Правий берег

Позначка: Євросоюз

  • ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси

    ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси

    Європейська комісія дала оцінку прогресу України на її шляху до вступу в Європейський Союз, відзначивши значну відданість Києва європейській інтеграції. Водночас вказано на необхідність усунення “негативних тенденцій” у боротьбі з корупцією та прискорення реформ у сфері верховенства права. Відповідний документ, підготовлений Єврокомісією, оприлюднило у понеділок, 3 листопада, агентство Reuters.

    Звіт є частиною загального аналізу щодо розширення ЄС і має бути затверджений 4 листопада. У тексті наголошується, що Україна, попри труднощі через воєнні дії Росії, продовжує демонструвати значний прогрес в інтеграції до ЄС.

    У документі позитивно оцінено реформаторські кроки України, однак підкреслено необхідність додаткових зусиль у питаннях незалежності судової влади, боротьби з організованою злочинністю і підтримки громадянського суспільства. Особливу увагу Брюссель звертає на липневі події, коли виникли спроби встановити більший контроль Генеральним прокурором над антикорупційними органами. Хоча ці заходи були оперативно скориговані через суспільний протест, вони все ж викликали занепокоєння серед європейських дипломатів.

    “Нещодавні негативні тенденції, зокрема зростаючий тиск на спеціалізовані антикорупційні органи та громадянське суспільство, необхідно рішуче змінити”, – сказано в проєкті тексту Єврокомісії.

    Попри публічну підтримку України з боку майже всіх держав-членів ЄС, її швидке приєднання до блоку наразі не планується. Дипломати визнають, що процес вступу може супроводжуватися суттєвими викликами і перепонами.

    Український уряд раніше заявив про намір завершити переговори щодо членства до кінця 2028 року. Єврокомісія зазначає, що для реалізації цієї амбітної мети країна має прискорити проведення реформ, особливо у ключових сферах, таких як верховенство права.

    Окрім цього, в документі пропонується зміцнити захист демократичних стандартів у договорі про майбутнє членство. Як зазначено в тексті Комісії, нові умови мають містити більш надійні механізми, які б гарантували продовження виконання зобов’язань після завершення процесу приєднання.

    “Щоб гарантувати, що нові держави-члени продовжуватимуть захищати та підтримувати свої досягнення у сфері верховенства права, демократії та основних прав, Комісія вважає, що майбутні договори про приєднання повинні містити більш надійні гарантії проти відступу від зобов’язань, взятих під час переговорів про приєднання”, – сказано в проєкті звіту.

    Раніше ми повідомляли, що Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. За даними редактора Радіо Свобода з питань Європи Рікарда Йозвяка, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.

    Нагадаємо, цієї осені Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС. Завершено двосторонній скринінг з Єврокомісією, який розпочався у липні 2024 року. Тепер держави-члени блоку отримають звіти, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори з Україною у різних сферах політики.

  • У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    У Брюсселі оголосять звіт щодо розширення ЄС – ЗМІ

    Єврокомісія у вівторок представить звіт про прогрес України та інших країн-кандидатів на вступ до ЄС. Про це повідомив редактор Радіо Свобода з питань Європи Рікард Йозвяк у соцмережі Х в понеділок, 3 листопада.
    За його даними, очікується, що рейтинг України буде оцінено “здебільшого позитивно”.
    “Завтра Єврокомісія опублікує свій щорічний звіт про країни-кандидати на вступ до ЄС. Рейтинги: здебільшого позитивно: Молдова, Україна, Чорногорія, Албанія; середньо: Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Косово; жахливо: Грузія”, – написав він.
    У свою чергу Euronews пише, що 4 листопада в Брюсселі відбудеться саміт з питань розширення з представництвом країн на рівні лідерів, який називають “безпрецедентною подією” і “визначальним моментом” для політики розширення ЄС.
    Країни будуть представлені на рівні лідерів, також офіційно підтверджена участь президента Євроради Антоніу Кошти.
    Стверджується, що на саміті буде присутній президент України Володимир Зеленський. Водночас Європейська правда стверджує, що український лідер долучиться до події дистанційно.

  • У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни

    У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни

    У Словаччині може виникнути проблема із правом голосу в Раді ЄС через спірні конституційні зміни, які викликають обурення серед інших країн-членів. Нідерланди розглядають можливість запровадження санкцій проти Словаччини через це. Нідерландський парламент вже закликав уряд втрутитися у ситуацію. Конституційні зміни в Словаччині обмежують права ЛГБТ+ спільноти, що суперечить європейським цінностям. Словаччина також відмовилася взяти участь у європейських ініціативах щодо військової підтримки України. Прем’єр Словаччини висловив незгоду з рішенням ЄС передати Україні гроші заморожених російських активів.

