Країни Заходу склали попередній трирівневий план захисту України після завершення війни з Росією. Про це напередодні повідомила британська газета Financial Times із посиланням на власні джерела.
Стверджується, що на першому рівні буде створена демілітаризована зона, можливо, патрульована нейтральними миротворчими військами із третьої країни, яку погодять і Україна, і Росія.
“Набагато надійніший кордон позаду неї захищатимуть українські війська, озброєні та навчені військовими НАТО, заявили троє чиновників”, – йдеться у публікації.
Окрім того, сили стримування під керівництвом Європи будуть розміщені глибше в Україні як третя лінія оборони, а американські ресурси підтримуватимуть їх з тилу.
“Але навіть за потенційної підтримки США громадськість та політики в багатьох європейських країнах стурбовані можливим розгортанням військ в Україні”, – пише газета.
У статті цитують керівника Офісу президента Андрія Єрмака, який зазначив, що кожна країна у коаліції зробить свій внесок, “і зрештою картина буде поєднанням військової, політичної та економічної підтримки”.
За його словами, обговорення точилися навколо чотирьох-п’яти європейських бригад «на місцях, наданих коаліцією охочих, плюс «стратегічні ресурси» зі США».
Єрмак підкреслив, що це ознаменувало “велику зміну з весни”.
“Дійсно, остання зустріч у Білому домі стала проривом у низці речей, внесла ясність у такі кроки, як формування системи гарантій безпеки та постачання американської зброї для оборони України через європейські фінансові інструменти”, – констатував керівник ОП.
Він додав, що США “можуть забезпечити основу, яка змусить всю архітектуру безпеки та стримування працювати”.
Раніше ЗМІ дізналися про гарантії безпеки від США. Стверджувалось, що Вашингтон погодився надати стратегічний рівень підтримки будь-якому формату розгортання наземних сил європейських держав в Україні, а також взяти участь у європейському щиті ППО для забезпечння повоєнних гарантій безпеки.
Позначка: Європа
-
Захід готує трирівневий план захисту України – ЗМІ
-
Rheinmetall відкрив найбільший у Європі завод боєприпасів
Німецький концерн Rheinmetall AG відкрив у місті Унтерлюс поблизу Ганновера найбільший у Європі завод із виробництва артилерійських боєприпасів. Про це пише Bloomberg у середу, 27 серпня.
У церемонії відкриття взяли участь генеральний директор компанії Армін Папперґер, міністр фінансів та віцеканцлер Німеччини Ларс Клінґбайль, міністр оборони Борис Пісторіус і генеральний секретар НАТО Марко Рютте.
Будівництво розпочалося на початку 2024 року за участі колишнього канцлера Олафа Шольца. Завод почав тестові операції у другому кварталі 2025-го, тоді як повної потужності – виробництво до 350 тисяч артилерійських снарядів на рік – планує досягти у 2027 році.
Комплекс складається з двох будівель: одна призначена для виробництва 155-мм снарядів, інша – для їхнього заряджання, складання та пакування.
Інвестиції у проєкт становлять близько €500 млн. На підприємстві створять понад 500 робочих місць. З 2026 року тут також планують випускати реактивні боєприпаси.
Rheinmetall розширює виробничі потужності в кількох країнах Європи – компанія має заводи в Іспанії та Угорщині, будує підприємство у Литві та веде переговори з урядом Латвії. Нещодавно Папперґер також оголосив про створення боєприпасного заводу і порохової фабрики в Болгарії.
В Україні Rheinmetall уже працює над проєктом заводу боєприпасів та має хаб із ремонту танків. Однак, за словами керівника компанії, реалізація проєкту затримується через бюрократичні перешкоди.
Також німецький концерн Rheinmetall і американська компанія Anduril Industries оголосили про стратегічне партнерство. Партнери планують організувати в Європі виробництво американських ударних дронів Fury і крилатих ракет Barracuda.
