Європа переживає пекельне літо: масштабні лісові пожежі, рекордна спека, шторми та раптові повені охопили Португалію, Іспанію, Францію, Угорщину, Хорватію та Сербію. Фахівці пов’язують це з наслідками зміни клімату, пише видання Euronews.
У Португалії зафіксовано щонайменше 284 смерті від перегріву. У Франції та Хорватії – поранені та масштабні руйнування. В Угорщині та Сербії – стихія паралізувала інфраструктуру.
Наприкінці червня на материковій частині Португалії було зафіксовано найвищу температуру в історії – 46,6 градуса Цельсія. Генеральний директорат охорони здоров’я (DGS) країни повідомив, що “під час тривалої жари в Португалії зареєстровано 284 смерті”.
Понад 70% смертей, які сталися між 28 червня та початком липня, були серед людей віком понад 85 років. Існує потенційний ризик того, що це число може зрости ще більше. Нинішня спека триватиме щонайменше до середини тижня, вважають експерти.
Тим часом влада сусідньої Іспанії закрила на карантин понад 18 тисяч жителів північно-східної провінції Таррагона через продовження лісової пожежі.
У вівторок рано вранці було направлено підрозділ екстреної допомоги для допомоги понад 300 пожежникам, які працюють у цьому районі.
Франція також намагається загасити лісові пожежі. Щонайменше 10 людей – п’ятеро цивільних осіб та п’ятеро пожежників – отримали поранення внаслідок пожежі в південній префектурі Од, яка призвела до часткового перекриття автомагістралі A9.
У вівторок місцева влада повідомила, що в аеропорту Марселя рейси призупинено через лісову пожежу, яка вирує поблизу південного французького портового міста.
В Угорщині шторм у понеділок завдав величезної шкоди: вітер вирвав з корінням дерева, повалив лінії електропередач, паралізував залізничний рух і залишив 150 тисяч домогосподарств без електроенергії.
Вітер зніс дах будівлі Сегедського університету, а вежа церкви в Шапі обвалилася.
Град повалив дерева у Хорватії. У вівторок вранці сильний град повалив дерева та зривав дахи, коли обрушився на хорватський порт Спліт.
Водночас у сусідній Сербії вирували сотні пожеж після періоду надзвичайно посушливої погоди в деяких частинах Балканського регіону. Внаслідок них постраждало шестеро людей. Сербські пожежники боролися з понад 600 лісовими пожежами в понеділок. Принаймні три муніципалітети на півдні країни оголосили надзвичайний стан через пожежі.
Позначка: Європа
-
Спека, пожежі та град: Європу охопили стихійні лиха через зміни клімату
-
Найбільший порт Європи готують до війни з РФ – ЗМІ
Найбільший порт Європи – Роттердам – почав готуватися до потенційного конфлікту з Росією, виділяючи місце для кораблів із військовими вантажами та плануючи, як перенаправити цивільні перевезення у разі війни. Про це повідомляє Financial Times у вівторок, 8 липня.
Генеральний директор Адміністрації порту Будевейн Сімонс повідомив, що порт координує дії з Антверпеном у сусідній Бельгії на випадок прибуття техніки та матеріалів із Великої Британії, США і Канади.
“Не кожен термінал підходить для обробки військових вантажів”, – пояснив Сімонс. – “Якщо доведеться перевозити великі обсяги, ми розглянемо можливість частково передати потужності Антверпену або іншим портам, і навпаки. Ми дедалі менше бачимо один одного як конкурентів. Звісно, конкуруємо там, де це потрібно, але співпрацюємо, де можемо”.
Ці кроки – частина загальноєвропейських підготовчих заходів. ЄС готує план переозброєння на суму до €800 млрд, прагнучи стати більш самостійним у галузі оборони на тлі вимог президента США Дональда Трампа та для стримування Росії.
Нідерланди, як і інші члени НАТО, зобов’язалися підвищити оборонні витрати до 5% ВВП. У травні Міністерство оборони країни оголосило, що Роттердам повинен буде приймати кілька кораблів із військовими вантажами на вимогу НАТО.
За словами Сімонса, один або кілька кораблів швартуватимуться біля причалів на кілька тижнів чотири-п’ять разів на рік. Локація може змінюватися, однак, лише контейнерний термінал має технічну змогу безпечно перевантажувати боєприпаси з одного судна на інше.
Також у порту регулярно проводитимуться військові навчання.
Порт має досвід збройних перевезень, зокрема, під час війни в Перській затоці у 2003 році. Однак навіть у період Холодної війни він не мав спеціалізованого військового причалу.
Тоді як Антверпен регулярно приймає вантажі для американських військ, дислокованих у Європі.
У червні генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив, що Росія може напасти на одну з країн Альянсу вже до 2030 року.
