Правий берег

Позначка: Збитки

  • Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм

    Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм

    Кабінет міністрів запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 24 жовтня.

    “Підприємства з територій підвищеного ризику (прифронтові регіони – ред.) зможуть отримати до 10 млн гривень компенсації за пошкоджене чи знищене майно внаслідок атак. Після фіксації збитків і подання документів до ПрАТ Експортно-кредитне агентство держава відшкодовує частину втрат у межах цього ліміту”, – написала глава уряду.

    Що стосується дії програми на всю Україну, то за словами прем’єра, за моделлю, подібною до 5-7-9%, держава компенсує частину вартості страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків – щоб знизити тариф для бізнесу до 1%.

    “Наприклад, якщо підприємство у Рівненській області страхує майно на 50 млн гривень за ставкою 3%, держава покриє дві третини вартості цієї страховки – але не більше 1 млн грн на рік”, – розповіла Свириденко.

    Зазначається, що подати заявку можна онлайн на сайті ПрАТ Експортно-кредитне агентство або на платформі Дія.Бізнес.

    За програмою компенсуються: збитки від ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів і ударної хвилі.

    “Важливо: після виплати компенсації, право вимоги до Росії відшкодувати збитки в межах цієї суми переходить державі”, – наголосила Свириденко.

    За її словами, цей механізм – частина політики розвитку українських виробників Зроблено в Україні.

    Нагадаємо, Україна отримала на житлові програми від Банку розвитку Ради Європи 170 млн євро. Втрачені під час війни документи: що робити, куди звертатися

  • У Києві бізнесмени “кинули” банк на 128 млн гривень

    У Києві бізнесмени “кинули” банк на 128 млн гривень

    У Києві двом особам, які займалися оптовою торгівлею тютюновими виробами, повідомили про підозру у тому, що вони отримали товар і не розрахувалися за нього, тим самим змушуючи банк покрити вартість товару. Згідно з укладеним договором, підозрювані отримували товар від швейцарської компанії з двотижневим терміном оплати. Однак вони не сплатили за отриманий товар, який був заставним майном банку. Банк, як гарант угоди, був змушений виплатити суму постачальнику. Загальна вартість тютюнових виробів, які зникли, становить понад 143 млн гривень, з яких понад 128 млн гривень було сплачено банком з його власних коштів. В результаті банк поніс збитки на цю суму.

  • У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень

    У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень

    У Києві двом особам, які торгували оптово тютюновими виробами, пред’явили підозру у тому, що вони не розрахувались за отриманий товар і банку довелося покривати ці витрати. За інформацією Київської міської прокуратури, підозрювані отримували товар від швейцарської компанії з можливістю розрахунків через два тижні. Однак, коли вони отримали вироби на суму понад 143 мільйони гривень і не сплатили за них, банк, який був гарантом угоди, втратив понад 128 мільйонів гривень. Це спричинило збитки для банку на велику суму.

  • На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків

    На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків

    На Київщині викрито низку фактів протиправної діяльності у сфері місцевого самоврядування, використання бюджетних коштів та охорони довкілля. Державі завдано понад 49 мільйонів збитків. Про це повідомляє Київська обласна прокуратура.
    Зазначається, що слідство встановлює факти неподання в декларації відомостей про майно членів сім’ї та значні витрати. Розбіжність – понад 3 млн грн.
    Колишньому голові сільради повідомлено про підозру у підробленні рішень щодо передачі у приватну власність 18 ділянок (понад 32 га). Збитки громаді – понад 1,9 млн грн.
    Депутату та трьом посадовцям селищної ВА інкримінують незаконне нарахування компенсації за “зруйнований” будинок, демонтований ще до повномасштабного вторгнення. Збитки державі – понад 2,9 млн грн.
    Міському голові Вишгорода та керівнику підрядної структури повідомлено про підозру. Два епізоди: завищена закупівля техніки та оплата невиконаних робіт з днопоглиблення. Орієнтовні збитки – понад 6,6 млн грн.
    Колишньому заступнику Ірпінського міського голови інкримінують схему з переоформленням земельної ділянки та будівлі бойлерної, які згодом перетворили на офіс і перепродали на підставних осіб. Орієнтовні збитки громаді – понад 300 тис. грн.
    Також повідомляється, що посадовець транспортного підрозділу та підлеглі вносили неправдиві дані у подорожні листи, списуючи пальне за неіснуючими маршрутами. Збитки – майже 100 тис. грн.
    Порушення під час ремонтних робіт підприємцями:
    • Капремонт дороги у Бориспільському районі: невідповідність робіт проекту, потребують перероблення. Збитки – понад 3,8 млн грн.
    • Ремонт покрівлі у Бучанському районі: використання неякісних матеріалів. Збитки – близько 370 тис. грн.
    • Ремонт харчоблоку в закладі освіти Броварського району: акти з недостовірними обсягами. Збитки – понад 570 тис. грн.
    Крім того, керівник фермерського господарства самовільно зайняв 1,38 га. Збитки державі – понад 4,6 млн грн.
    Також виявлено порушення при закупівлях – невідповідне взуття для військових. Постачальник поставив утеплені черевики, що не відповідали ДСТУ та техспецифікації. Збитки громаді – 944 тис. грн.
    А в закладі освіти посадовець отримав понад 70 тис. грн за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою.
    Також посадові особи приватного підприємства підозрюються у заволодінні понад 20,5 млн грн, виділених на модульні укриття у закладах освіти громади.
    Крім того, виявлено незаконний вилов риби в зоні відчуження. Задокументовано вилов забороненими знаряддями понад 400 особин різних видів та спробу вивезення без дозиметричного контролю. Збитки довкіллю – понад 3 млн грн.
    Також викрито групу, яка за винагороду організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку до сусідньої держави поза пунктами пропуску. Задокументовано отримання 2 тис. доларів США.
    Готуються клопотання про обрання запобіжних заходів та відсторонення посадовців від займаних посад.

  • Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків

    Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків

    Державний виробник мікросхем Ангстрем став лідером за найбільшими збитками серед компаній в Росії. У 2024 році вони зазнали чистий збиток у розмірі 236,3 млрд рублів, головною причиною якого є визнання зобов’язань перед державною корпорацією ВЕБ на суму 238,2 млрд рублів. Це означає, що компанія втратила більше, ніж заробила. Ангстрем перегнав за збитковістю банк Траст, Россеті та Московський метрополітен. Усі державні компанії у топ-10 разом зазнали збитків на суму 652,8 млрд рублів. Історія збитку Ангстрема почалася в 2008 році, коли завод не зміг запрацювати після отримання кредиту. До 2019 року компанію забрали ВЕБу, але її колишній власник Леонід Рейман отримав підтримку від держави і розпочав будівництво нового заводу. Втім, ініціативи Реймана щодо “імпортозаміщення” викликали сумніви, оскільки виявилось, що “вітчизняний” смартфон, який він рекламував, був копією іншої моделі з Бангладеш, але продаавався дорожче.

  • На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи

    На Кіровоградщині припинили незаконний видобуток гірської породи

    Директор, головний інженер та маркшейдер гірничовидобувного товариства у Кіровоградській області отримали підозру у завданні мільйонних збитків навколишньому середовищу. Виявилося, що директор компанії організував незаконне видобування корисних копалин на території, коли спецдозвіл був призупинений. Загалом було видобуто 42 тисячі тонн корисних копалин, що призвело до 43 мільйонів гривень збитків довкіллю. Дії підозрюваних кваліфікували як незаконне видобування з використанням вибухів.

  • Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро

    Втрати Європи від екстремальної спеки сягнули понад 40 млрд євро

    Екстремальна спека в Європі спричинила значні збитки для економіки регіону. Вчені оцінили, що через спеку, посуху та повені цього літа Європа втратила щонайменше 43 млрд євро. Економісти попереджають, що наслідки лише посилитимуться в майбутньому, і до 2029 року збитки можуть зрости до 126 млрд євро. Найбільше втрати понесли Кіпр, Греція, Мальта і Болгарія, а також Іспанія, Італія та Португалія. Експерти зауважують, що екстремальні погодні явища цього літа були посилені глобальним потеплінням, що призвело до збільшення імовірності лісових пожеж та повеней. Дослідження також вказує на непрямі втрати, такі як обмеження годин роботи через спеку чи перебої в транспорті після повеней. Економісти закликають ураховувати ці непрямі наслідки при оцінці економічних збитків від екстремальної погоди.

  • Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку

    Метінвест відзвітував про падіння продажів і $58 млн збитку

    У першому півріччі 2025 року група компаній Метінвест, яка належить Рінату Ахметову, відзначила збиток у розмірі $58 млн, що є великим відносно минулого року, коли компанія отримала прибуток у розмірі $179 млн. Загальний обсяг виручки скоротився на 13% до $3,55 млрд. Причиною цього стало припинення роботи Покровської вугільної групи, що призвело до втрати виробництва коксівного вугілля та послаблення вертикальної інтеграції компанії. Додатковими факторами були зупинка Інгулецького ГЗК та зниження світових цін на сталь і руду. Найбільш помітні втрати були зафіксовані в Україні, де продажі впали на 16% до $1,13 млрд. Незважаючи на це, компанія продовжує зосереджуватися на оптимізації витрат та скороченні боргів, щоб зміцнити фінансову стійкість.

  • МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ

    МВФ назвав втрати Угорщини після відмови ЄС від нафти і газу РФ

    За даними МВФ, Угорщина може втратити більше 4% свого ВВП через відмову ЄС від російських енергоресурсів. Росія грає ключову роль у постачанні газу та нафти в країну, яка є однією з найбільш енергоємних у Європі. Угорщина імпортує більшість газу та нафти з Росії, що робить її вразливою до перебоїв та цінових шоків. Для зменшення ризиків, країні рекомендується швидше диверсифікувати поставки енергії та підвищувати енергоефективність. Реалізація цих заходів може знизити енергетичні ризики та витрати на енергію до 10% ВВП протягом п’яти років, а також допоможе досягти кліматичних цілей ЄС.

  • Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%

    Частка збиткових компаній в Росії перевищила 30%

    За результатами січня-червня 2025 року в Росії у збиток працювали 30,4% організацій – це найвищий показник із 2020 року, коли через пандемію збитковими були 35% підприємств. Про це повідомляють росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
    Загалом прибуток у 18,4 трлн рублів отримали 43 тисячі компаній, тоді як 19 тисяч підприємств зафіксували сукупні збитки у понад 5 трлн рублів.
    Найбільші втрати зафіксували у вугільній промисловості, виробництві та розподілі гарячої води, водопостачанні та галузі утилізації відходів. Також збитковими залишаються сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження, де у мінусі до половини компаній.
    Аналітики зазначають, що зростання збитковості знижує податкові надходження, гальмує інвестиції та посилює боргове навантаження. Це може призвести до зростання банкрутств і додаткового тиску на банки та державний бюджет РФ.
    На думку президента Торгово-промислової палати РФ Сергія Катиріна, ситуація загрожує відтермінуванням інвестиційних проєктів, зупинкою оновлення обладнання й ризиками для зайнятості.