Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликає встановити мінімальний вік для користування соціальними мережами на рівні 16 років. Ця резолюція не має прямої законодавчої сили, проте в ній висловлено занепокоєння щодо впливу активного використання Інтернету на фізичне та психічне здоров’я дітей. Європейський парламент пропонує встановити єдиний мінімальний вік доступу до соцмереж на рівні 16 років у країнах Європейського Союзу. Підлітки віком від 13 до 16 років зможуть користуватися Інтернетом лише за згодою батьків. Резолюція базується на дослідженні, яке показало, що близько 25% неповнолітніх виявляють “проблемне” користування смартфонами, що схоже на залежність. Європейські парламентарії вважають, що соцмережі не призначені для дітей, і закликають платформи припинити цю практику для захисту молоді в онлайн-середовищі.
Позначка: Європа
-
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи розробляють “план Б” у разі невдачі у домовленостях щодо використання заморожених російських активів для надання Україні репараційного кредиту на початку 2026 року. Європейські лідери планували використати ці активи для надання Україні кредиту на 140 млрд євро, але це спричинило застереження у Бельгії, де зберігається більшість цих активів. Тому розглядаються інші варіанти, включаючи “перехідний” кредит, який фінансуватиметься коштом ЄС. Також розглядаються інші можливості фінансування для України, оскільки країни-члени ЄС не хочуть надавати грошові гранти зі своїх національних бюджетів. Деякі країни, як Угорщина, вже проти нових заходів щодо фінансування України. Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими активами Росії, вже погрожував позивами проти ЄС у разі конфіскації цих коштів.
-
Макрон відкинув план США з використання активів РФ
Президент Франції Емманюель Макрон висловив думку, що рішення щодо заморожених російських валютних резервів повинні ухвалювати європейці, а не США. Він зазначив, що американський план щодо використання цих активів для відновлення України під контролем США може поставити під загрозу європейські плани. Європейський Союз розглядає можливість виділення Україні 140 млрд євро з російських резервів у вигляді репараційного кредиту, але американська пропозиція може ускладнити цей процес. Після переговорів між делегаціями США та України пункт про використання 100 млрд євро був виключений із проєкту. Макрон підтримав американський підхід, але вважає, що потрібно доопрацювати план, оскільки він може відображати інтереси Росії. Президент закликав європейців не демонструвати слабкість у стратегічному протистоянні з Росією.
-
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 парламентарів країн Європи висловили свою позицію у спільній заяві, де стверджують, що жоден план, який виправдовує російську агресію, не може бути прийнятий для Європи. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною визначить безпеку Європи на довгий час і повинно ґрунтуватися на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності України. Підписанти заяви вказали, що мир повинен бути справедливим і сталим, і будь-які поступки агресора лише заохочать його до нових дій. Вони також наголосили на важливості безпеки для України і вимагають гарантій її безпеки, які мають бути юридично закріпленими та підкріпленими військовими засобами. Україна та США також продовжують працювати над спільними пропозиціями для досягнення миру.
-
Кремль оцінив європейський “мирний план”
Помічник глави Кремля Юрій Ушаков вважає пропозицію європейців щодо мирного врегулювання конфлікту в Україні “неконструктивною”. Він заявив, що деякі аспекти цього плану є прийнятними для Росії, але інші потребують детального обговорення. Ушаков також зазначив, що Росія ще не обговорювала це питання. Він висловив припущення, що план США з урегулювання ситуації в Україні буде модифікований з боку Росії та інших країн. Ушаков також вказав на сигнали про можливі переговори між США та Росією щодо українського конфлікту, але конкретних домовленостей поки не досягнуто. Урсула фон дер Ляєн, очільниця Єврокомісії, підкреслила важливість участі ЄС у переговорах щодо завершення війни в Україні.
-
У Європі рекордно впали ціни на газ
У Європі ціни на газ вперше з травня 2024 року впали нижче 30 євро за мегават-годину. Це сталося через збільшення імпорту газу, потепління погоди та переговори щодо припинення війни Росії в Україні. У Нідерландах, на європейському газовому хабі, ціни на ф’ючерси на газ склали 29,34 євро за мегават-годину. Це майже вдвічі менше, ніж у лютому цього року. Загалом з початку року ціни на газ у Європі знизилися на 39%. Очікується, що додаткові поставки газу зі США та інших країн допоможуть подальшому зниженню цін в найближчі роки. Український ринок демонструє певну залежність від коливань цін на газ у Європі через активний імпорт газу. Ціни на газ в Україні залишаються приблизно на 10 євро за мегават-годину вищими, ніж в Європі.
-
Затверджено бюджет Євросоюзу на наступний рік
Рада ЄС у понеділок офіційно ухвалила бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС у понеділок, 24 листопада.
“Сьогодні ми зробили останній крок до забезпечення сталого і міцного бюджету ЄС, який дає нам можливість продовжити реалізацію наших спільних пріоритетів наступного року. Цей бюджет, що охоплює такі пріоритети, як оборона, міграція, конкурентоспроможність і готовність (до кризових ситуацій – ред.), дозволяє нам рішуче реагувати на потреби європейськи громадян Водночас ми передбачили гнучкість, що дозволяє нам справлятися з кризами, що розгортаються” – заявив Микола Ваммен, міністр фінансів Данії, що зараз головує в Раді ЄС.
