Країни Європейського Союзу затвердили умови нової торговельної угоди з Україною, яка має замінити попередню угоду, відому як “торговельний безвіз”. Це рішення є продовженням попередньої угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, укладеної у 2025 році. Метою нової угоди є створення стійкої торговельної бази та сприяння інтеграції України в ЄС. Європейський союз підтримує Україну після військової агресії з боку Росії, надаючи допомогу як у військовій, так і фінансовій сферах. Угода сприятиме збільшенню торговельних потоків між сторонами та встановить стандарти для доступу України до ринку ЄС. Деякі сільськогосподарські продукти залишаться під обмеженнями, але для інших продуктів буде надана повна лібералізація. Після ухвалення угоди Радою ЄС, вирішенням питань у рамках процесу перегляду займатиметься Комітет асоціації Україна-ЄС.
Позначка: Євросоюз
-
Рада ЄС схвалила нову торговельну угоду з Україною
Країни Європейського Союзу ухвалили нові умови торговельної угоди з Україною, яка замінить “торговельний безвіз”. Ця угода є продовженням попередньої угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен відзначив, що ЄС підтримує Україну у різних аспектах, включаючи торгівлю. Угода сприятиме збільшенню торговельних потоків та інтеграції України з ЄС. До угоди включено умови щодо дотримання стандартів Євросоюзу та обмежень для деяких продуктів. Рішення Ради ЄС ще має бути схвалено Комітетом асоціації Україна-ЄС.
-
Тепер час грає на користь України – Каллас
Євросоюз продовжує збільшувати тиск на Росію, щоб виснажити її військову економіку, що в свою чергу допомагає Україні. Верховний представник ЄС з зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас заявила про це на пресконференції у Києві разом з українським міністром закордонних справ Андрієм Сибігою. Вона підкреслила, що кожен євро, який забирається у Росії, не може бути витрачений на війну. ЄС підтримує Україну та надає їй значну військову допомогу, тоді як санкції Євросоюзу вже позбавили Росію значних фінансових ресурсів. Каллас також заявила про намір вжити нових заходів, щоб ускладнити російську економіку, яка вже є вразливою. ЄС виділить додаткові кошти для України та створить спеціальний трибунал для розгляду злочинів, скоєних Росією.
-
Каллас прибула з візитом до Києва
Представниця Європейського Союзу з закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас прибула до Києва для переговорів з українськими посадовцями. Вона висловила підтримку українцям і зазначила їхню мужність та стійкість. Каллас також обговорить фінансову та військову підтримку, безпеку енергетичного сектору та військові злочини, за які вона вважає відповідальною Росію. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрів Каллас у київському вокзалі після її прибуття.
-
ЄС впровадив нову систему в’їзду
На зовнішніх кордонах країн Європейського Союзу та Шенгенської зони з 12 жовтня почали впроваджувати нову цифрову систему в’їзду та виїзду (Entry/Exit System, EES). Про це нформує пресслужба ДПСУ.
“Планується поетапний запуск функціонування системи вже з 12 жовтня 2025 року у пунктах пропуску, зокрема і на кордоні з країнами-членами ЄС – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією”, – зазначили у повідомленні.
Діяльність системи EES стосуватиметься усіх громадян третіх країн (включаючи Україну), котрі перетинають зовнішні кордони Шенгенської зони для короткострокового перебування (до 90 днів протягом 180-денного періоду).
Система EES є автоматизованою централізованою базою даних, призначеною для електронного відстеження перетину кордону без проставлення штампів у паспортах.
Під час першого в’їзду до Шенгенської зони, після запуску EES, особа проходитиме розширену реєстрацію, яка включатиме збір біометричних даних: зображення обличчя та чотири відбитки пальців. При наступних перетинах кордону процес буде спрощено та прискорено, оскільки біометричні дані звірятимуться з уже наявною цифровою інформацією. Система автоматично фіксуватиме дату, час і місце в’їзду/виїзду.
Очікується, що прикордонні відомства країн-учасниць будуть поступово вводити систему в експлуатацію протягом шестимісячного перехідного періоду.
Як зазначається, провадження EES має на меті прискорення прикордонного контролю, підвищення рівня безпеки, точний облік термінів перебування громадян у країнах ЄС, протидію незаконній міграції тощо. EES – це передова технологічна система, яка буде цифровим чином реєструвати в’їзд і виїзд громадян країн, що не входять до ЄС, які подорожують до 29 європейських країн, включаючи країни, що входять до Шенгенської угоди, з метою короткострокового перебування. -
Союзники Києва в ЄС живлять воєнну машину РФ – ЗМІ
Попри чотири роки війни Росії проти України, коли ЄС суттєво підтримує Київ зброєю та гуманітарною допомогою, низка країн-членів блоку, включаючи деяких союзників України, у 2025 році наростила імпорт російської нафти й газу, порівняно з попереднім роком. Серед таких країн – Угорщина, Франція, Бельгія, Нідерланди, Румунія, Хорватія та Португалія. Про це повідомляє агенство Reuters.
У публікації йдеться, що з 2022 року Євросоюз зміг зменшити свою залежність від Росії в енергетичному секторі на 90%, проте значні комерційні платежі за енергоносії залишаються. Зокрема, на фоні цього сім країн збільшили витрати на імпорт. Франція у 2025 році наростила закупівлі на 40%, до €2,2 млрд, а Нідерланди збільшили на 72%, до €498 млн. Угорщина та Португалія також показали зростання – на 11% та рекордні 167% відповідно.
Критика такої залежності ЄС від російських енергоносіїв не є новою. Свого часу президент США Дональд Трамп під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН висловив незадоволення такою політикою ЄС, звинувативши європейських лідерів у подвійних стандартах. Він зазначав, що ЄС продовжує закуповувати нафту та газ у Росії, тим часом підтримуючи Україну.
8 жовтня посли країн Європейського Союзу погодилися рухати вперед план припинення імпорту російських енергоносіїв до 2028 року. Це рішення стало важливим кроком у рамках законодавчого процесу перед голосуванням урядів країн-членів.
Окремо варто згадати про Естонію, уряд якої вже ухвалив рішення повністю заборонити ввезення природного газу з Росії з 2026 року. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що країна прагне досягти повної заборони на постачання скрапленого природного газу з РФ.
Крім того, європейські держави підтвердили США готовність повністю припинити закупівлю газу, нафти та продуктів їх переробки з Росії до кінця 2026 року.
-
Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.
-
ЄС виділяє 6,6 млн євро на підтримку українських медіа
Євросоюз запускає три нових проєкти загальною вартістю 6,6 мільйона євро, спрямованих на зміцнення незалежного медіасектору України. Про це повідомила пресслужба представництва ЄС в Україні.
З цієї суми 3 мільйони євро будуть спрямовані на проєкт Передові та розслідувальні ЗМІ в Україні, який реалізують InternewsInternationalта Фонд розвитку ЗМІ.
Проєкт надасть основні гранти 40 медіа, що працюють на передовій, індивідуальне наставництво та навчання для 20 інших медіа, а також інституційну підтримку командам журналістів-розслідувачів, які викривають корупцію та воєнні злочини Росії.
Ще 2 мільйони євро виділені на проєкт Зміцнення стійкості незалежної, вільної та плюралістичної медіаекосистеми в Україні, який очолює організація Репортери без кордонів (RSF). Ця ініціатива надасть екстрену допомогу та захисне обладнання 400 журналістам, сприятиме стійкості ЗМІ через Ініціативу журналістської довіри та Міжнародний фонд відновлення українських ЗМІ (IFRUM), а також виступатиме за включення ЗМІ до програми відновлення України.
Також 1,65 млн євро виділяють на проєкт Розширення можливостей українських ЗМІ для сталого майбутнього, який координується Інститутом масової інформації та Детектор медіа. Він сприятиме зміцненню регіональних та місцевих ЗМІ, протидії дезінформації та надаватиме юридичну, безпекову та професійну підтримку понад 500 журналістам через 15 новостворених регіональних медіахабів. -
ЄС інвестує €1 млрд у впровадження штучного інтелекту в десяти галузях
Європейська комісія оголосила про виділення €1 млрд на розвиток і впровадження технологій штучного інтелекту у десяти провідних галузях економіки, повідомляє Euronews. Ініціатива має на меті зменшити залежність Європейського Союзу від технологій США та Китаю.
У межах нової “Стратегії застосування ШІ” Єврокомісія прагне зробити штучний інтелект пріоритетом у таких секторах, як охорона здоров’я, фармацевтика, енергетика, промисловість, логістика, сільське господарство, оборона, будівництво, зв’язок і культура. Виконавча віцепрезидентка Єврокомісії з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккунен заявила, що компанії мають перейти від використання ШІ у рутинних офісних процесах до масштабного впровадження технологій у виробництві та промисловості.
Реальний ефект від нової програми може бути обмеженим через недостатній рівень фінансування. У 2024 році ЄС витратив близько €256 млн на підтримку передових технологій, тоді як США спрямували на ті самі цілі понад €5 млрд. Загальні інвестиції у ШІ також демонструють суттєвий розрив: ЄС – €7 млрд, США – €58,5 млрд, Китай – €12,9 млрд.
Щоб підвищити ефективність програми, до кінця року Єврокомісія планує зменшити регуляторний тиск на бізнес, спростивши звітність і переглянувши чинне законодавство. Під перевірку потрапить і ухвалений раніше “Акт про штучний інтелект”, який має повністю набути чинності у 2027 році. Пропозиції щодо відтермінування цього терміну було відхилено.
Єврокомісія не виключає, що в майбутньому до програми буде додано й інші напрямки, зокрема фінансові технології, туризм та електронну комерцію. -
ЄП відхилив два вотуми недовіри фон дер Ляєн
Європарламент не підтримав два подання про вотум недовіри Єврокомісії на чолі з президентом Урсулою фон дер Ляєн. Про це стало відомо під час пленарного засідання у четвер, 9 жовтня.
В обох голосуваннях взяли участь 594 депутати Європарламенту. За подання щодо вотуму недовіри ЄК від політичної групи Ліві проголосували 179 євродепутатів, 378 – проти, 37 – утрималися.
А за подання від ультраправої групи Патріоти для Європи проголосували 133 депутати, проти – 383, утрималися – 78.
Таким чином, обидві пропозиції набрали значно менше від необхідних для результативного голосування двох третин голосів членів ЄП, які беруть участь у засіданні. Чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишився на посадах.