Раніше стало відомо, що Rheinmetallі американська корпорація LockheedMartinстворять спільне підприємство для виробництва у Європі ракет, зокрема для системи ППО Patriot. -
Трамп вплинув на Орбана щодо України – ЗМІ
Після дзвінка президента США Дональда Трампа прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан може послабити свій опір щодо вступу України до Євросоюзу. Про це повідомляє Politico у середу, 27 серпня.
Видання пише, що європейські посадовці розглядають можливість відкриття “переговорного кластера” для Молдови напередодні вересневих виборів у країні. Але без здійснення такого кроку щодо України.
При цьому Україна та її союзники категорично проти такого кроку. Адже в Києві наполягають, що “це дало б українцям неправильний сигнал у розпал мирних переговорів за посередництва США”.
А французький чиновник сказав виданню: “У контексті того, що зараз переживає Україна, є переваги як для кандидатури України, так і для кандидатури Молдови. Рішення в Брюсселі мають прийматися одностайно, і ми маємо діяти в рамках цих принципів”.
“Те, що президент США Дональд Трамп переконав прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступає проти членства України в ЄС, але висловив готовність підтримати членство Молдови, зняти свої заперечення проти вступу Києва до блоку, змінило динаміку ситуації”, – пише видання з посиланням на двох дипломатів.
У публікації вказано, що рішення будуть прийняті в “найближчі дні або тижні”. Двоє дипломатів також висловили надію, що в найближчі місяці, з огляду на тиск на Будапешт, вдасться вийти з глухого кута щодо вступу України.
“Тепер у нього (Орбана – ред.) є можливість пом’якшити свою антиукраїнську позицію”, – сказав один дипломат.
Видання нагадує, що Орбан добре знайомий із тим, як змінювати свою позицію. Ба більше, можна сказати, що “він майстер цього – особливо в контексті ЄС”.
Раніше ЗМІ повідомили, що тиждень тому Трамп зателефонував Орбану, щоб з’ясувати, чому прем’єр Угорщини блокує переговори про вступ України до Євросоюзу. Ця розмова відбулася після переговорів лідерів США, України та ЄС у Вашингтоні.
Після цього президент Володимир Зеленський підтвердив, що дійсно звертався до Трампа з проханням вплинути на Орбана. -
Росія відкине пропозицію Заходу про гарантії безпеки для України – ISW
США в координації з Європою розробляють гарантії безпеки для післявоєнної України та Кремль, схоже, відкине цю пропозицію. Про це йдеться у звіті Американського інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що РФ неодноразово відкидала західні гарантії безпеки для України, зокрема, присутність військ країн НАТО.
У ISW наводять недавню заяву глави МЗС РФ Сергія Лаврова в інтерв’ю NBC News він сказав, що західні держави, включно зі США, не мають нести відповідальність за післявоєнну безпеку України.
Речниця російського МЗС Марія Захарова теж заявила, що Росія “категорично відкидає” будь-який сценарій, який передбачає появу в Україні військового контингенту за участю країн НАТО.
“Кремль, імовірно, відхилить пропозицію США і Європи про гарантії безпеки, подібну до тієї, яку, як повідомляють, обговорюють американські та європейські чиновники”, – роблять висновок аналітики ISW. -
Прем’єр Канади здійнить турне країнами Європи
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні з 25 до 27 серпня відвідає Польщу, Німеччину та Латвію. Про це напередодні повідомила його прессслужба.
Вказано, що очільник канадського уряду зосередиться на зміцненні відносин з європейськими союзниками та розвитку співпраці в ключових сферах, включаючи торгівлю, енергетику, критично важливі корисні копалини та колективну оборону.
“Прем’єр-міністр Карні також підкреслить постійну підтримку Канадою міцного миру в Україні та Європі, наголосивши, що жодні рішення щодо України не повинні прийматися без України, а жодні рішення щодо Європи не повинні прийматися без Європи”, – йдеться у повідомленні.
Сам Карні заявив, що Канада зосереджується на зміцненні та диверсифікації своїх міжнародних партнерств.
“Разом ми створимо більшу безпеку, стабільність та процвітання по обидва боки Атлантики”, – запевнив він.
