотковій основі, не стане тягарем для бюджету України. “Україна має погасити цей кредит лише тоді, коли отримає репарації”, – заявила вона, пояснивши, що це рішення стало виходом зі складних дискусій про шляхи допомоги Україні.
Прем’єр Данії Метте Фредеріксен, яка головує в Раді ЄС у цьому півріччі, підтвердила це. “Україна не повинна платити, поки Росія не сплатить їй військові репарації”, – зазначила Фредеріксен.
Урсула фон дер Ляйєн підкреслила, що це фінансування закриє ключові потреби України на 2026-27 роки. “Фінансова допомога Україні після 2027 року стане частиною рішення щодо наступного багаторічного бюджету ЄС”, – пояснила вона.
Реакція
Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського союзу за рішення про фінансову підтримку України на 2026–2027 роки.
“Це значна підтримка, яка справді зміцнює нашу стійкість”, – заявив Зеленський. Він також підкреслив важливість того, що російські активи залишаються замороженими і що Україна отримала гарантію фінансової безпеки на найближчі роки.
“Для нас на сьогодні це важлива перемога… У будь-якому разі ця сума прив’язана до репарацій від Росії. Це важливі кроки: те, що європейські лідери знайшли такий формат, і те, що наша команда попрацювала з Європою над позитивним рішенням – для нас це посилення”, – сказав президент України.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вважає, що рішення Європейського Союзу про спільне запозичення для України на суму 90 млрд євро – це сильний політичний сигнал.
Де Вевер підкреслив, що підтримка України – це не благодійність, а найважливіша інвестиція, яку можна зробити у власну безпеку.
“Ніколи не було жодних суперечок про те, чи будемо ми допомагати. Єдине питання полягало в тому, як саме ми маємо допомагати”, – сказав він.
“Я вважаю, що Україна перемогла. Вона отримала термінове, передбачуване і надійне фінансування, яке їй потрібно на найближчі два роки. Це не крихка конструкція. Це стабільне, юридично міцне і фінансово надійне європейське рішення”, – підкреслив він.
Також Де Вевер зазначив, що заморожені активи РФ “залишаться глобалізованими і врешті-решт будуть використані для відшкодування збитків, які Росія завдала своєю необґрунтованою і несправедливою війною проти України”.
“Я вважаю, що Європа перемогла, і фінансова стабільність, безумовно, перемогла. Ми уникнули хаосу. Ми уникнули розколу. Єдність європейських держав сьогодні означає, що Європа залишається важливим гравцем на геополітичній арені”, – вважає він. -
Сікорський “нагородив” Орбана орденом Леніна
Віцепрем’єр і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський іронічно відреагував на допис прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, в якому той заявив, що нібито відверненув “негайну загрозу війни”, заблокувавши передачу Україні заморожених активів РФ. Сікорський у коментарі до допису Орбана у соцмережі Х прикріпив фото ордену Леніна.
Орбан у своєму дописі заявляв, що через те, що лідери країн ЄС ще не змогли домовитися про репараційний кредит для України з коштів, заморожених у Росії, вдалося уникнути “оголошення війни” Росії.
“Ми не дозволили Європі оголосити війну РФ, використовуючи російські активи. Цей план втягнув би Європу у війну та наклав би фінансовий тягар розміром 1000 мільярдів форинтів на Угорщину. Нам вдалося захистити угорські родини від цього”, – сказав він.
При цьому він розкритикував рішення ЄС надати Україні кредит у 90 млрд євро на наступні два роки.
“24 держави-члени вирішили надати Україні військовий кредит на наступні два роки. Якщо Україна не зможе повернути кредит, ці європейські країни повинні будуть покрити його виплати”, – додав Орбан.
Він констатував, що Угорщина, Словаччина та Чехія вирішили не доєднуватися до цього процесу.
“Погана новина полягає в тому, що підготовка до війни у Брюсселі явно триває. Угорщина залишається голосом миру в Європі та не дозволить використати гроші угорських платників податків для фінансування України. Тільки уряд патріотів може гарантувати мир та забезпечити, щоб угорські кошти не прямували до України”, – зазначив угорський прем’єр.
У відповідь Сікорський написав: “Вітаю”, додавши фотографію ордена Леніна.Congratulations. pic.twitter.com/Dh4hrlI6h3 — Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) December 19, 2025
-
Допомога Києву: ЄС схвалив виняток для трьох країн
Угорщина, Словаччина та Чехія не матимуть фінансових зобов’язань в рамках рішення про 90 млрд євро фінансової підтримки ЄС Україні у 2026-2027 роках. Про це йдеться у висновках Європейської ради, пише Європейська правда.