Порт Роттердама простягається на 42 км уздовж річки Маас. Щороку він обробляє близько 436 млн тонн вантажів і приймає 28 000 морських та 91 000 річкових суден. Після запровадження санкцій ЄС проти Росії порт втратив близько 8% обсягів торгівлі – переважно нафтопродукти.
Порт Антверпена, другий за величиною в ЄС, обробляє 240 млн тонн вантажів щорічно.
Сімонс зазначив, що обидва порти посилюють співпрацю задля зростання стійкості Європи.
“Наші команди дедалі більше працюють разом у різних напрямах, зокрема в питаннях стійкості”, – наголосив він.
Порт Роттердам також використовується як сховище стратегічного запасу нафти. У цьому контексті у Нідерландах закликали європейські країни подбати і про інші критично важливі ресурси, включаючи мідь, літій та графіт. -
Німеччина перестала бути лідером в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%. -
Європа має “залізти в свої кишені”: Данія, Польща, Австрія засуджують РФ
Представники країн Європи, таких як Данія, Австрія та Польща, висловили свою реакцію на масований удар Росії по Україні. Вони вважають, що необхідно прийняти рішучі заходи, такі як інвестиції в українську оборону та підвищення тиску на Росію. Данський міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен вважає, що Європа повинна активно реагувати, вкладаючи кошти в українську оборону, можливо, заморожених російських активів. Австрійський міністр закордонних справ Беате Майнль-Райзінгер також засудила російські обстріли, закликаючи до посилення міжнародного тиску на Росію для забезпечення миру. Міністерство закордонних справ Польщі висловило протест Росії через авіаудари по території України, які призвели до пошкоджень польського консульства в Києві.
-
Каволі передав Гринкевичу командування силами НАТО в Європі
Генерал ВПС США Алексус Гринкевич став новим головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, змінивши на цій посаді генерала армії США Крістофера Каволі. Церемонія передачі повноважень відбулася у штаб-квартирі SACEUR у Монсі, Бельгія. Гринкевичу 54 роки, він раніше очолював дирекцію з операцій Об’єднаного штабу збройних сил США. Призначення Гринкевича сигналізує про збереження за американським офіцером посади головнокомандувача в Європі, що підтверджує зобов’язання США до НАТО.
-
Європа готується до скорочення військ США – ЗМІ
Європейські союзники НАТО почали готуватися до можливого скорочення американських військ на континенті, навіть якщо офіційні плани США ще не були оголошені. Є думки, що президент Трамп під час свого другого терміну може зменшити кількість американських військ у Європі та зосередити увагу на Азії та Близькому Сході. Європейські держави висловлюють занепокоєння, оскільки вони залежать від американської техніки та військових. Є побоювання, що скорочення може вплинути на обороноздатність НАТО та ключові бази США в Європі. Незважаючи на це, деякі посадовці вважають, що європейські сили не готові повністю замінити американські можливості. Адміністрація Байдена збільшила кількість військ в Європі, але є побоювання, що плани Трампа можуть призвести до скорочення військ. Наразі немає конкретних даних про майбутні плани Вашингтона, але планується консультація з союзниками по НАТО. Фахівці з оборонного планування висловлюють занепокоєння щодо можливого поспішення рішень без консультацій.
-
В ЄС закликали Китай припинити підтримку війни РФ проти України
Підтримка Росії у війні проти України з боку китайських компаній становить серйозну загрозу для європейської безпеки. Про це заявила головна дипломатка ЄС Кая Каллас голові МЗС Китаю Ван Ї в Брюсселі під час 13-го стратегічного діалогу між Європейським Союзом і Китаєм, повідомляє Дипломатична служба ЄС.
Європейська чиновниця наголосила на серйозній загрозі, яку підтримка китайськими компаніями незаконної війни Росії становить для європейської безпеки.
Вона закликала Китай припинити будь-яку матеріальну підтримку на користь військово-промислового комплексу Росії.
Каллас звернулася до Китаю із закликом підтримати повне і беззастережне припинення вогню та справедливий і тривалий мир в Україні на основі повної поваги до Статуту Організації Об’єднаних Націй. -
Екстремальна спека. Європа перегрівається
В Європі знову екстремальна спека. Двоє людей загинули через рекордну спеку у Франції, повідомило в середу національне міністерство екології, а всього лише за один день допомога через небувало високу температуру повітря знадобилася понад 300 мешканцям країни. Рекордно спекотна погода, що охопила весь континент, — наслідок антропогенного зміни клімату, заявило кліматичне агентство ООН, і такі періоди спеки трапляються тепер все частіше.
Рекордні температури
Так, в Іспанії та Англії червень 2025 року став найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень. Червень 2025 року у Франції став другим найспекотнішим з початку спостережень у 1900 році.
