Україна стала одним з основних постачальників продовольства та кормів до Європейського Союзу і частково замістила експорт з Росії. Рада ЄС підкреслила потенціал України стати ще важливішим партнером у питаннях диверсифікації білків. Рада Євросоюзу висловила необхідність спростити регулювання продовольчої галузі ЄС та продовжувати співпрацю з Україною для забезпечення продовольчої безпеки. Нова торговельна угода між Україною та ЄС, що набула чинності 29 жовтня, передбачає лібералізацію торгівлі та враховує чутливість певних секторів ЄС.
Позначка: Європа
-
У Західній Європі вирує негода, є жертви
У Португалії шторм Клаудія спричинив загибель трьох людей і поранення десятків інших, а у Великій Британії рятувальні служби проводять евакуацію через масштабні повені у Вельсі та Англії. Про це повідомляє Reuters.
Португалія та частина Іспанії опинилися під впливом екстремальної погоди, що згодом досягла Великої Британії та Ірландії. У Фернау-Ферру, розташованому на протилежному березі Тежу від Лісабона, рятувальники виявили тіла літнього подружжя, яке загинуло у власному будинку після раптового підйому води вночі.
У суботу на півдні країни торнадо пройшов через Албуфейру, зруйнував кемпінг і призвів до загибелі 85-річної громадянки Великої Британії. Про це повідомив керівник регіональної служби цивільного захисту Вітор Ваз Пінту.
У Великій Британії сильні дощі спричинили підтоплення міста Монмут і прилеглих районів на південному сході Вельсу. Пожежно-рятувальна служба Південного Уельсу інформує про проведення рятувальних і евакуаційних операцій. Департамент природних ресурсів Вельсу видав 11 попереджень про повені, серед яких чотири — підвищеної небезпеки, а також 17 сповіщень про можливі паводки.
В Англії, за даними Агентства з охорони довкілля, діють 49 активних попереджень про повені та 134 повідомлення про потенційні підтоплення. -
США збираються витіснити з Європи увесь російський газ – ЗМІ
Посадовці США ведуть перемовини з країнами Європи для просування американського газу замість російського. Про це у п’ятницю, 14 листопада, повідомляє Financial Times з посиланням на джерела.
За даними видання, американська сторона намагається знищити “весь до останньої молекули” російський газ на європейському ринку.
Зазначається, що кампанія американських чиновників збіглася зі спробою нафтотрейдера Gunvor придбати зарубіжні активи російського Лукойла, проти якого США ввели санкції. Це завдало складнощів нафтотрейдеру, оскільки ЗМІ в той момент зосередилися на минулих зв’язках компанії з Росією.
Gunvor був названий Лукойлом потенційним покупцем, але Мінфін США попередив, що не видасть цій компанії ліцензію на ведення бізнесу до завершення війни в Україні.
Видання нагадує, що США на офіційному рівні вимагають від союзників припинити закупівлі російських газу і нафти. Американські делегації на переговорах з іншими країнами щоразу піднімають питання про постачання енергоресурсів з Росії та Ірану. -
Україна отримає новий пакет зброї США на $500 млн
Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Швеція і Естонія профінансують спільний пакет озброєнь для України, які будуть закуповуватись у США. Про це повідомляється на сайті НАТО у четвер, 13 листопада.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав це рішення.
“Наші північні і балтійські члени Альянсу збільшують фінансування наступного пакету критично важливого військового обладнання для України. Це обладнання надзвичайно важливе, оскільки Україна вступає в зимові місяці, і поставки через PURL надходять до України. Члени НАТО продовжуватимуть надавати Україні необхідне обладнання і припаси”, – заявив він. PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це спільна ініціатива США та НАТО, покликана прискорити постачання озброєння Україні. Програма фокусується на визначенні найнагальніших оборонних потреб країни й спрямуванні ресурсів партнерів для їх реалізації.
Гроші, які виділяють союзники, надходять на спеціальний рахунок НАТО. Надалі США забезпечують пряме постачання зброї відповідно до запитів. Вже зібрано 2,8 млрд доларів. -
Зеленський розповів, коли РФ може атакувати Європу
Країна-агресор Росія готується до великої війни у Європі. Бойові дії можуть розпочатися у 2029, або 2030 році. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram в четвер, 13 листопада.
“Потрібно більше тиску на Росію. Зважаючи на ситуацію на полі бою, ми не бачимо, щоб Росія хотіла зупинитися. Коли ми дивимося на військову промисловість РФ, ми бачимо, що вони збільшують своє виробництво. І, за нашими оцінками, вони хочуть продовжувати цю війну”, – заявив Зеленський.