Раніше стало відомо, що Канада приєднається до ініціативи PURL, яка забезпечує постачання озброєння для української армії. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль. -
Прем’єр Канади здійснить турне країнами Європи
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні з 25 до 27 серпня відвідає Польщу, Німеччину та Латвію. Про це напередодні повідомила його прессслужба.
Вказано, що очільник канадського уряду зосередиться на зміцненні відносин з європейськими союзниками та розвитку співпраці в ключових сферах, включаючи торгівлю, енергетику, критично важливі корисні копалини та колективну оборону.
“Прем’єр-міністр Карні також підкреслить постійну підтримку Канадою міцного миру в Україні та Європі, наголосивши, що жодні рішення щодо України не повинні прийматися без України, а жодні рішення щодо Європи не повинні прийматися без Європи”, – йдеться у повідомленні.
Сам Карні заявив, що Канада зосереджується на зміцненні та диверсифікації своїх міжнародних партнерств.
“Разом ми створимо більшу безпеку, стабільність та процвітання по обидва боки Атлантики”, – запевнив він.
Раніше стало відомо, що Канада приєднається до ініціативи PURL, яка забезпечує постачання озброєння для української армії. Про це повідомив міністр оборони Денис Шмигаль. -
В МЗС нагадали “урок” пакту Молотова-Ріббентропа
Російський режим, як і 86 років тому, під час укладення “Пакту Молотова – Ріббентропа”, знову хоче ділити Європу. Захід повинен врахувати уроки минулого та не допустити повторення ситуації. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України у Facebook.
“86 років тому, 23 серпня 1939 року, в Москві була укладена Угода про ненапад між Німеччиною та СРСР, так званий “Пакт Молотова-Ріббентропа”, та таємні протоколи до неї, згідно з якими Гітлер і Сталін домовилися розділити Європу”, – сказано у повідомленні.
В МЗС нагадали, що подія стала спусковим гачком для початку Другої світової війни. Нацистський та комуністичний режими разом напали на Польщу та розділили її. Уроки минулого актуальні й сьогодні. Кремль, як 86 років тому, хоче розподілити “сфери впливу” та силовим шляхом переділити кордони в Європі. Потурання планам російського режиму може призвести тільки до глобальної катастрофи.
“Тоді наслідком недалекоглядної політики та боягузства стали смерті від 70 до 85 мільйонів людей, небачені звірства та руйнування, глобальна катастрофа для людства. Міжнародна спільнота не має права повторювати ці помилки сьогодні”, – зазначили в МЗС.
Росія, яка розпочала найбільшу війну в Європі після 1939-1945 років, намагається всіляко викривити реальність та відбілювати злочини СРСР.
“У контексті сучасної ситуації, вкотре висловлюємо підтримку зусиллям із досягнення миру завдяки силі за лідерства Сполучених Штатів та особисто Президента США Дональда Трампа, активній ролі європейських союзників”, – сказано у повідомленні.
В МЗС України додали, що необхідно посилити тиск на Росію, щоб досягти справедливого миру для України. Справедливе завершення війни стане свідченням того, що західні країни зробили правильні висновки з подій минулого. -
В ЄС через пожежі вигоріла площа розміром з Кіпр
Цього року лісові пожежі в Євросоюзі знищили понад 1 млн гектарів -рекордний показник від початку спостережень у 2006 році. Про це пише Politico у п’ятницю, 22 серпня.
За даними Європейської системи інформації про лісові пожежі (EFFIS), від початку року вигоріло 1 016 000 гектарів території, що перевищує площу Кіпру або становить близько третини Бельгії. Попередній антирекорд зафіксували у 2017 році – майже 988 тис. гектарів.
Найбільших втрат зазнали країни Піренейського півострова. В Іспанії вигоріло понад 400 тис. гектарів, у Португалії – понад 270 тис. гектарів, що становить близько 3% усієї території країни. Для Іспанії це найгірший рік із 1994-го, свідчать урядові дані.
