Європа вимагає пояснень від української влади щодо прийняття законопроєкту, який робить НАБУ та САП залежними від Генерального прокурора. Німеччина, Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Норвегія, Естонія, Ісландія негативно висловилися про дії української влади. Існує загроза і для інвестицій в оборонний сектор України.
Загроза допомозі Україні
Депутат Європарламенту від партії Зелених Деніель Фройнд вважає обмеження незалежності НАБУ та САП великим кроком назад у боротьбі з корупцією в Україні та загрозою для процесу вступу країни до ЄС.
“Це явне порушення довіри. Цим кроком український уряд ставить під загрозу процес вступу до ЄС”, – сказав євродепутат.
Він також зазначив, що бачить закон як проблему для надання ЄС фінансової допомоги Україні. “ЄС дуже хоче допомогти Україні. Але він не може продовжувати перераховувати гроші, якщо країна рухається у неправильному напрямку”, – попередив депутат.
Єврокомісія надзвичайно стурбована прийняттям проєкту, що значно послаблює повноваження українських антикорупційних інститутів.
“Обидва інститути, НАБУ та САП, широко вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні. Вони відіграють ключову роль у порядку денному реформ України і повинні бути незалежними, щоб боротися з корупцією та зберігати суспільну довіру”, – підкреслив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн потребувала пояснень від президента України Володимира Зеленського.
“Повага до верховенства права та боротьба з корупцією – це основні принципи ЄС. Від України як країни-кандидата очікують повного дотримання цих стандартів. Компроміси тут неможливі”, – відзначив Мерсьє.
Немає незалежних НАБУ та САП – немає грошей
Єврокомісар з економічних питань Вальдіс Домбровскіс, який у Брюсселі курує фінансову допомогу Україні, зазначив, що фінансова допомога Києву та його прогрес на шляху до ЄС залежать від незалежності антикорупційних інститутів.
Домбровскіс підкреслив, що Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура “мають вирішальне значення для програми реформ України і повинні діяти незалежно, щоб боротися з корупцією та підтримувати довіру громадськості”.
Інвестиції в оборону
В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередили Київ про те, що атака на антикорупційні органи негативно вплине на оборонні інвестиції в Україну та на фінансування відновлення.
У листі до Офісу президента України, датованому 22 липня, Джулія Фромгольц – керівниця Антикорупційного відділу ОЕСР – висловила “глибоку стурбованість останніми подіями”, що стосуються НАБУ та САП, а
Також вона попередила про наслідки для України, якщо Київ не вживе заходів для виправлення проблеми.
“Якщо (питання, що виникло через прийняття закону) залишиться невирішеним – це не лише поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з корупцією, але й її зусилля щодо вступу до ОЕСР, а також підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокове відновлення”, – підсумувала вона.
Позначка: Єврокомісія
-
Червоні лінії. Реакція Заходу на атаку на НАБУ
-
Фон дер Ляєн вимагає пояснень щодо НАБУ і САП
Керівництво Єврокомісії дуже стурбоване через український закон, який обмежив діяльність НАБ і САП та звернулося до Києва за поясненнями. Про це сказав речник ЄК Гійом Мерсьє, повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 23 липня.
“Ми дуже стурбовані прийняттям змін до Кримінального кодексу в Україні. Вони ризикують суттєво послабити компетенції та повноваження антикорупційних інституцій України. Обидві інституції, НАБУ та САП, вважаються наріжними каменями верховенства права в Україні”, – заявив він.
Мерсьє нагадав, що ці інституції мають вирішальне значення для порядку денного реформ України та повинні діяти незалежно для боротьби з корупцією та підтримки довіри громадськості.
“Президентка Європейської комісії контактувала з президентом Володимиром Зеленським щодо цих останніх подій. Президент фон дер Ляєн висловила свою серйозну стурбованість наслідками змін і попросила український уряд надати пояснення”, – розповів він.
Речник підкреслив, що повага до верховенства права та боротьба з корупцією є ключовими елементами ЄС.
“Як країни-кандидата, від України очікується повне дотримання цих стандартів. Компромісу бути не може”, – заявили у Єврокомісії.
Як повідомлялося, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генерального прокурора.
В той же день прийнятий закон підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон, який розкритикували в ЄС.
