Позначка: Зерно

  • Українські аграрії засіяли 74% озимих культур

    Українські аграрії засіяли 74% озимих культур

    На 21 жовтня українські фермери вже посіяли 4 833,9 тис. гектарів озимих культур, що становить 74% від прогнозованих площ. Зокрема, посіяно озимої пшениці, озимого ячменю та озимого жита. Лідерами за посівами зернових культур є Дніпропетровська, Миколаївська та Кіровоградська області. Полтавська та Тернопільська області вже завершили сівбу. Озимого ріпаку засіяно 1 030 тис. га, найбільше у Вінницькій, Одеській та Хмельницькій областях. 13 областей вже завершили сівбу озимого ріпаку.

  • Швеція закупить резервні запаси зерна на випадок війни

    Швеція закупить резервні запаси зерна на випадок війни

    Уряд Швеції вирішив закупити резервні запаси зерна для чотирьох районів на півночі країни, які мають стратегічне значення в умовах можливої війни. Будуть підготовлені зерносховища в чотирьох найпівнічніших ленах країни, на що виділено 575 мільйонів шведських крон. Запаси зерна будуть регулярно оновлюватися, щоб бути завжди готовими до використання. Це рішення прийнято з метою забезпечення продовольства населення навіть у складних часах. Планується створити аналогічні зерносховища по всій країні у майбутньому, на що передбачено кошти в бюджеті на 2026-2028 роки.

  • Аграрії завершили збір пшениці в Україні

    Аграрії завершили збір пшениці в Україні

    Українське Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повідомило, що збирання пшениці, ячменю і гороху в країні завершено. За даними на 26 вересня 2025 року, вже зібрано 30 423 тис. тонн зернових культур на площі 7 213,8 тис. га. Найбільший обсяг зернових зібрали сільгоспвиробники Одеської області. Крім того, ріпак, соя, соняшник та цукрові буряки також були зібрані. Збір цієї культури завершений.

  • На Запоріжжі окупанти зібрали рекордно низький урожай

    На Запоріжжі окупанти зібрали рекордно низький урожай

    У цьому році на тимчасово окупованих територіях Запорізької області виявилася надзвичайно низька врожайність зернових культур, яка є найнижчою з 2003 року. Середня врожайність соняшника, яка раніше становила 15-17 центнерів на гектар, зараз скоротилася до 1-5 центнерів на гектар. Однією з причин такої ситуації є тиск окупантів, які змушують фермерів продавати свою продукцію за низькими цінами. Крім того, окупаційна влада надає субсидії лише тим фермерам, які готові співпрацювати з ними, що також впливає на врожайність. Недоступність сучасних агротехнологій через окупацію також має велике значення. Україна, станом на 19 вересня, обмолочила вже понад 62% усіх площ під зерновими культурами і зібрала 29,77 млн тонн збіжжя.

  • В Україні зібрали понад 3,3 млн тонн ріпаку

    В Україні зібрали понад 3,3 млн тонн ріпаку

    Українська кампанія зі збору ріпаку завершилася з вражаючим результатом – було зібрано понад 3,3 млн тонн ріпаку з площі 1,27 млн гектарів. Також триває збір соняшнику, вже обмолочено 1,37 млн гектарів та зібрано 2,41 млн тонн. Збір сої склав 945 тис. тонн з площі 484 тис. гектарів, а цукрових буряків викопано 632 тис. тонн на площі 12,7 тис. гектарів. Крім того, почався збір кукурудзи, фермери вже обмолотили 90 тис. гектарів та зібрали 389 тис. тонн зерна. Всього в Україні станом на 19 вересня обмолочено майже 7,1 млн гектарів, що становить понад 62% усіх площ під зерновими культурами, та намолочено 29,77 млн тонн збіжжя. Найбільші обсяги збору зерна показують південні області, зокрема Одеська, Вінницька, Кіровоградська та Хмельницька.

  • “Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм

    “Зерно за авто”: ЗМІ дізнались про бартер між Росією та Китаєм

    Російські компанії, у зв’язку з запровадженими заходами санкцій, повертаються до старих методів розрахунків і укладають бартерні угоди з китайськими партнерами, щоб уникнути банківських транзакцій. Китайські банки уникають приймати гроші з Росії через страх потрапити під санкції. За даними Reuters, за останні два роки було укладено вісім таких угод, а їх обсяг стає все більшим. Бартерні угоди часто стосуються обміну сільськогосподарської продукції на китайські товари. Китайські компанії на форумі в Казані висловлювали проблеми співпраці з Росією, вказуючи на грошові розрахунки як один із ключових недоліків.

