Наших за кордоном – багато За даними Євростату, станом на 31 березня 2025 року статус тимчасового захисту в ЄС мали 4,26 мільйона українців. Найбільше українців з таким статусом перебували в Німеччині – майже 1,2 мільйона.
Але абсолютно точно невідомо, скільки біженців знаходиться за кордоном. За оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, станом на середину лютого 2025 року за кордоном перебувають близько 6,9 мільйонів українців.
Оцінка базується на цифрах, які свідчать, що кількість людей на підконтрольній території України становить близько 30 мільйонів. Загальна кількість людей, які виїхали з України, може бути вищою, якщо врахувати тих, хто виїхав через Росію або Білорусь.
На думку експертів, реальна кількість українців, які перебувають за кордоном, може бути навіть вищою, ніж 7,7 мільйона. Відзначимо, що дані про кількість українців за кордоном можуть відрізнятися залежно від джерела та методів підрахунку.
Де ж українців зараз найбільше? Обираючи територію для переїзду, майбутніх мігрантів насамперед хвилюють питання працевлаштування, цін на оренду та наявності інфраструктури для дітей.
І українці найчастіше обирають ключові 6 країн: Польщу, Німеччину, Чехію, Швецію, Латвію та Іспанію. Однак вже за два роки захист українських біженців може змінитися. Продовжать востаннє Наразі статус українців визначається ухваленою в березні 2022 року ЄС Директивою про тимчасовий захист (Temporary Protection Directive – TPD). Вона від самого початку розглядалася як тимчасове рішення для негайного надання колективного захисту людям, які рятуються від війни.
Спочатку передбачалося продовження директиви максимум на три роки, до березня 2025 року. Пізніше Єврокомісія ухвалила більш вільне тлумачення директиви, що дозволило продовжити її термін додатково ще на рік – до березня 2026 року.
За словами одного з дипломатів ЄС, зараз за зачиненими дверима набирають обертів розмови про “стратегії виходу” з цієї ситуації. Держави-члени можуть порушити це питання вже 12–13 червня 2025 року на засіданні Ради з питань юстиції та внутрішніх справ.Ймовірно, тимчасовий захист продовжать, але це буде востаннє.
Експерти відзначають, що хоча більшість держав-членів підтримують продовження директиви про тимчасовий захист, залишилося мало правового простору для такого кроку. “Ми і так ходимо тонким льодом з останнім продовженням. Пряме прочитання директиви означало б, що через три роки її дія закінчиться”,- зазначив старший політичний радник Міжнародного центру з розвитку міграційної політики Мартін Вагнер. Але оскільки цього не сталося, за його словами, необхідна “реальна дискусія про альтернативи і про те, як у той чи інший спосіб вийти з режиму тимчасового захисту”.
Він також додав, що тепер ЄС повинен розробити стратегію переходу від тимчасового захисту як для тих, хто хоче залишитися, так і для тих, хто хоче повернутися.
Одним із сценаріїв також може бути звуження сфери захисту. Це може означати, що люди, які повернулися в Україну на постійне місце проживання, не зможуть знову претендувати на захист у ЄС або для них обмежать підтримку.
Посол України в Європейському Союзі Всеволод Ченцову розмові з виданням Європейська правда наголосив, що Україна розраховує на те, що Рада ЄС продовжить тимчасовий захист для українців до березня 2027 року.
За його словами, на рішення Єврокомісії “вплинула безпекова ситуація в Україні, яка, на жаль, не покращується”. Також варто взяти до уваги, що близько половини українців, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС – це жінки, і біля третини – діти, тобто вразливі категорії.
Ченцов розповів, що паралельно в ЄС триває дискусія про те, що робити через два роки, коли дія директиви про тимчасовий захист закінчиться. “Ми будемо ставити питання, яким чином Європейська комісія та держави-члени сприятимуть поверненню наших громадян – тих, які готові повернутися, – якщо безпекова ситуація дозволятиме це”,- розповів він. Однак чи легко буде повернути українців? Складне питання Українські біженці вже облаштували своє життя за кордоном. У разі скасування воєнного стану виїдуть для возз’єднання сімей стільки ж, скільки повернуться, каже директор Соціологічної групи Рейтинг Олексій Антипович в інтерв’ю РБК-Україна.
