Президент Вірменії Ваагн Хачатурян підписав закони, які відкривають шлях до націоналізації закритого акціонерного товариства Електричні мережі Вірменії, що перебуває під контролем проросійського бізнесмена Самвела Карапетяна. Про це повідомила пресслужба глави держави.
Згідно з ухваленими поправками до законів “Про енергетику” та “Про Комісію з регулювання суспільних послуг”, національний регулятор отримує розширені повноваження щодо енергетичних компаній.
Зокрема, він може тимчасово усувати власників від управління, призначати зовнішнє керівництво та ініціювати примусовий продаж підприємства. Держава, своєю чергою, отримує пріоритетне право на його викуп.
ЗАТ Електричні мережі Вірменії є монополістом у галузі розподілу електроенергії в країні. Компанія входить до групи Ташир, яка належить Карапетяну – мільярдеру вірменського походження, якого пов’язують із високопосадовцями силових структур Росії, зокрема міністром внутрішніх справ РФ Володимиром Колокольцевим.
Парламент Вірменії остаточно ухвалив пакет законів про можливість націоналізації ЕМВ 3 липня. Намір націоналізувати компанію прем’єр-міністр Нікол Пашинян озвучив 24 червня.
18 червня Карапетяна затримали в Єревані за обвинуваченням у публічних закликах до насильницького захоплення влади (ч. 2 ст. 422 Кримінального кодексу Вірменії). Затримання відбулося на тлі загострення конфлікту між Пашиняном і Вірменською Апостольською церквою. Карапетян підтримав духовенство, звинуватив владу в “нападах на церкву і народ” і заявив, що у разі бездіяльності політиків буде змушений “взяти участь” у подіях. Захист стверджує, що саме ці слова стали підставою для звинувачень. Карапетян заперечує заклики до участі в будь-яких політичних процесах.
Ще з листопада 2022 року ГУР України назвало його спонсором ПВК, що складається з ув’язнених, завербованих у в’язницях на окупованих Росією територіях. Цю структуру очолював кримінальний авторитет Армен Саркісян (Армен Горловський), якого вбили у Москві на початку лютого 2025 року.
За даними Forbes, 59-річний Самвел Карапетян посідає 44-те місце в рейтингу найбагатших людей Росії та 1102-ге у світовому списку мільярдерів. Його статки оцінюються в 3,2 мільярда доларів США. Самвел Карапетян – засновник і керівник холдингу Таширі мережею ТРЦ Ріо. Він посідає 44-те місце в рейтингу російських мільярдерів за версією Forbes, його статки оцінюються в 3,2 млрд доларів. Карапетян керує ЗАТ “Електричні мережі Вірменії”, купленою у “Інтер РАО” в 2015 році, через зареєстровану на Кіпрі компанію Liormand Holdings Limited.
Глава МЗС Вірменії порадив Лаврову не втручатися у справи країни
Позначка: Закон
-
У Вірменії націоналізували компанію проросійського мільярдера
-
Трамп підписав “великий прекрасний закон”
Президент США Дональд Трамп у День незалежності підписав новий закон, який визначає податкову й міграційну політику, а також бюджетні питання. Він назвав це “тріумфом демократії” і вважає, що закон виконує обіцянки, дані виборцям. Закон передбачає продовження податкових пільг, скасування податку з чайових та заробітної плати за понаднормову роботу, а також виділення коштів на імміграційний контроль та оборону. Проте, для компенсації витрат республіканці вирішили скоротити видатки на програми охорони здоров’я, що може призвести до того, що 12 мільйонів американців залишаться без медичного страхування. Закон також підвищує ліміт запозичень країни, щоб уникнути дефолту за боргом.
-
Угода про надра: Зеленський підписав закон про виплати з бюджету
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про виплати з державного бюджету в рамках угоди зі США щодо видобутку природних ресурсів українськими компаніями. Згідно з цим законом, Україна має спрямовувати частину прибутку від видобутку ресурсів на поповнення інвестиційного фонду відбудови. Ці кошти будуть зараховуватись у спеціальний фонд державного бюджету та перераховуватись до Фонду відбудови для здійснення потрібних інвестиційних проектів.
-
Президент Ірану оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ
Президент Ірану Масуд Пезешкіян 2 липня оголосив про призупинення співпраці Тегерана з Міжнародним агентством з атомної енергії. Про це інформує Mehr News у середу, 2 липня.
Пезешкіан затвердив закон про призупинення співпраці з МАГАТЕ, котрий схвалив парламент Ірану. Законопроєкт також підтримала Рада вартових конституції Ірану.
Відповідно до ухваленої резолюції, інспектори МАГАТЕ не отримають доступу до ядерних об’єктів Ірану, якщо не буде гарантовано безпеку ядерних об’єктів країни та мирної ядерної діяльності. Гарантії має затвердити Вища рада національної безпеки Ірану.
Іран також розглядає можливість запровадження заборони на в’їзд генеральному директору МАГАТЕ Рафаелю Гроссі.
Після того, як Гроссі представив звіт, який в Ірані вважають політично вмотивованим, Рада керуючих МАГАТЕ ухвалила резолюцію проти Ірану, що стало першим звинуваченням у порушенні гарантійних зобов’язань з боку Ірану за майже 20 років.
Резолюцію ініціювала Британія, Франція та Німеччина за підтримки США. В Ірані різко розкритикували її та у відповідь анонсували створення нового ядерного об’єкта й модернізацію центрифуг на заводі у Фордо.
Як стверджують іранські аналітики, звіт Гроссі та подальша резолюція МАГАТЕ створили передумови для ізраїльського нападу 13 червня, внаслідок якого загинули кілька іранських ядерних науковців і високопосадовців.
Після атаки на ядерний об’єкт у Натансі глава МАГАТЕ не засудив напад, що, за твердженнями Ірану, є порушенням міжнародного права. Також Гроссі не засудив авіаудари США по трьох ключових ядерних об’єктах Ірану – Фордо, Натанс і Ісфахан.
Зазначимо, 25 червня іранський парламент ухвалив рішення про припинення співпраці з МАГАТЕ.Згодом в Ірані заборонили відвідувати ядерні обʼєкти гендиректору МАГАТЕ.
Іран оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ -
Зеленський підписав зміни до Митного кодексу
Президент Володимир Зеленський підписав закон, що вносить зміни до Митного кодексу щодо відповідальності за порушення митних правил. Документ №10257 вже повернули до парламенту з підписом глави держави. Про це свідчить інформація у картці законопроєкту.
Закон ухвалили 25 березня. Його розробили на виконання рішень Конституційного Суду, який визнав неконституційними низку статей кодексу.
Згідно з новими нормами: - штрафи визначатимуться диференційовано – сталий розмір, якщо рішення ухвалює митниця, і діапазон мінімального та максимального штрафу, якщо рішення ухвалює суд (як вимагав КСУ);
- скасовано обов’язкову конфіскацію транспорту, який використовували під час порушення – суд сам вирішуватиме міру покарання;
- запроваджено штраф за порушення у поштових відправленнях (30-50% вартості товару) з можливістю конфіскації. Раніше за це передбачалася лише конфіскація;
- також введено санкції за імпорт товарів із порушенням прав інтелектуальної власності – штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів плюс конфіскація (не стосується особистих речей).
- встановлює строки розгляду скарг у справах про порушення митних правил;
- розширює права бізнесу під час оскарження рішень митниці;
- додає нові органи, які можуть оформлювати військову техніку та товари за формою 302;
- дозволяє припиняти тарифні пільги до товарів із країн, з якими є угоди про вільну торгівлю.
Також закон:
