Позначка: Законопроект

  • Україну сколихнули акції протесту

    Україну сколихнули акції протесту

    Увечері у вівторок, 22 липня, у Києві, Львові, Дніпрі, Вінниці та низці інших міст України відбулися протести проти закону щодо позбавлення НАБУ та САП незалежності. Так, у Києві неподалік Офісу президента, на площі Івана Франка, станом на 20:30 за даними Інтерфакс-Україна зібралося близько 1200 учасників, і люди продовжують активно підходити.
    Також повідомляться, що на будівлю поряд з театром імені Івана Франка за допомогою проєктору вивели напис “Вето на закон”. Фото УП Протестувальники вигукують “Влада – це народ”, “Руки геть від САП і НАБУ” та “Поверніть Європу”.
    “Це вбиває незалежність антикорупційних органів. Якщо президент призначає генпрокурора, а генпрокурор втручається в роботу НАБУ і САП, то де тут незалежність?” – цитує Радіо Свобода учасницю акції в Києві, яка представилася Валерією.
    Схожі настрої були і у протестувальників у Дніпрі: “Я дуже сподіваюся, що наш президент не хоче поїхати до Ростова”, “ми просто скотимось у підконтрольну всім відомій партії державу”.
    Кількість людей на цій акції, за підрахунками кореспондентки Радіо Свобода, збільшилася до сотні, мітингувальники пройшли маршем до Європейської площі, щоб залучити до протесту більше учасників.
    В Одесі біля міського саду зібралися близько пів сотні людей, повідомляє кореспондентка Радіо Свобода. Учасники акції вимагають, щоб президент Зеленський ветував законопроєкт, який вважають дорогою до авторитаризму.
    Фото з сотнями протестуючих у Львові опублікував мер міста Андрій Садовий, котрий вийшов до учасників акції. Протест у Львові Менш малочисельні акції протесту відбулися також у Вінниці та Сумах.

    «Вето на закон», – скандують на площі Івана Франка у Києві. Люди вийшли на акцію після того, як Рада проголосувала за ліквідацію незалежності НАБУ та САП. Зібрав акцію ветеран батальйону «Вовків Да Вінчі» Дмитро Козятинський pic.twitter.com/UcBWYkHVcB — Slidstvo (@Slidstvo_info) July 22, 2025 Як повідомлялося, сьогодні Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Низка депутатів перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, пояснюючи, що це – “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту. У НАБУ та САП заявили, що законопроєкт зруйнує антикорупційну інфраструктуру, яка була вибудувана з 2015 року.
    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук відразу ж підписав законопроєкт, та направив його на підпис президенту.
    Єврокомісія висловила серйозну стурбованість рішенням Верховної Ради обмежити незалежність НАБУ та САП.

  • Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП

    Стефанчук підписав законопроєкт щодо НАБУ та САП

    Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав законопроєкт №12414, який обмежує незалежність НАБУ та САП та направив його на підпис президенту Володимиру Зеленському. Про це свідчить картка законопроєкту на сайті парламенту у вівторок, 22 липня.
    “Такої швидкості не було всі шість років”, – прокоментував темпи підписанння спікером законопроєкту народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм.
    Як відомо, сьогодні Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ та САП. За відповідний законопроєкт №12414 у другому читанні та в цілому проголосувало 263 нардепів.
    У свою чергу керівництво НАБУ і САП заявило про знищення антикорупційної інфраструктури в Україні і звернулось до президедента Зеленського із закликом накласти вето на цей закон.

  • Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Українська Верховна Рада прийняла закон, який встановлює порядок отримання допомоги родинам військових, які загинули у полоні чи в російських застінках. Раніше проблемою було те, що смерть військових від хвороб не вважалася такою ж, як загибель на полі бою, що впливало на розмір допомоги для сімей. Тепер допомога становитиме не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті. Також передбачено виплату допомоги в разі поранення військових, що призвели до втрати працездатності. Закон також прив’язує суму виплат до прожиткового мінімуму. Раніше президент Зеленський підписав закон, який передбачає виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули захищаючи Україну.

