У країнах ЄС, за підсумками квітня 2025 року, подали менше клопотань про отримання притулку, ніж у березні, та суттєво менше, ніж у квітні 2024 року. Про це це 17 липня повідомив Євростат.
Зазначається, що протягом квітня 2025 року первинні клопотання про міжнародний захист у ЄС подали 48 520 осіб. Це на 16% менше, ніж у попередньому місяці, та на 37% менше, ніж за квітень 2024 року. Серед заявників – 1570 неповнолітніх без супроводу дорослих, в основному це діти з Сирії, Афганістану і Єгипту.
Кількість повторних заявок становить 7 245, що лише на 1-2% менше, ніж у попередній місяць та у квітні 2024 року.
Квітень став третім поспіль місяцем, коли обидва показники зменшуються. 75% первинних заявок від шукачів притулку припадають на Іспанію, Францію, Німеччину та Італію.
Відносно кількості власного населення країни найбільша концентрація заявок на притулок – у Греції, в Кіпру та в Іспанії.
Серед прохачів притулку найчисельнішою групою є громадяни Венесуели, Афганістану, Сирії, а також українці, від яких надійшло 2115 заявок (зауважимо, притулок-asylum і тимчасовий захист – зовсім різні юридичні механізми з різними умовами. Абсолютна більшість громадян України, які виїхали через війну, отримали право проживання у ЄС саме за механізмом тимчасового захисту).
Як відомо, 15 липня Рада ЄС остаточно продовжила тимчасовий захист для українців до березня 2027.
Позначка: Євросоюз
-
В ЄС зменшилась кількість клопотань про притулок
-
Найсильніші санкції проти РФ: що погодив Євросоюз
Посли Європейського Союзу схвалили 18-й пакет санкцій проти Москви. Він спрямований проти російської нафти та банків, детальніше – далі в сюжеті. Обмеження щодо нафти та банків Схвалений пакет забороняє усі операції з 22 російськими банками, Російським фондом прямих інвестицій та його дочірніми компаніями, а також пряме та непряме використання підводних трубопроводів Північний потік, які наразі закриті, але які Кремль прагне відновити в майбутньому.
Також до пропозицій, які будуть офіційно підписані міністрами ЄС у п’ятницю, включено заплановане зниження цінового обмеження G7 на експорт російської нафти з 60 до 47,6 доларів за барель. Це встановило б ціну на 15 відсотків нижчою за середню ринкову ціну на російську сиру нафту.
Згідно з ціновим обмеженням, запровадженим ЄС та іншими союзниками G7 у 2022 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, компанії з країн-учасниць можуть бути залучені до перевезення російської нафти, якщо ціна на нафту нижча за встановлений максимум. Але ідея зниження цінового обмеження на нафту поки що не отримувала одностайної підтримки G7. Боротьба з “тіньовим флотом” Окрім того, Євросоюз позбавив доступу до портів ЄС та своїх послуг ще для 105 суден, що належать до так званого “тіньового флоту” – старих танкерів, які Росія використовує для обходу обмеження цін. Таким чином, чорний список дорівнює понад 400 суднам.
ЄС також вирішив заборонити імпорт нафтопродуктів, вироблених шляхом переробки російської сирої нафти та продаваних по всьому блоку під іншою маркою, що є ключовою зміною для закриття відомої лазівки. Здебільшого вони надходять з Індії та Туреччини.
Обмеження також стосуються 11 компаній за межами РФ, звинувачених у сприянні обходу законодавства, зокрема чотирьох у материковому Китаї та трьох у Гонконзі. “Найсильніший пакет” Ці заходи, спрямовані на посилення тиску на Москву на тлі відмови Кремля від мирних переговорів.
Кая Каллас, керівник зовнішньої політики ЄС, назвала його одним із “найсильніших” пакетів на сьогоднішній день.
“Ми продовжуватимемо підвищувати витрати, тому зупинення агресії стає єдиним шляхом вперед Москвою”, – написала вона в Х.
Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії додала, що “Ми завдаємо удару в саме серце російської військової машини. Тиск триває. Він триватиме, доки Путін не завершить цю війну”. Вето Фіцо Політичний прорив щодо прийняття цих санкцій став можливим лише після того, як прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо поступився та зняв своє вето, яке перешкоджало схваленню нового пакету.