  • В Україні зібрали майже 30 млн тонн зерна нового врожаю

    В Україні зібрали майже 30 млн тонн зерна нового врожаю

    Українські фермери зібрали вже понад 29 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур на площі більше як 7 мільйонів гектарів. Проведено обмолот 62% врожаю. Найбільше пшениці було намолочено з площі 5 мільйонів гектарів. Одеська область лідирує за обсягами збору, з намолоченими понад 3 мільйонами тонн зернових. Крім того, активно збирають олійні культури: ріпак, сою та соняшник. Вже розпочали збір кукурудзи в шести областях України.

  • Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових

    Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових

    З початку маркетингового року 2025/2026 Україна експортувала понад 5 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, було експортовано пшениці, ячменю та кукурудзи. У цей період також було поставлено борошно. Поставок жита поки що не було зроблено.

  • Росіяни вдарили по складах із зерном на Одещині, є поранений

    Росіяни вдарили по складах із зерном на Одещині, є поранений

    Війська РФ атакували двома балістичними ракетами фермерське господарство у Білгород-Дністровському районі Одеської області, внаслідок удару зазнав поранень 53-річний чоловік. Про це повідомила Одеська обласна прокуратура.
    Зазначається, що пошкоджено майно фермерського господарства, а саме складські приміщення із зерном.

