Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Фінляндія, Швеція і Естонія профінансують спільний пакет озброєнь для України, які будуть закуповуватись у США. Про це повідомляється на сайті НАТО у четвер, 13 листопада.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте привітав це рішення.
“Наші північні і балтійські члени Альянсу збільшують фінансування наступного пакету критично важливого військового обладнання для України. Це обладнання надзвичайно важливе, оскільки Україна вступає в зимові місяці, і поставки через PURL надходять до України. Члени НАТО продовжуватимуть надавати Україні необхідне обладнання і припаси”, – заявив він. PURL (Prioritized Ukraine Requirements List) – це спільна ініціатива США та НАТО, покликана прискорити постачання озброєння Україні. Програма фокусується на визначенні найнагальніших оборонних потреб країни й спрямуванні ресурсів партнерів для їх реалізації.
Гроші, які виділяють союзники, надходять на спеціальний рахунок НАТО. Надалі США забезпечують пряме постачання зброї відповідно до запитів. Вже зібрано 2,8 млрд доларів.
Позначка: Європа
-
Україна отримає новий пакет зброї США на $500 млн
-
Зеленський розповів, коли РФ може атакувати Європу
Країна-агресор Росія готується до великої війни у Європі. Бойові дії можуть розпочатися у 2029, або 2030 році. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram в четвер, 13 листопада.
“Потрібно більше тиску на Росію. Зважаючи на ситуацію на полі бою, ми не бачимо, щоб Росія хотіла зупинитися. Коли ми дивимося на військову промисловість РФ, ми бачимо, що вони збільшують своє виробництво. І, за нашими оцінками, вони хочуть продовжувати цю війну”, – заявив Зеленський.
За словами президента, варто визнати, що росіяни “хочуть великої війни, готуються, щоб бути спроможними у 2029 або 2030 році – у цей період – розпочати таку велику війну на Європейському континенті”.
“Ми розглядаємо це як дійсно великий виклик. Я вважаю, що ми повинні думати про те, як зупинити їх зараз в Україні. Але також зробити все, щоб зменшити їхні спроможності. Не давати їм грошей, які вони все ще можуть отримати з енергоносіїв. І не давати їм зброї”, – резюмував глава держави.
Раніше Зеленський назвав сигнал щодо нападу РФ на Європу. На його думку, якщо глава Кремля Володимир Путін наважиться на проведення мобілізації в Росії, то це означатиме виклик Європі і високу можливість початку великої війни. -
Україна отримала від Євросоюзу майже 6 млрд євро
Євросоюз надав Україні транш у розмірі 5,9 млрд євро. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм в четвер, 13 листопада.
За її словами, з цієї суми – 4,1 млрд євро у межах механізму ERA Loans. Це завершальний транш у рамках програми на 18 млрд євро, профінансованої з прибутків від заморожених російських активів.
“Це – приклад того, як Росія починає платити за свої злочини. І водночас – сигнал європейської солідарності та рішучості підтримувати нашу здатність вистояти”, – написала очільниця уряду.
Окрім того, 1,8 млрд євро надано у межах ініціативи Ukraine Facility. Свириденко підкреслила, що це підтвердження того, що Україна впевнено рухається шляхом реформ і європейської інтеграції.
“Обидва рішення – результат стратегічного партнерства та довіри між Україною та Європейським Союзом… Це допомагає нам зберегти макрофінансову стабільність навіть в умовах викликів війни – найбільшої у Європі з часів Другої світової. Ці кошти про врятовані життя, відновлену інфраструктуру, зміцнену економіку. Це означає, що більше внутрішніх ресурсів ми можемо спрямовувати на головне – оборону”, – зазначила Свириденко.
Вона подякувала президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Марті Кос за лідерство й непохитну підтримку України. -
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз виступив на конференції у Києві, де розповів, що Європейське вуглецеве мито СВАМ, яке почне діяти з 2026 року, може негативно вплинути на економіку України. Він зауважив, що це мито вплине на ВВП України, зменшить податкові надходження та соціальні внески до бюджетів. Також підприємства України стоять у нерівних умовах порівняно з металургійними компаніями Європи, які отримують гранти на декарбонізацію. Водовіз закликав уряд просити Євросоюз відтермінувати введення цього мита через складну економічну ситуацію в країні. Крім того, він підкреслив важливість створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю в Україні.
-
Швеція знову дозволила видобуток урану
Парламент Швеції прийняв рішення скасувати заборону на видобуток урану, що набуде чинності з 1 січня 2026 року. Це рішення було підтримане урядовими партіями та Шведськими демократами, хоча опозиція виступила проти нього. Прихильники закону вважають, що для розвитку ядерної енергетики Швеція повинна мати доступ до уранових родовищ. Противники ж стверджують, що це може негативно вплинути на довкілля, сільське господарство та водопостачання.
