Україна завершила двосторонній скринінг з Європейською Комісією, який тривав з липня 2024 року. Це означає, що держави-члени ЄС отримають звіти, у яких можуть рекомендувати почати переговори з Україною у різних сферах політики. Україна виявила готовність до вступу до ЄС, провівши реформи та дотримуючись стандартів ЄС. Однак існує перешкода у вигляді вето від Угорщини, яке може затримати переговори. Єврокомісія розглядає можливість зміни правил для прискорення процесу вступу для України та Молдови, але ця ініціатива стикається з опором деяких країн ЄС, які побоюються втрати права вето. Деякі країни, зокрема Франція та Нідерланди, вважають, що зміна правил може політизувати процес вступу.
Позначка: Законодавство
-
Україна проводить останню скринінгову зустріч з ЄС
Україна розпочала скринінгові зустрічі з Європейською Комісією щодо фінального переговорного розділу щодо вступу до ЄС. Ці зустрічі мають визначити готовність України до вступу та її подальші зобов’язання. Особливу увагу приділяють Розділу 22, який стосується регіональної політики та координації структурних інструментів. Це важливий крок у процесі європейської інтеграції, який допоможе Україні відновити економіку та розвивати регіони. Під час зустрічей обговорюються законодавча база, програми, системи управління, моніторинг, адміністративна спроможність та інші важливі аспекти.
-
В Литві спростили для армії процес збиття дронів РФ
Сейм Литви прийняв поправки до законів, що дозволять литовській армії швидше та ефективніше боротися з дронами, які становлять загрозу. Ці зміни дозволять військовим нейтралізувати безпілотники у заборонених чи обмежених зонах, якщо вони порушують встановлені правила. Відтепер армія матиме можливість застосовувати військову силу проти дронів, які порушують повітряний простір. Ці зміни були внесені після того, як до Литви вторглися російські дрони, що спровокувало необхідність удосконалення правових актів щодо використання військової сили для нейтралізації таких загроз.
-
Молдова завершила скринінг з ЄС
Молдова та Європейський Союз завершили процедуру двостороннього скринінгу (аналізу законодавства на відповідність вимогам вступу до ЄС). Про це повідомила віцепремʼєр-міністерка з питань європейської інтеграції Молдови Крістіна Герасімов.
За її словами, Молдова пройшла процедуру скринінгу за 15 місяців, протягом яких були проаналізовані “понад 100 тисяч сторінок законодавчих документів”.
“Останнім проаналізованим розділом був Розділ 33 – “Фінансові та бюджетні положення”. Він знаменує перехід від реформ і технічних процесів до взяття на себе ролі повноправного члена ЄС”, – зазначила молдовська віцепремʼєрка.
Завершення скринінгу відбулось незадовго до парламентських виборів у Молдові 28 вересня, які чинна влада позиціонує як голосування за європейське майбутнє країни.
У липні в Кишиневі відбувся перший саміт Молдова-ЄС за участі керівництва країни та керівництва Євросоюзу.
Раніше Молдова і ЄС підписали план розвитку країни на 1,9 млрд євро, з яких більша частина буде надана у вигляді кредиту і частина – у вигляді гранту. -
Віткофф продав частку активів у своїй компанії за 120 млн доларів
Інвестор у нерухомість та спецпосланник президента США Дональда Трампа з миротворчих питань Стів Віткофф продав частку своєї компанії з управління нерухомістю за 120 мільйонів доларів, щоб уникнути можливого конфлікту інтересів. Його компанія, The Witkoff Group LLC, має в своєму портфелі елітну нерухомість у різних містах. Віткофф також розкрив у своїх фінансових звітах активи на суму понад 350 мільйонів доларів, включаючи акції різних компаній та інші інвестиції. Він також зазначив, що допомагав у встановленні перемир’я між Ізраїлем і ХАМАС. Продаж частки компанії став кроком для уникнення можливих конфліктів інтересів, що можуть виникнути через його роботу у владі.
-
Польща ухвалила новий закон щодо українців після вето Навроцького
Сейм Польщі ухвалив новий закон, який регулює допомогу українським громадянам, які покинули свою країну через російську агресію. Закон визначає умови виплат та легального перебування у Польщі, зокрема, працевлаштування, навчання дітей у школі та забезпечення мінімального рівня заробітної плати. Також передбачено контроль за працевлаштуванням українців, а також обмеження доступу до медичних послуг для дорослих громадян України. Закон продовжує легальний статус перебування українців у Польщі до 2026 року. Це рішення було прийняте для запобігання правовому вакууму та сприяє співпраці між Україною та Польщею у вирішенні важливих питань. Крім того, прем’єр-міністр Польщі висловив намір співпрацювати з Україною у розробці систем для збиття дронів.
-
Міноборони відреагувало на законопроєкт про дисципліну в армії
Міноборони провело консультації з головами комітетів Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності та з питань нацбезпеки, оборони та розвідки щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс. Про це повідомила пресслужба відомства у суботу, 6 вересня.
Вказано, що міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту президентом проєкту закону Про військового омбудсмена.
Водночас Міноборони підтримало позицію парламентських комітетів про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.
“Міноборони вважає, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості”, – йдеться у повідомленні.
