Європейська комісія підтвердила пакет законодавчих пропозицій, які відкривають можливість надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила цю новину в Брюсселі. Гроші будуть надаватися в рамках посиленої співпраці з участю 24 з 27 країн-членів ЄС. Третина цієї суми піде на бюджетну підтримку, а решта – на військову. Цей кредит має підтримати Україну як в бюджетних, так і в оборонних справах. Крім того, він дозволить забезпечити функціонування українських державних структур. При цьому покупки озброєння будуть проводитися переважно у країнах ЄС, Україні та інших країнах, які мають спільні економічні зони з ЄС.
Позначка: Єврокомісія
-
Єврокомісія анонсувала оприлюднення умов кредиту для України
Єврокомісія незабаром опублікує пропозицію щодо регламенту, що визначить умови для України стосовно траншів у межах спільного європейського кредиту для України, погодженому на саміті лідерів ЄС 18-19 грудня 2025 року. Про це повідомив речник Європейської комісії Балаш Ужварі на брифінгу у Брюсселі.
“Ми маємо якомога швидше запропонувати певну кількість законодавчих актів, щоб ми могли розпочати виплату коштів на початку другого кварталу цього року”, – сказав речник.
За його словами, Європейська комісія запропонує кілька відповідних законодавчих актів вже найближчим часом.
Він додав, що не буде розголошувати деталі пропозицій, що розробляються, зокрема щодо частки бюджетної та оборонної допомоги в рамках кредитної програми.
“Ви знайдете відповідь, щойно пропозиції будуть внесені”, – сказав Ужварі.
Як відомо, 18 грудня 2025 року лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України.
Гроші будуть. ЄС знайшов 90 млрд для України -
Пожежа в Швейцарії: ЄС активувала механізм цивільного захисту
Європейська комісія зв’язалася зі швейцарською владою щодо надання медичної допомоги після того, як у новорічну ніч 40 людей загинули і 115 постраждали внаслідок пожежі у барі під час вечірки на гірськолижному курорті Кран-Монтана. Про це розповіла глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі Х.
Вона зазначила, що глибоко засмучена пожежею в Кран-Монтані, а її думки – з жертвами, їхніми родинами та всіма постраждалими.
“Ми співпрацюємо зі швейцарською владою, щоб надати медичну допомогу жертвам через Механізм цивільного захисту ЄС. Європа повністю солідарна зі Швейцарією”, – зазначила фон дер Ляєн.
Як відомо, пожежа сталася на гірськолижному курорті Швейцарії у барі під час святкування Нового року. Швейцарська влада оголосила, що це не був теракт, але причина пожежі поки офіційно не встановлена. -
Глава ЄК оцінила переговори Зеленського, Трампа і лідерів ЄС
Глава Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн висловила задоволення з прогресу, досягнутого на переговорах між президентами України та США Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом, а також європейськими лідерами. Вони обговорили мирний план, який вже узгоджено на значну частину, зокрема гарантії безпеки, що мають бути впроваджені з самого початку. Зустріч відбулася 28 грудня у Флориді, і обидва президенти підтвердили високий рівень узгодженості документів та планів. Наступний раунд перемовин заплановано на найближчий тиждень, а в січні українські та європейські представники мають зустрітися з американським лідером у Вашингтоні для подальшого опрацювання угод.
-
В ЄС розкритикували санкції США проти європейських посадовців
Європейська комісія відреагувала на санкції, які вели 24 грудня США проти одного з колишніх єврокомісарів та кількох представників європейських організацій з протидії дезінформації за нібито “цензуру”. Про це свідчить офіційна заява Європейської комісії.
ЄК засудила рішення США запровадити обмеження на в’їзд для п’яти європейських громадян, зокрема, для колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
“Свобода слова є основоположним правом у Європі та спільною основною цінністю зі Сполученими Штатами в усьому демократичному світі”, – зазначили в Єврокомісії.
В ЄК додали, що європейські цифрові правила забезпечують “безпечні, чесні та рівні умови для всіх компаній”, а також застосовуються цілком справедливо та без дискримінацій.
ЄС висунув США вимогу надати роз’яснення, а в Єврокомісії пообіцяли “швидко та рішуче” відреагувати за потреби.
“За потреби ми швидко та рішуче відреагуємо, щоб захистити нашу регуляторну автономію від невиправданих заходів”, – сказано у повідомленні. Зауважимо, що США 24 грудня запровадили санкції проти колишнього єврокомісара з цифрових послуг Тьєррі Бретона та ще чотирьох осіб, які борються з дезінформацією у ЗМІ та соціальних мережах. Вашингтон звинуватив їх у нібито “зусиллях з примусу до цензури”.
Під санкції також потрапили керівник Center for Countering Digital Hate (CCDH) Імран Ахмед, керівник Global Disinformation Index (GDI) Клер Мелфорд, керівник та засновник HateAid Анна-Лен фон Ходенберг та співголова HateAid Жозефіна Балон.
Бретон – один з творців європейського Закону про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA), який змушує неєвропейські цифрові платформи, в тому числі американські, додержуватися європейського законодавства.
Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив про намір заборонити в’їзд на територію країни особам, причетним до тиску на американські онлайн-платформи.