Генпрокурор про підпорядкування йому САП: Будемо однією сім’єю -
Єврокомісія оцінила рішення Ради щодо НАБУ і САП
Єврокомісія висловила серйозну стурбованість рішенням Верховної Ради обмежити незалежністьі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це повідомила єврокомісар з питань розширення Марта Кос у соцмережі X у вівторок, 22 липня.
“Серйозно стурбовані сьогоднішнім голосуванням у Раді. Ліквідація ключових гарантій незалежності НАБУ – це серйозний крок назад. Незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є важливими для шляху України до ЄС. Верховенство права залишається в самому центрі переговорів про вступ до ЄС”, – зазначила вона.
Перед цим речник Єврокомісії Гійом Мерсьє прокоментував, що Євросоюз стурбований ситуацією довкола НАБУ і САП. Він нагадав, що ЄС надає Україні значну фінансову допомогу “за умови прогресу в прозорості, судовій реформі та демократичному управлінні”.
Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Володимира Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.
Тим часом спікер Ради Руслан Стефанчук дуже оперативно підписав закон і відправив його на підпис Зеленському. Marta Kos -
В Україні надмірно роздута проблема корупції – Свириденко
Проблема корупції в Україні надто роздувається всередині українського суспільства та деяких соціальних групах. Про це заявила новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко в інтерв’ю Bloomberg.
Чиновниця нагадала результати опитування, згідно з якими, хоч переважна більшість українців вважають корупцію вельми поширеною, та набагато менше людей справді натрапляють на такі випадки в реальності.
“Якщо бути відвертою, всередині українського суспільства та окремих соціальних груп ця проблема перебільшується і надмірно роздувається”, – сказала прем’єр-міністр.
За її словами, зовнішні спостерігачі “оцінюють Україну за іншими критеріями”.
Вона також захистила рішення уряду відхилити кандидатуру на пост глави Бюро економічної безпеки, попри те, що цього вимагали МВФ і Європейська комісія. На додачу, кандидата було затверджено конкурсною комісією.
Кабінет міністрів, за її словами, “діяв відповідно до встановлених процедур”. За її словами після обрання кандидатури конкурсною комісією, уряд проголосував колегіально і відправив рішення назад до комісії. -
ФРН відхилила проєкт бюджету ЄС
Німеччина відхилила пропозицію Єврокомісії щодо бюджету Євросоюзу на понад 2 трильйони євро. Це стало відомо всього кілька годин після презентації плану головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Брюсселі. Німецький уряд вважає, що збільшення бюджету ЄС несприйнятне, коли країни-члени стараються оздоровити свої фінанси. Ця позиція Німеччини може ускладнити переговори щодо бюджету. У новому плані бюджету передбачено створення фонду на 590 мільярдів євро для підтримки європейського бізнесу. Також запропоновано скоротити фінансування сільського господарства та виділити 100 мільярдів євро Україні на відновлення та європейську інтеграцію. Ця пропозиція може стати об’єктом обговорення серед країн ЄС. Для схвалення бюджету необхідна підтримка Європейського парламенту та всіх країн-членів. Голова Європарламенту обіцяла строгий контроль за використанням коштів.
-
Фон дер Ляєн підтвердила 100 млрд євро для України
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про план виділення 100 млрд євро в рамках довгострокового бюджету Євросоюзу на підтримку України на період з 2028 по 2034 роки. Це рішення призначене для підтримки української економіки, забезпечення стійкості та прискорення вступу країни до Євросоюзу. Планується, що ці кошти допоможуть українській стороні у перебудові та розвитку. Крім того, під час презентації бюджету ЄС також було зазначено, що раніше планувалося виділити 88 млрд євро для України, але тепер ця сума була збільшена до 100 млрд євро. Тепер необхідно, щоб Європарламент і Європейська рада висловили свою позицію відносно цього проєкту бюджету, який має бути остаточно затверджений до кінця 2027 року.
-
Євросоюз готує найбільший в історії бюджет – ЗМІ
Європейська Комісія може схвалити найбільший бюджет Європейського Союзу у розмірі 1,7 трлн євро, з яких 88 млрд євро будуть виділені Україні. Це стане центральним бюджетом на семирічний період, починаючи з 2028 року. Якщо члени Єврокомісії схвалять цю суму, то загальні витрати зростуть до 1,23% валового національного доходу протягом семи років. Для України передбачено спеціальний позабюджетний фонд на суму 88 млрд євро на наступні сім років. Ця допомога буде виділятися у вигляді грантів та кредитів. Раніше ЄС надавав Україні понад 160 млрд євро допомоги з початку конфлікту з Росією. Ця нова схема фінансування має на меті забезпечити Україну необхідними ресурсами до зими.
