Правий берег

Позначка: Збитки

  • Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів

    Збитки довкіллю від війни перевищили ₴6 трильйонів

    Російська агресія на території України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. Загальна сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
    Це є найбільшими екологічними втратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
    За підрахунками Держекоінспекції, у загальну суму збитків входять:

  • 1,29 трлн грн – шкода ґрунтам;
  • 967 млрд грн – шкода атмосферному повітрю;
  • 117,8 млрд грн – забруднення та засмічення водних ресурсів;
  • 3,63 трлн грн – руйнування територій природно-заповідного фонду.

    • Пожежі, вибухи та токсичні викиди
    Одними з найбільш руйнівних випадків є пожежі на нафтобазах. Наприклад, після удару по нафтобазі в селі Крячки Київської області токсичні викиди в атмосферу сягнули понад 41 тисячі тонн, а забруднення ґрунтів перевищило допустимі норми у 17 разів. Подібні випадки сталися у Чернігові, Сумській області, Рубіжному та Сєвєродонецьку, де російські ракети влучали у резервуари з аміаком та азотною кислотою, спричиняючи небезпечні хімічні викиди.
    Руйнування водних екосистем
    Руйнування гідроспоруд також має тривалі наслідки. Підрив дамби Каховської ГЕС у 2023 році спричинив масштабний еколого-гідрологічний колапс на півдні України та в Чорноморському регіоні. Знищено природні комплекси, змінено гідрологію, постраждали заповідні території. Аналогічні наслідки мало знищення греблі Оскільського водосховища, де було втрачено 76% об’єму води та знищено водну екосистему.
    Під ударом природоохоронні території
    Загалом від війни постраждали 20% природоохоронних територій України, включаючи 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі. Значної шкоди зазнали території Кінбурнська коса, Олешківські піски, Каховське водосховище, Нижній Дніпро, десятки Рамсарських угідь та інші цінні екосистеми. Під окупацією досі залишаються кілька національних парків та заповідників, серед них Асканія-Нова і Чорноморський біосферний заповідник.
    Забруднення ґрунтів
    Також суттєво постраждали українські ґрунти. Через вибухи, пожежі та хімічні речовини змінюється їх структура, зменшується родючість, накопичуються важкі метали та токсичні сполуки. У ґрунтах фіксується підвищений вміст міді, свинцю, нікелю, продуктів горіння, сполук сірки та азоту. Це впливає на якість сільськогосподарської продукції, здоров’я людей та відновлення екосистем.
    Водночас екологічні наслідки війни відчуває не лише Україна. Зафіксований транскордонний вплив – унаслідок російських ударів в атмосферу потрапило близько 3 млн тонн шкідливих речовин, які поширилися територією сусідніх європейських країн. Масштабні пожежі – на нафтопродуктах, критичній інфраструктурі та лісах – спричинили додаткові мільйони тонн токсичних викидів.
    Раніше повідомляли, що внаслідок агресії Росії проти України зафіксовано понад 9000 випадків руйнування довкілля, а сукупні екологічні збитки сягнули 108 мільярдів євро.
    В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки

  • Газпром продасть найбільший нафтохімічний комплекс РФ компанії друга Путіна

    Газпром продасть найбільший нафтохімічний комплекс РФ компанії друга Путіна

    Газпром готується до кінця року продати холдингу Росхім великий нафтохімічний комплекс у Башкирії – Газпром нафтохім Салават. Про це повідомляє провладне видання Известия, посилаючись на поінформовані джерела з обох компаній.
    Один з них уточнив, що сума угоди складе 250-270 млрд рублів та дозволить газовій монополії покрити збитки, пов’язані з обвальним скороченням поставок на європейський ринок. Проте офіційно в Газпромі та Росхімі інформацію коментувати не стали.
    Газпром нафтохім Салават – найбільше підприємство Росії у своїй галузі та випускає понад 150 видів продукції з вуглеводневої сировини: бензин, дизельне та нафтове паливо, різні поліетилени, стирол, карбамід, аміак та ін.
    За підсумками 2024 року виторг підприємства склав 302,8 млрд руб. — на 14% більше, ніж 2023-го, випливає зі звітності щодо РСБУ. Чистий прибуток за той же період скоротився майже в сім разів — до 4,4 млрд. дол.
    Після початку повномасштабної війни в Україні Газпром втратив найбільших покупців газу в Європі. За січень—жовтень 2025 року експортна монополія прокачала європейським клієнтам 14,7 млрд. кубометрів газу. Це на 45% менше у порівнянні з тим же періодом 2024 року, коли постачання було на рівні 26,6 млрд кубометрів.
    З поточними темпами прокачування за підсумками року газовий експорт із Росії до ЄС може становити близько 18 млрд кубометрів, що стане найнижчим обсягом з початку 1970-х рр., коли СРСР домовився про перший контракт на постачання газу до Австрії.
    Продаж Газпром нафтохім Салават може дозволити частково скоротити борг держкомпанії.
    Росхім має стратегічний інтерес у придбанні активу Газпрому, відзначило близьке до холдингу джерело.
    Слід зауважити, що Росхім був створений у лютому 2021 року і до червня 2023-го називався Російський водень. Холдинг на 100% належить закритому пайовому інвестфонду Квінта, бенефіціари якого не розкриваються.
    Утім, компанію пов’язують із мільярдером Аркадієм Ротенбергом, близьким другом Володимира Путіна.

  • В Укрзалізниці заявили про мільярдні збитки з початку року

    В Укрзалізниці заявили про мільярдні збитки з початку року

    У січні-вересні цього року Укрзалізниця понесла збитки у розмірі 7,2 млрд гривень. За словами заступника голови наглядової ради УЗ Сергія Лещенка, компанія втратила 49% вантажних перевезень і не може вже підтримувати збиткові пасажирські перевезення за їх рахунок. Тому Укрзалізниця пропонує підвищити вантажні тарифи на 41,5% у наступному році та просить державну підтримку. Лещенко зазначив, що ситуація з вантажними перевезеннями не покращиться через війну та пошкодження інфраструктури. Компанія розглядає отримання 16 млрд гривень бюджетної допомоги у 2026 році для компенсації збитків в пасажирських перевезеннях.

  • Автоконцерн Volkswagen уперше за п’ять років заявив про збитки

    Автоконцерн Volkswagen уперше за п’ять років заявив про збитки

    Німецький автовиробник Volkswagen повідомив про збиток у 1,07 мільярда євро в третьому кварталі цього року. Це перший раз за останні п’ять років, коли компанія зазнала збитків у кварталі. За перші дев’ять місяців року прибуток Volkswagen скоротився на більш ніж 60%, з 8,8 мільярда євро до 3,4 мільярда євро. Збитки були викликані рядом проблем, включаючи вищі мита в США та зміну стратегії для бренду Porsche, який скасував свої плани щодо виробництва електромобілів. Volkswagen також заявив, що митна політика президента США Дональда Трампа коштує компанію приблизно 5 мільярдів євро на рік. Нові торговельні угоди між ЄС та США призвели до зниження мита на експорт автомобілів з Європи з 27,5% до 15%, але це все ще вище, ніж до початку “митної війни” на рівні 2,5%.

  • Компанія Boeing зазнала збитків у 5,4 млрд доларів

    Компанія Boeing зазнала збитків у 5,4 млрд доларів

    Американський авіагігант Boeing повідомив про збитки у 5,4 млрд доларів за третій квартал 2025 року. Про це повідомляє Finance.Yahoo в середу, 29 жовтня.
    Попри збитки виручка Boeing зросла на 30% – до 23,3 млрд доларів, завдяки збільшенню поставок комерційних літаків. Водночас компанія зафіксувала одноразове списання у 4,9 млрд доларів за програмою 777X, сертифікацію якої Федеральне управління цивільної авіації США (FAA) продовжує ретельно перевіряти після низки попередніх інцидентів.

    Генеральний директор компанії Келлі Ортберг визнав, що процес затягнувся, та заявив, що літак Boeing 777X продовжує добре показувати результати льотних випробувань.
    За його словами, FAA у жовтні дозволило збільшити обсяги виробництва 737 MAX – ключового продукту компанії. Водночас Boeing знову переніс терміни комерційного запуску 777X – тепер перші поставки очікуються у 2027 році, а не у 2026-му, як планувалося раніше.

