Європейський парламент у Страсбурзі відмовився висловити недовіру Єврокомісії за пропозицією групи Патріоти за Європу у зв’язку з угодою між ЄС та країнами Меркосур. За рішенням проголосували 390 депутатів, підтримали 165, а ще 10 утрималися. Група Патріоти за Європу критикувала торговельну угоду, яка була схвалена державами-членами ЄС та підписана в Парагваї. Для того щоб висловити недовіру Комісії, необхідно було отримати підтримку щонайменше 72 членів парламенту, але це не вдалося. Голосування проводилося поіменно, і для прийняття рішення необхідно було більшість у дві третини голосів.
Позначка: Європарламент
-
Європарламент підтримав прискорення розгляду €90 млрд кредиту для України
Європарламент підтримав рішення Європейської ради про надання Україні кредиту підтримки у 90 млрд євро через процедуру посиленої співпраці. За це рішення проголосували 499 євродепутатів, 135 були проти. Ця угода була укладена в рамках посиленої співпраці через відмову Чехії, Угорщини та Словаччини від підтримки. Далі кроки будуть узгоджуватись між Європарламентом та Радою, щоб офіційно ухвалити цю угоду. Нагадаю, що раніше ЄС вирішив надати Україні кредит на 90 млрд євро, але без використання російських активів.
-
ЄП призупинить ратифікацію торговельної угоди зі США
Європарламент вирішив призупинити процес ратифікації торговельної угоди між ЄС та США, яка була укладена у липні 2025 року. Це рішення було ухвалено через загострення відносин з адміністрацією президента США Дональда Трампа. Про це повідомила президентка групи соціал-демократів Іратксе Гарсія Перес. Більшість політичних груп підтримує замороження угоди, укладеної минулого року між США та ЄС.
-
ЄП планує зупинити торговельну угоду зі США – ЗМІ
Депутати Європарламенту вирішили призупинити процес ратифікації торговельної угоди між ЄС і США через введення додаткових мит для європейських противників анексії Гренландії з боку президента США Дональда Трампа. Європейська народна партія вважає, що угода стала неможливою через такі погрози з боку американського лідера. Торговельна угода вже частково була укладена, але для її остаточного схвалення потрібне погодження Європарламенту. Відзначається, що угода передбачала встановлення мита США на товари з ЄС в обмін на скасування мит на американські товари. Європарламентарі критикували угоду як несправедливу і вимагали зупинити її імплементацію до тих пір, поки американські погрози не припиняться. Також вони закликали ЄС використати механізм протидії примусу для захисту своїх інтересів.
-
Європарламент прискорив розгляд “репараційного кредиту” Києву
Депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє прес-служба Європарламенту.
“У вівторок (16 грудня – ред.) парламент шляхом голосування підняттям рук підтримав запит на прискорення законодавчого процесу за проектом закону про надання кредиту Україні”, – мовиться в повідомленні.
Гроші від “репараційного кредиту” планують спрямувати на підтримку фінансових потреб України та її державного бюджету, зокрема й військові спроможності, а також оборонною промисловістю країни та її інтеграцією в європейську оборонно-промислову базу.
Після рішення про прискорення процедури депутати Європарламенту ухвалять свою позицію щодо “репараційного кредиту” перед початком переговорів з урядами держав-членів на наступній пленарній сесії, яка пройде з 19 по 22 січня 2026 року.
У Європарламенті звернули увагу, що рішення про “репараційний кредит” має бути схвалено лідерами країн-членів ЄС на саміті, який відбудеться 18-19 грудня.
Як відомо, 12 грудня Євросоюз ухвалив рішення про безстрокову заморозку російських активів на території Європи в обсязі близько 210 млрд євро. Переважна частина активів належить Центральному банку РФ і зберігається у бельгійському депозитарії Euroclear.
Згодом стало відомо, що 18 грудня Єврорада збереться, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту для України і розв’язати проблеми, що залишаються, зокрема гарантії всіх урядів ЄС для Бельгії.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
Україна скасувала візит євродепутатів через проросійського політика – ЗМІ
Україна скасувала візит групи депутатів Європарламенту через те, що в її складі був член німецької проросійської партії. Німецький депутат відомий своєю проросійською позицією та антиукраїнськими заявами. Візит був скасований після того, як стало відомо про участь цього депутата в делегації. Політики в Києві вважають його присутність небезпечною, особливо з урахуванням плануваних відвідувань військових об’єктів. Німецький депутат відмовився вийти з делегації, і тепер розглядаються різні можливості, включаючи заборону йому в’їзд до України.
-
Європарламент вимагає від ЄС взяти лідерство у мирному процесі
Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності. Про це повідомляється на сайті ЄС.
