Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн висловила обурення тим, що Україну не можна розділяти на частини, оскільки це може призвести до нових війн. Вона підкреслила, що Росія не проявляє істинного бажання завершити конфлікт і діє відповідно до менталітету, сформованого ще на Ялтинській конференції 1945 року. Фон дер Ляєн наголосила, що зміна кордонів силою або одностороннє розчленування суверенних країн є неприпустимим. Вона також зазначила, що зусилля президента США Дональда Трампа в пошуку миру можуть бути важливим кроком, але Європа має серйозні побоювання щодо деталей мирного плану, запропонованого Вашингтоном. Фон дер Ляєн закликала зберігати тиск на Росію, оскільки вона не проявляє бажання завершити війну, але водночас відзначила можливість для реального прогресу.
Позначка: Єврокомісія
-

Росія не готова піти на мирну угоді – Єврокомісія
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія не проявляє готовності припинити війну в Україні та укласти мирну угоду. Вона наголосила, що потрібно продовжувати тиск на Кремль до тих пір, поки Росія не погодиться на мир. Фон дер Ляєн також підкреслила важливість дотримання ключових принципів в мирній угоді, зокрема, урахування позиції України, Європи та НАТО. Вона також зазначила, що Європа повинна допомогти у поверненні украдених росіянами українських дітей.
-

Перемови щодо України: глава ЄК наголосила на важливості участі Євросоюзу
Скоординована участь представників ЄС у переговорах щодо миру для України, які пройшли у неділю в Женеві за участю США, України та ЄС, дозволила досягти значного прогресу. Про це заявила президент Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн за результатами неформального засідання лідерів Євросоюзу, яке пройшло в гібридному форматі в Луанді (Ангола), де пізніше стартував саміт ЄС-Африканський союз.
“Хоч іще є над чим працювати, нині є міцна основа для руху вперед. При цьому ми мусимо бути єдиними та й надалі ставити інтереси України в центр наших зусиль. Ідеться про безпеку всього нашого континенту тепер і в майбутньому”, – наголосила вона.
За її словами, слід поважати територію та суверенітет України.
“Тільки Україна як суверенна країна може приймати рішення щодо своїх збройних сил. Вибір їхньої долі в їхніх руках. Я також хочу наголосити на центральній ролі Європи в майбутньому країни. Завтра ми продовжимо співпрацю з нашими партнерами з Коаліції охочих”, – додала вона.
Фон дер Ляєн також повідомила, що вона знову порушила питання тяжкого становища викрадених та зниклих безвісти українських дітей.
“Кожна дитина має повернутися додому. Я була рада, що ця тема турбує лідерів”, – підкреслила президент ЄК.
Як відомо, 23 листопада в швейцарській Женеві відбулися переговори між представниками України, держав Європи та США. За їх підсумками Україна та США підготували оновлений рамковий документ щодо миру.
Держсекретар США Марко Рубіо згодом заявив про “гнучкість” дедлайну, який встановив президент Дональд Трамп для України.
Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь -

Євросоюз розпочав провадження проти Словаччини
Європейська комісія розпочала юридичну процедуру проти Словаччини після того, як країна внесла поправки до конституції, яка проголошує пріоритет національного законодавства над нормами ЄС. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 21 листопада.
У вересні словацькі депутати на вимогу консервативного кабінету Роберта Фіцо схвалили зміни, що закріплюють перевагу місцевих законів у питаннях “національної ідентичності”. Поправка нібито має захистити країну від “прогресивної нісенітниці”, включно з одностатевими шлюбами та усиновленням. Уряд Словаччини наполягає, що поправка “відображає суспільні настрої” та “зміцнює суверенітет держави”. Водночас ЄК попереджає, що таке рішення підриває єдність правового простору Євросоюзу та може вплинути на виконання спільних правил.
Сьогодні Єврокомісія направила Братиславі офіційне повідомлення – перший крок процедури, яка може завершитися розглядом у суді ЄС. Словаччина має два місяці на відповідь. У разі відсутності прогресу країні можуть загрожувати фінансові санкції.
Нагадаємо, конституційні зміни, прийняті словацьким парламентом, передбачають закріплення лише двох біологічних статей – чоловічої та жіночої, а також переглядають правила усиновлення. Як відомо, Фіцо заявив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності.
-

В ЄС планують створити Військовий Шенген
Європейська комісія представила пакет заходів для створення єдиного військового простору в ЄС та модернізації оборонної промисловості. Мета цих заходів – забезпечити швидке та безпечне переміщення військ, техніки та ресурсів по всій Європі та прискорити впровадження інновацій у галузі оборони. Пакет включає усунення регуляторних бар’єрів для військових переміщень, створення системи швидкого реагування, покращення транспортних коридорів та інші заходи. Також представлено Дорожню карту трансформації оборонної промисловості, яка спрямована на модернізацію та підтримку оборонних гравців, інтеграцію технологічних і оборонних спільнот, впровадження новітніх технологій та збільшення виробничих потужностей. Зазначено, що швидке розвиток оборонних технологій вимагає активних заходів з боку ЄС.
-