Як зазначив соціолог, питання повернення біженців складне для дослідження. Бо на словах люди готові повернутися додому, а по факту вже осіли за кордоном та створили нові зв’язки на новому місці. Соціолог наголосив, що за три роки в Польщі, Німеччині чи Італії українці вивчили мову, знайшли роботу та влаштували дітей в садочки. “Якось людина живе, вона пройшла вже певний рівень адаптації до чогось нового, нових обставин. І тепер людина все це має кинути і повернутись в Україну, на нове місце, де знову пошуки роботи, школи і так далі. Тому сказати, що український біженець сильно це буде хотіти робити, я, на жаль, не можу”,– сказав він. За даними Антиповича за 2023 рік, 60% біженців – це люди зі сходу та півдня України. Постає питання: де зупиниться війна, і чи буде українцям куди повертатися? Але серед вимушених мігрантів є і люди з заходу країни, які теж не палають бажанням їхати додому. Чому? Бо за кордоном їм банально краще.
Антипович також нагадав, що є певний відсоток чоловіків, які зараз невиїзні, але їхні дружини і діти за кордоном. Але коли вікно можливостей відкриється, вони поїдуть до сімей. “Думаю, що це все буде в балансі. Скільки повернеться, стільки і виїде”, – додав він. А на думку макроекономіста, банкіра, доктора економічних наук, експерта у сфері міграційної політики Андрія Гайдуцького, країни Європи зацікавлені у тому, аби українські біженці залишилися жити у них. Зокрема йдеться про країни, які є найбільш зрілими у питанні міграційної політики, розповів аналітик у коментарі для РБК-Україна.
Він наголосив, що йдеться про ті держави, які 50 років тому ще дискутували про те, що “мігранти – це добре чи погано” та які зрозуміли, що якщо не залучати іммігрантів, то в країні не буде працювати більшість заводів та виробництв. Тобто, в першу чергу мова йде про Скандинавські країни. Але і східні країни потерпають від нестачі недорогої робочої сили. Гайдуцький додав, що це в першу чергу стосується Польщі, Угорщини та Словаччини як нових “промислових центрів”. Водночас вступ Болгарії та Румунії до Шенгенської зони з 1 січня 2025 року також прискорить трудову еміграцію з цих країн, що стимулюватиме місцевих роботодавців шукати робочу силу серед українців.
Гайдуцький також розповів, що буде з біженцями в ЄС після закінчення тимчасового захисту для українців. За його словами, всі питання, які стосуються наших співвітчизників, які прибули в ЄС після 24 лютого 2022 року і отримали такий захист, перейдуть на рівень окремого регулювання в кожній країні блоку. І країни поведуть себе по-різному.
Однак Гайдуцький запевнив, що більшість країн запропонує громадянам України перехідний період, аби вони мали можливість перейти на загальні умови перебування іноземців в країні. Зокрема це може бути отримання трудових віз, дозволі або посвідок на постійне проживання.
Валерія Шипуля
Позначка: ЄС
-
Продовжать востаннє: що відомо про захист українських біженців в ЄС
-
Війна РФ з НАТО: ударом по літаках Україна дає Заходу час підготуватися
Розбудова “матеріальної бази” Можливість того, що у найближчому майбутньому відбудуться певні події, можна прогнозувати за деякими непрямими ознаками. Це стосується і всього страшного та сумного, зокрема війни.
Наприклад, в кінці грудня 2021 року у Росії створили національний стандарт із інструкцією для швидкої організації братських могил під час війни чи надзвичайних ситуацій. Невиправні оптимісти тоді обрали не помічати цього дивного, як на мирний час, рішення. Але буквально через кілька місяців окупанти вже застосували цю нелюдську практику у Маріуполі, Бучі, Ізюмі.
Й ось ще одна новина, що з’явилася: 30 травня 2025 року Путін підписав указ, котрий надає російському уряду повноваження забирати контроль над оборонними підприємствами у разі невиконання ними державних контрактів в умовах воєнного стану.
Про що може свідчити це чергове “ноу-хау” кремлівців? Як вважають аналітики Інституту вивчення війни (ISW) – насамперед про підготовку Росії до затяжного конфлікту з НАТО.
Новий указ дозволяє міністерству промисловості та торгівлі РФ усувати власників оборонних підприємств, якщо ті не виконують держзамовлення, й замість них призначати керуючі компанії. йдеться у звіті ISW за 31 травня.
Під дію документа, уточнюють фахівці, потрапляють підприємства РФ, котрі працюють у галузі авіації, суднобудування, виробляють оборонну продукцію, а також державні підрядники.
