Позначка: Законопроект

  • Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют

    Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют

    Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
    Відповідний документ підтримали 246 депутатів.
    Податки будуть на рівні 18% НДФЛ +5% військового збору з прибутку від продажу віртуальних активів. Водночас у перший рік дії закону діятиме пільгова ставка 5% НДФЛ.
    “Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо”, – зазначив нардеп.
    Втім, Железняк зауважив, що до другого читання проєкт може суттєво змінитися.
    Як уточнив голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, законопроєктом передбачається:

  • визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
  • Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:

  • токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
  • токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
  • інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
  • право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
  • публічна пропозиція ВА вимагає оформлення “білої книги” – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
  • біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
  • постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
  • захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
  • визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
  • Пропонується:
    1) щодо податку на доходи фізичних осіб:

  • вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
  • оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
  • фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
  • не оподатковувати:
  • доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
  • вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
  • збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
  • для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%;
  • 2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:

  • вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
  • перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
  • 3) щодо податку на додану вартість:
    не є об’єктом оподаткування ПДВ:

  • операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:
  • продажу та обміну NFT;
  • продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
  • послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);
  • 4) щодо спрощеної системи оподаткування:

  • платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
  • постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
  • 5) в частині адміністрування:

  • постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
  • за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
  • Передбачається, що зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
    Мова про питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Він додав, що легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян. Віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України “Про платіжні послуги”.
    Раніше повідомляли, що в Україні готують комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає запровадження податків з криптовалют.
    Також голова фінансового комітету Данило Гетманцев повідомив, що “протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому”.

  • Фінляндія задумала створити найбільшу армію в ЄС

    Фінляндія задумала створити найбільшу армію в ЄС

    Уряд Фінляндії подав до парламенту законопроєкт про збільшення військового резерву на 125 тисяч осіб. Якщо документ ухвалять, до 2031 року чисельність армії у воєнний час перевищить один мільйон військових.
    Це зробить її найбільшою в Євросоюзі.
    Відповідний законопроєкт пропонує підвищити граничний вік перебування в запасі з 60 до 65 років для всіх військовозобов’язаних, народжених з 1966 року. Для полковників, капітанів першого рангу вікових обмежень не встановлюватимуть – вони залишатимуться у резерві, доки будуть придатні до служби.
    Строк перебування у резерві для солдатів і сержантів збільшиться на 15 років, для офіцерів і унтерофіцерів – на 5. На збори викликатимуть лише тих резервістів, які мають призначення на воєнний час. Для добровольців обмежень не буде.
    Схожі тенденції фіксують і в інших країнах Європи після початку війни РФ проти України. Зокрема Франція до 2035 року планує більш ніж удвічі збільшити резерв – до 105 тисяч осіб. У Німеччині хочуть подвоїти кількість резервістів до 200 тисяч завдяки введенню шестимісячної добровільної служби. Президент Польщі Дональд Туск заявив, що армія спільно з резервістами має зрости до 500 тисяч із нинішніх 200 тисяч.

  • В Україні з 2026 року буде тільки один вид соцдопомоги

    В Україні з 2026 року буде тільки один вид соцдопомоги

    Україна планує реформувати систему соціальної підтримки та запровадити єдиний вид виплат – базову соціальну допомогу. Про це свідчить відповідний законопроєкт, який підготувало Міністерство соціальної політики.
    В разі ухвалення Верховною Радою закону:
    З 1 січня 2026 року нинішні виплати для малозабезпечених сімей та частину інших допомог планують об’єднати в єдину систему.
    Допомога буде розраховуватися залежно від доходів сім’ї: як різниця між встановленою державою “базовою величиною” та середнім доходом родини.
    Для першого члена сім’ї базова величина становитиме 100%, для кожного наступного – 70%. Для дітей і людей з інвалідністю І-ІІ групи – також 100%.
    Адміністратором базової соціальної допомоги рішенням Кабінету Міністрів України пропонують визначити окремий орган.
    Нині існує понад 180 різних виплат, частина з яких прив’язана до прожиткового мінімуму, який вже не виконує свою роль індикатора бідності, що робить систему заплутаною та неефективною, пояснили в Мінсоцполітики.
    Реформа має:

  • зробити виплати більш адресними,
  • підвищити їхній розмір для найбільш уразливих категорій,
  • спростити оформлення через цифрові сервіси (зокрема портал Дія).
  • Нова система соціальної підтримки також відповідає зобов’язанням України перед МВФ.
    Законопроєкт передбачає внесення змін до серії законів, зокрема щодо помочі сім’ям з дітьми, пенсійного страхування та зайнятості.
    Як відомо, з 1 липня 2025 року в Україні стартував експериментальний проєкт – базова соціальна допомога.
    Уряд погодив збільшення допомоги при народження дитини

