Володимир Зеленський є демократично обраним президентом України, але російський диктатор Володимир Путін має деякі труднощі з визнанням цього. Таку позицію Європейського союзу озвучила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється варіант написання Піньйо та Піньо) під час брифінгу в п’ятницю, 28 листопада.
“Президент Зеленський є демократично обраним українським народом президентом України”, – наголосила Пінью.
За її словами, ЄС працює разом із Зеленським та підтримує його “численні зусилля, спрямовані на те, щоб остаточно покласти край цій жахливій війні та досягти миру”.
“Очевидно, що президент Путін має певні труднощі з визнанням демократично обраного президента своєї сусідньої країни – України”, – резюмувала головна речниця Єврокомісії.
Позначка: Євросоюз
-
В ЄС відповіли Путіну на закид про “нелегітимність” Зеленського
-
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів. -
МЗС Литви: Поступки РФ стосовно кордонів загрожують і нам
Дозвіл Росії під час мирних переговорів хоч би мінімально перекроїти кордони України призведе до того, що країна-агресор колись зробить те саме з територією Литви. Необхідно недопустити легітимації окупації захоплених територій. Про це заявив литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс, повідомляє балтійське видання Delfi.
“Якщо ми дозволимо перекроїти кордони в будь-якій, навіть найменшій формі, до нас прийдуть з фломастером і картою, а потім і з танками, щоб перекроїти кордони. Ми не можемо допустити жодної де-юре або де-факто легітимації окупованих територій. Ці принципи дуже важливі”, – підкреслив литовський урядовець.
Украй важливо використовувати наявні важелі в переговорах про справедливий мир в Україні, підкреслив очільник литовського МЗС
“Правила сучасного світу дуже складні для розуміння – вони досить грубі і прямолінійні. Або у вас є важелі та інструменти, які можна викласти на стіл, чим пригрозити, що давати або не давати, або їх немає. Але тоді не скаржся, що тебе немає за цим столом”, – підкреслив урядовець.
Європа має три абсолютно чіткі важелі в переговорах про мир в Україні, які вона повинна використовувати: заморожені росактиви, членство України в ЄС і створення Спеціального трибуналу, наголосив Будріс.
Як відомо, початковий документ передбачав для України такі пропозиції як відмова від частини своїх територій, обмеження чисельності армії та закріплення в Конституції відмови від вступу до Північноатлантичного альянсу.
24 пункти європейського плану проти 28 американських -
Армія та діти. Ідеї ЄС щодо миру в Україні
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн вказала на п’ять основних пріоритетів для Європейського Союзу в угоді про мир в Україні. Серед них – забезпечення справедливого і тривалого миру, підтримка суверенітету України, фінансова допомога країні, активна участь ЄС і НАТО у мирних переговорах, а також повернення викрадених Росією українських дітей. Головний дипломат ЄС Кая Каллас закликала західних лідерів не допускати обговорення обмежень щодо армії України під час переговорів з Росією, а замість цього обмежувати армію Росії та її військовий бюджет. Каллас також відзначила відсутність зобов’язань з боку Росії у першому проєкті “мирного плану” для України, підкреслюючи необхідність виконання Росією міжнародних угод щодо непорушення мирних домовленостей.
-
Каллас назвала гарантії безпеки ЄС для України
Висока представниця ЄС з зовнішньої і безпекової політики Кая Каллас заявила, що Європейський Союз допомагатиме Україні у забезпеченні безпеки за допомогою фінансування, тренування та підтримки оборонної промисловості. Вона відзначила, що загрозою для України є Росія, яка за останні століття напала на багато країн. Каллас закликала зосередитись на отриманні поступок від Росії, щоб припинити агресію та не допустити зміни кордонів силою. Вона наголосила, що фокус повинен бути на вимогах до Росії як агресора, а не на вимогах до України як жертви.
-
У ЄС назвали пріоритети щодо мирної угоди для України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступила на пленарному засіданні Європейського парламенту, де назвала п’ять пріоритетів ЄС щодо мирної угоди для України. Перший пріоритет – забезпечення справедливого та тривалого миру, який гарантує безпеку Україні та Європі. Другий пріоритет – відстоювання суверенітету України та її майбутнє в Європейському Союзі. Третій пріоритет – фінансова підтримка України на 2026-2027 роки, зокрема розглядається варіант заморожених російських активів. Четвертий пріоритет – участь України в усіх рішеннях, які її стосуються. П’ятий пріоритет – повернення украдених дітей до України Росією.