Додамо, що Єврокомісія наклала на X штраф у 120 млн євро за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Після чого Ілон Маск закликав “розпустити” Євросоюз після того, як Єврокомісія оштрафувала його соцмережу X. -
До України доправили теплову електростанцію з Литви
Європейська Комісія успішно здійснила найбільшу за свою історію скоординовану логістичну операцію з переміщення теплової електростанції з Литви до України. Про це інформує Міненерго у понеділок, 22 грудня.
Як зазначається, підтримка Польського урядового агентства стратегічних резервів відіграла важливу роль у забезпеченні складного транспортування компонентів.
Складна операція, що тривала 11 місяців, включала 149 постачань обладнання загальною вагою 2399 тонн. Серед них 40 були негабаритними вантажами, включаючи надзвичайно важкі трансформатори та статори вагою близько 172 тонн кожен.
Надане обладнання допомогло провести аварійні ремонти в кількох регіонах, де енергетична інфраструктура була істотно пошкоджена внаслідок російських ударів.
Єврокомісарка з питань готовності, кризового управління та рівності Хаджа Лахбіб наголосила: “Поставка цієї електростанції – це європейська солідарність у дії та наша найвимогливіша логістична операція на сьогодні. Я дякую Литві, Польщі, Румунії та всім партнерам, які забезпечили успіх цієї колосальної операції. Це потужна демонстрація непохитної відданості ЄС стійкості України, яка допомагає забезпечити світлом і теплом один мільйон людей, які стикаються з четвертою зимою російської агресивної війни”.
На сьогодні загальна підтримка ЄС енергетичного сектору України допомогла мільйонам людей, включаючи доставку 9500 генераторів та 7200 трансформаторів через Механізм UCPM.
Загалом Комісія виділила понад 1,2 мільярда євро на програми гуманітарної допомоги в Україні та доправила понад 160 000 тонн допомоги.
Раніше ЄС надав підтримку енергосистемі України на €3 млрд.
Україна цілодобово імпортує електроенергію -
Орбан: Єврокомісія зняла питання заморожених активів РФ з порядку денного
Європейська комісія зняла питання використання заморожених активів РФ з порядку денного саміту ЄС. Про це в середу, 17 грудня, написав представник угорського уряду Золтан Ковач в соцмережі Х, цитуючи прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан.
За словами голови угорського уряду “сьогодні вранці президент Комісії оголосила, що Комісія відступила і питання про російські активи не буде винесено на обговорення”.
“Отже, переговори за лаштунками та боротьба, які ми мали вчора ввечері, привели до результату, і якщо я правильно розумію слова президента Комісії, сказані сьогодні, і я думаю, що я правильно їх розумію, то вона сказала, що російські активи не будуть винесені на обговорення завтра”, – запевнив Орбан.
Зауважимо, що в літаку на шляху до Брюсселя Орбан заявив провладним угорським ЗМІ, що “писав Путіну листа”, де запитував про відповідь Росії на можливе рішення ЄС про використання російських активів для “репараційної позики” Україні та про те, чи зверне Путін увагу на позицію окремих країн-членів.
За словами угорського чиновника, відповідь була така: реакція Росії “буде сильною” і вона “візьме до уваги” позицію окремо взятих країн щодо цього питання. -
Центробанк РФ пригрозив судом Euroclear через “репараційну позику”
Центробанк Росії виступив проти планів Єврокомісії використовувати його активи для фінансування України, вважаючи це “незаконним”. ЦБР має намір оскаржити ці дії в судах та захищати свої інтереси “усіма доступними способами”. Європейський союз ініціював процес заморожування активів ЦБР у Європі, щоб використовувати їх для фінансування України. Центробанк планує подати позов на Euroclear до Арбітражного суду Москви, щоб отримати компенсацію за завдані збитки. Експерти вважають, що Росія може розглядати конфіскацію активів європейців, заморожених в її юрисдикції, якщо ЄС використовуватиме їх для фінансування України.
-
Єврокомісар Марта Кос перебуває з дводенним візитом в Україні
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос відвідає Україну 10-11 грудня для участі у неформальній зустрічі міністрів ЄС у Львові. Вона обговорить можливість вступу України до Євросоюзу та реформи в країні, зокрема розвиток верховенства права. Також вона відвідала теплову електростанцію, яка відновлюється підтримкою ЄС, та зустрінеться з представниками громадянського суспільства. У четвер вона приєднається до засідання Ради ЄС у Львові, де обговорять стан переговорів про вступ України до ЄС.
-
У ЄС розпочали розслідування щодо Google через використання ШІ-контенту
Європейська комісія розпочала розслідування щодо можливого порушення Google правил конкуренції в ЄС. Їх обвинувачують у тому, що вони використовують контент для навчання штучного інтелекту без належної компенсації та можливості користувачів відмовитися від цього використання. Google навчає свої моделі штучного інтелекту на вебконтенті та відео з YouTube без дозволу творців контенту. Це може створювати некоректні умови для розробників конкуруючих моделей штучного інтелекту. Розслідування почалося після того, як Google змінив пошукові результати на основі штучного інтелекту, що призвело до зменшення трафіку на новинних сайтах. Єврокомісія повідомила Google та національні органи з питань конкуренції про це розслідування.