  • У Раді пропонують дозволити виїзд чоловікам до 25 років

    У Раді пропонують дозволити виїзд чоловікам до 25 років

    До Верховної Ради подали законопроєкт про внесення змін до Закону “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”. Документ стосується тимчасового обмеження права виїзду під час воєнного стану. Про це свідчить картка проєкту закону №13685.
    Зараз виїзд заборонено всім чоловікам від 18 до 60 років. Водночас громадяни віком до 25 років не підлягають призову під час мобілізації, втім, все одно не можуть виїхати з України.
    У пояснювальній записці наголосили, що це створює проблеми для тих, хто навчається чи працює за кордоном, а також ускладнює повернення в Україну молодих людей.
    Законопроєкт передбачає, що обмеження на виїзд не застосовуватимуться до призовників і військовозобов’язаних, які у нинішньому чи наступному році не досягнуть 25-річного віку. Водночас обмеження збережуться для тих, кому виповнюється 25 років, оскільки вони вже підлягають мобілізації.
    Передбачається, що ухвалення закону дозволить молодим українцям віком до 25 років вільно перетинати кордон, спростить оформлення документів, зменшить спроби незаконного виїзду та сприятиме поверненню тих, хто виїхав раніше.
    Документ ініціював народний депутат Федір Веніславський спільно з групою парламентарів.
    Раніше повідомляли, що Кабінет Міністрів планує прийняти постанову щодо виїзду чоловіків віком до 22 років за кордон.
    Окрім того, Володимир Зеленський доручив уряду опрацювати можливість спростити перетин кордону для громадян України у віці до 22 років.
    ЄС проти, але дискусії тривають: чи повернуть з-за кордону чоловіків

  • Українців планують карати в’язницею за незаконне перетинання кордону

    Українців планують карати в’язницею за незаконне перетинання кордону

    Уряд подав до Верховної Ради законопроєкт, який посилює відповідальність за незаконне перетинання державного кордону під час воєнного стану, зокрема це буде каратися позбавленням волі.
    Документ передбачає кримінальне покарання для тих, хто намагається втекти від мобілізації, а також визначає умови звільнення від відповідальності.
    Зараз за незаконний перетин кордону передбачена лише адміністративна відповідальність та штрафи.
    Згідно з проєктом, спроба незаконно перетнути кордон поза пунктами пропуску або з підробленими документами каратиметься штрафом від 51 тисячі до 170 тисяч гривень або позбавленням волі до 3 років.
    Окремо передбачена відповідальність за умисне пошкодження прикордонної інфраструктури. За такі дії може загрожувати обмеження волі чи ув’язнення до 3 років.
    Також законопроєкт вводить нову норму: порушення призовниками, військовозобов’язаними чи резервістами строків перебування за кордоном у період воєнного стану каратиметься штрафом від 3,4 тисячі до 5,1 тисячі гривень або ув’язненням на 3-5 років.
    Громадяни, які повернуться в Україну протягом трьох місяців і добровільно заявлять про правопорушення до моменту вручення підозри, можуть бути звільнені від відповідальності.
    Автори пояснюють необхідність закону різким зростанням кількості випадків незаконного перетину кордону. З лютого 2022 року до березня 2025 року прикордонники затримали майже 43 тис. військовозобов’язаних, більшість з яких намагалися перетнути кордон поза офіційними пунктами пропуску.
    Лише у 2024 році зафіксовано понад 20 тисяч спроб незаконного виїзду. Для порівняння, у 2021 році таких випадків було трохи більше 3 тисяч.
    Документ також посилює відповідальність для організаторів незаконних переправ через кордон.

  • Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту

    Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту

    Верховна Рада 21 серпня ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), котрий передбачає збільшення фінансової автономії профтехів і зменшення кількості типів закладів з 18 до двох. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко, привітавши рішення нардепів.
    Документ підтримали 285 депутатів.
    Свириденко назвала це важливим кроком на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до близько 390 млн євро підтримки від ЄС.
    Вона наголосила, що закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах.
    “Це дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів”, – додала прем’єрка.
    За словами голови комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, ще це +500 млн євро у бюджет країни, “бо проголосований законопроєкт – євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility”. Сергій Бабак/Телеграм “Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни”, – зазначив він.