    “Ми відстали від графіка отримання дозволів FAA на випробування, що вплинуло на нашу здатність літати та отримувати сертифікаційні кредити”, – сказав Ортберг.
    На тлі фінансових труднощів Boeing також стикається з трудовими протестами. Понад 3000 працівників заводу в Сент-Луїсі відхилили останню пропозицію компанії щодо контракту.

    Нагадаємо, у 2019 році під час заключного етапу навантажувальних випробувань літак Boeing 777X розвалився на частини. У серпні 2025 року Boeing поставила 57 літаків – найвищий показник серпневих поставок з 2018 року, коли компанія передала замовникам 64 авіалайнери.

  • Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм

    Компенсації воєнних ризиків для бізнесу: Кабмін запускає механізм

    Кабінет міністрів запускає механізм компенсації воєнних ризиків для бізнесу. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram у п’ятницю, 24 жовтня.

    “Підприємства з територій підвищеного ризику (прифронтові регіони – ред.) зможуть отримати до 10 млн гривень компенсації за пошкоджене чи знищене майно внаслідок атак. Після фіксації збитків і подання документів до ПрАТ Експортно-кредитне агентство держава відшкодовує частину втрат у межах цього ліміту”, – написала глава уряду.

    Що стосується дії програми на всю Україну, то за словами прем’єра, за моделлю, подібною до 5-7-9%, держава компенсує частину вартості страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків – щоб знизити тариф для бізнесу до 1%.

    “Наприклад, якщо підприємство у Рівненській області страхує майно на 50 млн гривень за ставкою 3%, держава покриє дві третини вартості цієї страховки – але не більше 1 млн грн на рік”, – розповіла Свириденко.

    Зазначається, що подати заявку можна онлайн на сайті ПрАТ Експортно-кредитне агентство або на платформі Дія.Бізнес.

    За програмою компенсуються: збитки від ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів і ударної хвилі.

    “Важливо: після виплати компенсації, право вимоги до Росії відшкодувати збитки в межах цієї суми переходить державі”, – наголосила Свириденко.

    За її словами, цей механізм – частина політики розвитку українських виробників Зроблено в Україні.

    Нагадаємо, Україна отримала на житлові програми від Банку розвитку Ради Європи 170 млн євро. Втрачені під час війни документи: що робити, куди звертатися

  • У Києві бізнесмени “кинули” банк на 128 млн гривень

    У Києві бізнесмени “кинули” банк на 128 млн гривень

    У Києві двом особам, які займалися оптовою торгівлею тютюновими виробами, повідомили про підозру у тому, що вони отримали товар і не розрахувалися за нього, тим самим змушуючи банк покрити вартість товару. Згідно з укладеним договором, підозрювані отримували товар від швейцарської компанії з двотижневим терміном оплати. Однак вони не сплатили за отриманий товар, який був заставним майном банку. Банк, як гарант угоди, був змушений виплатити суму постачальнику. Загальна вартість тютюнових виробів, які зникли, становить понад 143 млн гривень, з яких понад 128 млн гривень було сплачено банком з його власних коштів. В результаті банк поніс збитки на цю суму.

  • У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень

    У Києві “оптовики” привласнили товар на 128 млн гривень

    У Києві двом особам, які торгували оптово тютюновими виробами, пред’явили підозру у тому, що вони не розрахувались за отриманий товар і банку довелося покривати ці витрати. За інформацією Київської міської прокуратури, підозрювані отримували товар від швейцарської компанії з можливістю розрахунків через два тижні. Однак, коли вони отримали вироби на суму понад 143 мільйони гривень і не сплатили за них, банк, який був гарантом угоди, втратив понад 128 мільйонів гривень. Це спричинило збитки для банку на велику суму.