На думку відомства, запропоновані у законопроєкті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання. Це фактично перетворить судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів.
“Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права”, – резюмували в Міноборони.
Як відомо, 4 вересня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №13260, який передбачає жорсткіше покарання для військових за самовільне залишення частини (СЗЧ) в умовах воєнного стану. -
У НАБУ та САП забрали незалежність: що це означає
Верховна Рада України підтримала законопроєкт №12414, який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За відповідне рішення проголосувало 263 депутата.
Документ вже підписав голова Ради Руслан Стефанчук, наступний, хто це має зробити – президент. За непідтвердженою інформацією, Володимир Зеленський все ж таки поставив свій підпис. Які були повноваження НАБУ – це центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, який попереджав, виявляв, припиняв, розслідував та розкривав корупційні та інші кримінальні правопорушення, віднесені до його підслідності, а також запобігав вчиненню нових.
САП – це самостійний орган прокуратури, який процесуально керує справами НАБУ. Зміни в роботі органів Законопроєкт № 12414 передбачає суттєве посилення ролі Генерального прокурора. Тепер він отримує право:- вимагати будь-яке кримінальне провадження для перевірки, включно з можливістю надати такий доступ будь-якому іншому прокуророві;
- давати обов’язкові письмові вказівки детективам;
- закрити розслідування на вимогу сторони захисту;
- самостійно вирішити суперечки про підслідність;
- самостійно підписувати підозри топ-чиновникам;
- керуючий САП втрачає право входити до групи прокурорів – це вирішує лише Генеральний прокурор.
Окрім цього, як зазначають аналітики Лабораторії законодавчих ініціатив, документ скасовує так звану “виняткову підслідність” у кримінальних провадженнях, віднесених до підслідності НАБУ і САП. Її скасовують повністю – Генеральний прокурор зможе передавати будь-які провадження в будь-якому напрямі.
Також скасовуються більшість положень, що надають САП процесуальну незалежність у топ-корупційних справах. Закриття кримінального провадження щодо підозрюваного (наприклад, після анонсованого аудиту проваджень) щодо інших осіб стане предметом “торгу”, додають аналітики.
“Пропонується надати право підозрюваному спецсубʼєкту – посадовцю категорії “А”, депутату, судді, керівнику великого підприємства з великою часткою державної чи комунальної власності тощо – заявляти клопотання про закриття провадження і стосовно себе. Проте таке клопотання йтиме напряму до Генерального прокурора. Фактично підозрюваному необхідно буде “просто домовитись” з Генеральним прокурором, адже саме він відтепер вирішуватиме долю топ-корупційних та всіх інших справ від їх початку і до завершення”, – говориться в аналізі.
Ще одна зміна – це продовження дії на строк 3 роки після припинення чи скасування воєнного стану всіх додаткових інструментів, передбачених ст. 615 КПК України (особливості розслідування в умовах воєнного стану). Що кажуть у НАБУ і САП Зазначимо, що напередодні працівники СБУ та прокуратури провели щонайменше 70 обшуків щодо 15 співробітників НАБУ. Підставами для цих дій у переважній більшості випадків була участь працівників НАБУ у дорожньо-транспортних пригодах. Проте деяким співробітникам інкримінують можливі зв’язки з Росією.
Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Сьогодні директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко на брифінгу в Києві заявили, що законопроект №12414 фактично руйнує незалежність відомств.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Клименко і Кривонос закликали президента не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето. Реакція Євросоюзу Брюссель попередив Київ, що “незалежність антикорупційних органів – ключ до реформ і фінансової допомоги”.
“НАБУ та САП повинні бути незалежними для боротьби з корупцією та довіри громадськості”, – сказав речник Єврокомісії Гійом Мерсьє.
Він нагадав, що ЄС надає мільярди лише за умови прогресу в реформах, прозорості та верховенства права, тому натякає, що це може коштувати Україні підтримки.
“Зберегти досягнення реформ зараз важливіше, ніж будь-коли”, – додав Мерсьє. -
Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус
Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування -
Україна завершила п’ятий з шести скринінгів ЄС
Україна завершила оцінку відповідності національного законодавства стандартам ЄС у межах Кластера 4 Зелений порядок денний та стале з’єднання – п’ятого з шести тематичних блоків скринінгу, що здійснюється з Європейською комісією. Про це повідомляє Офіс віцепрем’єрки з інтеграції.
Фахівці презентували прогрес за такими напрямками, як транспортне законодавство, енергетична політика, транс’європейські мережі, а також сфера охорони навколишнього середовища та клімату – що охоплює понад 200 законодавчих актів.
Зустрічі за наступним і останнім Кластером – Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості – розпочнуться у вересні 2025 року.
Блок охоплює такі питання, як сільське господарство, продовольча безпека, політика у галузі рибальства тощо.
Раніше уряд затвердив дорожні карти для Кластеру 1 Основи вступу, а також переговорні позиції за Кластерами 2 Внутрішній ринок і 6 Зовнішні відносини. Україна вже завершила скринінг також за Кластером 3 Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток.
Віцепрем’єрка Ольга Стефанішина зауважила, що країна готова відкривати перші кластери вже влітку, а також може стартувати спільно з Молдовою.