Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію.
Позначка: Єврокомісія
-
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
-
В ЄС створюють групу для розслідування шпигунства Угорщини
Брюссель створює спеціальну групу для розслідування інформації європейських ЗМІ про шпигунські операції угорської розвідки, спрямовані в тому числі проти посадовців органів ЄС. Про це заявив речник Єврокомісії Балаш Ужварі під час брифінгу в четвер, 9 жовтня.
“Єврокомісія вивчає всі повідомлення з цього питання, згідно з якими угорська розвідувальна служба проводила шпигунські операції проти ЄС та його персоналу.
Європейська комісія, як завжди, дуже серйозно ставиться до таких звинувачень, і ми залишаємося відданими захисту персоналу, інформації та мереж Єврокомісії від незаконних дій зі збору розвідувальних даних”, – сказав спікер.
За його словами, через питання операційної безпеки на даний момент інших коментарів дати не може.
Проте він запевнив, що “буде створено внутрішню групу для розслідування цих звинувачень”.
Мова про спільне розслідування німецького Der Spiegel, бельгійської щоденної газети De Tijd, угорського видання Direkt36 та інших ЗМІ. Журналісти встановили, що угорські шпигуни та вербувальники як “дипломати” намагалися проникнути до інституцій ЄС. За тих часів європейський комісар Олівер Варгеї був ще послом Угорщини при ЄС.
Оперативник, ім’я якого поки що не розкривається (ЗМІ називали його “В”), перебував у Брюсселі між 2015 і 2017 роками як дипломат, що працював у відділі політики згуртованості посольства Угорщини.
Як відомо, угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщині не слід переходити на євро, адже Європейський Союз “розпадається”, і країні не варто тісніше пов’язувати свою долю з цим блоком. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах. -
Грузинська влада веде російську пропаганду – речниця ЄК
Речниця з закордонних справ Єврокомісії Анітта Гіппер заявила, що грузинська влада поширює дезінформацію, проводячи російську пропаганду щодо дій Європейського Союзу та посла ЄС у Грузії. Вона наголосила, що ЄС підтримує свого посла та заперечує будь-яке насильство з будь-якого боку, закликаючи до мирних протестів.
-
Україна отримала 4 млрд євро за рахунок активів РФ
Європейський союз надав Україні дев’ятий транш надзвичайної позики макрофінансової допомоги на суму 4 млрд євро. Це ще раз підтверджує підтримку ЄС Україні в контексті конфлікту з Росією. Загальна сума підтримки України від Єврокомісії тепер складає 14 млрд євро. Частина цих коштів буде використана на виробництво безпілотників. Транш був забезпечений коштами, отриманими від заморожених активів Центрального банку Росії у Євросоюзі. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко відзначила, що отримання цих коштів відбулося в День захисників і захисниць України.
-
Єврокомісія дозволила купівлю Versace модним домом Prada
Європейська комісія, яка відповідає за контроль за дотриманням антимонопольних правил у Євросоюзі, затвердила угоду, за якою італійський модний будинок Prada купує бренд Versace у компанії Capri Holdings. За оголошенням на сайті ЄК, комісія прийшла до висновку, що ця угода не порушує конкуренцію на ринку, оскільки обидві компанії мають обмежене присутність на ринку після злиття. Угода має бути схвалена у другому півріччі цього року. Вартість Versace оцінюється у 1,375 мільярда доларів, проте Capri Holdings придбала її у 2018 році за 1,8 мільярда євро. Ціни акцій Capri підвищилися на 0,4% під час попередніх торгів у вівторок.
-
Україна завершила процес скринінгу – Єврокомісія
Україна успішно завершила скринінг законодавства як частина підготовки до переговорів про вступ до Європейського союзу. Цю новину оголосила Єврокомісія, підкресливши важливість досягнутого кроку для України на шляху до європейської інтеграції. Тепер держави-члени ЄС отримають звіти з рекомендаціями щодо початку переговорів з Україною у різних сферах політики. Передбачається, що Україна продовжить робити реформи, відповідати стандартам ЄС та підвищувати свою інституційну та адміністративну спроможність. Переговори про вступ можуть розпочатись навесні наступного року.
-
Єврокомісія зробила заяву про вступ України до ЄС
Україна успішно завершила процес скринінгу законодавства у рамках підготовки до початку переговорів про вступ до Євросоюзу. Єврокомісія повідомила про це, вказавши на важливу віху на шляху країни до вступу до ЄС. Двосторонній скринінг розпочався у липні 2024 року, але завершився швидко завдяки відданості та професіоналізму України у проведенні реформ та відповідності європейським стандартам. Тепер держави-члени ЄС отримають звіти і можуть розпочати переговори з Україною у відповідних сферах політики. Під час переговорів Україна має продовжувати реформи, узгоджувати законодавство з європейським та зміцнювати свою інституційну та адміністративну спроможність. Переговори про вступ можуть розпочатися вже навесні наступного року.
-
Скринінг законодавства України завершено – ЄК
Європейська комісія завершила перевірку українського законодавства. Єврокомісар Марта Кос оголосила про це під час візиту до Ужгорода. Команда фахівців протягом року дослідила понад 100 тисяч сторінок законів України та порівняла їх із законами Європейського Союзу. Після скринінгу обговорення щодо подальших дій відбудуться у Києві. Україна відкрила двосторонні зустрічі з Єврокомісією за останнім розділом у переговорах про вступ до ЄС. Якщо результати будуть позитивними, переговори про вступ можуть розпочатися весною наступного року.
-
ЄС перевіряє Apple, Google і Microsoft через онлайн-шахрайство
Європейський Союз розпочав перевірку компаній Apple, Google, Microsoft і Booking Holdings щодо боротьби з онлайн-шахрайством на їхніх платформах. Це сталося в рамках Закону про цифрові послуги. Єврокомісія хоче визначити, наскільки ефективно ці компанії працюють над попередженням появи шахрайського контенту. Apple і Google перевірятимуть на підроблені банківські застосунки, а Google і Microsoft – на фейкові результати пошуку, які можуть використовуватися для фінансових шахрайств. У випадку Booking Holdings оцінюватимуть, як вони протидіють підробленим оголошенням про оренду житла. Єврокомісія вимагає від цих компаній вжити заходів для виявлення та запобігання поширенню нелегального контенту. Інакше їм загрожують штрафи до 6% від річного обороту.