Велика Британія та Канада приєдналися до плану Європейського Союзу щодо використання заморожених російських резервів для підтримки України. Це дозволить Києву отримати понад 50 мільярдів доларів додатково на закупівлю озброєння та підтримку економіки. Європейські країни також намірені укласти угоду про надання Україні репараційного кредиту, щоб уникнути прямого арешту активів Росії. Україна зможе використовувати ці кошти для закупівлі озброєння у США та розвитку власної оборонної промисловості ЄС, а також для підтримки своєї економіки. Наразі Велика Британія заморозила російські активи на суму понад 25 мільярдів фунтів стерлінгів, а Канада – близько 19 мільярдів канадських доларів. Загалом ЄС планує передати Україні 140 мільярдів євро. Водночас Бельгія запропонувала укласти гарантії з іншими країнами ЄС для уникнення конфіскації російських активів.
Позначка: Заморожені активи
-
ЄС наблизився до розв’язання проблеми репараційного “кредиту” Україні – ЗМІ
Європейський Союз намір використати близько 200 мільярдів євро російських активів для фінансування України. Це включає план репараційного кредиту на 140 мільйонів євро. США вирішили припинити фінансування постачань зброї для України, тому тепер основне навантаження на фінансування військових та економічних потреб України ляже на Європу. Україна розраховує на закупівлі американської зброї за кошти, надані європейськими союзниками. План передбачає надання Україні нових кредитів під заставу російських активів, які будуть повернуті тільки за умови компенсації за завдану шкоду війною. Країни ЄС сперечаються про те, яким чином використовувати ці кредити. Євросоюз планує надати гарантії бельгійському кліринговому дому, де зберігаються активи, для зниження юридичних ризиків. Це питання також обговорюватиметься з союзниками з “Великої сімки”, включаючи США. Лідери країн G7 заморозили близько 300 мільярдів доларів російських активів та обговорять нові санкції проти російських енергетичних доходів.
-
Три країни ЄС домовилися про заморожені активи РФ
Лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії. Вони також підкреслили важливість координації зі США для зміцнення міжнародної позиції та узгодження дій. Про це 10 жовтня повідомило агентство Reuters.
За інформацією агентства, ця домовленість була досягнута під час телефонної розмови, у ході якої обговорювалося активне просування механізму використання російських активів, заблокованих в європейських фінансових структурах. За оприлюдненою заявою уряду Німеччини, ці заходи спрямовані на посилення тиску на Росію та стимулювання її до мирних переговорів.
Європейські лідери акцентували увагу на необхідності глибокої співпраці зі Сполученими Штатами для забезпечення синхронізації міжнародних зусиль із ціллю максимального ефекту. Така спільна стратегія передбачає детальну оцінку та правильний розподіл заморожених активів, що, як вважають експерти, стане важливим елементом продовження економічного та політичного тиску на Росію в умовах триваючого конфлікту.
Окрім військової складової, під час перемовин було порушено питання гуманітарного аспекту. Лідери обговорили досягнення нової угоди про перемир’я в Газі, висловивши готовність поновити гуманітарну допомогу відразу після його вступу в силу.
Ці спільні кроки розглядаються в контексті ширшої стратегії тиску, яка включає застосування економічних санкцій і дипломатичних ініціатив. На думку аналітиків, взаємодія між ЄС і США суттєво підсилює здатність європейських країн впливати на глобальні політичні процеси, одночасно сприяючи підтримці України в протидії російській агресії.
Раніше президент України провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є, – підкреслив Володимир Зеленський.
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
В США знайшли спосіб платити Україні з активів РФ
Сенат США планує розглянути нову резолюцію, яка закликає передавати Україні щомісяця по 10 мільярдів доларів з російських активів. Ця ініціатива має на меті конфіскацію суверенних активів Росії, які перебувають під контролем країн G7, і передачу їх Україні. Сенатор Джон Кеннеді з Луїзіани є автором цієї резолюції.