“Європарламент закликає Союз і держави-члени взяти на себе набагато більшу відповідальність за безпеку на європейському континенті, забезпечивши довгострокову військову, фінансову й політичну підтримку України, зміцнивши її оборонні спроможності”, – йдеться у резолюції.
Депутати вважають, що ініціатива мирного плану США, яка формувалася без участі ЄС, “підриває європейські інтереси в безпековій архітектурі”.
“Ніщо, що стосується України, не повинно вирішуватися без України, а ніщо, що стосується Європи, не повинно вирішуватися без Європи”, – наголосили європарламентарії.
Вони закликають держави-члени без затримок ухвалити та реалізувати юридично та фінансово обґрунтовану репараційну позику Україні, забезпечену замороженими російськими активами.
Зазначається, що будь-яка мирна угода має гарантувати суверенітет і територіальну цілісність України, передбачати повну відмову від обмеження її права на оборону та містити надійні гарантії безпеки, “еквівалентні до стандартів статті 5 Вашингтонського договору чи статті 42(7) Договору про ЄС”.
Україна також має право вільно обирати свої безпекові та політичні союзи без будь-якого вето з боку Росії.
Резолюція вимагає, аби мирна угода містила зобов’язання РФ повністю відшкодувати Україні всі матеріальні й нематеріальні збитки за злочин агресії та військові злочини.
“Має бути гарантоване повернення всіх військовополонених, цивільних ув’язнених і викрадених українських дітей, а також виведення всіх російських сил з міжнародно визнаної території України”, – йдеться в документі.
Депутати також виступили проти будь-яких спроб визнати окуповані території України як російські, закликають до розгортання міжнародної миротворчої місії з мандатом ООН уздовж лінії розмежування, а також вважають, що НАТО й США мають зберігати присутність на східному фланзі для гарантії безпеки регіону.
Згідно з резолюцією, жодні санкції не можуть бути скасовані до укладення та виконання мирної угоди. У разі відмови Росії приєднатися до серйозних мирних переговорів, пропонується запровадити “додаткові суттєві санкції” проти РФ. -
В Європарламенті закликали заборонити соцмережі до 16 років
Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликає встановити мінімальний вік для користування соціальними мережами на рівні 16 років. Ця резолюція не має прямої законодавчої сили, проте в ній висловлено занепокоєння щодо впливу активного використання Інтернету на фізичне та психічне здоров’я дітей. Європейський парламент пропонує встановити єдиний мінімальний вік доступу до соцмереж на рівні 16 років у країнах Європейського Союзу. Підлітки віком від 13 до 16 років зможуть користуватися Інтернетом лише за згодою батьків. Резолюція базується на дослідженні, яке показало, що близько 25% неповнолітніх виявляють “проблемне” користування смартфонами, що схоже на залежність. Європейські парламентарії вважають, що соцмережі не призначені для дітей, і закликають платформи припинити цю практику для захисту молоді в онлайн-середовищі.
-
Європарламент визнав ризик порушення Угорщиною цінностей ЄС
Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій висловив стурбованість щодо ситуації в Угорщині під керівництвом Віктора Орбана. Депутати визнали загрозу для цінностей ЄС через порушення демократії, правової держави, корупції та незалежності судів. Також зазначили ризик використання дипфейків для впливу на вибори 2026 року. Резолюція є другим звітом за процедурою за статтею 7 Договору про ЄС щодо Угорщини. Документ висловив занепокоєння щодо розвитку ситуації в країні та закликав до дій Ради ЄС. Також було зазначено небезпеку використання штучного інтелекту для створення політичного контенту, що може вплинути на виборців та дискредитувати опонентів. Депутати також очікують швидкого завершення розслідування щодо можливого шпигунства Угорщини в інституціях ЄС. Раніше деякі депутати вимагали заморозити фінансування для Угорщини через порушення європейських цінностей.
-
Європарламент затвердив програму, яка інтегрує оборонпроми України і ЄС
Європейський парламент ухвалив законопроєкт про створення Програми європейської оборонної промисловості (EDIP), яка передбачає інтеграцію оборонної промисловості України до оборонно-промислового комплексу ЄС. Ця програма спрямована на зміцнення оборонної промисловості ЄС, підтримку спільних закупівель та нарощування оборонного виробництва в Європі. Також передбачено створення Інструменту підтримки України (USI), на який виділять 300 млн євро з загального бюджету програми до 2027 року. Єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс зазначив, що EDIP дозволить підтримати українську оборонну промисловість та інтегрувати її в європейський оборонно-промисловий комплекс. Програма має три пріоритети: спільні закупівлі, зміцнення готовності Європи та організацію спільного розвитку та виробництва оборонних продуктів.