Зазначимо, що словацька опозиція стосувалася іншого питання: запропонованої поступової відмови від усіх російських викопних видів палива до кінця 2027 року. -
Президент відреагував на 18 пакет санкцій проти РФ
Новий пакет санкцій Євросоюзу проти Росії вдалося посилити. Вся інфраструктура російської війни має бути заблокована. Про це написав президент Володимир Зеленський у Телеграм у п’ятницю, 18 липня.
“Рішення Євросоюзу, для якого ми всі разом активно працювали. Вдалося зробити сильнішим 18-й пакет санкцій проти Росії за цю війну, і сьогодні пакет затверджений. Дякую всім, хто допомагав”, – зазначив глава держави.
Зеленський подякував президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, усім лідерам країн Євросоюзу, президенту Євроради Антоніу Кошті, а також Данії “за дійсно сильний початок головування в ЄС”.
“Це потрібне рішення, і потрібне саме зараз як реагування на те, що Росія зробила більш жорстокими удари по наших містах і селах”, – підкреслив він.
За словами Зеленського 18 пакет санкцій продовжує тиск на російський танкерний флот, і не тільки на самі судна, але й на капітанів тіньового флоту та компанії, які допомагають функціонувати такому фінансуванню вбивств за рахунок нафти. Цей тик буде продовжуватися.
“Також Євросоюз запроваджує більш суворе обмеження ціни на російську нафту – близько 46 доларів за барель. У координації з іншими партнерами у світі будемо працювати, щоб прайскеп справді обрізав російські доходи. Це можливо. Вже знаємо, як тиснути”, – підкреслив президент.
Окремо Зеленський відзначив рішення Євросоюзу про заборону будь-яких транзакцій, що повʼязані з газопроводами системи Північний потік, будівництво яких було частиною підготовки Володимира Путіна до повномасштабної війни.
“Вся інфраструктура російської війни має бути заблокована. Оперативно готуємо синхронізацію європейських санкцій в Україні і також готуємо нові рішення про санкції – як на рівні партнерів, так і в українській юрисдикції”, – резюмував глава держави. -
Орбан допустив можливість виходу Угорщини з ЄС
Угорщина в найближчій перспективі може вийти з Євросоюзу, бо це об’єднання нібито “перетворилося з економічного на політичне”. Про це заявив угорський прем’єр Віктор Орбан, повідомляє місцева газета Nepszava.
“Я можу обіцяти угорським виборцям одне: якщо я побачу, що це (членство в ЄС – ред.) більш не варте того, я висловлюся”, – запевнив очільник угорського уряду.
Проте на його думку, поки що Будапешту вигідніше залишатися членом об’єднання і “боротися за зміни зсередини”.
За його словами, Угорщина вступила до ЄС у 2004 році і “тоді він був зовсім не таким, як тепер”.
Орбан запевняє, що тоді Брюссель не нав’язував країнам-членам свою думку про міграцію, ґендерне виховання дітей та не вимагав “брати участь” у війні в Україні.
На думку угорського прем’єра, в нинішньому вигляді ЄС не має шансів на загальне процвітання, бо воно “просто зникає, випаровується, розкладається, з ним покінчено”.
Орбан раніше закликав повернути Європу “на правильну путь” та опублікував “патріотичний план” на противагу “глобалістам із Брюсселя”.
Основними пунктами плану стали:- відмова приймати в ЄС Україну,
- чітко окреслений суверенітет держав без загальних податків, боргів чи централізованого контролю, свобода слова,
- спільна ідентичність — “християнська культура, безпечні вулиці, горді нації”.
Орбан також заявляв, що ЄС розпадеться, якщо лібералів при владі у Брюсселі не замінити представниками патріотичних урядів.
Орбан вимагає від ЄС зупинити мобілізацію в Україні -
Євросоюз погодив 18 пакет санкцій проти Росії
Посли країн Євросоюзу домовились про 18 пакет санкцій проти Росії. Про це повідомила високий представник ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас у соцмережі Х в п’ятницю, 18 липня.
“Ми твердо стоїмо на своєму. ЄС щойно схвалив один із найжорсткіших на сьогодні пакетів санкцій проти Росії”, – написала вона.
За словами Каллас, цими санкціями ще більше обмежується військовий бюджет РФ.
“Ми ще більше обмежуємо військовий бюджет Кремля, націлившись на ще 105 кораблів “тіньового флоту”, їхніх постачальників, та обмежуючи доступ російських банків до фінансування. Трубопроводи Північний потік будуть заборонені. Гранична ціна на нафту стане нижчою. Ми посилюємо тиск на російську військову промисловість, китайські банки, що дозволяють обходити санкції, та блокуємо експорт технологій, що використовуються в безпілотниках”, – розповіла посадовиця.