-
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 парламентарів країн Європи висловили свою позицію у спільній заяві, де стверджують, що жоден план, який виправдовує російську агресію, не може бути прийнятий для Європи. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною визначить безпеку Європи на довгий час і повинно ґрунтуватися на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності України. Підписанти заяви вказали, що мир повинен бути справедливим і сталим, і будь-які поступки агресора лише заохочать його до нових дій. Вони також наголосили на важливості безпеки для України і вимагають гарантій її безпеки, які мають бути юридично закріпленими та підкріпленими військовими засобами. Україна та США також продовжують працювати над спільними пропозиціями для досягнення миру.
-
Фінляндія скликає саміт семи країн Східного флангу ЄС
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо запросив лідерів семи країн ЄС на саміт Східного флангу, який відбудеться в Гельсінкі 16 грудня. На зустрічі буде обговорено питання оборонної готовності та загроз європейській безпеці, зокрема на східному кордоні ЄС. Учасники саміту включатимуть прем’єр-міністрів Швеції, Естонії, Латвії, Польщі, Болгарії, а також президентів Румунії та Литви. Орпо наголосив, що ця зустріч стане важливою для обговорення загроз безпеці та поглиблення співпраці в галузі оборони та управління кордонами. Зокрема, країни, що мають спільний кордон з Росією, стикаються зі спільними викликами безпеки, такими як гібридні операції, кібератаки та порушення повітряного простору. Орпо закликав Європу посилити оборону на кордоні з Росією. Цей саміт відбудеться перед засіданням Європейської ради в Брюсселі.
-
Перемови щодо України: глава ЄК наголосила на важливості участі Євросоюзу
Скоординована участь представників ЄС у переговорах щодо миру для України, які пройшли у неділю в Женеві за участю США, України та ЄС, дозволила досягти значного прогресу. Про це заявила президент Європейської комісії (ЄК) Урсула фон дер Ляєн за результатами неформального засідання лідерів Євросоюзу, яке пройшло в гібридному форматі в Луанді (Ангола), де пізніше стартував саміт ЄС-Африканський союз.
“Хоч іще є над чим працювати, нині є міцна основа для руху вперед. При цьому ми мусимо бути єдиними та й надалі ставити інтереси України в центр наших зусиль. Ідеться про безпеку всього нашого континенту тепер і в майбутньому”, – наголосила вона.
За її словами, слід поважати територію та суверенітет України.
“Тільки Україна як суверенна країна може приймати рішення щодо своїх збройних сил. Вибір їхньої долі в їхніх руках. Я також хочу наголосити на центральній ролі Європи в майбутньому країни. Завтра ми продовжимо співпрацю з нашими партнерами з Коаліції охочих”, – додала вона.
Фон дер Ляєн також повідомила, що вона знову порушила питання тяжкого становища викрадених та зниклих безвісти українських дітей.
“Кожна дитина має повернутися додому. Я була рада, що ця тема турбує лідерів”, – підкреслила президент ЄК.
Як відомо, 23 листопада в швейцарській Женеві відбулися переговори між представниками України, держав Європи та США. За їх підсумками Україна та США підготували оновлений рамковий документ щодо миру.
Держсекретар США Марко Рубіо згодом заявив про “гнучкість” дедлайну, який встановив президент Дональд Трамп для України.
Переговори у Женеві: Зеленський анонсував доповідь -
Затверджено бюджет Євросоюзу на наступний рік
Рада ЄС у понеділок офіційно ухвалила бюджет Євросоюзу на 2026 рік у розмірі 192,8 млрд євро. Про це повідомила пресслужба Ради ЄС у понеділок, 24 листопада.
“Сьогодні ми зробили останній крок до забезпечення сталого і міцного бюджету ЄС, який дає нам можливість продовжити реалізацію наших спільних пріоритетів наступного року. Цей бюджет, що охоплює такі пріоритети, як оборона, міграція, конкурентоспроможність і готовність (до кризових ситуацій – ред.), дозволяє нам рішуче реагувати на потреби європейськи громадян Водночас ми передбачили гнучкість, що дозволяє нам справлятися з кризами, що розгортаються” – заявив Микола Ваммен, міністр фінансів Данії, що зараз головує в Раді ЄС.
Загальний обсяг зобов’язань за бюджетом 2026 року встановлено у розмірі 192,8 млрд євро, а загальний обсяг виплат – у розмірі 190,1 млрд євро.
У комюніке Ради ЄС наголошується, що в рамках лімітів витрат поточних зобов’язань за довгостроковим фінансовим планом як резерв виділено 715,7 млн євро, що дозволяє Євросоюзу реагувати на непередбачені обставини.
Бюджет буде остаточно затверджено після його ухвалення Європарламентом. Очікується, що це відбудеться 26 листопада.
Раніше стало відомо, що ЄС може “влізти в борг” заради України. У Європі розглядають можливість спільного залучення коштів для фінансування України, якщо план передачі заморожених російських активів не вдасться реалізувати через позицію Бельгії.