  • Рада дозволила військові контракти 60+

    Рада дозволила військові контракти 60+

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє громадянам віком 60 років і старше добровільно служити в армії за контрактом під час воєнного стану. Цей закон передбачає можливість укладати однорічні контракти для цієї категорії осіб за умови погодження командира частини. Офіцерам віком 60+ потрібно буде отримати згоду Генерального штабу ЗСУ. Також встановлено, що ці громадяни можуть займати певні посади в армії і підписати контракт на рік з двомісячним випробуванням. Зазначено, що Міноборони раніше запустило програму контрактів для молоді, але не всі бажаючі підписали контракт.

  • Рада ухвалила вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін

    Рада ухвалила вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін

    Українська Рада ухвалила закон, який тимчасово призупиняє дію Конвенції про заборону протипіхотних мін для країни. Це рішення прийнято у зв’язку з необхідністю посилити обороноздатність України через збройну агресію Росії, яка триває з 2022 року. Україна вважає, що це рішення є необхідним для захисту своєї територіальної цілісності та суверенітету. Однією з причин прийняття цього закону є те, що Російська Федерація не є учасницею Конвенції, що створює нерівні умови для України у сфері оборони. Дія Конвенції буде призупинена до моменту припинення збройної агресії Росії. Цей крок також відкриває можливість для отримання Україною додаткової військово-технічної допомоги від держав, які не є учасниками конвенції. Раніше президент України підписав указ про вихід країни з Оттавської конвенції, що забороняє застосування протипіхотних мін.

  • Трамп підписав “великий прекрасний закон”

    Трамп підписав “великий прекрасний закон”

    Президент США Дональд Трамп у День незалежності підписав новий закон, який визначає податкову й міграційну політику, а також бюджетні питання. Він назвав це “тріумфом демократії” і вважає, що закон виконує обіцянки, дані виборцям. Закон передбачає продовження податкових пільг, скасування податку з чайових та заробітної плати за понаднормову роботу, а також виділення коштів на імміграційний контроль та оборону. Проте, для компенсації витрат республіканці вирішили скоротити видатки на програми охорони здоров’я, що може призвести до того, що 12 мільйонів американців залишаться без медичного страхування. Закон також підвищує ліміт запозичень країни, щоб уникнути дефолту за боргом.

  • В США ухвалено “великий і прекрасний закон” Трампа

    В США ухвалено “великий і прекрасний закон” Трампа

    Палата представників США підтримала законопроєкт, запропонований президентом Трампом, щодо податкових пільг та скорочення витрат. Голосування відбулося з невеликим відривом – 218 конгресменів за і 214 проти. Законопроєкт направлено на підпис Трампу, очікується, що це станеться до Дня незалежності 4 липня. Законопроєкт має на меті продовження податкових пільг та втілення деяких обіцянок Трампа, а також виділення коштів на імміграційний контроль та оборону. Однак, для компенсації цих витрат, планується скоротити бюджет програми Medicaid і інших програм охорони здоров’я, що може призвести до втрати медичного страхування близько 17 мільйонів людей протягом наступного десятиліття. Крім того, програми боротьби з голодом також потраплять під скорочення. Становище загострилося через конфлікт між Трампом та Ілоном Маском, який загрожує створенням власної політичної партії та розглядом питання про депортацію Маска. Попередньо в Сенаті США схвалили масштабний бюджетний законопроєкт.

  • Зеленський підписав зміни до Митного кодексу

    Зеленський підписав зміни до Митного кодексу

    Президент Володимир Зеленський підписав закон, що вносить зміни до Митного кодексу щодо відповідальності за порушення митних правил. Документ №10257 вже повернули до парламенту з підписом глави держави. Про це свідчить інформація у картці законопроєкту.
    Закон ухвалили 25 березня. Його розробили на виконання рішень Конституційного Суду, який визнав неконституційними низку статей кодексу.
    Згідно з новими нормами:

  • штрафи визначатимуться диференційовано – сталий розмір, якщо рішення ухвалює митниця, і діапазон мінімального та максимального штрафу, якщо рішення ухвалює суд (як вимагав КСУ);
  • скасовано обов’язкову конфіскацію транспорту, який використовували під час порушення – суд сам вирішуватиме міру покарання;
  • запроваджено штраф за порушення у поштових відправленнях (30-50% вартості товару) з можливістю конфіскації. Раніше за це передбачалася лише конфіскація;
  • також введено санкції за імпорт товарів із порушенням прав інтелектуальної власності – штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів плюс конфіскація (не стосується особистих речей).
  • Також закон:

  • встановлює строки розгляду скарг у справах про порушення митних правил;
  • розширює права бізнесу під час оскарження рішень митниці;
  • додає нові органи, які можуть оформлювати військову техніку та товари за формою 302;
  • дозволяє припиняти тарифні пільги до товарів із країн, з якими є угоди про вільну торгівлю.
  • Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа

    Сенат США ухвалив “великий гарний закон” Трампа

    У Сенаті США республіканці з перевагою в один голос ухвалили масштабний бюджетний законопроєкт, відомий як “великий прекрасний закон”. Про це у вівторок, 1 липня, повідомляє CNN.
    Документ передбачає значне скорочення податків і одночасне збільшення державних витрат. Голосування в Сенаті пройшло після довгих дебатів, а фінальний результат став можливим завдяки вирішальному голосу віцепрезидента США Джей Ді Венса.
    При цьому троє республіканців проголосуваи проти цього закону.
    Зазначається, що тепер законопроєкт повернеться до Палати представників для повторного голосування з урахуванням правок, після чого його має підписати президент Дональд Трамп.
    Як пише Bloomberg, очікується, що Палата представників проголосує за законопроект цього тижня, але успіх не гарантований. Кілька республіканців можуть проголосувати “проти” на додачу до об’єднаної демократичн опозиції.
    Нещодавнє опитування Pew Research показало, що 49% американців виступають проти законопроекту, тоді як 29% його підтримують. Близько 21% не змогли відповісти.
    Після ухвалення законопроєкту індекс Bloomberg Dollar Spot Index піднявся до сесійного максимуму, сигналізуючи про короткострокову впевненість інвесторів у стабільності американської валюти. Проте економісти застерігають, що ухвалення пакету зменшення податків на тлі зростаючих державних витрат може мати серйозні фіскальні наслідки у середньостроковій перспективі.
    Аналітики зазначають, що таке поєднання різко знижує податкові надходження при збереженні або навіть збільшенні бюджетних витрат, що створює ризик значного зростання державного боргу. За прогнозами незалежних дослідницьких центрів, ухвалений законопроєкт збільшить на приблизно 3 трлн доларів бюджетний дефіцит США протягом наступного десятиліття.
    Раніше колишній соратник Трампа Ілон Маск різко розкритикував податковий законопроєкт Трампа та називав його “абсолютно божевільним і деструктивним”. Після цього Трамп заговорив про депортацію Маска.

  • В Україні можуть змінити правила бронювання

    В Україні можуть змінити правила бронювання

    Народні депутати із фракції Європейська солідарність пропонують змінити правила бронювання військовозобов’язаних. Відповідний законопроєкт № 13429 зареєстровано у Верховній Раді.

    Документ пропонує внести зміни до статті 25 Закону Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, встановивши, зокрема, що бронюванню підлягають усі військовозобов’язані в органах державної влади, інших державних органах, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів.

    Згідно з законопроєктом в органах прокуратури (крім підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які підлягають бронюванню у кількості 100% військовозобов’язаних), у Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в установах системи правосуддя та органах досудового розслідування бронюванню підлягають не більше 50% кількості військовозобов’язаних. На думку депутатів, таким чином буде зменшена кількість заброньованих, зокрема, у правоохоронних органах.

    Наразі постанова Кабінету міністрів №76 визначає, що бронюванню підлягають військовозобов’язані, які:

  • працюють або проходять службу на посадах державної служби категорій Б, В, – 50% кількості військовозобов’язаних цих категорій
  • працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування (крім військовозобов’язаних, зазначених в абзаці другому цього пункту), – 50% кількості військовозобов’язаних працівників у такому органі.
  • Кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може становити понад 50% за окремим рішенням міністра оборони.