Також Каллас повідомила, що ЄС уперше вносить до санкційного списку реєстр прапорів судноплавства та найбільший нафтопереробний завод Роснєфті в Індії.
“Наші санкції також націлені на тих, хто займається ідеологічною обробкою українських дітей”, –зазначила вона.
“Ми продовжуватимемо підвищувати ціну (війни для Росії – ред.), тому зупинення агресії стає єдиним шляхом для Москви”, – резюмувала очільниця дипломатії ЄС. -
ФРН відхилила проєкт бюджету ЄС
Німеччина відхилила пропозицію Єврокомісії щодо бюджету Євросоюзу на понад 2 трильйони євро. Це стало відомо всього кілька годин після презентації плану головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Брюсселі. Німецький уряд вважає, що збільшення бюджету ЄС несприйнятне, коли країни-члени стараються оздоровити свої фінанси. Ця позиція Німеччини може ускладнити переговори щодо бюджету. У новому плані бюджету передбачено створення фонду на 590 мільярдів євро для підтримки європейського бізнесу. Також запропоновано скоротити фінансування сільського господарства та виділити 100 мільярдів євро Україні на відновлення та європейську інтеграцію. Ця пропозиція може стати об’єктом обговорення серед країн ЄС. Для схвалення бюджету необхідна підтримка Європейського парламенту та всіх країн-членів. Голова Європарламенту обіцяла строгий контроль за використанням коштів.
-
Німеччина не згодна з проєктом рекордного бюджету ЄС
Німеччина виступила проти радикального збільшення бюджету ЄС і не підтримає відповідну пропозицію Єврокомісії. Речник федерального уряду наголосив, що таке збільшення не може бути прийнятим, оскільки країни-члени вже роблять значні зусилля для консолідації своїх національних бюджетів. Німеччина також не підтримує ідею додаткового оподаткування підприємств, запропоновану Європейською комісією. Речник вважає, що Європі потрібно підвищити конкурентоспроможність і стати обороноздатною, а також здатною діяти глобально, але це має бути зроблено з урахуванням реформ та узгодження бюджету з новими пріоритетами.
-
“Ніколи не підтримаю”: Фіцо зробив заяву щодо нових санкцій проти РФ
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відмовився підтримати ініціативу ЄС REPowerEU, яка передбачає відмову від російського газу з 2028 року. Він написав лист до президентки ЄК та заявив про те, що така ініціатива буде шкідливою для економіки Словаччини та ЄС. Фіцо також наголосив, що ініціативу не підтримують опозиційні партії та бізнес. Він запросив продовжити діалог між урядом Словаччини та Єврокомісією для роз’яснення зобов’язань ЄС. Раніше Фіцо заявив про гарантії Єврокомісії у зв’язку з припиненням імпорту російського газу до ЄС з 2028 року в обмін на підтримку нових санкцій проти Росії.
-
В ЄС пояснили, чому не зможуть закупити американську зброю для України
Європейський Союз не може використовувати свій бюджет, щоб придбати американську зброю для України через обмеження в своїх договорах. Єврокомісар з оборони пояснив, що базові договори ЄС не дозволяють напряму витрачати гроші з бюджету на такі закупівлі. Таким чином, країни ЄС повинні використовувати власні кошти для цих цілей, включаючи отримані від Євросоюзу. Єврокомісія може підтримати країни ЄС у використанні загальноєвропейської позики на військові закупівлі, щоб звільнити кошти для допомоги Україні. Україна отримає американську зброю вартістю 10 млрд доларів за рахунок країн ЄС, які уклали угоду з США та НАТО.
-
Фон дер Ляєн підтвердила 100 млрд євро для України
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про план виділення 100 млрд євро в рамках довгострокового бюджету Євросоюзу на підтримку України на період з 2028 по 2034 роки. Це рішення призначене для підтримки української економіки, забезпечення стійкості та прискорення вступу країни до Євросоюзу. Планується, що ці кошти допоможуть українській стороні у перебудові та розвитку. Крім того, під час презентації бюджету ЄС також було зазначено, що раніше планувалося виділити 88 млрд євро для України, але тепер ця сума була збільшена до 100 млрд євро. Тепер необхідно, щоб Європарламент і Європейська рада висловили свою позицію відносно цього проєкту бюджету, який має бути остаточно затверджений до кінця 2027 року.