Представники країн Європи, таких як Данія, Австрія та Польща, висловили свою реакцію на масований удар Росії по Україні. Вони вважають, що необхідно прийняти рішучі заходи, такі як інвестиції в українську оборону та підвищення тиску на Росію. Данський міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен вважає, що Європа повинна активно реагувати, вкладаючи кошти в українську оборону, можливо, заморожених російських активів. Австрійський міністр закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер також засудила російські обстріли, закликаючи до посилення міжнародного тиску на Росію для забезпечення миру. Міністерство закордонних справ Польщі висловило протест Росії через авіаудари по території України, які призвели до пошкоджень польського консульства в Києві.
Позначка: Європа
-
Каволі передав Гринкевичу командування силами НАТО в Європі
Генерал ВПС США Алексус Гринкевич став новим головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, змінивши на цій посаді генерала армії США Крістофера Каволі. Церемонія передачі повноважень відбулася у штаб-квартирі SACEUR у Монсі, Бельгія. Гринкевичу 54 роки, він раніше очолював дирекцію з операцій Об’єднаного штабу збройних сил США. Призначення Гринкевича сигналізує про збереження за американським офіцером посади головнокомандувача в Європі, що підтверджує зобов’язання США до НАТО.
-
Європа готується до скорочення військ США – ЗМІ
Європейські союзники НАТО почали готуватися до можливого скорочення американських військ на континенті, навіть якщо офіційні плани США ще не були оголошені. Є думки, що президент Трамп під час свого другого терміну може зменшити кількість американських військ у Європі та зосередити увагу на Азії та Близькому Сході. Європейські держави висловлюють занепокоєння, оскільки вони залежать від американської техніки та військових. Є побоювання, що скорочення може вплинути на обороноздатність НАТО та ключові бази США в Європі. Незважаючи на це, деякі посадовці вважають, що європейські сили не готові повністю замінити американські можливості. Адміністрація Байдена збільшила кількість військ в Європі, але є побоювання, що плани Трампа можуть призвести до скорочення військ. Наразі немає конкретних даних про майбутні плани Вашингтона, але планується консультація з союзниками по НАТО. Фахівці з оборонного планування висловлюють занепокоєння щодо можливого поспішення рішень без консультацій.
-
В ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України
Підтримка Росії у війні проти України з боку китайських компаній становить серйозну загрозу для європейської безпеки. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас голові МЗС Китаю Ван Ї в Брюсселі під час 13-го стратегічного діалогу між Європейським Союзом і Китаєм, повідомляє Дипломатична служба ЄС.
Європейська чиновниця наголосила на серйозній загрозі, яку підтримка китайськими компаніями незаконної війни Росії становить для європейської безпеки.
Вона закликала Китай припинити будь-яку матеріальну підтримку на користь військово-промислового комплексу Росії.
Каллас звернулася до Китаю із закликом підтримати повне і беззастережне припинення вогню та справедливий і тривалий мир в Україні на основі повної поваги до Статуту Організації Об’єднаних Націй. -
Екстремальна спека. Європа перегрівається
В Європі знову екстремальна спека. Двоє людей загинули через рекордну спеку у Франції, повідомило в середу національне міністерство екології, а всього лише за один день допомога через небувало високу температуру повітря знадобилася понад 300 мешканцям країни. Рекордно спекотна погода, що охопила весь континент, — наслідок антропогенного зміни клімату, заявило кліматичне агентство ООН, і такі періоди спеки трапляються тепер все частіше.
Рекордні температури
Так, в Іспанії та Англії червень 2025 року став найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень. Червень 2025 року у Франції став другим найспекотнішим з початку спостережень у 1900 році.
На материковій частині Португалії в червні зафіксували рекордну денну температуру — 46,6°C. Так спекотно було в містечку Мора за 90 км від Лісабона, це максимум для материкової частини Португалії, повідомили метеорологи з Португальського інституту моря та атмосфери. Середньомісячні дані ще не опубліковані.
Наслідки
В Італії від сильної спеки загинули двоє людей, а в італійській комуні Тецце-суль-Брента (провінція Віченца) робітник на будівництві опинився в комі після денного чергування на спеці. Його напарник також звернувся за медичною допомогою, почувши себе погано, повідомляє італійське інформаційне агентство Ansa.
