Правий берег

Позначка: Законодавство

  • Сіднейському стрільцю висунули майже 60 обвинувачень

    Сіднейському стрільцю висунули майже 60 обвинувачень

    Австралійська влада висунула 59 обвинувачень, в тому числі у вбивстві та тероризмі, стрілку, який вижив під час нападу на пляжі у Сіднеї, під час якого загинули 15 осіб. Про це повідомляє Bloomberg.
    Поліція Нового Південного Уельсу повідомила, що 24-річний чоловік, якого ідентифікували як Навіда Акрама, перебуває під охороною поліції в лікарні, Під час нападу його поранили правоохоронці.
    За словами офісу прем’єр-міністра Ентоні Албанезе, напад був натхненний угрупованням Ісламська держава.
    Обвинувачення проти Акрама включають 40 епізодів завдання тяжких тілесних ушкоджень з наміром убивства. Його батька, 50-річного Саджида Акрама, вбила поліція.
    Штат Новий Південний Уельс, де розташований Сідней, планує з неділі посилити законодавство щодо обігу вогнепальної зброї.
    Прем’єр штату Кріс Міннс заявив, що законодавство розгляне обмеження кількості вогнепальної зброї, яку може мати одна особа, перекласифікацію дробовиків, обмеження використання стрічкових магазинів та скасування процедури апеляції після прийняття рішення про вилучення ліцензії на зброю. Як відомо, 14 грудня на пляжі Бонді в Сіднеї сталася антисемітська терористична атака під час святкування Хануки, яка забрала життя щонайменше 16 людей. Однією з жертв теракту на пляжі Бонді в Сіднеї став Олександр Клейтман, уродженець України, який пережив Голокост.
    Згодом стало відомо, що напад на єврейську громаду здійснили 50-річний Саджид Акрам і його 24-річний син Навід Акрам.

    ЗМІ назвали ім’я героя, котрий роззброїв нападника у Сіднеї

  • В Польщі українських біженців “виганяють” з державного житла – ЗМІ

    В Польщі українських біженців “виганяють” з державного житла – ЗМІ

    Кількість українців, які проживають у субсидованому державою житлі в Польщі, різко скоротилася . Про це повідомляє польська газета Rzeczpospolita.
    Торік в Польщі налічувався 1071 центр колективного розміщення. Там проживало близько 22,4 тис. українських біженців. Проте з листопада поточного року чисельність українців скоротилася майже вдвоє.
    У Малопольському воєводстві в грудні 2024 року число українських біженців скоротилась з 7092 до 4146 осіб.
    У Сілезькому воєводстві чисельність біженців з України скоротилась з 3135 до 1672 осіб.
    З державної скарбниці за півтора роки було витрачено на субсидування житла для українських біженців понад мільярд злотих, що становить близько 30 млн доларів, свідчать дані польського уряду.
    На додачу до цього, з 1 листопада в Польщі змінилися правила розселення біженців з України.
    Тепер польська держава припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців, які проживають у Польщі протягом року або довше. Для українських біженців скасували так зване “гуманітарне звільнення” – податкові та митні пільги, а також адміністративні спрощення для надання гуманітарної допомоги.
    Ті ж українці, які одержують польські виплати, згідно з новими правилами мають сплачувати 15 злотих на день за проживання.
    Як ми вже писали, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відреагував на інцидент у польській Познані, де двоє чоловіків напали на пару в трамваї через те, що вони розмовляли українською мовою.
    Навроцький засумнівався у “відкритості” України

  • Румунія готує державний контроль над активами Лукойла

    Румунія готує державний контроль над активами Лукойла

    Уряд Румунії прийняв указ, який дозволяє взяти під державний контроль активи російського нафтового гіганта Лукойл через санкції. Це означає, що уряд може призначити спеціальних адміністраторів для компаній, що перебувають під міжнародними санкціями, якщо їхня діяльність може загрожувати енергетичній безпеці або порушувати роботу економічних секторів. Румунія також розглядає можливість взяття під контроль румунських АЗС, що належать Лукойлу. Міністр енергетики Румунії заявив, що тривають переговори щодо можливого викупу активів компанії. Лукойл володіє в Румунії значною кількістю АЗС, нафтопереробним заводом та правами на розвідку у секторі Чорного моря. Інші країни, такі як Болгарія та Сербія, також прийняли подібні рішення щодо контролю над нафтопереробними заводами Лукойл.

  • Сліпе наслідування турецьким футболістом Гаррі Поттера привело до позову

    Сліпе наслідування турецьким футболістом Гаррі Поттера привело до позову

    Будь-який шанувальник великих і малих мистецтв того чи того роду, перш ніж відкриватися наслідуванню, має подумати про наслідки свого душевного пориву.

    Такий висновок слід зробити з повідомлень турецьких ЗМІ про те, що нападнику Фенербахче та збірної Туреччини Керему Актюркоглу надійшов позов від Warner Bros. з претензіями на унікальність.

    Свою самобутність американська кіностудія вирішила відстоювати в цивільному суді Стамбула, куди надійшла заява з обвинуваченнями на адресу Актюркоглу, якого підозрюють у порушенні авторських прав.

    Справа стосується унікальної франшизи Гаррі Поттера. Зауважимо, що футболіст є чималим фанатом Гаррі Поттера.

