Правий берег

Позначка: Євросоюз

  • ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати

    ЄС змінює правила в’їзду та виїзду: що варто знати

    Нова біометрична система перевірки в’їзду-виїзду на кордонах Євросоюзу почне діяти з неділі, 12 жовтня. Вона має назву EES і буде стосуватися усіх громадян третіх країн (включно з Україною), які не є членами ЄС та не входять до Шенгенської зони. Чому ЄС вводить зміни Нова електронна система скасує вимогу проставляти штампи в паспортах вручну, а натомість створить цифрові записи.
    ЄС хоче модернізувати управління своїми зовнішніми кордонами, запобігти нелегальній міграції, боротися з шахрайством з особистими даними та ідентифікувати осіб, які перевищили термін перебування.
    Таким чином в блоці переконані, що зможуть стежити за тим, чи дотримуються люди, які подорожують до ЄС без візи, правил перебування до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Що передбачається З 12 жовтня під час в’їзду та виїзду з країн Шенгенської зони тепер буде:

  • Заміна штампів у паспортах на цифрові записи та фіксацію біометричних даних на в’їзді та виїзді.
  • Потрібно надавати персональні дані щоразу, коли ви перетинаєте зовнішні кордони європейських країн, які використовують EES.
  • Зберігатись дані біометричного документа (закордонного паспорта), дату і місце кожного в’їзду та виїзду; фото обличчя і відбитки пальців; попередні випадки відмови у в’їзді.
  • Створена база біометричних профайлів на кожну людину, які мають поновлюватися кожні три роки.

    • Getty Images/Кіоск EES у Євротунелі в Англії Де будуть проводитись перевірки: після прибуття до міжнародних аеропортів, портів, залізничних терміналів та автомобільних пунктів пропуску через кордон у Шенгенській зоні. Строки реалізації Нова система впроваджується поступово. Зокрема, EES є попередником іншої системи, яка має запрацювати наприкінці 2026 року – Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS).
    Громадянам країн, що не входять до Шенгенської зони, необхідно буде подати заявку на отримання авторизації ETIAS, надати особисту інформацію та деталі про свою поїздку, а також сплатити збір у розмірі 20 євро перед поїздкою.
    Дозвіл буде дійсним протягом трьох років або до закінчення терміну дії паспорта, залежно від того, що настане раніше.

  • ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    ЄС погодив план щодо російських енергоносіїв – ЗМІ

    Посли країн Євросоюзу погодилися передати на розгляд міністрів план щодо припинення імпорту російської нафти та газу до 2028 року. Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на дипломатичні джерела в середу, 8 жовтня.
    Зазначається, що цей крок означає подолання першої політичної перепони на шляху ухвалення закону, за який уряди держав-членів голосуватимуть пізніше цього місяця.
    ЄС веде переговори щодо законодавчих пропозицій, які передбачають поетапну відмову від російської нафти та газу до січня 2028 року, намагаючись позбавити Кремль доходів для фінансування війни проти України, – йдеться у публікація.
    Сьогодні під час закритої зустрічі посли ЄС домовилися передати запропонований законопроєкт на розгляд міністрів для схвалення на засіданні 20 жовтня, повідомили агентству три дипломати.
    За їхніми словами, майже всі країни блоку висловили підтримку плану, що свідчить про його високу ймовірність ухвалення – попри критику з боку Угорщини та Словаччини. Переговори щодо технічних деталей напередодні голосування 20 жовтня ще тривають.
    Одне з питань, яке ще не вирішено, це чи потрібно, щоб поставки скрапленого природного газу (СПГ) до Європи отримували попередній дозвіл перед відвантаженням і проходили перевірку походження митними органами під час прибуття в порти ЄС, щоб гарантувати, що газ не має російського походження.
    Згідно з планом, імпорт російського газу за новими контрактами має припинитися з січня 2026 року, за короткостроковими чинними контрактами – з червня 2026 року, а за довгостроковими – з січня 2028 року.
    Наразі такі країни, як Угорщина, Франція та Бельгія усе ще імпортують російський газ, який становить близько 12% від загального імпорту газу до ЄС. Закон зобов’яже Угорщину та Словаччину розробити національні плани з припинення цих поставок до 2028 року.
    Для ухвалення плану буде потрібна кваліфікована більшість держав-членів ЄС – 55%. Після цього країни ЄС та Європарламент розпочнуть переговори щодо остаточного тексту закону.
    Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакета санкцій проти Росії, який передбачає заборону на імпорт скрапленого природного газу на рік раніше – з січня 2027 року.

  • Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову

    Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.

    Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.

    “З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.

    Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.

    Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.

    Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.

    Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

    ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит

  • Європарламент спростив позбавлення безвізу країн

    Європарламент спростив позбавлення безвізу країн

    Європейський парламент проголосував за закон, який дозволить простіше призупиняти безвізовий режим для країн, що становлять загрозу безпеці ЄС або порушують права людини. Цей законопроєкт отримав підтримку 518 голосами “за”, проти було 96 голосів, а 24 депутати утрималися. Тепер цей закон має бути затверджений Радою ЄС. Зміни стосуються 61 країни, громадяни яких можуть подорожувати до Шенгенської зони без віз на короткий термін. Згідно з новими правилами, Єврокомісія може ініціювати або розпочати процедуру призупинення безвізового режиму для громадян певної країни, спочатку тимчасово, а потім безстроково. На сьогодні безвіз ЄС було скасовано тільки для однієї держави – Вануату.

  • З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС

    З Орбаном і без. Тернистий шлях України до ЄС

    Представники Європейського Союзу, які відвідали Україну на минулому тижні, надали Києву серйозний сигнал про необхідність досягнення більших успіхів для отримання членства в ЄС. Європейці також заявили, що працюють над подоланням опозиції з боку Угорщини стосовно вступу України. Головним фігурантом у цьому процесі стала комісар ЄС з розширення Марта Кос. Вона підкреслила, що ЄС не може прийняти нового члена, який не дотримується правових стандартів на 100%. Кос також наголосила на необхідності проведення важких реформ у сільському господарстві та екології. Європейські чиновники висловили надію, що при виконанні реформ Україна матиме шанс на вступ до ЄС, незважаючи на опозицію Угорщини.

  • Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції

    Євро “ослаб” через політичну кризу у Франції

    Ринки Франції зазнали великого спаду через несподівану відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Інвестори почали гадати, що для вирішення політичної кризи можуть бути проведені нові вибори. Внаслідок цього прибутковість французьких облігацій зросла, а індекс CAC 40 втратив 2%. Євро також ослаб на міжнародних ринках. Економіка Франції страждає від невизначеності, адже необхідно ухвалити бюджетні рішення, які стикаються з опозицією у парламенті. Ця ситуація може вплинути не лише на Францію, а й на всю Єврозону. Кредитні рейтинги країни також знижувалися, що свідчить про складну економічну ситуацію у країні.

  • ЄC готує правові підстави для зупинки танкери “тіньового флоту” – ОП

    ЄC готує правові підстави для зупинки танкери “тіньового флоту” – ОП

    Європейський Союз готує законодавчі засади для припинення руху нафтових танкерів “тіньового флоту” Росії у Балтійському морі. Про це заявив керівник Офісу президента України Андрій Єрмак. Згідно з міжнародним правом, більше 16 суден без прапорів можуть бути затримані. ЄС планує додати 120 нафтових танкерів до “чорного списку” Росії, щоб утримати їх від використання Балтійського моря для транспортування. Це крок до обмеження можливостей Росії, яка веде гібридну війну проти Європи.

  • ЄС залишив Медведчука під “гібридними” санкціями

    ЄС залишив Медведчука під “гібридними” санкціями

    Європейський союз вирішив продовжити індивідуальні санкції проти Росії через гібридні загрози до 2026 року. Ці санкції були продовжені через маніпуляції та втручання Росії в іноземну інформацію проти країн ЄС та їх партнерів. Всього до 47 осіб були застосовані обмежувальні заходи, включаючи українського політика і бізнесмена Віктора Медведчука. Це означає замороження активів та обмеження фінансових операцій для осіб, внесених до списку санкцій.

  • Нідерланди проти прискореного вступу України до ЄС

    Нідерланди проти прискореного вступу України до ЄС

    Нідерланди виступили проти прискореного вступу України до Європейського Союзу, вказавши на необхідність одностайності в ухваленні рішень. Прем’єр-міністр Дік Схооф відкинув пропозицію зміни правил для спрощення процесу вступу України до ЄС, наголошуючи, що важливо дотримуватися існуючих правил. Нідерланди також підтримують право вето та вважають, що Молдова та Україна мають європейське майбутнє. Україна завершила скринінг законодавства на відповідність нормам ЄС, але її вступ у ЄС блокує Угорщина. Прем’єр України Юлія Свириденко закликала Єврокомісію прискорити технічну підготовку до вступу, щоб отримати фінансову підтримку від ЄС.

  • Зеленський провів переговори з керівництвом ЄС

    Зеленський провів переговори з керівництвом ЄС

    Президент Володимир Зеленський побував на зустрічі з керівниками Євросоюзу в Копенгагені, де обговорив ініціативу Стіна дронів та вступ України до ЄС. Він також розповів про плани відкриття першого переговорного кластеру разом із Молдовою. Зеленський висловив готовність долучитися до ініціативи Стіна дронів та поділитися досвідом, а також обговорив важливі питання співпраці з Європою щодо підтримки України. Президент висловив вдячність за підтримку та підкреслив важливість спільної роботи для забезпечення безпеки. Зеленський також бере участь у сьомому саміті Європейської політичної спільноти, де зустрівся з численними європейськими лідерами.