  • Несподіваний союзник: що робить Болгарія для перемоги України

    Несподіваний союзник: що робить Болгарія для перемоги України

    Болгарія передала Києву третину загального обсягу озброєння, поставленого ЄС з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Що ще робить ця країна для України, які у нас з нею взаємовідносини? Боєприпаси та вибухівка для України З початку війни третина зброї, яку використовує Україна, походить з Болгарії. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    За її словами, ця країна має надзвичайно сильні традиції в оборонній промисловості. “Тут виробляється велика кількість боєприпасів та вибухівки, які підтримують Україну та її боротьбу за свободу. З початку війни третина зброї, що використовується Україною, походить з Болгарії”,- йдеться у заяві президентки ЄК. За її словами, фактично, у Болгарії найвищий обіг кадрів відносно ВВП в ЄС і вона є єдиною країною, де найбільшим приватним роботодавцем є компанія оборонної промисловості.
    Президентка ЄК додала, що виробничі потужності в Болгарії мають зрости до 2 млн снарядів до кінця року. “Ви плануєте розширити виробництво боєприпасів, що відповідають стандартам НАТО. Це нове виробництво створить понад 1000 робочих місць тут, у регіоні, що означає сталий розвиток“,– сказала фон дер Ляєн. Згідно з планами, в Болгарії буде збудовано два заводи концерну Rheinmetall, один із яких – на базі VMZ.
    Фон дер Ляєн зазначила, що Болгарія активно сприяє обороні та безпеці як України, так і Європи. “Ваша галузь є джерелом національної та європейської гордості, за що я вам дякую”,- резюмувала Урсула фон дер Ляєн. Також вона заявила, що російський диктатор Володимир Путін не змінився за свої 25 років правління. Саме тому необхідно посилити оборонні позиції перед загрозою з боку Москви. Проукраїнський прем’єр та проросійський президент На політичній арені Болгарії існує протистояння між проукраїнськими (проєвропейськими) та проросійськими силами, що значно впливає на внутрішню і зовнішню політику країни.
    Наразі у Болгарії діє уряд на чолі з прем’єр-міністром Росеном Желязковим. Він є представником правоцентристської партії “Громадяни за європейський розвиток Болгарії” (ГЕРБ), яка сформувала уряд у широкій коаліції з іншими партіями, включаючи ліві та центристські. Це сталося після тривалої політичної кризи та низки дострокових виборів, які були спричинені розбіжностями між ключовими політичними силами. Цей блок є одним із найбільш послідовних прихильників України. Саме його уряди були ініціаторами передачі військової допомоги Києву.
    До проросійських сил, своєю чергою, відноситься президент Болгарії Румен Радев. Його позиція є найбільш помітною серед проросійських сил. “Військового вирішення конфлікту немає. Це Україна винна в затягуванні війни”, – говорив він. Він також блокував призначення прозахідного посла в Києві.
    Таким чином, у Болгарії спостерігається чіткий розкол між урядом, який підтримує Україну, і президентом та опозиційними партіями, які займають проросійську позицію. Таємна військова допомога Цікаво, що довгий час постачання болгарської зброї до України трималося в секреті. Так було через розкол у внутрішній політиці, зокрема через проросійські ухили частини її еліти. Офіційна Софія з початку повномасштабного вторгнення намагалася наголошувати, що вона не озброює Україну. Однак згідно з розслідуванням німецької щоденної газети WELT, це була димова завіса. Виявилося, що Болгарія втрутилася і за допомогою посередників забезпечила Києву життєво важливі постачання зброї, боєприпасів і дизельного пального на критичному етапі бойових дій 2023 р.
    Також відомо, що минулого року Болгарія надіслала 150 бронемашин і самохідних гаубиць “Гвоздика” радянського виробництва. А на початку цього року передала Україні свою стару військову техніку, виготовлену за радянськими стандартами.
    Уряд Болгарії тримав це в таємниці, щоб не накаляти ситуацію в країні та не викликати гнів проросійських сил. Тоді достеменно не було відомо, що саме надсилалось Києву, але відомо, що основна допомога – це боєприпаси, а також ракети для ключових зенітно-ракетних комплексів С-300.
    Болгарія передає зброю Україні не даром, а за гроші, які вона отримує від союзників по НАТО і ЄС. Завдяки цьому вона може інвестувати в закупівлю нового західного озброєння. Попри вигоди для болгарської армії, яка отримує хороші гроші за старе озброєння, проросійські сили в країні залишаються противниками військової допомоги Україні. Гуманітарна та фінансова допомога Крім того, що Болгарія забезпечує Україну зброєю, вона ще надає тимчасовий захист та допомогу українським біженцям. Уряд країни продовжив програму гуманітарної підтримки, що передбачає безкоштовне розміщення та фінансову допомогу до 4 березня 2026 р. Ця програма забезпечує розміщення, покриваючи витрати на проживання. Згідно з програмою дорослі з тимчасовим захистом мають право на оплачувану медичну страховку протягом перших 90 днів. Діти, вагітні жінки, пенсіонери та особи з інвалідністю отримують безоплатну медичну допомогу на весь період дії статусу. Українські діти також мають право на безкоштовне навчання в державних школах та відвідування дитячих садків.
    За даними УВКБ ООН (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців), станом на кінець 2024 р. в Болгарії перебувало близько 74 740 українців, які мали дійсний статус тимчасового захисту.
    Крім того, Болгарія виділяєкошти на гуманітарні потреби через міжнародні організації, такі як Управління ООН з координації гуманітарних питань та Червоний Хрест.
    Приміром, минулого року Болгарія схвалила фінансову допомогу Україні в розмірі 60 тис. євро. Кошти пішли на участь у чотирирічній програмі Організації економічного співробітництва та розвитку. Історія з зерном Попри загальну підтримку, відносини між країнами були ускладнені ситуацією з експортом українського зерна.
    Після повномасштабного вторгнення Росії та блокування чорноморських портів, значна частина українського зерна почала експортуватися через країни-члени ЄС, зокрема через Болгарію. Це призвело до надлишку зерна на внутрішньому ринку Болгарії, що, своєю чергою, викликало падіння закупівельних цін для місцевих фермерів.
    Болгарські аграрії влаштували масові протести, блокуючи дороги та вимагаючи відновлення заборони на імпорт українського зерна. Ці протести були схожі на аналогічні акції в Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії.
    Водночас уряд Болгарії зайняв більш проукраїнську позицію, ніж деякі сусідні країни. У вересні 2023 р. парламент Болгарії скасував заборону на імпорт українського зерна, що викликало різку критику з боку фермерів.
    Тодішній прем’єр-міністр Болгарії Ніколай Дєнков вкрай гостро відреагував на позицію місцевих аграріїв.
    Він назвав дії протестувальників “терористичними”. “Болгарія не може йти проти європейських цінностей, особливо враховуючи, що місцеві фермери отримують значні субсидії від ЄС”, – підкреслював він. Загалом, попри внутрішні політичні та економічні суперечки, офіційна позиція Болгарії залишається на боці України, а її внесок у військову підтримку є одним із найвагоміших серед країн ЄС.
    Вікторія Хаджирадєва