    У своїх соціальних мережах гравець викладає кадри з фільмів про Гаррі Поттера, удається до використання саундтреків поттеріани. І навіть на полі залишається прихильним улюбленому кіно, коли відзначає забиття голів помахом руки, у якому вбачають використання магічної палички з фільмів про Гаррі Поттера.

    Юристи Warner Bros. бачать у цьому порушення авторських прав кіностудії і звернулися до турецької влади провести власне розслідування.

    Зокрема, указано, що багато назв, таких як Гоґвортс чи Грифіндор, озвучувані як наслідування франшизі, є загальновизнаними торговими марками та пройшли реєстрацію в Туреччині. Юристи відстоюватимуть думку керівництва Warner Bros., що все, що винайдено студією, представляє не лише виняткову цінність, а й має власну ціну.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС

    Україна досягла важливої віхи на шляху до вступу до ЄС

    Україна завершила двосторонній скринінг з Європейською Комісією, який тривав з липня 2024 року. Це означає, що держави-члени ЄС отримають звіти, у яких можуть рекомендувати почати переговори з Україною у різних сферах політики. Україна виявила готовність до вступу до ЄС, провівши реформи та дотримуючись стандартів ЄС. Однак існує перешкода у вигляді вето від Угорщини, яке може затримати переговори. Єврокомісія розглядає можливість зміни правил для прискорення процесу вступу для України та Молдови, але ця ініціатива стикається з опором деяких країн ЄС, які побоюються втрати права вето. Деякі країни, зокрема Франція та Нідерланди, вважають, що зміна правил може політизувати процес вступу.

  • Україна проводить останню скринінгову зустріч з ЄС

    Україна проводить останню скринінгову зустріч з ЄС

    Україна розпочала скринінгові зустрічі з Європейською Комісією щодо фінального переговорного розділу щодо вступу до ЄС. Ці зустрічі мають визначити готовність України до вступу та її подальші зобов’язання. Особливу увагу приділяють Розділу 22, який стосується регіональної політики та координації структурних інструментів. Це важливий крок у процесі європейської інтеграції, який допоможе Україні відновити економіку та розвивати регіони. Під час зустрічей обговорюються законодавча база, програми, системи управління, моніторинг, адміністративна спроможність та інші важливі аспекти.

  • В Литві спростили для армії процес збиття дронів РФ

    В Литві спростили для армії процес збиття дронів РФ

    Сейм Литви прийняв поправки до законів, що дозволять литовській армії швидше та ефективніше боротися з дронами, які становлять загрозу. Ці зміни дозволять військовим нейтралізувати безпілотники у заборонених чи обмежених зонах, якщо вони порушують встановлені правила. Відтепер армія матиме можливість застосовувати військову силу проти дронів, які порушують повітряний простір. Ці зміни були внесені після того, як до Литви вторглися російські дрони, що спровокувало необхідність удосконалення правових актів щодо використання військової сили для нейтралізації таких загроз.

  • Молдова завершила скринінг з ЄС

    Молдова завершила скринінг з ЄС

    Молдова та Європейський Союз завершили процедуру двостороннього скринінгу (аналізу законодавства на відповідність вимогам вступу до ЄС). Про це повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов.
    За її словами, Молдова пройшла процедуру скринінгу за 15 місяців, протягом яких були проаналізовані “понад 100 тисяч сторінок законодавчих документів”.
    “Останнім проаналізованим розділом був Розділ 33 – “Фінансові та бюджетні положення”. Він знаменує перехід від реформ і технічних процесів до взяття на себе ролі повноправного члена ЄС”, – зазначила молдовська віцепремʼєрка.
    Завершення скринінгу відбулось незадовго до парламентських виборів у Молдові 28 вересня, які чинна влада позиціонує як голосування за європейське майбутнє країни.
    У липні в Кишиневі відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
    Раніше Молдова і ЄС підписали план розвитку країни на 1,9 млрд євро, з яких більша частина буде надана у вигляді кредиту і частина – у вигляді гранту.

  • Віткофф продав частку активів у своїй компанії за 120 млн доларів

    Віткофф продав частку активів у своїй компанії за 120 млн доларів

    Інвестор у нерухомість та спецпосланник президента США Дональда Трампа з миротворчих питань Стів Віткофф продав частку своєї компанії з управління нерухомістю за 120 мільйонів доларів, щоб уникнути можливого конфлікту інтересів. Його компанія, The Witkoff Group LLC, має в своєму портфелі елітну нерухомість у різних містах. Віткофф також розкрив у своїх фінансових звітах активи на суму понад 350 мільйонів доларів, включаючи акції різних компаній та інші інвестиції. Він також зазначив, що допомагав у встановленні перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС. Продаж частки компанії став кроком для уникнення можливих конфліктів інтересів, що можуть виникнути через його роботу у владі.

  • Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького

    Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького

    Сейм Польщі ухвалив новий закон, який регулює допомогу українським громадянам, які покинули свою країну через російську агресію. Закон визначає умови виплат та легального перебування у Польщі, зокрема, працевлаштування, навчання дітей у школі та забезпечення мінімального рівня заробітної плати. Також передбачено контроль за працевлаштуванням українців, а також обмеження доступу до медичних послуг для дорослих громадян України. Закон продовжує легальний статус перебування українців у Польщі до 2026 року. Це рішення було прийняте для запобігання правовому вакууму та сприяє співпраці між Україною та Польщею у вирішенні важливих питань. Крім того, прем’єр-міністр Польщі висловив намір співпрацювати з Україною у розробці систем для збиття дронів.