  • На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків

    На Київщині чиновники завдали державі понад 49 мільйонів збитків

    На Київщині викрито низку фактів протиправної діяльності у сфері місцевого самоврядування, використання бюджетних коштів та охорони довкілля. Державі завдано понад 49 мільйонів збитків. Про це повідомляє Київська обласна прокуратура.
    Зазначається, що слідство встановлює факти неподання в декларації відомостей про майно членів сім’ї та значні витрати. Розбіжність – понад 3 млн грн.
    Колишньому голові сільради повідомлено про підозру у підробленні рішень щодо передачі у приватну власність 18 ділянок (понад 32 га). Збитки громаді – понад 1,9 млн грн.
    Депутату та трьом посадовцям селищної ВА інкримінують незаконне нарахування компенсації за “зруйнований” будинок, демонтований ще до повномасштабного вторгнення. Збитки державі – понад 2,9 млн грн.
    Міському голові Вишгорода та керівнику підрядної структури повідомлено про підозру. Два епізоди: завищена закупівля техніки та оплата невиконаних робіт з днопоглиблення. Орієнтовні збитки – понад 6,6 млн грн.
    Колишньому заступнику Ірпінського міського голови інкримінують схему з переоформленням земельної ділянки та будівлі бойлерної, які згодом перетворили на офіс і перепродали на підставних осіб. Орієнтовні збитки громаді – понад 300 тис. грн.
    Також повідомляється, що посадовець транспортного підрозділу та підлеглі вносили неправдиві дані у подорожні листи, списуючи пальне за неіснуючими маршрутами. Збитки – майже 100 тис. грн.
    Порушення під час ремонтних робіт підприємцями:
    • Капремонт дороги у Бориспільському районі: невідповідність робіт проекту, потребують перероблення. Збитки – понад 3,8 млн грн.
    • Ремонт покрівлі у Бучанському районі: використання неякісних матеріалів. Збитки – близько 370 тис. грн.
    • Ремонт харчоблоку в закладі освіти Броварського району: акти з недостовірними обсягами. Збитки – понад 570 тис. грн.
    Крім того, керівник фермерського господарства самовільно зайняв 1,38 га. Збитки державі – понад 4,6 млн грн.
    Також виявлено порушення при закупівлях – невідповідне взуття для військових. Постачальник поставив утеплені черевики, що не відповідали ДСТУ та техспецифікації. Збитки громаді – 944 тис. грн.
    А в закладі освіти посадовець отримав понад 70 тис. грн за «сприяння» у видачі посвідчень тракториста-машиніста поза процедурою.
    Також посадові особи приватного підприємства підозрюються у заволодінні понад 20,5 млн грн, виділених на модульні укриття у закладах освіти громади.
    Крім того, виявлено незаконний вилов риби в зоні відчуження. Задокументовано вилов забороненими знаряддями понад 400 особин різних видів та спробу вивезення без дозиметричного контролю. Збитки довкіллю – понад 3 млн грн.
    Також викрито групу, яка за винагороду організовувала незаконний виїзд чоловіків призовного віку до сусідньої держави поза пунктами пропуску. Задокументовано отримання 2 тис. доларів США.
    Готуються клопотання про обрання запобіжних заходів та відсторонення посадовців від займаних посад.

  • Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків

    Найбільший виробник чипів в РФ став лідером за сумою збитків

    Державний виробник мікросхем Ангстрем став лідером за найбільшими збитками серед компаній в Росії. У 2024 році вони зазнали чистий збиток у розмірі 236,3 млрд рублів, головною причиною якого є визнання зобов’язань перед державною корпорацією ВЕБ на суму 238,2 млрд рублів. Це означає, що компанія втратила більше, ніж заробила. Ангстрем перегнав за збитковістю банк Траст, Россеті та Московський метрополітен. Усі державні компанії у топ-10 разом зазнали збитків на суму 652,8 млрд рублів. Історія збитку Ангстрема почалася в 2008 році, коли завод не зміг запрацювати після отримання кредиту. До 2019 року компанію забрали ВЕБу, але її колишній власник Леонід Рейман отримав підтримку від держави і розпочав будівництво нового заводу. Втім, ініціативи Реймана щодо “імпортозаміщення” викликали сумніви, оскільки виявилось, що “вітчизняний” смартфон, який він рекламував, був копією іншої моделі з Бангладеш, але продаавався дорожче.