Загальний обсяг зобов’язань за бюджетом 2026 року встановлено у розмірі 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – у розмірі 190,1 млрд євро.
У комюніке Ради ЄС наголошується, що в рамках лімітів витрат поточних зобов’язань за довгостроковим фінансовим планом як резерв виділено 715,7 млн євро, що дозволяє Євросоюзу реагувати на непередбачені обставини.
Бюджет буде остаточно затверджено після його ухвалення Європарламентом. Очікується, що це відбудеться 26 листопада.
Раніше стало відомо, що ЄС може “влізти в борг” заради України. У Європі розглядають можливість спільного залучення коштів для фінансування України, якщо план передачі заморожених російських активів не вдасться реалізувати через позицію Бельгії. -
Європа хоче змінити чотири пункти мирного плану Трампа – ЗМІ
Німеччина та інші провідні європейські партнери України наполягають на зміні щонайменше чотирьох пунктів 28-пунктового мирного плану президента США Дональда Трампа щодо завершення війни в Україні. Про це повідомляє Bild у суботу, 22 листопада.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що будь-яка угода, яка стосується європейських держав, ЄС або НАТО, “потребує згоди європейських партнерів або консенсусу союзників”. За даними видання, щонайменше чотири пункти плану Трампа потребують змін:
- пропозиції щодо передачі Україні стратегічно важливих регіонів, включно з Донбасом та Кримом;
- скорочення чисельності української армії до 600 000 військовослужбовців, яка й так поступається російській;
- гарантії безпеки від Росії можуть бути недієвими, оскільки Кремль уже порушував попередні домовленості, включно з Будапештським меморандумом 1994 року;
- майбутнє заморожених російських активів викликає занепокоєння: запропоновані Трампом інвестиційні схеми дають можливість РФ отримати прибуток із конфіскованих коштів, тоді як ЄС планує надати Україні кредит на відбудову обсягом 140 млрд євро.
“Якщо Україна зазнає краху, це матиме наслідки для всього європейського континенту. Кінець війни можливий тільки за згодою України”, – наголосив канцлер Німеччини.
-
Лідери Європи спільно відвідають Трампа – ЗМІ
Європейські лідери узгоджують спільний візит до президента США Дональда Трампа на тлі новин про ультимативний щодо України “план миру”. Про це повідомляє британський телеканал Sky News, посилаючись на дипломатичні джерела в Європейському Союзі.
Премʼєр-міністр Британії Кір Стармер обговорював можливість поїздки з ключовими європейськими лідерами: президентом Франції Еммануелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Італії Джорджією Мелоні.
Четверо політиків нині координують між собою підготовку спільної зустрічі з Трампом у Вашингтоні.
Візит європейських лідерів до США може відбутися вже з неділі, найімовірніше, у вівторок, якщо Білий дім підтвердить дату.
Тема України та новий американський підхід до безпеки Європи стануть ключовими питаннями зустрічі.
Згодом дипломатичне джерело в ЄС заявило у коментарі виданню, що Стармер “не планує” візит до Вашингтона, але Європа готує спільну зустріч з Трампом.
Раніше ЗМІ повідомляли деталі 28-пунктного мирного плану адміністрації президента Дональда Трампа. Документ передбачає для України такі пропозиції як відмова від частини своїх територій, обмеження чисельності армії та закріплення в Конституції відмови від вступу до Північноатлантичного альянсу.
Трамп заявив, що у України є час до наступного четверга, 27 листопада, щоб погодитись на запропонований американською стороною “мирний план”.
Республіканці жорстко розкритикували план Трампа -
Євросоюз розпочав провадження проти Словаччини
Європейська комісія розпочала юридичну процедуру проти Словаччини після того, як країна внесла поправки до конституції, яка проголошує пріоритет національного законодавства над нормами ЄС. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 21 листопада.
У вересні словацькі депутати на вимогу консервативного кабінету Роберта Фіцо схвалили зміни, що закріплюють перевагу місцевих законів у питаннях “національної ідентичності”. Поправка нібито має захистити країну від “прогресивної нісенітниці”, включно з одностатевими шлюбами та усиновленням. Уряд Словаччини наполягає, що поправка “відображає суспільні настрої” та “зміцнює суверенітет держави”. Водночас ЄК попереджає, що таке рішення підриває єдність правового простору Євросоюзу та може вплинути на виконання спільних правил.
Сьогодні Єврокомісія направила Братиславі офіційне повідомлення – перший крок процедури, яка може завершитися розглядом у суді ЄС. Словаччина має два місяці на відповідь. У разі відсутності прогресу країні можуть загрожувати фінансові санкції.
Нагадаємо, конституційні зміни, прийняті словацьким парламентом, передбачають закріплення лише двох біологічних статей – чоловічої та жіночої, а також переглядають правила усиновлення. Як відомо, Фіцо заявив, що Словаччина не має наміру ставати частиною фінансових програм, пов’язаних із військовими витратами та управлінням війною в Україні, натомість має зосередитися на захисті власних інтересів та економічної стабільності.