Зазначається, що завдяки посиленій співпраці щодо інструменту, заснованого на статті 212 Договору про функціонування Європейського Союзу, “будь-яка мобілізація ресурсів бюджету Союзу як гарантії для цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов’язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини”.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що позика надається на безвідсотковій основі та не стане тягарем для бюджету України, й країна має погасити її лише тоді, коли отримає репарації. від Росії.
-
Зеленський відреагував на фінансову допомогу ЄС
Президент Володимир Зеленський подякував лідерам Європейського Союзу за рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 млрд євро на період 2026-2027 років. Про це глава держави написав у Telegram у п’ятницю, 19 грудня. “Дякую всім лідерам Європейського Союзу за рішення Європейської ради щодо фінансової підтримки України на 90 млрд євро у 2026-2027 роках. Це значна підтримка, яка справді посилює нашу стійкість”, – заявив президент. Зеленський додав, що важливо, що російські активи залишаються знерухомленими і що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки. “Дякую за результат і єдність. Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту”, – наголосив глава держави.
-
Саміт: ЄС готовий зробити внесок у гарантії Києву
У висновках, ухвалених за результатами засідання Європейської ради, зазначається, що ЄС та його держави-члени готові надавати надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих у співпраці зі Сполученими Штатами. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомляє Інтерфакс.
Ця допомога включатиме підтримку України у стримуванні агресії та забезпеченні її здатності ефективно оборонятися.
“ЄС та держави-члени готові зробити свій внесок у надійні та достовірні гарантії безпеки для України, зокрема через Коаліцію охочих та у співпраці зі Сполученими Штатами. Це включатиме підтримку здатності України стримувати агресію та ефективно захищатися. Внесок Європейського Союзу та держав-членів базуватиметься на їхніх відповідних компетенціях та можливостях і відповідатиме міжнародному праву”, – йдеться у висновках, ухвалених за результатами засідання Європейської ради.
Учасники саміту також акцентували на необхідності забезпечення України бюджетними та військовими ресурсами, які дозволять їй продовжувати використання свого права на самооборону, протидію російській агресії та її стримування в довгостроковій перспективі.
“Згадуючи зобов’язання від жовтня 2025 року щодо задоволення нагальних фінансових потреб України на 2026-2027 роки, зокрема щодо її військових та оборонних зусиль, Європейська рада підбила підсумки поточної роботи з виконання цього зобов’язання. Відповідно до попередніх висновків Європейської ради, в яких підкреслюється, що, з урахуванням законодавства ЄС, активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй збитки, завдані її війною, ЄС, враховуючи безпрецедентну ситуацію, на підставі статті 122 ДФЄС ухвалив виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на більш стійкій основі”, – підтвердили раніше ухвалене рішення лідери ЄС.
Нагадаємо, Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.
-
В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта
Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.
Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.
“Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.
Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.
“У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.
За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.
Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.
-
В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні
18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.
Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.
Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.
Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.
Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.
Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.
В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.
Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.
Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ
-
Євросоюз розширив санкції проти тіньового флоту РФ
Євросоюз запровадив обмежувальні заходи проти 41 нафтового танкера тіньового флоту Росії. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у четвер 18 грудня.
“Сьогодні Рада запровадила обмежувальні заходи щодо ще 41 судна, які є частиною російського тіньового флоту нафтових танкерів і сприяють отриманню енергетичних доходів Росією”, – йдеться у повідомленні.
Цим рішенням 41 танкер внесено до списку суден, яким заборонено доступ до портів та надання широкого спектру послуг, пов’язаних із морським транспортом.
“Цей крок спрямований проти танкерів не з країн ЄС, які є частиною тіньового флоту Путіна, обходять механізм обмеження ціни на нафту або підтримують енергетичний сектор Росії. Санкції поширюються на судна, які відповідають за транспортування військової техніки для Росії або беруть участь у транспортуванні краденого українського зерна та культурних цінностей з України”, – заявили у Раді ЄС.
Загалом із сьогоднішнім рішенням Євросоюзу загальна кількість підсанкційних суден тіньового флоту РФ сягнула майже 600.
“ЄС готовий посилити тиск на Росію та її ланцюжок створення додаткової вартості тіньового флоту, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали в Раді ЄС.