А в Ломбардії до вересня заборонили роботи на відкритому повітрі в період з 12:30 до 16:00. Ця заборона перш за все стосується будівельних майданчиків, ремонтних робіт на дорогах, сільськогосподарських робіт.
Аномальна спека призвела 1 липня до відключень електроенергії в центрі Флоренції — через зростання навантаження на мережу від працюючих кондиціонерів. Також у вівторок на досить тривалий час відключалася електроенергія в італійському Бергамо.
В Туреччині спека спричинила лісові пожежі. Міністр лісового господарства Туреччини Ібрагім Юмакли повідомив, що за останні три дні пожежники та рятувальники в країні виїжджали на 263 лісові пожежі. Всього рятувальники вже евакуювали понад 50 000 осіб — переважно мешканців західної провінції Ізмір.
Температура в Греції наближається до позначки 40°C вже на протязі кількох днів. Лісові пожежі палають біля кількох прибережних міст, вогонь знищив кілька будинків. Місцеві жителі були змушені евакуюватися.
Що можна зробити
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк підкреслив, що чергова хвиля спеки свідчить про необхідність змін — зокрема відмови від різних видів викопного палива, використання якого є однією з головних причин зміни клімату.
“Підвищення температури, підвищення рівня моря, повені, посухи та лісові пожежі загрожують нашому життю, нашому здоров’ю, можливості жити в чистому, здоровому та стійкому навколишньому середовищі”, — сказав Фолькер Тюрк, виступаючи в Раді ООН з прав людини.
За даними Міжурядової групи експертів ООН з зміни клімату, періоди спеки тепер повторюються все частіше і охоплюють все більшу територію, хвилі спеки стануть ще більш вираженими — через те, що планета продовжує нагріватися. Прискорюють цей процес, за даними експертів ООН, антропогенні фактори.
Європейська комісія 2 липня запропонувала внести зміни до Кліматичного закону ЄС, встановивши нову ціль на 2040 рік – скорочення викидів парникових газів на 90% від рівня 1990 року.
Відповідно до Кліматичного закону ЄС, Євросоюз та його держави-члени взяли на себе зобов’язання зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року.
Закон встановлює першу проміжну ціль – скорочення чистих викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року.
Тепер Єврокомісія хоче встановити наступну проміжну ціль на 2040 рік. -
Данія почала головування в Раді ЄС
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
“Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
“ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України. -
Євросоюз продовжив економічні санкції проти РФ
Євросоюз офіційно продовжив ще на шість місяців економічні обмежувальні заходів проти Росії через її агресивну війну в Україні – до 31 січня 2026 року. Про це повідомила Європейська рада в понеділок, 30 червня.
“Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України”, – йдеться у повідомленні.
У Європейській раді нагадали, що наразі санкції складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші, заборону мовленнєвої діяльності дезінформаційних ЗМІ, що підтримуються Кремлем. Запроваджено заходи, які дозволяють ЄС протидіяти обходу санкцій.
Загалом з 24 лютого 2022 року ЄС ухвалив 17 жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
“Доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, включаючи, зокрема, заборону на застосування сили, доцільно зберігати чинність усі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо це необхідно… Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій”, – додали європейські дипломати. -
Центральну Європу позбавили залежності від російської нафти – Orlen
Польська нафтопереробна компанія Orlen більше не закуповуватиме російську нафту для свого нафтопереробного заводу в Чехії після 30 червня. Про це в понеділок заявив генеральний директор компанії Іренеуш Фафа́ра, інформує Reuters.
У компанії уточнили, що контракт із російською Роснафтою на постачання для чеського заводу Литвинов був останнім, що пов’язував Orlen із російською нафтою.
“Сьогодні ми звільнили Центральну Європу від російської нафти”, – зазначив Фафара на пресконференції.
Зауважимо, у квітні уряд Чехії заявив, що вперше в історії країна стала повністю незалежною від постачання російської нафти після завершення модернізації потужностей на нафтопроводі TAL, який веде з заходу.
Після вторгнення Росії в Україну Чехія прагнула позбутися часткової залежності від нафтопроводу Дружба, що десятиліттями постачав російську нафту та забезпечував близько половини щорічного імпорту нафти країною.
Наприкінці минулого року чеський оператор нафтопроводів MERO завершив модернізацію ділянки нафтопроводу TAL (Transalpine Pipeline), який транспортує нафту з танкерів в італійському порту Трієст до Німеччини, де вона надходить у систему IKL і прямує до Чехії.
У компанії Orlen наголосили, що наразі чеські нафтопереробні заводи отримують сировину з Північного моря, Середземномор’я, Саудівської Аравії, Південної й Північної Америки та Африки.
ЄС витрачає на нафту та газ з РФ більше, ніж на допомогу Україні – звіт -
Європейські порти переповнені через мита Трампа
Європа переживає найгірші перебої в логістиці з часів пандемії COVID-19. Через непередбачувану тарифну політику Дональда Трампа та обміління річок баржі й контейнеровози змушені тижнями чекати завантаження в ключових портах ЄС. Про це повідомляє Financial Times у понеділок, 30 червня.
Така ситуація, за прогнозами аналітиків, триватиме ще кілька місяців.
Найскладніша ситуація нині в Роттердамі, Антверпені та Гамбурзі. Порти перевантажені і працюють на межі можливостей.
Керівник логістичної компанії Euro-Rijn Group Альберт ван Оммен зазначив, що такого рівня заторів у європейських портах не було з часів пандемії. Тоді порти не справлялися з обсягами вантажів через нестачу персоналу, хоча ланцюги постачання залишались напрочуд стійкими.
За даними компанії Contargo, середній час очікування барж у порту Антверпена сягає 66 годин, у Роттердамі – 77 годин. Зазвичай баржі працюють у фіксовані часові вікна, щоб оперативно вантажити контейнери.
DHL поки не повідомляє про зупинку виробництв, але визнає, що ризики існують.
“Поки що ніхто з наших клієнтів не зупинив виробництво через нестачу комплектуючих. Але така драма – цілком можлива”, – прокоментував керівник DHL у Німеччині Каспер Еллербек.
Втім, орім тарифних війн США, причинами проблем стали зміни в альянсах судноплавних компаній, зокрема завершення співпраці між Maersk і MSC. Це змусило перевізників перебудувати графіки та маршрути.
Ще один чинник – зростання імпорту з Азії до Європи. За оцінками аналітиків, обсяги зросли на 7% у річному вимірі.
Тим часом порти намагаються розширити потужності, наймають персонал і закуповують обладнання. У Роттердамі оператор ECT визнав, що “термінал дійсно дуже завантажений”, однак така ситуація спостерігається по всій Північній Європі. У компанії HHLA у Гамбурзі від коментарів утримались.
DP World, власник терміналів у Роттердамі й Антверпені, заявив, що працює над зменшенням заторів.
“Ми зосереджені на підтримці високого рівня обслуговування, інвестуємо в потужності та забезпечуємо стійкість нашої європейської мережі терміналів”, – наголосив комерційний директор DP World Марк Розенберг.
В адміністрації порту Антверпен-Брюгге підтвердили, що мають “тривалі проблеми із завантаженістю”, тож, наразі це створює короткострокові труднощі, одначе, запевнили, що система працює в межах запланованих буферів.
Утім, деякі учасники ринку не вірять у швидке вирішення, вважаючи, що така ситуація триватиме місяцями. -
Європа готується до першої хвилі спеки
Європейські країни готуються до першої потужної хвилі спеки цього року, повідомляє The Guardian. У кількох регіонах температура може сягнути рекордних +42 °C.
В Іспанії 27 червня державне метеоагентство оголосило спеціальне попередження. Найбільше постраждають південні області країни. Влада закликає громадян уникати перебування на сонці, пити достатньо води та дбати про людей з підвищеним ризиком – зокрема літніх і вагітних.
У Португалії спека може спровокувати масштабні лісові пожежі – небезпека охоплює до двох третин території країни. У Лісабоні синоптики прогнозують температуру до +42 °C.
Французький Марсель, де стовпчики термометрів наближаються до +40 °C, відкрив безкоштовні громадські басейни – це спроба допомогти населенню пережити спеку.
В Італії, зокрема в Неаполі, Палермо та на Сицилії, температура підніметься до +39 °C. Там вже заборонено працювати на відкритому повітрі в найспекотніші години. Профспілки закликають запровадити подібні обмеження й в інших регіонах.
У Греції, де температура також перевищує +40 °C, 26 червня на південь від Афін спалахнула масштабна пожежа. Влада провела евакуацію та закрила частину дороги до мису Суніон, де розташований древній храм Посейдона — одна з ключових туристичних пам’яток.