Рішення означає, що шахти, де знаходять невеликі кількості урану, більше не потребуватимуть спеціальних дозволів і не підпадатимуть під муніципальне вето. Уряд також планує скасувати можливість муніципалітетів ветувати видобуток урану. Ця пропозиція вже на розгляді. Заборона на видобуток урану в Швеції була введена у 2018 році через антиядерний рух, що існував у країні. Однак зростаюча потреба в надійних джерелах палива для атомних електростанцій у Європейському Союзі змусила переглянути цю політику. У Швеції знаходиться значна кількість уранових родовищ, і вже є компанії, які виразили бажання долучитися до видобутку урану в країні.
-
У Бельгії скликають екстрене засідання ради безпеки через дрони
У Бельгії відбудеться екстрене засідання Ради безпеки через проблему з дронами біля аеропортів країни. Приміром, невстановлений безпілотник зупинив польоти в кількох аеропортах, що призвело до скасування десятків рейсів. Прем’єр-міністр Барт Де Вевер скликав засідання після того, як виявлено дрони у повітряному просторі. Це не перший випадок подібних інцидентів у країні, останній стався недавно над авіабазою, де зберігається ядерна зброя НАТО.
-
Дефіцит сил. Європа не готова до війни з РФ
У дослідженні Французького інституту міжнародних відносин виявлені слабкості у готовності європейських країн до протистояння з Росією. Зазначено, що багато країн мають недостатньо великі сухопутні сили та обмежені можливості у військовому виробництві. Європейські країни мають потенціал для захисту від Росії, але потрібна політична воля для його виявлення. У той же час, Володимир Путін похвалився новими розробками зброї, вказуючи на використання вітчизняних матеріалів у ракетах та розвиток ядерних технологій. Путін заявив, що Росія не становить загрози для інших країн і розвиває свій ядерний потенціал.
-
Орбан має запропонувати щось Україні, а не навпаки – Зеленський
Україна проти того, щоб прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан підтримував Росію: блокування України до шляху до ЄС є підтримкою Путіна. Ба навіть більше – Україна не має “щось” пропонувати Орбану. Це радше він мусить запропонувати щось нашій державі, яка захищає всю Європу від Росії. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час саміту розширення ЄС у вівторок, 4 листопада.
“Я не думаю, що я маю щось запропонувати Віктору Орбану. Я думаю, що Віктор Орбан повинен запропонувати щось Україні, яка захищає всю Європу від Росії. І навіть тепер, під час цієї війни, ми не маємо від нього жодної підтримки, підтримки нашого бачення життя…
Ми все одно не хотіли б, щоб Віктор підтримував Росію, тому що блокування України в ЄС є дуже конкретною підтримкою Путіна. І це, на мою думку, точно не дуже добре”, – наголосив голова держави.
За його словами, угорці підтримують українців, так само як й українці поважають будь-яку націю Європи.
“Ми як лідери (країн – ред.) не маємо права думати про себе і про наші вибори, тому що це лиш одна хвилина в історії наших народів. Це ніщо порівняно з тим, що може бути зруйновано, зруйновані відносини між людьми. Найважливіше – не втратити це добросусідство”, – резюмував Зеленський.
Як відомо, антиукраїнська позиція Орбана та його адміністрації активізувалася максимально з 2022 року. Офіційний Будапешт з того часу раз у раз робить недружні заяви або навіть дії проти України. Зокрема, недавно стало відомо, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Раніше Орбан заявив, що мирна угода між Росією та Україною буде підписана в Будапешті. Він зазначив, що проведення Будапештського мирного саміту “вже є вирішеним ділом”, проте конкретних термінів він не назвав. -
Зеленський відреагував на звіт Єврокомісії
Президент Володимир Зеленський вважає позитивним звіт Єврокомісії в межах Пакета розширення Євросоюзу, який підтверджує, що Україна впевнено рухається до членства у ЄС. Про це він написав у Телеграм у вівторок, 4 листопада. Зеленський нагадав, що прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів громадян.
“Я вдячний кожному українцю, хто щоденно працює заради нашої незалежності, нашої держави, усім, хто підтримує ці зусилля, і, безумовно, всім нашим хоробрим воїнам, які б’ються заради України, за своїх побратимів і за саму можливість безпечної, об’єднаної та вільної Європи, у якій Україна є невід’ємною частиною”, – написав він.
За словами президента, тепер Україна очікує “рішучих дій Євросоюзу для подолання всіх штучних перешкод на шляху до сильної та єдиної Європи”.
“Єдність і сила – це два ключові елементи для того, щоб європейський проєкт був успішним і забезпечив безпеку, добробут і гарантований мир для всіх європейських народів, громад і родин. Ми продовжимо спільну роботу задля зміцнення Європи та наших спільних цінностей”, – резюмував Зеленський.
В Офісі президента нагадали, що сьогодні Єврокомісія презентувала звіт у межах Пакета розширення Євросоюзу 2025 року. Україна отримала найкраще за три роки відзначення своєї роботи: у кожному з 36 розділів – позитивний результат.
У звіті йдеться про те, що Україна послідовно просувається в імплементації законодавства відповідно до норм Євросоюзу. Єврокомісія підтвердила, що є готовність до відкриття першого, другого та шостого переговорних кластерів. Такі результати демонструють, що це питання – серед основних пріоритетів роботи президента України, Верховної Ради та уряду. -
ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України
Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років.