ЄК почала розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon і Microsoft
Європейська комісія розпочала три розслідування діяльності хмарних сервісів Amazon Web Services і Microsoft Azure в рамках закону про цифрові ринки (DMA), який спрямований на обмеження впливу технологічних гігантів та створення рівних умов для менших конкурентів. Два дослідження були започатковані для визначення, чи слід вважати хмарні сервіси цих компаній “сторожовими платформами”, тоді як третє розслідування спрямоване на оцінку ефективності DMA у боротьбі з антиконкурентною поведінкою у галузі хмарних обчислень. Рішення Єврокомісії було ухвалено в контексті напружених відносин з президентом США Дональдом Трампом, який підтримує американських технологічних гігантів, що протистоять нормам ЄС. Це викликало побоювання, що орган нагляду ЄС може послабити контроль над технологічними гігантами. Європейська комісія також розгляне можливість оновлення правил DMA, щоб відповідати швидко змінюючимся практикам у секторі хмарних обчислень. Microsoft заявила готовність співпрацювати з регуляторами, тоді як AWS впевнена, що розслідування підтвердить конкурентоспроможність ринку хмарних послуг. Хмарні обчислення важливі для розвитку цифрових послуг та штучного інтелекту. Європейська комісія планує завершити розслідування протягом року, а рішення щодо регулювання хмарного сектора в рамках DMA має бути прийняте протягом 18 місяців. Amazon Web Services є найбільшим постачальником хмарних послуг у світі, за ним слідують Microsoft Azure і Google Cloud від Alphabet Inc.
-

ЄК відреагувала на корупційний скандал в Україні
Розкриття масштабної корупційної схеми в енергетиці України означає, що антикорупційні органи в нашій державі вже працюють. Про це сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє, повідомляє Європейська правда в четвер, 13 жовтня.
“Це розслідування показує, що в Україні діють і функціонують антикорупційні органи”, – заявив він і додав, що “боротьба з корупцією є центральним елементом нашого пакета з питань розширення”.
Мерсьє нагадав, що боротьба з корупцією є ключовою умовою для країни, яка прагне вступити до Євросоюзу.
“Вона вимагає постійних зусиль, щоб забезпечити потужну спроможність боротися з корупцією та повагу до верховенства права”, – додав речник.
За його словами, роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжним каменем верховенства права в Україні як майбутній державі-члені ЄС, має бути захищеною.
“Комісія продовжить моніторинг ситуації”, – запевнив Гійом Мерсьє.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Пізніше стало відомо, що зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Наразі підозри оголошено семи фігурантам, з них п’ятеро затримані і суд отбрав їм запобіжні заходи. Два міністри написали заяви про звільнення.
Також президент Володимир Зеленський ввів санкції проти двох осіб. -

В ЄС визнали плани обмежити видачу віз росіянам
Єврокомісія підтвердила свої плани з обмеження видачі Шенгенських віз громадянам Росії, але поки не уточнила деталі цих обмежень. Речник Європейської комісії Маркус Ламмерт заявив, що вони розглядають додаткові заходи у співпраці з країнами-членами, але прохання слідкувати за оновленнями. Він нагадав про те, що у 2022 році ЄС призупинив Угоду про спрощення візового режиму з Росією і ввів рекомендації для держав-членів щодо відмови у пріоритеті для російських заявників та підвищення контролю кордонів. Кількість виданих російським громадянам Шенгенських віз значно зменшилася – з понад 4 мільйонів у 2019 році до близько 500 тисяч у 2023 році.
-

Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -

ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
Європейська комісія дала оцінку прогресу України на її шляху до вступу в Європейський Союз, відзначивши значну відданість Києва європейській інтеграції. Водночас вказано на необхідність усунення “негативних тенденцій” у боротьбі з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права. Відповідний документ, підготовлений Єврокомісією, оприлюднило у понеділок, 3 листопада, агентство Reuters.
Звіт є частиною загального аналізу щодо розширення ЄС і має бути затверджений 4 листопада. У тексті наголошується, що Україна, попри труднощі через воєнні дії Росії, продовжує демонструвати значний прогрес в інтеграції до ЄС.
У документі позитивно оцінено реформаторські кроки України, однак підкреслено необхідність додаткових зусиль у питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю і підтримки громадянського суспільства. Особливу увагу Брюссель звертає на липневі події, коли виникли спроби встановити більший контроль Генеральним прокурором над антикорупційними органами. Хоча ці заходи були оперативно скориговані через суспільний протест, вони все ж викликали занепокоєння серед європейських дипломатів.
“Нещодавні негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, необхідно рішуче змінити”, – сказано в проєкті тексту Єврокомісії.
Попри публічну підтримку України з боку майже всіх держав-членів ЄС, її швидке приєднання до блоку наразі не планується. Дипломати визнають, що процес вступу може супроводжуватися суттєвими викликами і перепонами.
Український уряд раніше заявив про намір завершити переговори щодо членства до кінця 2028 року. Єврокомісія зазначає, що для реалізації цієї амбітної мети країна має прискорити проведення реформ, особливо у ключових сферах, таких як верховенство права.
Окрім цього, в документі пропонується зміцнити захист демократичних стандартів у договорі про майбутнє членство. Як зазначено в тексті Комісії, нові умови мають містити більш надійні механізми, які б гарантували продовження виконання зобов’язань після завершення процесу приєднання.
“Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжуватимуть захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити більш надійні гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання”, – сказано в проєкті звіту.
Раніше ми повідомляли, що Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. За даними редактора Радіо Свобода з питань Європи Рікарда Йозвяка, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
Нагадаємо, цієї осені Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС. Завершено двосторонній скринінг з Єврокомісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики.