  • В Україні значно збільшать виплати при народженні дитини

    В Україні значно збільшать виплати при народженні дитини

    Розмір виплат з державного бюджету при народженні дитини суттєво збільшать в Україні. Відповідний урядовий проєкт №13532 в першому читанні підтримали 290 депутатів. Про це йдеться в повідомленні народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
    Він розказав, що проєкт передбачає одноразову виплату в розмірі 50 тисяч гривень усім жінкам, які народили дитину.
    Це доповнення до чинної натуральної допомоги “пакунок малюка”, яка продовжить видаватися після пологів.
    Така підтримка має посилити фінансову стабільність сімей і полегшити перші місяці догляду за новонародженими.
    Окрема категорія допомоги передбачена для одного з батьків, бабусі, дідуся, опікуна або іншого родича, який доглядає за дитиною до одного року.
    Розмір цієї допомоги визначить Кабмін після ухвалення закону, але орієнтовно вона також становитиме 7000 гривень грн на місяць.
    Ще одна виплата – так звана допомога єЯсла. Її буде одержувати той із батьків (чи опікун), хто вийде на роботу після досягнення дитиною 1 року. Детальні умови буде встановлено додатково.
    Метою законопроєкту є створення сприятливих умов для поєднання батьківства з професійною діяльністю. У Мінсоцполітики вважають, що це сприятиме підвищенню зайнятості батьків і розвитку приватної дошкільної освіти.
    Зміни посилять мотивацію до працевлаштування серед молодих людей, а також забезпечать кращий догляд за дітьми у ранньому віці.
    Також водиться одноразова виплата Пакунок школяра на придбання речей до школи для першокласників. Нині це 5 тисяч гривень.
    Як ми вже писали, президент України Володимир Зеленський оголосив про запровадження додаткових 15 днів відпустки для українських військовослужбовців та підписання важливого закону щодо виплат захисникам.
    У МОЗ назвали умови виплати 200 тисяч гривень молодим лікарям

  • Рада транслюватиме засідання щодо НАБУ та САП

    Рада транслюватиме засідання щодо НАБУ та САП

    Засідання Верховної Ради щодо відновлення незалежності Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури транслюватиметься онлайн 31 липня на YouTube каналі парламенту. Про це повідомив голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
    “Засідання Верховної Ради України про повернення незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури буде транслюватися онлайн на YouTube каналі парламенту. Нашу вимогу таки почули і, хоча б частково, реалізували. Вітаю всіх причетних. Вмикайте з 12.00 і контролюйте парламент”, – зазначив Юрчишин.
    Нардеп припустив, що “це перший крок до поновлення онлайн-трансляцій. Маємо домовленість з Ruslan Stefanchuk знайти рішення для цього”.
    Як відомо, 22 липня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт №12414 у другому читанні. Це рішення обмежило незалежність НАБУ та САП і зробило їх залежними від рішень генпрокурора. Закон тоді ж підписали спікер парламенту Руслан Стефанчук і президент Володимир Зеленський. Це відбувалося на тлі акцій протесту у Києві та інших містах України. Люди вимагали ветувати закон.
    Вже 24 липня, на тлі занепокоєння західних партнерів, Зеленський вніс до Ради законопроєкт, який передбачає скасування обмежень попереднього закону.
    Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП

  • Сибіга зробив заяву щодо “антикорупційного” закону

    Сибіга зробив заяву щодо “антикорупційного” закону

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запевнив, що Україна внесе необхідні зміни до закону про боротьбу з корупцією. Про це пише Інтерфакс Україна, посилаючись на інтерв’ю агентству France-Presse (AFP), де міністр висловив свою позицію напередодні вирішального парламентського голосування.

    Видання повідомляє, що міністр акцентував увагу на доопрацюванні суперечливих положень закону, які спричинили акції протесту минулого тижня. Він також зазначив, що відповідний комітет парламенту вже схвалив запропоновані зміни, і рішення з цього питання очікується найближчим часом. Проте деякі критики побоюються, що частина депутатів може виявити небажання підтримати пропозиції.

    “Ми очікуємо голосування завтра. Відповідний парламентський комітет вже дав своє схвалення. Ми вирішуємо це питання”, – сказав Андрій Сибіга в інтерв’ю.

    Сибіга підкреслив, що протести стали свідченням демократичного буття України, адже влада не лише врахувала думку громадськості, але й прислухалася до позиції міжнародних партнерів. За словами міністра, реалізація цих змін є важливим етапом на шляху до вдосконалення прозорості й підвищення довіри до державних інституцій.

    Нагадаємо, в Україні поновилися протести через НАБУ. Мітинги проти урізання повноважень антикорупційних органів проходять у столиці, а також кількох містах України.

    Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП

  • Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП

    Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП

    Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді ухвалити президентський законопроєкт №13533 щодо НАБУ та САП. Про це свідчить онлайн-трансляція засідання комітету, яку вів народний депутат Ярослав Железняк в середу, 30 липня.
    За рішення про рекомендацію Раді ухвалити законопроєкт за основу та в цілому підтримало 19 нардепів.
    Комітет розглянув також шість альтернативних законопроєктів і відхилив їх.
    Очікується, що парламент розгляне президентський законопроєкт вже завтра – 31 липня.