Представники Європейської комісії та Бельгії провели технічну зустріч у п’ятницю, 8 листопада, щоб обговорити передачу заморожених російських активів для підтримки України. Проте зустріч не призвела до конкретних результатів. Брюссель висловив занепокоєння через відсутність альтернативних пропозицій щодо використання цих активів для фінансування України. Бельгія вимагає ретельного вивчення всіх можливих варіантів та вважає, що час на узгодження рішення дуже обмаль. ЄС відчуває тиск часу і надіється на досягнення угоди з Бельгією, але поки що конкретних пропозицій не було представлено.
Позначка: Заморожені активи
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
Єврокомісія зіткнулася з труднощами у реалізації плану видати Україні “репараційний кредит” на 140 млрд євро заморожених російських резервів через позицію Бельгії. Прем’єр-міністр Барт Де Вевер висловив обурення і вимагає від ЄК твердих гарантій для захисту своєї країни від фінансових та юридичних ризиків. Бельгія боїться, що може бути змушена повернути Росії гроші, якщо інші країни ЄС не підтримають умови кредитування. Крім того, Бельгія закликає ЄК розглянути можливість виділення кредиту коштом загального бюджету ЄС. Без узгодження щодо репараційного кредиту, Україні доведеться розраховувати на інші фінансові джерела для підтримки економіки.
-
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що питання передачі заморожених російських активів Україні має бути остаточно вирішене на саміті Європейської Ради у грудні. Його слова підкреслюють важливість фінансової підтримки для України, особливо у зв’язку з обороноздатністю країни. Туск також зазначив, що деякі країни, зокрема Угорщина, виступають проти ініціатив, пов’язаних із Україною. Польща пропонує створити механізм спільної відповідальності на рівні Європи. До цього часу Бельгія та Люксембург ще не повністю підтримують ідею передачі активів Україні, але є певний прогрес у переговорах. Нагадаємо, що раніше Євросоюз відклав рішення про використання 140 млрд євро заморожених активів Росії для допомоги Україні до грудня.
-
ЄС відклав рішення щодо використання 140 млрд євро активів Росії – ЗМІ
Європейський союз вирішив відкласти прийняття рішення щодо використання 140 мільярдів євро, які були заморожені Центральним банком Росії, для допомоги Україні до грудня цього року. Таке рішення було ухвалено після того, як Бельгія, де тримаються зазначені кошти, вимагала гарантій щодо відсутності ризиків для себе у разі надання кредитів. Лідери ЄС звернулися до Європейської комісії з проханням підготувати варіанти рішень для подальшого розгляду на наступному саміті. Головна мета полягає в укладенні остаточної угоди до кінця року.
-
Британія та Канада використають заморожені активи РФ – ЗМІ
Велика Британія та Канада приєдналися до плану Європейського Союзу щодо використання заморожених російських резервів для підтримки України. Це дозволить Києву отримати понад 50 мільярдів доларів додатково на закупівлю озброєння та підтримку економіки. Європейські країни також намірені укласти угоду про надання Україні репараційного кредиту, щоб уникнути прямого арешту активів Росії. Україна зможе використовувати ці кошти для закупівлі озброєння у США та розвитку власної оборонної промисловості ЄС, а також для підтримки своєї економіки. Наразі Велика Британія заморозила російські активи на суму понад 25 мільярдів фунтів стерлінгів, а Канада – близько 19 мільярдів канадських доларів. Загалом ЄС планує передати Україні 140 мільярдів євро. Водночас Бельгія запропонувала укласти гарантії з іншими країнами ЄС для уникнення конфіскації російських активів.
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз намір використати близько 200 мільярдів євро російських активів для фінансування України. Це включає план репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. США вирішили припинити фінансування постачань зброї для України, тому тепер основне навантаження на фінансування військових та економічних потреб України ляже на Європу. Україна розраховує на закупівлі американської зброї за кошти, надані європейськими союзниками. План передбачає надання Україні нових кредитів під заставу російських активів, які будуть повернуті тільки за умови компенсації за завдану шкоду війною. Країни ЄС сперечаються про те, яким чином використовувати ці кредити. Євросоюз планує надати гарантії бельгійському кліринговому дому, де зберігаються активи, для зниження юридичних ризиків. Це питання також обговорюватиметься з союзниками з “Великої сімки”, включаючи США. Лідери країн G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів та обговорять нові санкції проти російських енергетичних доходів.
-
Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ
Сенат США планує розглянути нову резолюцію, яка закликає передавати Україні щомісяця по 10 мільярдів доларів з російських активів. Ця ініціатива має на меті конфіскацію суверенних активів Росії, які перебувають під контролем країн G7, і передачу їх Україні. Сенатор Джон Кеннеді з Луїзіани є автором цієї резолюції.