Таким чином, Путін, ймовірно, встановлює правові умови, що дозволять уряду Росії повністю контролювати елементи російської економіки та ОПК у разі запровадження Кремлем повного воєнного стану та переходу країни на “воєнні рейки” зазначають аналітики. Що, де, коли? Де саме може розпочатися така війна? Росія може готувати, наприклад, напад на Фінляндію – вважає військовий аналітик Денис Попович. “Безумовно, це (посилення присутності РФ на фінському кордоні – ред.) є підготовкою, бо навіщо тоді розширювати військову інфраструктуру? Просто так це не робиться. Давайте згадаємо: перед тим, як здійснити широкомасштабний наступ на територію України, Російська Федерація так само розширювала військову інфраструктуру кілька років до цього. Росія будувала військові містечка, а вже безпосередньо перед початком вторгнення почалось стягування військ, будівництво військових таборів і т. д.”, – зауважив Попович в ефірі 24 каналу. І, якщо говорити про Фінляндію, то згідно з супутниковими даними там можна бачити будівництво додаткових потужностей росіян до тих військових містечок, продовжив він. А головне, що ми бачимо – це будівництво рокадних доріг, тобто магістралей, котрі проходять паралельно майбутній лінії фронту. Вони, за словами Поповича, є дуже зручними для логістики, а том вкрай важливими. “Тому всі ці маркери свідчать про те, що РФ в якомусь майбутньому може готуватись, зокрема, до наступу проти Фінляндії”, – підсумовує він. При цьому німецьке видання Bild повідомило, що жителі Литви почали масово залишати регіон Сувалкського коридору через страх можливого вторгнення Росії після оголошення Німеччини, Франції, США та Великобританії про зняття всіх обмежень на далекобійність зброї, яку Україна може застосовувати по території Росії.
А за словами начальника Генерального штабу збройних сил Німеччини генерала Карстена Бройера, Росія сприймає війну в Україні як “продовження” більш широкого конфлікту з НАТО і “намагається знайти шляхи проникнення у наші оборонні лінії і випробовує їх”. Як приклади таких дій, він навів атаки на підводні кабелі у Балтійському морі, кібератаки на громадський транспорт і появу дронів над критичною інфраструктурою у Німеччині.
Загалом, за оцінками данської розвідки, Росія може підготувати локальний напад на котрусь з європейських країн за шість місяців, регіональний конфлікт у Балтії – за два роки, а масштабну війну в Європі – за п’ять років.
На чому заснований цей прогноз? Попри втрати, бойові сили РФ нині вдвічі більші, ніж у 2022 році. РФ також вдалося налагодити масове виробництво зброї та БПЛА і навчитися ефективно боротися із західним озброєнням, зокрема з HIMARS. Росія також вдосконалює ракети типу Іскандер – за словами західних офіцерів, навіть системи Patriot не завжди можуть їх перехопити. Коли говорять дрони, літаки мовчать Однак Україні, попри все це, вдається й далі стояти щитом проти російської навали на Європу, застосовуючи проти ворога тактику асиметричних військових операцій.
Найрезонансніша і дійсно безпрецедентна з них станом на зараз – це, одночасне успішне ураження 1 червня нашими Силами оборони чотирьох російських тилових аеродромів, де базувалася стратегічна авіація ворога. -
Роумінг як вдома: Україна зробила черговий крок на шляху євроінтеграції
Україна підписала закон про виконання норм законодавства ЄС щодо електронних комунікацій, що дозволить країні приєднатися до ініціативи Європейського Союзу Roam-LikeAtHome. Це означає, що українці зможуть користуватися роумінгом у країнах ЄС за тарифами своїх операторів зв’язку, без додаткових витрат або обмежень. Україна створила умови для вступу до Єдиного цифрового ринку ЄС у сфері роумінгу, а наступним кроком буде оцінка відповідності закону ЄС. Якщо оцінка буде позитивною, Єврокомісія може прийняти рішення про взаємне надання режиму внутрішнього ринку для роумінгу між ЄС та Україною. Це означає, що українці зможуть подорожувати по країнах ЄС, не переймаючись про вартість зв’язку або пошуки Wi-Fi підключення.
-
Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі
Сьогодні європейські фондові індекси відкрилися зі зниженням після того, як президент США Дональд Трамп висловив намір збільшити мита на сталь та алюміній. Це може спричинити напруження у світовій торгівлі. Індекс STOXX 600, що включає компанії з усієї Європи, знизився на 0,5%, після того як у травні він показав зростання близько 4%. Європейський Союз заявив про готовність до контрзаходів у разі підвищення мит. Акції металургійних компаній теж втратили в ціні, а автовиробники зазнали найбільшого тиску. Також стало відомо, що країни ОПЕК+ планують збільшити видобуток нафти у липні, що призвело до зростання акцій енергетичного сектору. Акції оборонних компаній також піднялися через ескалацію напруги між Росією та Україною.
