Правий берег

Позначка: Єврокомісія

  • Єврокомісія оштрафувала Х на €120 млн

    Єврокомісія оштрафувала Х на €120 млн

    Європейська Комісія наклала на X штраф у €120 млн за порушення вимог прозорості, встановлених Digital Services Act. Про це інформує пресслужба ЄК у п’ятницю, 5 грудня.

    Компанії закидають оманливий дизайн “блакитної галочки”, непрозорий рекламний репозиторій та обмеження доступу дослідників до публічних даних.

    За висновками Комісії, X дозволяє отримати статус “перевіреного” без реальної верифікації, що вводить користувачів в оману та створює ризики шахрайства.

    Рекламний репозиторій платформи не містить необхідних відомостей про рекламу та її замовників, тоді як технічні бар’єри перешкоджають аналізу рекламних ризиків.

    Платформа також не виконала вимоги DSA щодо надання дослідникам доступу до публічних даних. Умови користування X забороняють навіть відповідним дослідникам самостійно отримувати такі дані, зокрема через scraping. Процедури доступу містять надмірні обмеження, які заважають дослідженню системних ризиків у ЄС.

    Компанія має 60 робочих днів, щоб повідомити про заходи щодо усунення порушення, та 90 днів – щоб подати план дій для виправлення недоліків у роботі рекламного репозиторію й доступу до даних. Це перше рішення ЄС про невідповідність DSA.
    Як ми вже писали раніше, юристів в США було оштрафовано за використання в справі фейкової інформації, що була надана нейромережею ChatGPT.
    Іспанія оштрафувала платформу X на €5,8 млн через рекламу криптовалюти

  • Єврокомісія назвала два способи фінансування України

    Єврокомісія назвала два способи фінансування України

    Європейська комісія запропонувала два варіанти фінансування України на 2026-2027 роки: запозичення коштів від Євросоюзу та “репараційний кредит”. Перше передбачає позику з європейського бюджету, а друге – можливість позичати кошти на залишках заморожених активів Росії через фінансові установи. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що ці пропозиції допоможуть Україні зміцнити свою оборонну промисловість, підтримати бюджет та інтеграцію у європейську оборонну базу. Рішення щодо цього питання буде прийнято на засіданні Ради ЄС у грудні.

  • ЄК врахувала позицію Бельгії щодо репараційного кредиту Україні

    ЄК врахувала позицію Бельгії щодо репараційного кредиту Україні

    Європейська Комісія врахувала практично всі застереження Бельгії щодо ризиків надання Україні репараційного кредиту за рахунок доходів від заморожених російських активів у Euroclear. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн зазначила, що була інтенсивна дискусія щодо позиції Бельгії, але їх занепокоєння були враховані, і були розроблені запобіжні заходи для захисту держав-членів. Єврокомісія прагне допомогти Україні та відправити сильний сигнал українському народу щодо миру. Раніше країни ЄС звинувачували Бельгію у надмірних вимогах щодо гарантій у разі можливого позову від Росії через використання заморожених активів. План надання Україні “репараційного кредиту” зупинився через позицію Бельгії, але Європейська Комісія працює над знаходженням рішення.

  • Зеленський поговорив з фон дер Ляєн і Рютте

    Зеленський поговорив з фон дер Ляєн і Рютте

    Президент Володимир Зеленський провів окремі телефонні розмови з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Про це повідомила пресслужба українького лідера увечері в неділю, 30 литопада.
    “Глава держави подякував Урсулі фон дер Ляєн за підтримку. Україна перебуває в повній координації з Єврокомісією. Лідери обговорили ситуацію в дипломатії та мають спільний погляд на ключові питання”, – йдеться у повідомленні.
    За ловами Зеленського, глава ЄК дуже уважно сприймає необхідність посилення стійкості України в умовах постійних російських ударів по українській інфраструктурі та енергетиці.
    Під час розмови з Рютте обговорювався “порядок денний на найближчі дні, які будуть дуже важливими”.
    “Сторони тісно координують свої кроки. Глава держави наголосив, що в активності України та всіх партнерів надзвичайно ефективними будуть спільні заходи та спільні позиції. Володимир Зеленський і Марк Рютте домовилися продовжити контакти протягом найближчих днів”, – додали в ОП.

  • Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні

    Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні

    Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
    “Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
    За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
    “Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
    Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
    “Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії.

  • У Єврокомісії відреагували на обшуки в Єрмака

    У Єврокомісії відреагували на обшуки в Єрмака

    Антикорупційні розслідування в Україні свідчать про те, що антикорупційні органи в Україні працюють. Про це заявив речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, коментуючи проведення обшуків у керівника Офісу президента України Андрія Єрмака, передає Радіо Свобода 28 листопада. “Ми бачили новини про сьогоднішні обшуки, проведені НАБУ і САП. Наша позиція – добре відома: будь-які розслідування показують, що антикорупційні органи діють і мають дозвіл на роботу в Україні. Боротьба з корупцією була центральним елементом нашого пакета розширення, який визначає нашу загальну позицію з цього питання”, – зазначив він.
    Речник наголосив, що боротьба з корупцією є ключовою для вступу країни до Європейського Союзу.