За словами президента, варто визнати, що росіяни “хочуть великої війни, готуються, щоб бути спроможними у 2029 або 2030 році – у цей період – розпочати таку велику війну на Європейському континенті”.
“Ми розглядаємо це як дійсно великий виклик. Я вважаю, що ми повинні думати про те, як зупинити їх зараз в Україні. Але також зробити все, щоб зменшити їхні спроможності. Не давати їм грошей, які вони все ще можуть отримати з енергоносіїв. І не давати їм зброї”, – резюмував глава держави.
Раніше Зеленський назвав сигнал щодо нападу РФ на Європу. На його думку, якщо глава Кремля Володимир Путін наважиться на проведення мобілізації в Росії, то це означатиме виклик Європі і високу можливість початку великої війни. -
Україна отримала від Євросоюзу майже 6 млрд євро
Євросоюз надав Україні транш у розмірі 5,9 млрд євро. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в четвер, 13 листопада.
За її словами, з цієї суми – 4,1 млрд євро у межах механізму ERA Loans. Це завершальний транш у рамках програми на 18 млрд євро, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів.
“Це – приклад того, як Росія починає платити за свої злочини. І водночас – сигнал європейської солідарності та рішучості підтримувати нашу здатність вистояти”, – написала очільниця уряду.
Окрім того, 1,8 млрд євро надано у межах ініціативи Ukraine Facility. Свириденко підкреслила, що це підтвердження того, що Україна впевнено рухається шляхом реформ і європейської інтеграції.
“Обидва рішення – результат стратегічного партнерства та довіри між Україною та Європейським Союзом… Це допомагає нам зберегти макрофінансову стабільність навіть в умовах викликів війни – найбільшої у Європі з часів Другої світової. Ці кошти про врятовані життя, відновлену інфраструктуру, зміцнену економіку. Це означає, що більше внутрішніх ресурсів ми можемо спрямовувати на головне – оборону”, – зазначила Свириденко.
Вона подякувала президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Марті Кос за лідерство й непохитну підтримку України. -
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз виступив на конференції у Києві, де розповів, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може негативно вплинути на економіку України. Він зауважив, що це мито вплине на ВВП України, зменшить податкові надходження та соціальні внески до бюджетів. Також підприємства України стоять у нерівних умовах порівняно з металургійними компаніями Європи, які отримують гранти на декарбонізацію. Водовіз закликав уряд просити Євросоюз відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в країні. Крім того, він підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні.
-
Швеція знову дозволила видобуток урану
Парламент Швеції прийняв рішення скасувати заборону на видобуток урану, що набуде чинності з 1 січня 2026 року. Це рішення було підтримане урядовими партіями та Шведськими демократами, хоча опозиція виступила проти нього. Прихильники закону вважають, що для розвитку ядерної енергетики Швеція повинна мати доступ до уранових родовищ. Противники ж стверджують, що це може негативно вплинути на довкілля, сільське господарство та водопостачання.
Рішення означає, що шахти, де знаходять невеликі кількості урану, більше не потребуватимуть спеціальних дозволів і не підпадатимуть під муніципальне вето. Уряд також планує скасувати можливість муніципалітетів ветувати видобуток урану. Ця пропозиція вже на розгляді. Заборона на видобуток урану в Швеції була введена у 2018 році через антиядерний рух, що існував у країні. Однак зростаюча потреба в надійних джерелах палива для атомних електростанцій у Європейському Союзі змусила переглянути цю політику. У Швеції знаходиться значна кількість уранових родовищ, і вже є компанії, які виразили бажання долучитися до видобутку урану в країні.
-
У Бельгії скликають екстрене засідання ради безпеки через дрони
У Бельгії відбудеться екстрене засідання Ради безпеки через проблему з дронами біля аеропортів країни. Приміром, невстановлений безпілотник зупинив польоти в кількох аеропортах, що призвело до скасування десятків рейсів. Прем’єр-міністр Барт Де Вевер скликав засідання після того, як виявлено дрони у повітряному просторі. Це не перший випадок подібних інцидентів у країні, останній стався недавно над авіабазою, де зберігається ядерна зброя НАТО.
-
Дефіцит сил. Європа не готова до війни з РФ
У дослідженні Французького інституту міжнародних відносин виявлені слабкості у готовності європейських країн до протистояння з Росією. Зазначено, що багато країн мають недостатньо великі сухопутні сили та обмежені можливості у військовому виробництві. Європейські країни мають потенціал для захисту від Росії, але потрібна політична воля для його виявлення. У той же час, Володимир Путін похвалився новими розробками зброї, вказуючи на використання вітчизняних матеріалів у ракетах та розвиток ядерних технологій. Путін заявив, що Росія не становить загрози для інших країн і розвиває свій ядерний потенціал.