-
Словаччина отримала газові гарантії ЄК – Фіцо
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо повідомив, що Європейська комісія надала гарантії йому у зв’язку з планованим припиненням імпорту російського газу до ЄС з 1 січня 2028 року. Гарантії були надані в обмін на підтримку нового пакета санкцій проти Росії. Фіцо заявив, що направить пропозиції Єврокомісії лідерам політичних партій країни і почекає на їхню відповідь. Він не розкрив деталей гарантій від Брюсселя, проте підкреслив, що Словаччина не підтримає нові санкції проти Росії без підтримки ЄК у разі затвердження “демагогічної і збиткової” пропозиції про повне припинення імпорту російського газу з 2028 року. Фіцо також зазначив, що голосування щодо нового пакета санкцій має відбутися найближчими днями, і він залишає за собою можливість не підтримати його.
-
Макрон відреагував на рішення Трампа щодо 30% мита для ЄС
Президент Франції Еммануель Макрон розкритикував рішення президента США Дональда Трампа щодо запровадження мит у 30% щодо Європейського Союзу. Про це він у суботу, 12 липня, написав у соцмережі Х.
“Разом із президенткою Європейської Комісії Франція висловлює рішуче несхвалення оголошення про запровадження з 1 серпня горизонтальних мит у розмірі 30% на експорт з ЄС до Сполучених Штатів”, – написав він.
При цьому Макрон зауважив, що заяві про запровадження мит з боку Вашингтона передували тижні інтенсивних переговорів між США та Єврокомісією “на основі серйозної пропозиції, зробленої в дусі доброї волі”.
“В умовах європейської єдності Комісія, як ніколи раніше, повинна підтвердити рішучість Союзу рішуче захищати європейські інтереси. Зокрема, це означає прискорення підготовки надійних контрзаходів, мобілізувавши всі наявні в її розпорядженні інструменти, в тому числі протидії примусу, якщо до 1 серпня не буде досягнуто згоди”, – акцентував Макрон.
Він також зазначив, що Франція повністю підтримує Єврокомісію в переговорах з метою досягнення взаємоприйнятної угоди до 1 серпня, яка “відображатиме взаємну повагу, яку мають виявляти одне до одного торговельні партнери на кшталт Європейського Союзу і Сполучених Штатів, з урахуванням їхніх спільних інтересів і взаємопов’язаних ланцюгів постачання”.
Як повідомлялося, Трамп у суботу оприлюднив у соцмережах два листи, в яких пригрозив запровадити 30-відсоткові мита на імпорт товарів із Європейського Союзу та Мексики вже з 1 серпня. -
Словаччина готова підтримати 18-й пакет санкцій, але є умова
Словаччина може погодитися на новий пакет санкцій ЄС проти Росії вже у вівторок, якщо спершу досягне домовленості з європейськими партнерами щодо мінімізації наслідків запропонованого ембарго на імпорт російського газу в ЄС, заявив прем’єр-міністр Роберт Фіцо. Про це у суботу, 12 липня, повідомляє Politico.
Раніше Братислава заблокувала санкційний пакет через занепокоєння, що пропозиція Єврокомісії припинити імпорт російського газу з 2028 року може негативно вплинути на економіку країни, яка значною мірою залежить від поставок газу з Росії.
Фіцо зазначив: “Ми повинні отримати вигоду з цієї ситуації, хоча повна перемога нам не гарантована. Нам потрібні політичні гарантії та зобов’язання від партнерів і Єврокомісії, щоб ця проблема не стала непосильним тягарем лише для Словаччини”.
За його словами, питання має бути вирішене до вівторка через посилення напруженості з усіх сторін. Він також додав, що цьому рішенню може передувати угода щодо газового ембарго, яка дозволить Словаччині зняти свої блокування санкційного пакету під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
Фіцо наголосив, що перед цим провів переговори з лідерами Німеччини та Польщі. На зустрічах обговорювали можливість обмеження плати, яку Братислава змушена буде сплачувати за використання альтернативних маршрутів для постачання газу.
Нагадаємо, Угорщина та Словаччина не підтримали санкції, які обмежують імпорт дешевих російських енергоносіїв.
Раніше повідомлялося, що Єврокомісія працює над зняттям застережень Словаччини в рамках узгодження 18-го пакету санкцій ЄС.