-
ЄС знайшов спосіб вилучити російські активи – ЗМІ
Угорщина під керівництвом прем’єр-міністра Віктора Орбана заперечує ідею Євросоюзу щодо вилучення 140 мільярдів євро з російських активів і надання цієї суми Україні у вигляді кредиту. Однак Європейська комісія знайшла спосіб обійти опозицію Угорщини шляхом виключення її з процесу прийняття рішень. План вимагає одноголосного погодження 27 країн-членів ЄС, що ускладнює вето Орбана, який має близькі стосунки з російським президентом Путіним. Єврокомісія розробила схему, яка дозволить ухвалити рішення про надання “репараційного кредиту” для України більшістю голосів. Важливою умовою є погодження всіх або більшості країн. Наразі деякі країни, такі як Словаччина та Бельгія, висловлюють обурення щодо цього плану, але готові обговорити питання. Лідери ЄС мають намір обговорити цю проблему на майбутньому саміті в Копенгагені, де деякі країни підтримують ідею надання кредиту Україні, а інші виявляють обережність.
-
В США пропонують регулярно передавати Україні заморожені російські активи
Група сенаторів у США представила законопроєкт, який передбачає передачу заморожених російських активів, які знаходяться у США, Україні кожні 90 днів. Цей законопроєкт базується на Законі про відновлення економічного процвітання та можливостей для України. Авторами законопроєкту є сенатори різних політичних партій. Ця ініціатива спрямована на збільшення економічного тиску на Росію та Путіна. Вони вважають, що заморожені російські активи повинні бути конфісковані та розподілені між Україною та іншими країнами, щоб підсилити тиск на режим Путіна.
-
У G7 обговорили санкції і мита для прихильників РФ
Міністри фінансів країн G7 обговорюють нові санкції проти Росії, щоб посилити економічний тиск. Учасники зустрічі домовилися прискорити розгляд використання російських заморожених активів на підтримку України. Також розглядаються нові торгові обмеження проти держав, які, на їхню думку, підтримують Росію у веденні конфлікту. Канада, голова G7, наголошує на важливості допомоги Україні. Росія погрожує відповідними діями у разі конфіскації активів. Євросоюз продовжив санкції проти Росії, а Японія оголосила про нові санкції проти російських підприємств та організацій з інших країн, включаючи Китай, Туреччину, ОАЕ та офшорні юрисдикції.
-
Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні
Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта. -
Німеччина і Бельгія виступили проти конфіскації активів РФ
Конфіскація активів російського Центробанку може негативно позначитися на фінансових ринках і є проблемною з юридичного погляду. Про це заявили канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер на спільній пресконференції у вівторок, 26 серпня, передає DW.
“Я знаю, що є уряди, які мріють конфіскувати ці кошти. Але я хотів би застерегти: з юридичного погляду, це не так просто”, – сказав Де Вевер.
Глава уряду Бельгії пояснив, що кошти центральних банків, включно з російським, мають імунітет, і якщо буде ухвалено політичне рішення про конфіскацію державних коштів, то інші країни можуть почати виводити свої активи з ЄС.
“І з юридичного погляду, це дуже небезпечно”, – додав бельгійський прем’єр.
Канцлер Німеччини поділив стурбованість свого бельгійського колеги. Особливо з огляду того, що депозитарій Euroclear, де заморожені активи ЦБ РФ, розташований на території Бельгії. Відповідно, ця країна має нести державну відповідальність, якщо доступ до цих коштів буде отримано незаконно.
Повідомляється, що в Euroclear зберігається понад 200 мільярдів євро, що належать Центробанку РФ. Країни G7 ухвалили рішення щодо замороження цих коштів, але відсотки та доходи від них вони використовують на користь України. Втім, всю суму, можливо, можна буде використати лише після укладення мирної угоди про припинення війни.
Раніше російський диктатор Володимир Путін поскаржився на конфіскацію резервів Росії, назвавши дії Заходу “відкритим грабунком”.
Не лише війна: чому ЄС не хоче розморожувати російські активи