  • ЄС пригрозив Лукашенку новими санкціями через кулі над Литвою

    ЄС пригрозив Лукашенку новими санкціями через кулі над Литвою

    Європейський союз готовий до запровадження нових санкцій проти Білорусі, якщо Мінськ не припинить провокації на території держав-членів. Мова про інциденти з повітряними кулями, які виявили в Литві. Про це повідомляє прес-служба Європейської Ради.
    У ЄС наголосили на інцидентах з вторгненням повітряних куль з контрабандою в повітряний простір Литви, які неодноразово були зафіксовані минулого тижня. Кулі були спрямовані з території Білорусі.
    Євросоюз рішуче засудив дії правлячого режиму РБ та його очільника Олександра Лукашенка, а також пригрозив Мінську новими санкціями.
    “Проти білоруського режиму було запроваджено санкції, і ЄС готовий вжити подальших заходів у відповідь, якщо такі дії триватимуть. Ми не потерпимо жодних гібридних кампаній, спрямованих проти ЄС або будь-якої з його держав-членів”, – ідеться у пресслужбі.
    Інциденти з білоруськими кулями в Литві не тільки зірвали сотні авіарейсів, але й завдали шкоди аеропортам і тисячам пасажирів, створивши загрозу дестабілізації в країні.
    В ЄС нагадали, що такі дії суперечать обіцянкам білоруського диктатора щодо поліпшення відносин.
    Брюссель також закликав Мінськ взяти контроль над повітряним простором, кордоном і територією для протидії організованій злочинності.
    Як відомо, останнім часом в Литві фіксують випадки появи гелієвих куль у небі. Через виявлення таких об’єктів аеропорт Вільнюса тимчасово закривали кілька разів.

  • ЄС погодив додаткові 50 млн євро на реконструкцію лікарень в Україні

    ЄС погодив додаткові 50 млн євро на реконструкцію лікарень в Україні

    На засіданні Керівного комітету Українського інвестиційного плану (Ukraine Investment Framework, UIF) погоджено виділення додаткового фінансування під гарантії ЄС для спільного проєкту МОЗ України та Світового банку Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя (HEAL Ukraine). Про це 29 жовтня повідомляє Міністерство охорони здоровʼя.
    Орієнтовно 50 млн євро планується спрямувати на реконструкцію лікарень, що зазнали значних ушкоджень внаслідок воєнних дій або працюють із підвищеним навантаженням. Йдеться насамперед про лікарні, які обслуговують в тому числі внутрішньо переміщених осіб.
    Очікується, що додаткове фінансування дозволить покрити підготовчі та будівельні етапи реалізації проєктів. Зокрема, йдеться про проведення техніко-економічних досліджень, екологічно-соціальних оцінок, розробку проєктної та тендерної документації, здійснення будівельно-монтажних робіт, технічного нагляду, а також закупівлю сучасного медичного та лабораторного обладнання.
    Відбір конкретних закладів для реалізації заходів відбуватиметься після остаточного підтвердження наявності фінансування.
    Також окремо під час засідання обговорили формат залучення коштів Чеської Республіки через NRB (в межах програми Renovation and Modernization of Hospitals).
    Ці кошти будуть спрямовані на оновлення матеріально-технічної бази лікарень, включаючи постачання обладнання, а також проведення ремонтних робіт в разі потреби.
    За даними МОЗ, станом на 1 жовтня 2025 року, підтверджено пошкодження або повне руйнування 2 489 об’єктів у складі 804 закладів охорони здоров’я. Із них 2 162 зазнали часткових пошкоджень, ще 327 зруйновані повністю. Найбільших втрат зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Чернігівська та Миколаївська області.

  • Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою

    Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою

    Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.

    За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.

    Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.

    “Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.

  • У Москві заговорили про “гарантії” для ЄС і НАТО

    У Москві заговорили про “гарантії” для ЄС і НАТО

    Країна-агресор Росія начебто немає намірів нападати на якусь країну зі складу НАТО і Євросоюзу. Про це сказав очільник МЗС РФ Сергій Лавров, виступаючи в Мінську на Міжнародній конференції з євразійської безпеки, повідомило російське відомство у вівторок, 28 жовтня/
    “Ми готові закріпити цю позицію в майбутніх гарантіях безпеки для цієї частини Євразії”, – заявив він.
    Лавров дорікнув, що лідери Євросоюзу нібито уникають обговорення подібних гарантій, стверджуючи, за його словами, що після війни в Україні безпека має бути забезпечена “не за участю Росії, а проти неї”.
    Водночас російський міністр поклав на Захід відповідальність “за ескалацію”. Він звинуватив західні країни у підготовці “нової великої європейської війни”, заявивши, що вони “не приховують” відповідних приготувань. Як приклади він навів угоди про військове та ядерне співробітництво між Великою Британією, Францією та Німеччиною.
    Лавров додав, що “перспективи осмисленого діалогу з більшістю еліт у Європі не проглядаються”, поклавши провину на їхній курс на ізоляцію тих, хто проводить “самостійну політику”. При цьому він не виключив, що “у перспективі належить подумати і про нову модель відносин у Європі у сфері безпеки”.
    Також глава російського МЗС традиційно звинуватив НАТО в тому, що його розширення “не припиняється ні на хвилину”, незважаючи на начебто “дані ще за радянських часів обіцянки не рухатися на схід”.
    Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
    Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.
    Зеленський назвав сигнал щодо нападу Росії на Європу

  • Угорщина формує в ЄС новий антиукраїнський альянс

    Угорщина формує в ЄС новий антиукраїнський альянс

    Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс. Про це в інтерв’ю Politico заявив головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан.
    Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем, чия права популістська партія недавно перемогла на виборах у Чехії та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. Мета такого союзу полягатиме в тому, щоб узгоджувати позиції перед зустрічами лідерів ЄС і проводити спільні консультації до самітів, зокрема, стосовно допомоги Україні.
    “Думаю, це станеться – і стане дедалі помітніше. Це добре працювало під час міграційної кризи – так ми змогли чинити опір”, – наголосив Орбан-радник, коментуючи можливість створення блоку скептично налаштованих до України країн у Європейській раді.
    Він також згадав про співпрацю країн Вишеградської четвірки (Угорщина, Чехія, Словаччина і Польща) у 2015 році, коли при владі у Варшаві перебувала євроскептична партія Право і справедливість. Тоді польський прем’єр Матеуш Моравецький відігравав провідну роль, а Вишеградська група просувала сімейні цінності, посилювала зовнішні кордони ЄС і виступала проти обов’язкового перерозподілу мігрантів між країнами блоку.
    Цей союз розпався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, адже Польща зайняла тверду антиросійську позицію. Угорщина ж обрала протилежний курс.
    Тепер замість неї буде “Вишеградська трійка” – без Польщі, чий нинішній уряд на чолі з Дональдом Туском теж виступає за підтримку України.
    Фіцо і Бабіш, навпаки, поділяють підхід Орбана, закликаючи до діалогу з Москвою замість посилення санкцій. Проте нині Фіцо не вибудовує спільної політики з Угорщиною, а Бабіш ще не сформував уряд після виборів.

  • Мирну угоду Україна й РФ підпишуть у Будапешті – Орбан

    Мирну угоду Україна й РФ підпишуть у Будапешті – Орбан

    Мирна угода між Росією та Україною буде підписана в Будапешті, заявив прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Він зазначив, що проведення Будапештського мирного саміту вже є вирішеною справою, проте конкретних термінів він не назвав. Орбан поділився цією інформацією під час інтерв’ю для угорського телеканалу M1, яке цитує місцеве видання Index.

    Під час розмови він навів приклад мирного саміту, що раніше проводився у Шарм-ель-Шейху. За його словами, рішення про підписання угоди може бути прийняте буквально протягом кількох днів активних переговорів.

    “Залучені сторони, включаючи американців, довго вели переговори, а потім у суботу сказали, що підписання відбудеться в понеділок. Ось так треба це уявляти. Тож тут за 2-3 дні може бути встановлений мир і підписана угода”, – сказав він.

    На думку Орбана, мир між Росією та Україною можливий лише за участі зовнішніх сил. Він переконаний, що ключову роль відіграватимуть США та Європа. При цьому прем’єр критикує європейських лідерів за небажання вступати в діалог із Москвою. На його думку, така позиція шкодить безпеці Європи.

    Він також наголосив на необхідності укладення російсько-європейської угоди щодо системи безпеки в регіоні та майбутнього України. Орбан закликає європейські країни до прямого переговорного процесу із Росією.

    Раніше стало відомо, що Дональд Трамп провів телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої анонсував майбутню зустріч у Будапешті. Хоча точної дати не було оголошено, президент США підкреслив, що зустріч відбудеться найближчим часом.

    Згодом деякі західні ЗМІ повідомляли про нібито скасування саміту через ускладнення під час переговорів між держсекретарем США Рубіо та російським міністром Сергеєм Лавровим. Згідно з інформацією ЗМІ, заплановану зустріч було відкладено через відмову Росії від негайного припинення вогню проти України.

    Попри це в Угорщині спростували такі заяви, наголосивши, що підготовка до зустрічі триває без перерв.

  • ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    ЄС готує новий план фінансування України – ЗМІ

    Країни ЄС можуть спільно взяти на себе боргове зобов’язання на десятки мільярдів євро в межах Плану Б для підтримки України на плаву після того, як Бельгія відхилила плани використати для цього заморожені активи РФ. Про це повідоляє Politico із посиланням на трьох дипломатів ЄС в понеділок, 27 жовтня.
    Очікується, що цей план буде включено до документа, який Єврокомісія надасть країнам ЄС найближчими тижнями. Також буде надано доопрацьований план щодо використання заморожених активів РФ та третю опцію – взагалі відмовитися від фінансової підтримки України. Дипломати наголошують, що цей третій варіант може підтримати лише Угорщина.
    За даними видання, кілька лідерів європейських країн виступили з пропозицією про те, щоб спільно взяти кредит під час саміту ЄС, що пройшов минулого тижня, після того, як стало зрозуміло, що Бельгія все ще боїться можливих наслідків використання активів РФ.
    Журналісти пишуть, багато європейських країн і так перебувають у боргах, а тому – воліли б все ж таки використовувати заморожені активи РФ.
    У свою чергу Україна зіткнеться з серйозними фінансовими труднощами наприкінці першого кварталу 2026 року, якщо не отримає нового вливання. Європа наразі є єдиним надійним варіантом.