Зазначається, що зміна клімату посилює ризик лісових пожеж, спричиняючи частіші та інтенсивніші хвилі спеки та посухи.
Втім, науковці пояснюють масштабність пожеж надлишком сухої рослинності на занедбаних землях і недостатніми заходами профілактики. Зокрема цього тижня спеціальна прокуратура Іспанії відкрила розслідування щодо відсутності планів запобігання пожежам.
Згідно з оцінками EFFIS, лісові пожежі сприяли й викидам рекордної кількості вуглекислого газу, що посилює глобальне потепління.
Як ми вже писали, рекордна спека в Іспанії спричинила лісові пожежі.
Раніше Греція мусила запросити допомогу у ліквідації масштабних пожеж.
У Туреччині температура сягнула рекордних 50,5 °C -
Казахстан витісняє Росію ринку вугілля в Європі – ЗМІ
Казахстан значно збільшив експорт свого вугілля в Європу та Азію через територію Росії. У січні-липні 2025 року транзитні постачання зросли на 38% рік до року – до 6,7 млн т – максимальний показник з 2017 року. Для порівняння: за весь 2024 рік транзит становив близько 9 млн т. Про це свідчать дані агентства Argus, які наводять російські провладні Ведомости.
Казахстанський експорт через порти Північного Заходу Росії за перші сім місяців 2025-го зросли на 19% рік до року — до 4,1 млн. т. Це сталося завдяки збільшенню перевалки через порти Усть-Луга, Санкт-Петербург та Виборг.
При цьому постачання через порт Тамань зросло рік до року майже вдвічі — до 2,3 млн т. Ще 300 тис. т вугілля Казахстан поставив через мережу РЗ до латвійського порту Вентспілс.
Значне зростання транзиту з Казахстану спостерігається на тлі скорочення відвантажень російського вугілля в портах Північного Заходу та Півдня.
Експортні ціни на російське енергетичне вугілля наприкінці червня цього року досягли мінімумів з кінця 2020 – початку 2021 років, свідчать дані Центру цінових індексів (ЦЦІ). Так, вартість тонни вугілля калорійністю 6000 ккал/кг із навантаженням на судно в порту Тамані наприкінці червня впала на 22% з початку року, до $63, а в портах Балтійського моря — на 26%, до $55. Падіння експортних цін призвело до зниження рентабельності постачання.
При цьому у казахстанських експортерів зберігається позитивна рентабельність постачання як через порти Балтійського моря, так і через Тамань.
Зростанню транзиту також сприяє те, що Казахстан виключений з санкційних списків Євросоюзу, які заборонили угоди з російськими портами.
Експерти гадають, серпні-грудні зростання транзиту вугілля з Казахстану продовжиться і за підсумками цього року перевищить 10 млн т. -
Україна отримала від ЄС транш у понад 4 млрд євро
Україна отримала від Євросоюзу транш у 4,05 млрд євро до Дня Незалежності. Про це повідомила Єврокомісія у п’ятницю, 22 серпня.
Вказано, що з цієї суми 1 млрд євро надано у межах програми ERA (Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine), профінансованих із заморожених російських активів, а 3,05 млрд євро – четвертий платіж у межах механізму Ukraine Facility.
“У той час, коли Україна святкує 34 річницю незалежності, ЄС надсилає чіткий сигнал: наша солідарність з Україною є непохитною. Сьогоднішнє виділення понад EUR 4 млрд демонструє нашу тверду прихильність. Це нове фінансування підкреслює нашу прихильність не тільки до відновлення України, але й до її майбутнього як суверенної та демократичної країни. Бо коли Україна сильна, то і Європа сильніша”, – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вказано, що з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року ЄС та його держави-члени мобілізували 168,9 млрд євро на гуманітарну, фінансову та військову допомогу Україні та її народу.
Як відомо, Україна мала отримати 4,5 млрд євро від ЄС у межах Ukraine Facility, але обсяг траншу зменшили, бо Київ не виконав необхідні для цього реформи.
Після цього в Кабміні запевнили, що виконають усі реформи для отримання повноцінного фінансування з боку ЄС.