    “Це вимагає постійних зусиль для гарантування сильної спроможності боротися з корупцією і дотримання верховенства права”, – сказав Мерсьє.

    Речник додав, що Єврокомісія продовжуватиме “уважно стежити за ситуацією”.

  • Голова Єврокомісії застерегла від поділу України

    Голова Єврокомісії застерегла від поділу України

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила обурення тим, що Україну не можна розділяти на частини, оскільки це може призвести до нових війн. Вона підкреслила, що Росія не проявляє істинного бажання завершити конфлікт і діє відповідно до менталітету, сформованого ще на Ялтинській конференції 1945 року. Фон дер Ляєн наголосила, що зміна кордонів силою або одностороннє розчленування суверенних країн є неприпустимим. Вона також зазначила, що зусилля президента США Дональда Трампа в пошуку миру можуть бути важливим кроком, але Європа має серйозні побоювання щодо деталей мирного плану, запропонованого Вашингтоном. Фон дер Ляєн закликала зберігати тиск на Росію, оскільки вона не проявляє бажання завершити війну, але водночас відзначила можливість для реального прогресу.

  • Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія

    Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія

    Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укласти мирну угоду. Вона наголосила, що потрібно продовжувати тиск на Кремль до тих пір, поки Росія не погодиться на мир. Фон дер Ляєн також підкреслила важливість дотримання ключових принципів в мирній угоді, зокрема, урахування позиції України, Європи та НАТО. Вона також зазначила, що Європа повинна допомогти у поверненні украдених росіянами українських дітей.

  • Перемови щодо України: глава ЄК наголосила на важливості участі Євросоюзу

    Перемови щодо України: глава ЄК наголосила на важливості участі Євросоюзу

    Скоординована участь представників ЄС у переговорах щодо миру для України, які пройшли у неділю в Женеві за участю США, України та ЄС, дозволила досягти значного прогресу. Про це заявила президент Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн за результатами неформального засідання лідерів Євросоюзу, яке пройшло в гібридному форматі в Луанді (Ангола), де пізніше стартував саміт ЄС-Африканський союз.
    “Хоч іще є над чим працювати, нині є міцна основа для руху вперед. При цьому ми мусимо бути єдиними та й надалі ставити інтереси України в центр наших зусиль. Ідеться про безпеку всього нашого континенту тепер і в майбутньому”, – наголосила вона.
    За її словами, слід поважати територію та суверенітет України.
    “Тільки Україна як суверенна країна може приймати рішення щодо своїх збройних сил. Вибір їхньої долі в їхніх руках. Я також хочу наголосити на центральній ролі Європи в майбутньому країни. Завтра ми продовжимо співпрацю з нашими партнерами з Коаліції охочих”, – додала вона.
    Фон дер Ляєн також повідомила, що вона знову порушила питання тяжкого становища викрадених та зниклих безвісти українських дітей.
    “Кожна дитина має повернутися додому. Я була рада, що ця тема турбує лідерів”, – підкреслила президент ЄК.
    Як відомо, 23 листопада в швейцарській Женеві відбулися переговори між представниками України, держав Європи та США. За їх підсумками Україна та США підготували оновлений рамковий документ щодо миру.
    Держсекретар США Марко Рубіо згодом заявив про “гнучкість” дедлайну, який встановив президент Дональд Трамп для України.
    Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь

  • Євросоюз розпочав провадження проти Словаччини

    Євросоюз розпочав провадження проти Словаччини

    Європейська комісія розпочала юридичну процедуру проти Словаччини після того, як країна внесла поправки до конституції, яка проголошує пріоритет національного законодавства над нормами ЄС. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 21 листопада.

    У вересні словацькі депутати на вимогу консервативного кабінету Роберта Фіцо схвалили зміни, що закріплюють перевагу місцевих законів у питаннях “національної ідентичності”. Поправка нібито має захистити країну від “прогресивної нісенітниці”, включно з одностатевими шлюбами та усиновленням. Уряд Словаччини наполягає, що поправка “відображає суспільні настрої” та “зміцнює суверенітет держави”. Водночас ЄК попереджає, що таке рішення підриває єдність правового простору Євросоюзу та може вплинути на виконання спільних правил.

    Сьогодні Єврокомісія направила Братиславі офіційне повідомлення – перший крок процедури, яка може завершитися розглядом у суді ЄС. Словаччина має два місяці на відповідь. У разі відсутності прогресу країні можуть загрожувати фінансові санкції.

    Нагадаємо, конституційні зміни, прийняті словацьким парламентом, передбачають закріплення лише двох біологічних статей – чоловічої та жіночої, а також переглядають правила усиновлення. Як відомо, Фіцо заявив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності.