Європейська заборона на продаж нових авто з двигунами внутрішнього згоряння з 2035 року більше не виглядає непорушною. Як повідомляє Carscoops, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц надіслав лист президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн із закликом дозволити європейським автовиробникам продавати нові моделі з ДВЗ і після 2035 року.
За словами єврокомісара з питань сталого транспорту та туризму Апостолоса Ціцікостаса, цей лист “дуже добре сприйняли в Брюсселі”. Він також наголосив, що ЄС має захищати власних виробників та зберігати промислову конкурентоспроможність.
У розмові з Handelsblatt Ціцікостас також підтвердив, що ухвалення оновлених екологічних норм, заплановане на 10 грудня, відкладено на кілька тижнів – Єврокомісія досі допрацьовує регуляторний пакет. У ньому буде “все – від перегляду вуглецевих цілей до норм для автопарків і багатьох інших пунктів”.
Комісар зазначив, що документ враховуватиме сучасні технологічні тенденції, включно з потенціалом “нульових та низьковикидних палив” – синтетичного пального та передових біопалив.
Хоч він і не підтвердив напряму, що ДВЗ на таких видах палива дозволять після 2035-го, тенденція свідчить: це дедалі більш імовірно. Незважаючи на це, він наголосив, що амбіції ЄС залишаються незмінними, але їх потрібно адаптувати до реальності: “Ми хочемо дотримуватися своїх цілей, але мусимо враховувати геополітичні зміни. Не можна підривати нашу конкурентоспроможність, водночас допомагаючи європейській індустрії зберегти технологічне лідерство”.
Позначка: Євросоюз
-
Німеччина намагається врятувати ДВЗ від європейської заборони
-
ЄС та G7 готують повну заборону морських перевезень російської нафти – ЗМІ
Євросоюз та країни “Великої сімки” обговорюють радикальне посилення санкцій проти російської нафти. Замість чинного механізму “цінового порогу” розглядають повну заборону на надання послуг, пов’язаних із перевезеннями морем нафти з РФ. Про це повідомляє Reuters із посиланням на шість знайомих із проєктом джерел.
Ця ідея має увійти до нового пакета європейських санкцій, який очікується на початку 2026 року.
Наразі західним танкерним та страховим компаніям дозволено обслуговувати торгівлю російською нафтою, якщо ціна бареля перебуває нижче “цінової стелі”: спершу він становив $60 за барель, після чого ЄС та Канада знизили поріг до $47,6 за барель. У результаті близько третини російської нафти перевозять західні танкери – передусім грецькі, а також кіпрські та мальтійські.
Нові санкції покладуть край такій практиці. За словами джерел, європейські посадовці спершу хочуть обговорити ідею з представниками G7, перш ніж включати її до пакета санкцій, і вже заручилися підтримкою Великої Британії та США. Водночас остаточне рішення адміністрації Дональда Трампа залежатиме від переговорів щодо України та обраної тактики.
За даними CREA, у жовтні 38% російського експорту нафти перевозили танкери країн G7. Решту барелів транспортував “тіньовий флот”, який Кремль створив для обходу західних санкцій.
Нагадаємо, попри те що Росія продовжує відвантажувати нафту з портів у колишніх обсягах, знайти покупців їй стає дедалі складніше. За даними Bloomberg, восени обсяг сировини, що накопичується на танкерах, зріс більш ніж на 20%, а час у дорозі до китайських портів збільшився у півтора раза.
ЄС затвердив відмову від російського газу до 2027 року -
Роль Європи має бути сильною і дієвою – Зеленський
Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе, вона має бути дійсно сильною і дієвою. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час візиту в Україну лідера Кіпру Нікоса Христодулідіса в четвер, 4 грудня.
“Цей візит відбувається напередодні кіпрського головування в ЄС, яке розпочнеться в січні. Сприймаємо його і як знак підтримки України, і як знак подальшої нашої спільної готовності працювати разом – заради обох наших держав та всієї Європи”, – сказав президент. Глава держави поінформував президента Кіпру про ситуацію в Україні. Сторони детально обговорили спільний європейський порядок денний. “Зараз Європа виробляє нову глобальну роль для себе – усі події, які відбуваються протягом уже майже чотирьох років, вказують на те, що роль Європи має бути дійсно сильною і дієвою… Ми розраховуємо, що найближчі місяці дадуть більше прогресу для шляху України у Євросоюз, і кіпрське головування може стати важливим з точки зору відкриття кластерів для України та інших необхідних рішен”, – заявив Зеленський. -
Заморожені активи РФ. Чого боїться Бельгія
Євросоюз запропонував перетворити російські державні активи на суму 140 млрд євро (163 млрд доларів), що зберігаються в Бельгії, на репараційний кредит для фінансової допомоги Києву наступного року. За нього активно виступає канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Але проти такого плану виступає Бельгія. Там стверджують, що такий крок у короткостроковій перспективі поставить під загрозу мирну угоду і може призвести до судових позовів з боку Росії в майбутньому.
Глухий кут
Росія засудила пропозицію ЄС, а один із провідних російських банкірів пригрозив Євросоюзу 50-річними судовими тяжбами, якщо ідею буде реалізовано.
Європейська комісія має намір запропонувати способи виходу з цієї глухої ситуації, але міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що в документі, який комісія збиралася опублікувати цієї середи, побоювання бельгійців не враховані в достатній мірі.
Країни ЄС уже витрачають на допомогу Україні відсотки, які накопичуються на приблизно 210 млрд євро (245 млрд доларів) заморожених російських активів. Але питання, чи використовувати самі ці активи, виявилося значно складнішим.
Страх Бельгії
Лідери країн Євросоюзу планують винести ідею репараційного кредиту на голосування на саміті ЄС 18-19 грудня. Однак перспективи домовленості залишаються вкрай невизначеними.
Бельгія виступає головним критиком цієї схеми, тому що більша частина заморожених ЄС активів — 185 млрд євро (216 млрд доларів) — зберігається в Euroclear, брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
На думку бельгійської влади, у разі ускладнень через кредит, забезпечений замороженими активами, саме Бельгія опиниться під ударом можливих позовів з боку Росії.
“Якщо Росія подасть на нас до суду, у неї будуть усі шанси виграти, а ми, Бельгія, не зможемо повернути ці 200 млрд євро (233 млрд доларів), бо ця сума дорівнює цілому річному федеральному бюджету країни, — заявив Максим Прево. — Для Бельгії це буде банкрутство”.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер надіслав листа голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, у якому заявив, що вважає пропозицію ЄС «в корені неправильною».
Вевер заявив, що країни ЄС мають надати Бельгії юридичну гарантію, що у разі провалу кредиту Україні або скасування санкцій проти Росії вони розділять із Бельгією фінансові ризики.
Ситуація ускладнюється тим, що Європейський центральний банк заявив, що не зможе в такому разі надати країнам ЄС екстрену фінансову підтримку.
Бельгійський прем’єр запропонував Євросоюзу виділити Україні 45 млрд євро (52 млрд доларів) у вигляді кредиту на наступний рік, використовуючи механізми, які можна задіяти в рамках існуючого спільного бюджету 27 країн-членів ЄС.
Однак канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вважає, що це не найкращий вихід.
Він заявив, що використання заморожених російських активів для підтримки України стає дедалі нагальнішим питанням і закликав лідерів ЄС об’єднатися навколо цієї ініціативи. Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас погоджується з Мерцем. Вона стверджує, що репараційний кредит посилить позиції Європи у протистоянні з Москвою і підштовхне Володимира Путіна до мирних переговорів.
Росія пообіцяла вжити відповідних заходів, якщо Євросоюз вирішить використати заморожені російські державні активи для надання кредиту Україні. -
Шахрайство з грошима ЄС. Гучний скандал в Брюсселі
Екс-головна дипломатична служба Європейського Союзу Федеріка Могеріні була затримана разом з двома іншими особами під час обшуків дипломатичної служби ЄС в Брюсселі та університету в Брюгге. Європейська прокуратура розслідує шахрайську схему, пов’язану з Європейською службою зовнішніх дій та Коледжем Європи. Розслідування фокусується на програмі навчання для молодших дипломатів та тендерному процесі. Могеріні відігравала ключову роль у європейській політиці та дипломатії, вона була Верховним представником ЄС з 2014 по 2019 рік. Зараз її підозрюють у шахрайстві, корупції та порушеннях конфлікту інтересів. Розслідування може призвести до серйозного скандалу в Європейському Союзі.
-
Ексглаву дипломатії ЄС звільнили з-під варти
У Бельгії звільнили з-під варти колишню головну дипломатку Європейського Союзу Федеріку Могеріні та колишнього генерального секретаря Європейської служби зовнішніх справ Стефано Санніно після їх затримання у зв’язку з розслідуванням справи про шахрайство. Затримані також включають ректорку Коледжу Європи та співробітника Коледжу. Вони підозрюються у шахрайстві, корупції, порушенні професійної таємниці та конфлікті інтересів у сфері закупівель. Вони були звільнені з-під варти, оскільки не вважаються втечею. Могеріні очолює Коледж Європи та Дипломатичну академію. Обшуки також проведені в інших установах у зв’язку із заявами про незаконне використання коштів ЄС.
-
В Бельгії проводять обшуки через шахрайство з фондами ЄС
Бельгійська поліція провела обшуки в Європейській службі зовнішніх дій і Коледжі Європи в Брюсселі та Брюґге у зв’язку з розслідуванням можливого шахрайства з коштами ЄС. Розслідування стосується можливого неправомірного використання бюджетних коштів ЄС у 2021-2022 роках. Особлива увага приділяється придбанню будівлі у Брюґге за 3,2 млн євро, де проживають учасники дипломатичної академії. Європейська служба зовнішніх дій та Коледж Європи опинилися під слідством. Розслідування проводиться спільно з Європейським антикорупційним бюро OLAF та прокуратурою ЄС (EPPO). У цій ситуації важливу роль відіграє Федеріка Моґеріні, яка очолює обидві установи. OLAF вже допитав кількох осіб у межах розслідування, передавши матеріали EPPO. Ситуація спостерігається з особливою увагою через нещодавні скандали з хабарництвом в енергетичному секторі України, що викликали стурбованість у Європейському союзі.
-
У ЄС назвали нову умову для вступу України
Щоб стати частиною Євросоюзу Україна повинна боротися проти корумпованих політиків і бізнесменів для того. Про це в інтерв’ю Politico заявив комісар ЄС з питань юстиції Майкл Макграт.
За його словами, уряди країн-членів ЄС не підтримуватимуть Україну в її прагненні вступити до блоку, якщо вона не зможе довести, що має ефективну систему боротьби зі злочинністю на рівні вищих ешелонів суспільства.
Єврокомісар зауважив, що хоч процес реформ в Україні є “довгим шляхом”, Київ докладає максимальних зусиль для боротьби з корупцією.
“У кожній країні-кандидаті має бути надійна система для розгляду передбачуваних випадків високорівневої корупції. Повинна існувати дієва система розслідування і, в кінцевому підсумку, судового переслідування і винесення вироків, і демонстрація результативності в цій сфері – те, що ми вимагаємо від усіх наших держав-членів і, безумовно, від тих, хто хоче приєднатися до Європейського союзу”, – зазначив Макграт.
Він додав, що “одні й ті самі стандарти застосовуються до всіх країн-кандидатів”, додавши, що “верховенство права і реформи у сфері правосуддя лежать в основі процесу вступу”.
“У нас дуже відкриті та чесні відносини з українською владою щодо того, які вимоги існують”, – заявив єврокомісар.
Він наголосив, що якщо стандарти верховенства права не виконуються, підтримки з боку держав-членів ЄС щодо питання вступу не буде. -
Дві країни ЄС розкритикували поїздку Орбана до Путіна
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана за його поїздку до російського диктатора Володимира Путіна. Про це повідомляє німецький журнал Spiegel.
Голова німецького уряду нагадав про посилення російських авіаударів по Україні після візиту Орбана до Путіна торік у липні.
Удари відбулися безпосередньо після того, як головування у Раді Європейського Союзу на наступні пів року перейшло до Угорщини, наголосив Мерц.
“Цей візит був не тільки невдалим. Через кілька днів після нього російська армія розпочала одні з найжорстокіших атак на цивільну інфраструктуру та цивільні об’єкти в Україні”, – нагадав урядовець.
Мерц висловив надію, що цього разу Росія не відреагує так само, а також додав, що Орбан “подорожує без європейського мандата і без консультацій з нами”.
Прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб, що був на прес-конференції з Мерцом також розкритикував дії угорського колеги. Голоб заявив, що Орбан вже деякий час “не грає за європейську команду”.
“Ми не чекаємо від цього візиту жодних вигод чи переваг”, – резюмував Голоб.
Як ми вже писали, Віктор Орбан на світанку 28 листопада вилетів до Москви на зустріч з Володимиром Путіним.
Додамо, що Орбан під час візиту до Путіна заявив, що Будапешт готовий надати майданчик для мирних переговорів щодо війни в Україні. -
В ЄС відповіли Путіну на закид про “нелегітимність” Зеленського
Володимир Зеленський є демократично обраним президентом України, але російський диктатор Володимир Путін має деякі труднощі з визнанням цього. Таку позицію Європейського союзу озвучила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється варіант написання Піньйо та Піньо) під час брифінгу в п’ятницю, 28 листопада.
“Президент Зеленський є демократично обраним українським народом президентом України”, – наголосила Пінью.
За її словами, ЄС працює разом із Зеленським та підтримує його “численні зусилля, спрямовані на те, щоб остаточно покласти край цій жахливій війні та досягти миру”.
“Очевидно, що президент Путін має певні труднощі з визнанням демократично обраного президента своєї сусідньої країни – України”, – резюмувала головна речниця Єврокомісії.