-
Що станеться після зміни моделі торгівлі України з ЄС
5 червня закінчується режим Автономних торгівельних заходів між ЄС та Україною. Це хвилює українських аграріїв, які бояться, що це може серйозно вплинути на їх експорт. Проте, зараз уряди обговорюють нову модель торгівлі, яка буде діяти до вступу України до ЄС. Є певні позитивні сигнали від Мінекономіки, що ситуація може не бути настільки катастрофічною. Наприклад, Україна та ЄС можуть вже в червні представити нову модель торгівлі, що задовольнить обидві сторони. Режим АТМ був ключовим інструментом підтримки української економіки після вторгнення РФ, але тепер квоти на аграрну продукцію буде скасовано. Є невизначеність та побоювання серед аграріїв, але експерти вважають, що ЄС вибере проміжний варіант, який не буде настільки критичним для України.
-
Pornhub потрапив під слідство ЄС через неналежний захист дітей
Європейська комісія почала розслідування щодо чотирьох популярних порносайтів – Pornhub, Stripchat, XNXX та XVideos – через те, що ці сайти не забезпечують ефективний захист від доступу неповнолітніх до відвертого контенту. Розслідування проводиться в рамках закону ЄС про цифрові послуги, який спрямований на боротьбу з онлайн-загрозами. Комісія вважає, що порносайти використовують недостатньо надійні методи перевірки віку, наприклад, одноразові кліки, які не вважаються достатньо ефективними. Якщо сайти не вдосконалять свої механізми перевірки віку, їм загрожує штраф до 6% від річного обороту.
-
ЄС та Індія проведуть спільні військові навчання в Індійському океані
Європейський Союз та Індія планують провести спільні військово-морські навчання в Індійському океані з 1 по 3 червня. У цих навчаннях візьмуть участь кораблі ВМС Індії та два фрегати – італійський Antonio Marceglia та іспанський Reina Sofia, які беруть участь у операції ЄС ATALANTA. Основна увага буде зосереджена на протидії піратству, взаємодії між екіпажами та комунікаційних протоколах. Ці навчання покликані підтвердити рішучу підтримку вільного та відкритого порядку на морі в Індо-Тихоокеанському регіоні. Крім того, це не перше спільне навчання обох країн, які вже раніше проводили подібні заходи у Гвінейській та Аденській затоках.
-
Фон дер Ляєн відзначили премією Карла Великого
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн отримала Міжнародну премію імені Карла Великого за свій внесок у міждержавну співпрацю та взаєморозуміння. Ця нагорода є найстарішою та найпрестижнішою в Європі, а цього року вона супроводжується грошовою винагородою у розмірі одного мільйона євро. Фон дер Ляєн заявила, що ця премія – велика честь для неї та для всіх, хто працює разом для єдності та незалежності Європи. Під час церемонії вручення премії король Іспанії Феліпе VI висловив підтримку європейській єдності та висловив критику тим, хто закликає до розпаду Європейського Союзу.
-
Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа
Фондові ринки Європи та США відбулися у четвер після того, як Федеральний суд США заблокував указ президента Трампа про введення нових мит на імпорт. Суд визнав, що Трамп перевищив свої повноваження, вводячи мита на імпорт з країн-партнерів США. Незважаючи на це, Білий дім подав апеляцію і заявив про можливе оскарження аж до Верховного Суду. Ринки реагували на це рішення позитивно, хоча залишаються чутливими до подальших новин. Аналітики вважають, що це рішення може вплинути на торговельні відносини США з іншими країнами. У той же час, індекси акцій у Європі та Азії піднялися, а долар укріпився.
-
В ЄС оголосили нову стратегію безпеки Чорного моря
Європейський Союз представив нову стратегію для розвитку регіону Чорного моря, спрямовану на забезпечення стабільності, безпеки та економічного зростання. Ініціатива передбачає зміцнення співпраці з країнами Чорноморського регіону, такими як Україна, Молдова, Грузія, Туреччина, Вірменія та Азербайджан. Основні напрямки стратегії включають підвищення безпеки, сталого розвитку та охорону довкілля. Ця стратегія важлива у контексті конфлікту Росії з Україною та підтримує геополітичну роль ЄС в регіоні. Також вона поєднується з іншими ініціативами ЄС, спрямованими на розвиток інфраструктури та сталий розвиток.