Лідери семи країн-членів Європейського союзу висловили свою підтримку Україні в наданні репараційного кредиту з метою підтримки країни в умовах вторгнення Росії. Вони написали лист до представників ЄС з проханням ухвалити рішення на засіданні Європейської ради у грудні. Лідери підкреслили, що підтримують ідею репараційного кредиту, який буде фінансуватися за рахунок російських активів у ЄС. Вони вважають, що це допоможе Україні в бюджетних та військових потребах, а також підсилить її позицію для переговорів про мир. Лідери закликають ухвалити рішення щодо цього питання якнайшвидше для підтримки України в боротьбі за свободу та цінності.
Позначка: Заморожені активи
-
Україна заморозила активи головного олігарха Придністров’я – ЗМІ
Україна вжила заходів щодо заморожування частини активів Віктора Гушана, який є одним з головних олігархів Придністров’я та співзасновником холдингу “Шериф”. Журналісти зазначають, що структури, пов’язані з Гушаном, мали зв’язки з російським військовим виробництвом через завод у Придністров’ї, який грав важливу роль у постачанні матеріалів для оборонної промисловості Росії під час війни. Розслідування також розкрило осіб, які брали участь у цьому механізмі та зв’язки, що можуть вести до холдингу “Шериф”. Холдинг “Шериф” має практично монопольне становище в Придністров’ї, контролюючи різні галузі, включаючи торгівлю, нафтовий ринок, телекомунікації та інші. Вартість активів Віктора Гушана оцінюється приблизно в два мільярди доларів. Україна продовжує розслідування, а заходи щодо заморожування активів залишаються діючими.
-
Угорщина заблокувала в ЄС альтернативу рішення про “репараційний кредит”
Угорщина заблокувала ухвалення потенційного рішення про випуск єврооблігацій для фінансування України. Відповідну ідею Єврокомісія висунула як альтернативу “репараційній позиці” коштом заморожених активів Росії. Про це повідомляє видання Politico.
Під час засідання послів держав ЄС у Брюсселі у пʼятницю, 5 грудня, Будапешт відхилив ідею випуску спільних облігацій, забезпечених семирічним бюджетом ЄС, для фінансування України.
ЗМІ зауважив, що це “позбавляє ЄС потенційного “плану Б” на випадок, якщо не вдасться знайти спосіб використання заморожених активів російської держави для фінансування кредиту Києву в розмірі 165 млрд євро”.
Додамо, що премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер раніше заявив: його країна, де зберігаються заморожені російські активи, може підтримати передачу їх Україні у вигляді так званого “репараційного кредиту”, але для цього Євросоюз має виконати три умови.
Як ми вже писали, Європейський Союз недавно затвердив остаточні правила поетапної відмови від імпорту російського природного газу. Однак очільник угорського МЗС Петер Сіярто заявив, що Угорщина буде оскаржувати у вищому суді Євросоюзу це рішення, бо воно нібито порушує установчі документи Євросоюзу. -
Використання активів Росії: у МВФ зробили заяву
Міжнародний валютний фонд уважно стежить за дискусіями щодо можливості використання заморожених російських активів для фінансування України. Про це заявила директорка Департаменту комунікацій МВФ Джулі Козак під час брифінгу в п’ятницю, 5 грудня, передає РБК-Україна.
За її словами, МВФ вітає жорсткі дискусії в Європі щодо підтримки України та мету зробити це таким чином, “щоб це відповідало відновленню стійкості боргу України”.
Фонд уважно стежить за цими обговореннями, які включають варіанти, які передбачають використання заморожених активів Росії
“Менеджмент та керівництво МВФ послідовно рекомендують, щоб будь-які дії, пов’язані з використанням заморожених активів Росії, відповідали міжнародному та національному законодавству і не підривали функціонування міжнародної валютної системи. І ми впевнені, що російські політики цінують ці важливі міркування”, – сказала Козак.
Водночас представниця МВФ зазначила, що ресурси Фонду призначені для підтримки платіжного балансу з метою відновлення зростання і не пов’язані безпосередньо з погашенням будь-яких непогашених боргів.
-
США зажадали від Європи не передавати Україні активи РФ
Раніше Сполучені Штати неодноразово закликали Євросоюз використати заморожені валютні резерви Росії для допомоги Києву. Втім, нині позиція змінилася після появи у Вашингтоні ідеї самостійно заробити на цих коштах під час післявоєнного відновлення України. Про це повідомляє Bloomberg.
Тепер адміністрація Дональда Трампа виступає проти спрямування активів на репараційний кредит.
Під час розмов з низкою країн ЄС представники США наполягали на необхідності заблокувати план Єврокомісії щодо використання російських резервів для забезпечення репараційного кредиту Україні, розповіли кілька європейських дипломатів, знайомих із ситуацією. За твердженням американських посадовців, ці активи потрібні для забезпечення мирної угоди між воюючими сторонами і не повинні використовуватися для продовження війни.