На материковій частині Португалії в червні зафіксували рекордну денну температуру — 46,6°C. Так спекотно було в містечку Мора за 90 км від Лісабона, це максимум для материкової частини Португалії, повідомили метеорологи з Португальського інституту моря та атмосфери. Середньомісячні дані ще не опубліковані.
Наслідки
В Італії від сильної спеки загинули двоє людей, а в італійській комуні Тецце-суль-Брента (провінція Віченца) робітник на будівництві опинився в комі після денного чергування на спеці. Його напарник також звернувся за медичною допомогою, почувши себе погано, повідомляє італійське інформаційне агентство Ansa.
А в Ломбардії до вересня заборонили роботи на відкритому повітрі в період з 12:30 до 16:00. Ця заборона перш за все стосується будівельних майданчиків, ремонтних робіт на дорогах, сільськогосподарських робіт.
Аномальна спека призвела 1 липня до відключень електроенергії в центрі Флоренції — через зростання навантаження на мережу від працюючих кондиціонерів. Також у вівторок на досить тривалий час відключалася електроенергія в італійському Бергамо.
В Туреччині спека спричинила лісові пожежі. Міністр лісового господарства Туреччини Ібрагім Юмакли повідомив, що за останні три дні пожежники та рятувальники в країні виїжджали на 263 лісові пожежі. Всього рятувальники вже евакуювали понад 50 000 осіб — переважно мешканців західної провінції Ізмір.
Температура в Греції наближається до позначки 40°C вже на протязі кількох днів. Лісові пожежі палають біля кількох прибережних міст, вогонь знищив кілька будинків. Місцеві жителі були змушені евакуюватися.
Що можна зробити
Верховний комісар ООН з прав людини Фолькер Тюрк підкреслив, що чергова хвиля спеки свідчить про необхідність змін — зокрема відмови від різних видів викопного палива, використання якого є однією з головних причин зміни клімату.
“Підвищення температури, підвищення рівня моря, повені, посухи та лісові пожежі загрожують нашому життю, нашому здоров’ю, можливості жити в чистому, здоровому та стійкому навколишньому середовищі”, — сказав Фолькер Тюрк, виступаючи в Раді ООН з прав людини.
За даними Міжурядової групи експертів ООН з зміни клімату, періоди спеки тепер повторюються все частіше і охоплюють все більшу територію, хвилі спеки стануть ще більш вираженими — через те, що планета продовжує нагріватися. Прискорюють цей процес, за даними експертів ООН, антропогенні фактори.
Європейська комісія 2 липня запропонувала внести зміни до Кліматичного закону ЄС, встановивши нову ціль на 2040 рік – скорочення викидів парникових газів на 90% від рівня 1990 року.
Відповідно до Кліматичного закону ЄС, Євросоюз та його держави-члени взяли на себе зобов’язання зробити Європу першим кліматично нейтральним континентом до 2050 року.
Закон встановлює першу проміжну ціль – скорочення чистих викидів парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року.
Тепер Єврокомісія хоче встановити наступну проміжну ціль на 2040 рік. -
Данія почала головування в Раді ЄС
Данія розпочала головування у Раді Євросоюзу, яке триватиме з 1 липня до 31 грудня 2025 року. Про це повідомив сайт данського головування у ЄС у вівторок.
“Сьогодні… розпочинається головування Данії в ЄС. Уряд Данії обрав два основні пріоритети головування, які ми з нетерпінням чекаємо на виконання: безпечніша Європа, включаючи сильніше управління міграцією до ЄС та постійну підтримку України, а також конкурентоспроможна та “зелена” Європа. Головування триватиме до кінця року”, – йдеться в повідомленні.
При цьому зазначається, що головним завданням буде створення більш стійкого та незалежного Євросоюзу, який здатен самостійно відповідати на геополітичні виклики: “Мета полягає в тому, щоб Європа була здатною захищати себе до 2030 року. Це також стане вагомим внеском у євроатлантичну безпеку”.
У контексті повномасштабної війни Росії проти України в Копенгагені акцентують на необхідності подальшої політичної, військової та економічної підтримки нашої країни, а також збереженні тиску на Москву – зокрема, через санкції.
“ЄС повинен зміцнювати свій геополітичний вплив, прагнучи взаємовигідних глобальних партнерств. Це має включати угоди про торговельну політику, економічну співпрацю та мобілізацію фінансування. ЄС повинен продовжувати захищати міжнародний порядок, заснований на правилах, та ефективний багатосторонній діалог”, – вказано у заяві.
Як відомо, з 1 січня 2025 року у Раді ЄС головувала Польща. Кожні півроку головування переходить від однієї країни ЄС до іншої на ротаційній основі.
Минулого тижня стало відомо, що у поточному році Данія виділить 1,26 млрд євро для українського виробництва дронів дальнього радіуса дії. Також Данія стане першою країною, з якою буде створено спільне виробництво далекобійних дронів і ракет за межами України.