Угорщина має співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом (МКС), незважаючи на своє рішення вийти з нього. Ця обов’язковість діятиме лише через рік після повідомлення про вихід. Речник Європейської комісії підкреслив, що Угорщина повинна співпрацювати щодо розслідувань та проваджень, які розпочалися до цього рішення. Європейська рада закликала всі держави забезпечити повну співпрацю з МКС. На запитання про те, як повинні діяти інші країни-члени ЄС, які ратифікували Римський Статут, речник відмовився відповідати. Угорщина вирішила вийти з МКС у 2025 році, а ордер на арешт Путіна був виданий МКС у 2023 році.
Позначка: Єврокомісія
-
Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконати ордер МКС
Європейська комісія повідомила, що Угорщина зобов’язана продовжувати співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом, незважаючи на своє рішення вийти з нього, яке набуде чинності через рік. Це стосується і ситуації, коли голова Росії Володимир Путін приїде до Угорщини на зустріч з президентом США Дональдом Трампом. Речник комісії наголосив, що Угорщина повинна співпрацювати у всіх розслідуваннях і справах, які вже розпочалися до дати виходу з МКС. Зазначено, що інші країни ЄС, які є членами МКС, також мають дотримуватися вимог співпраці з судом.
-
Єврокомісія представила “дорожню карту” оборони
Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас представили “Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яка спрямована на зміцнення європейського оборонного потенціалу. У цьому документі передбачено чотири ключові ініціативи, такі як європейська ініціатива з оборони від безпілотників, східне флангове спостереження, європейський повітряний щит і оборонний космічний щит. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що ці кроки допоможуть зміцнити оборонну промисловість, швидше виробляти обладнання та підтримувати Україну. Документ також визначає конкретні кроки для усунення прогалин у військових можливостях, збільшення інвестицій та підготовки ЄС до повної оборонної готовності до 2030 року. Ця “Дорожня карта” закликає держави-члени формувати коаліції у різних галузях оборони, таких як протиповітряна оборона, кібербезпека, дрони та інше. ЄК підкреслює важливість масштабування оборонного виробництва, інновацій та зменшення залежності від критичних сировин. Планується створення єдиного ринку оборонного обладнання ЄС до 2030 року. Документ буде обговорений на саміті Європейської ради 22-23 жовтня у Брюсселі.
-
Шмигаль зустрівся з єврокомісарами в Брюсселі
У Брюсселі відбулася зустріч з Єврокомісаром з питань оборони та космосу Андрюсом Кубілюсом і Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос. Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що обговорювалося фінансування українського сектору оборони та можливість залучення України до ініціативи SAFE для розвитку європейської оборонної промисловості. Також висвітлювалися питання використання російських активів для підтримки України та можливість запровадження репараційного кредиту. Обговорювалася ініціатива “Стіна дронів”, де Україна може взяти активну участь завдяки своєму бойовому досвіду та технологічним рішенням. Раніше країни ЄС не погодились зведенням “стіни дронів”, яка мала б захищати їх від безпілотників, запущених Росією.
-
Колишній чоловік Sia вимагає від співачки понад $250 тисяч щомісяця
Колишній чоловік співачки Sia, Ден Бернард, звернувся до суду з вимогою отримувати від неї понад $250 000 щомісяця. Він стверджує, що після розлучення залишився без доходу та повністю залежить від своєї колишньої дружини. Бернард розповів, що покинув медичну професію, щоб співпрацювати зі Sia у бізнесі, але після розлучення вона припинила фінансування їх спільного проєкту. Тепер він вимагає виплати аліментів, а також покриття юридичних та судових витрат. Незважаючи на це, Sia вважає вимоги ексчоловіка необґрунтованими та завищеними.
-
У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”
Колегія Європейської комісії планує прийняти план дій щодо підвищення оборонної готовності Європейського Союзу. Головна речниця Єврокомісії Паула Піньо оголосила, що “дорожня карта” з питань оборони ЄС до 2030 року буде представлена 16 жовтня. Презентацію плану проведуть висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Єврокомісії Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
-
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини
Брюссель створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. Про це заявив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час брифінгу в четвер, 9 жовтня.
“Єврокомісія вивчає всі повідомлення з цього питання, згідно з якими угорська розвідувальна служба проводила шпигунські операції проти ЄС та його персоналу.
Європейська комісія, як завжди, дуже серйозно ставиться до таких звинувачень, і ми залишаємося відданими захисту персоналу, інформації та мереж Єврокомісії від незаконних дій зі збору розвідувальних даних”, – сказав спікер.
За його словами, через питання операційної безпеки на даний момент інших коментарів дати не може.
Проте він запевнив, що “буде створено внутрішню групу для розслідування цих звинувачень”.
Мова про спільне розслідування німецького Der Spiegel, бельгійської щоденної газети De Tijd, угорського видання Direkt36 та інших ЗМІ. Журналісти встановили, що угорські шпигуни та вербувальники як “дипломати” намагалися проникнути до інституцій ЄС. За тих часів європейський комісар Олівер Варгеї був ще послом Угорщини при ЄС.
Оперативник, ім’я якого поки що не розкривається (ЗМІ називали його “В”), перебував у Брюсселі між 2015 і 2017 роками як дипломат, що працював у відділі політики згуртованості посольства Угорщини.
Як відомо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщині не слід переходити на євро, адже Європейський Союз “розпадається”, і країні не варто тісніше пов’язувати свою долю з цим блоком. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Грузинська влада веде російську пропаганду – речниця ЄК
Речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що грузинська влада поширює дезінформацію, проводячи російську пропаганду щодо дій Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії. Вона наголосила, що ЄС підтримує свого посла та заперечує будь-яке насильство з будь-якого боку, закликаючи до мирних протестів.