Власний план США, який за погодженням з путінським посланцем Кирилом Дмитрієвим склав спецпредставник Трампа Стів Віткофф, передбачав використання 100 млрд євро заморожених у ЄС резервів для післявоєнного відновлення України під контролем США. Водночас Вашингтон отримував би 50% прибутку від таких операцій. Хоча початковий план із 28 пунктів був скорочений і змінений, питання активів залишається одним із головних каменів спотикання – поряд зі статусом українських територій і наданням Києву надійних гарантій безпеки, розповіли деякі джерела.
У Вашингтоні ще влітку задумали повернути Росії її заморожені активи після підписання угоди щодо України й завершення війни, повідомило днями Politico з посиланням на два поінформовані джерела. За їхніми словами, тоді американські посадовці повідомили про це посланнику Євросоюзу з питань санкцій Дейвіду О’Саллівану під час його візиту до Вашингтона.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву.
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ -
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:- ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
- вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
- можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.
-
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ
Якщо Євросоюз вирішить направити заморожені активи Росії на “репараційний кредит” Україні, то Москва може розцінити це як законний привід для оголошення війни. Про це у Телеграм заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.
“Тоді повернення цих коштів може відбутися вже не через суд, а шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі поваленими ворогами Росії”, – сказав Медведєв. До цього він неодноразово погрожував Європі та США війною, зокрема ядерною, але наголошував, що Москва не планує нападати першою на західні країни.
З черговою погрозою Медведєв виступив після того, як Єврокомісія підготувала план надання Україні “репараційного кредиту”, до якого включили російські активи, заморожені в країнах ЄС.
План передбачає видачу Києву до 210 млрд євро, з яких 140 млрд буде знято з рахунку Центробанку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву. -
Прем’єр Бельгії зробив скандальну заяву про Росію
Росія “не програє війну” Україні, заявки про її поразку – це “байка та повна ілюзія”. Тому російські активи після війни “доведеться повертати Кремлю”. Про це заявив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю бельгійському виданню La Libre.
Урядовець заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. Спробу передати Україні кошти країни-агресора де Вевер називає “крадіжкою”.
“Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші Центрального банку Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – стверджує чиновник.
За його словами, після завершення війни держава, яка програла її, мусить сама відмовитися від усіх активів, або їхньої частини. Втім, на його думку, Росія нібито перемагає у війні. Навіть більше – поразка Росії у цій війні є “небажаною”.
“Але хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – пояснив свої міркування де Вевер.
Він також зізнався, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи Росії.
“Хто вірить, що Путін спокійно прийме конфіскацію російських активів? Москва дала нам зрозуміти, що у разі конфіскації Бельгія та я особисто відчуватимемо наслідки “вічно”. Здається, це досить довгий термін”, – резюмував свою промову бельгійський прем’єр. -
ЄК врахувала позицію Бельгії щодо репараційного кредиту Україні
Європейська Комісія врахувала практично всі застереження Бельгії щодо ризиків надання Україні репараційного кредиту за рахунок доходів від заморожених російських активів у Euroclear. Президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн зазначила, що була інтенсивна дискусія щодо позиції Бельгії, але їх занепокоєння були враховані, і були розроблені запобіжні заходи для захисту держав-членів. Єврокомісія прагне допомогти Україні та відправити сильний сигнал українському народу щодо миру. Раніше країни ЄС звинувачували Бельгію у надмірних вимогах щодо гарантій у разі можливого позову від Росії через використання заморожених активів. План надання Україні “репараційного кредиту” зупинився через позицію Бельгії, але Європейська Комісія працює над знаходженням рішення.
-
Бельгія пояснила свою позицію щодо “репараційної позики” Україні
Лобійована Європейською комісією схема надання Україні “репараційних позик” з використанням заморожених активів Росії “початково є неправильною” і “не бере до уваги” озвучені раніше застереження бельгійської влади. Про це йдеться в листі від прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, датованому 27 листопада, повідомляє Європейська правда, що ознайомилась з його змістом.
“Дозвольте мені ще раз наголосити на нашій принциповій позиції з цього питання, оскільки до наступного засідання Європейської Ради залишилося лише кілька тижнів. Запропонована схема репараційного кредиту, на мій погляд, є фундаментально неправильною”, – йдеться в тексті листа.
За його словами, ніколи в історії заморожені суверенні активи не були “перепрофільовані” під час триваючої війни – більш того, зазвичай були предметом післявоєнного врегулювання у контексті військових репарацій з боку сторони, що програла.
“Цією пропозицією (“репараційних позик” для України – “ЄП”) ми не тільки порушимо фундаментальний принцип міжнародного права, але й додатково викличемо невизначеність і страх на міжнародних фінансових ринках, де довіра є ключовим елементом”, – стверджує де Вевер.
Він переконаний, що “постраждає не лишень європейський фінансовий ринок, але й позиція та вартість самого євро як валюти”.
“Таке сприйняття може зменшити бажання тримати або купувати облігації ЄС, підвищуючи прибутковість і збільшуючи витрати на запозичення держав-членів, а також підірвати довіру до Euroclear, що… спричинить подальший відтік клієнтів”, – написав прем’єр Бельгії.